Аналіз проекту закону:
Вітаю. Як юрист із 15-річним стажем, я проаналізував представлений проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» та деяких інших законодавчих актів». Нижче надаю детальний аналіз, структурований для зручності ознайомлення.
1. Суть проєкту закону
Основною метою цього проєкту є нормативно-правове забезпечення імплементації в Україні вимог Європейського Союзу, що стосуються звітності із сталого розвитку. Законопроєкт запроваджує інститут аудиту та надання впевненості щодо звітності із сталого розвитку, визначає кваліфікаційні вимоги до аудиторів у цій сфері та встановлює правила проведення обов’язкових завдань із надання впевненості. Також проєкт уточнює повноваження Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (ОСНАД) та Аудиторської палати України, вдосконалює процедури контролю якості та дисциплінарної відповідальності аудиторів, адаптуючи їх до нових вимог щодо звітності із сталого розвитку.
2. Структура та основні положення
Структурно проєкт вносить комплексні зміни до профільного Закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», а також точкові зміни до законів «Про публічні електронні реєстри», «Про ринки капіталу», «Про акціонерні товариства» та «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Ключові зміни порівняно з чинним законодавством:
- Термінологія: Введено нові визначення, зокрема: «аудитор із сталого розвитку», «звіт з обов’язкового надання впевненості щодо звітності із сталого розвитку», «обов’язкове завдання з надання впевненості».
- Кваліфікаційні вимоги: Встановлено окремі іспити для аудиторів із сталого розвитку та визначено порядок набуття ними практичного досвіду.
- Реєстр: Розширено структуру Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності новим розділом для суб’єктів, що мають право виконувати завдання зі сталого розвитку.
- Повноваження регуляторів: Посилено роль ОСНАД як головного наглядового органу, уточнено механізми фінансування та делегування повноважень Аудиторській палаті України та професійним організаціям.
- Контроль якості: Удосконалено процедуру перевірок, включаючи можливість винесення приписів та застосування фінансових санкцій безпосередньо за результатами наглядових дій.
3. Значення для стейкхолдерів
Цей документ має критичне значення для кількох груп:
- Для законодавців та експертів: Проєкт забезпечує гармонізацію українського права з Директивами ЄС, що є обов’язковою умовою євроінтеграційного процесу. Встановлюються жорсткі межі повноважень між ОСНАД та професійними самоврядними організаціями.
- Для бізнесу: Суб’єкти господарювання, які будуть зобов’язані оприлюднювати звітність із сталого розвитку, отримають чіткий правовий механізм підтвердження такої звітності. Важливо звернути увагу на норму, яка забороняє пов’язувати винагороду аудитора з певними результатами діяльності компанії або отриманням нею пільг.
- Для аудиторів: Вводяться нові професійні стандарти та обов’язки. Ключові партнери з аудиту тепер повинні відповідати вищим вимогам до стажу та підтверджувати кваліфікацію в порядку, що переглянутий у проєкті. Крім того, накладаються нові обмеження на одночасне надання аудиторських та певних неаудиторських послуг.
- Для громадян: Підвищення якості та прозорості звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес (зокрема, щодо екологічних та соціальних аспектів їх діяльності), створює додаткові гарантії достовірності інформації для інвесторів та суспільства.
Зауважу, що законопроєкт суттєво деталізує процедуру дисциплінарних проваджень, що підвищує правову визначеність для аудиторів, але одночасно посилює інструментарій примусу для регулятора, включаючи право ОСНАД накладати фінансові штрафи як виконавчий документ.
Аналіз пояснювальної записки:
Вітаю. Як юрист із 15-річним стажем, я проаналізував цей документ. Фактично, ми маємо справу з фундаментальною модернізацією ринку аудиторських послуг під європейські стандарти ESG (екологічне, соціальне та корпоративне управління). Ось детальний розбір:
1. Суть проєкту закону
Законопроєкт спрямований на інтеграцію українського законодавства про аудит із нормами Європейського Союзу, зокрема в частині запровадження обов’язкового аудиту (надання впевненості) щодо звітності підприємств із сталого розвитку. Також документ оптимізує систему контролю якості аудиторських послуг та посилює відповідальність підприємств, що становлять суспільний інтерес (ПСІ), за порушення процедур вибору аудиторів.
2. Чому це необхідно, на думку авторів?
Автор пояснювальної записки спирається на три ключові фактори:
- Євроінтеграційні зобов’язання: Україна має виконувати вимоги Угоди про асоціацію та імплементувати низку нових директив ЄС (зокрема Директиву 2022/2464), що регулюють корпоративну звітність у сфері сталого розвитку.
- Міжнародна гармонізація: Єврокомісія прямо вказала на необхідність цих змін у звіті за 2023 рік, щоб українська фінансова звітність була зрозумілою та прозорою для інвесторів ЄС.
- Стратегічна необхідність: Уряд уже затвердив Стратегію запровадження звітності із сталого розвитку, і без відповідних законодавчих змін вона не має механізму перевірки (контролю якості) цієї звітності.
3. Основні наслідки для бізнесу та професійної спільноти
Зміни будуть відчутними для кількох груп:
- Для аудиторів: Вводиться спеціалізація «аудитор із сталого розвитку». Це вимагатиме від професійної спільноти додаткової атестації та навчання за європейськими стандартами.
- Для суб’єктів аудиторської діяльності: Відбувається перерозподіл повноважень. Інспекція Органу суспільного нагляду (ОСНАД) забирає на себе контроль якості для всіх, хто проводить обов’язковий аудит, обмежуючи повноваження Аудиторської палати. Це посилює державний контроль за ринком.
- Для великого бізнесу (ПСІ): З’являється серйозний «фінансовий батіг». Вводяться грошові штрафи за відсутність аудиторських комітетів або за порушення процедури призначення аудитора. Це дисциплінує корпоративний сектор у питаннях прозорості.
- Загальний економічний ефект: Автори очікують, що підвищення якості звітності зробить українські компанії більш привабливими для європейського капіталу та інтегрує нас у світовий ринок інвестицій.
Резюмуючи: держава переходить до жорсткого регулювання якості «нефінансової» звітності, що є критично важливим для отримання інвестицій після війни. Рекомендую бізнесу вже зараз готуватися до вимог щодо підготовки звітності зі сталого розвитку.
Аналіз інших документів:
Вітаю. Як юрист із 15-річним стажем, я проаналізував наданий пакет документів щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність” та деяких законів України щодо удосконалення законодавства у сфері аудиторської діяльності».
1. Позиція автора документа
Автором документа виступає Кабінет Міністрів України в особі Прем’єр-міністра Сергія Корецького, а Міністерство фінансів (Міністр Сергій Марченко) виступає розробником. Позиція автора є однозначно підтримуючою: уряд вносить цей проект як законодавчу ініціативу, спрямовану на імплементацію норм законодавства ЄС (зокрема Директиви 2006/43/ЄС та Регламенту 537/2014) та вдосконалення системи аудиту в Україні, що свідчить про нагальну необхідність системних змін у цій сфері.
2. Основні положення та значення для сторін
Для розуміння масштабу змін, ось ключові аспекти, які мають критичне значення для законодавців, бізнесу та експертного середовища:
- Впровадження аудиту звітності зі сталого розвитку: Це головна новація проекту. Вводиться поняття “аудитор із сталого розвитку” та “звіт з обов’язкового надання впевненості”. Це означає появу нових вимог до звітності великих компаній та нову сферу професійної діяльності для аудиторів.
- Посилення регуляторного нагляду: Проект надає Органу суспільного нагляду ширші повноваження, зокрема щодо перегляду рішень Аудиторської палати, контролю за атестацією та накладення штрафів на підприємства, що становлять суспільний інтерес (ПСІ), за порушення порядку призначення аудиторів або вимог до аудиторських комітетів.
- Зміни до процедур атестації та навчання: Реформується Комісія з атестації, змінюються вимоги до практичного досвіду та безперервного професійного навчання (120 годин протягом трьох років). Це прямо впливає на кар’єрні шляхи аудиторів.
- Жорсткі обмеження для аудиторів: Запроваджуються обмеження на одночасне надання неаудиторських послуг підприємствам, що становлять суспільний інтерес, для запобігання конфліктам інтересів. Також розширюється перелік підстав для скасування реєстрації аудиторів у Реєстрі.
- Технічне та організаційне забезпечення: Документ передбачає перегляд низки постанов КМУ (наприклад, щодо внесків на користь Органу нагляду) протягом шести місяців після ухвалення закону, що потребуватиме активної роботи Мінфіну та Мін’юсту.
З погляду бізнесу, ці зміни спрямовані на підвищення довіри до звітності та гармонізацію українського аудиту з європейськими стандартами, проте вони суттєво підвищують рівень відповідальності та вимоги до комплаєнсу як для суб’єктів аудиторської діяльності, так і для компаній, що підлягають обов’язковому аудиту.
