Ось детальний аналіз цього судового рішення:
1. Предметом спору є питання наявності у органу пробації права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, якою було відмовлено у задоволенні подання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.
2. **** Суд при винесенні рішення керувався позицією, сформованою Об’єднаною палатою Касаційного кримінального суду від 01 червня 2026 року, якою було офіційно змінено попередню практику. Верховний Суд зазначив, що органи пробації не належать до переліку осіб, визначених статтею 393 КПК України, які мають право на апеляційне оскарження рішень, ухвалених у порядку виконання вироку. Суд наголосив, що право на таке оскарження мають лише засуджений, його захисник, законний представник та прокурор. Таким чином, колегія суддів відступила від висновку, викладеного у постанові Першої судової палати від 12 лютого 2026 року, де раніше допускалася можливість оскарження таких рішень органом пробації. Суд підкреслив, що чинне законодавство не наділяє суб’єктів виконання покарань повноваженнями на апеляційне оскарження судових рішень, прийнятих за результатами розгляду їхніх власних подань. Відтак, апеляційний суд діяв правомірно, повернувши скаргу особі, яка не має процесуального права на її подання.
3. Верховний Суд залишив ухвалу апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу органу пробації — без задоволення.
