Ось детальний аналіз судового рішення, підготовлений для вашого інтерв’ю:
1. **Предмет спору:** Оскарження відмови судів попередніх інстанцій у поновленні строку звернення до суду з позовом про перерахунок та виплату грошового забезпечення військовослужбовцю за період з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року.
2. **Основні аргументи суду:**
* Суд наголосив, що згідно з частиною 2 статті 233 КЗпП України, тримісячний строк звернення до суду починається з моменту, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, зокрема, з дня отримання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.
* Верховний Суд визнав грошовий атестат належним документом, що підтверджує обізнаність особи про суми, виплачені при звільненні, оскільки він містить інформацію про фактичні виплати.
* Суд зазначив, що хоча атестат не містить детальної розшифровки механізму нарахування (коефіцієнтів, прожиткового мінімуму), це не дає позивачу права на необмежене зволікання зі зверненням до суду.
* Позивач отримав атестат 4 березня 2025 року, проте звернувся із запитом про роз’яснення механізму нарахувань лише у серпні 2025 року, не навівши поважних причин для такої тривалої пасивності.
* Суд підкреслив, що тримісячний строк включає час, необхідний для вжиття заходів щодо отримання інформації, тому пасивна поведінка позивача протягом п’яти місяців після звільнення свідчить про пропуск строку без поважних причин.
* Верховний Суд констатував, що застосування наслідків пропуску строку в цій ситуації не є надмірним формалізмом, а відповідає принципу юридичної визначеності.
* : Верховний Суд у цій постанові деталізував застосування правової позиції, викладеної Судовою палатою у справі №460/21394/23, уточнивши, що тримісячний строк на звернення до суду охоплює і період, протягом якого особа має вжити заходів для з’ясування деталей нарахувань, і не може бути штучно подовжений шляхом подання запитів через тривалий час після отримання грошового атестата.
3. **Рішення суду:** Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду — без змін.
