Вітаю. Як юрист з багаторічним досвідом, проаналізував надане вами судове рішення. Ось детальний розбір для вашого матеріалу:
1. **Предмет спору:** Заявниця звернулася до суду із заявою про звільнення її від обов’язків опікуна над недієздатним сином та призначення опікуном іншого її сина, який наразі проходить військову службу.
2. **Аргументи суду:**
* Суд підтвердив, що заявниця має право бути звільненою від обов’язків опікуна за станом здоров’я, що було задоволено.
* Щодо призначення нового опікуна, суд наголосив, що головним критерієм є забезпечення найкращих інтересів недієздатної особи, яка потребує постійного стороннього догляду через глибоку розумову відсталість.
* Суд встановив, що кандидат в опікуни проходить військову службу в іншій місцевості, що об’єктивно унеможливлює здійснення ним щоденного догляду за підопічним.
* **** Верховний Суд у цій справі відступив від попередньої позиції, зазначивши, що сам по собі факт мобілізації не є автоматичною підставою для відмови у призначенні опікуном, проте суд зобов’язаний оцінювати реальну здатність особи виконувати функції опікуна, а не лише формальну відповідність вимогам закону.
* Суд підкреслив, що призначення опікуна має відбуватися з урахуванням можливості особи забезпечити побутові умови та лікування підопічного, чого мобілізований кандидат на даний момент гарантувати не може.
* Відтак, до моменту появи можливості здійснювати реальний догляд, суд правомірно поклав обов’язки опікуна на орган опіки та піклування.
3. **Рішення суду:** Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими заявницю звільнено від обов’язків опікуна, але відмовлено у призначенні її сина-військовослужбовця опікуном на даний час.