**Предмет спору:**
Предметом спору у цій справі є правомірність визначення у довідці для перерахунку пенсії звільненого військовослужбовця розміру доплати за науковий ступінь на рівні 5% згідно зі спеціальним військовим законодавством, замість 15%, передбачених законом про вищу освіту.
**Основні аргументи, якими керувався суд:**
Суд зазначив, що норми Закону України «Про вищу освіту» та спеціального військового законодавства регулюють абсолютно різні за своєю правовою природою та суб’єктним складом правовідносини. **** Верховний Суд у складі судової палати раніше відступив від своєї попередньої позиції та констатував, що гарантії цивільного освітнього закону не можуть застосовуватися до військовослужбовців, які проходять службу чи викладають у військових навчальних закладах. Суд підкреслив, що обчислення складових грошового забезпечення для перерахунку військових пенсій має здійснюватися виключно за спеціальними нормативно-правовими актами, зокрема Постановою КМУ № 704 та Порядком № 260. Згідно з цими профільними актами, доплата за науковий ступінь кандидата наук (доктора філософії) для військових становить саме 5% від посадового окладу. Через це дії відповідача щодо встановлення зазначеного відсотка у довідці є цілком законними, а вимоги позивача про його збільшення до 15% — безпідставними. Також суд відхилив клопотання про передачу справи до Великої Палати Верховного Суду, оскільки не знайшов ознак виключної правової проблеми, а лише незгоду позивача з усталеною практикою.
**Рішення суду:**
Верховний Суд залишив касаційну скаргу позивача без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій, якими у цій частині позову було відмовлено, — без змін.
