### 1. Суть рішення
У справі *«Брюн проти Швейцарії»* Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) одноголосно постановив, що порушення статті 14 (заборона дискримінації) у поєднанні зі статтею 4 (заборона примусової праці) Конвенції не було. Заявник, громадянин Швейцарії, визнаний непридатним до військової служби за станом здоров’я, оскаржив вимогу про сплату податку за звільнення від військової служби, стверджуючи, що це дискримінує його порівняно зі швейцарськими жінками та іноземними резидентами, які звільнені як від служби, так і від сплати цього податку. Суд встановив, що податок за звільнення від служби не є суто фіскальним заходом, а є обов’язком солідарності, пов’язаним із національною обороною, що, таким чином, підпадає під дію пункту 3(b) статті 4 («служба військового характеру»). Суд дійшов висновку, що оскільки жінки та іноземні громадяни не несуть юридичного обов’язку проходити військову службу, вони не перебувають у порівнянній ситуації із заявником щодо компенсаційного податку. Крім того, Суд дійшов висновку, що основоположні розбіжності в самому обов’язку проходити військову службу були об’єктивно та розумно виправданими. Зрештою, ЄСПЛ підкреслив, що Швейцарія не вийшла за межі своєї широкої свободи розсуду при організації своєї національної оборони та підтриманні ефективної армії на основі міліційного принципу.
—
### 2. Структура рішення, основні положення та порівняння з попередньою прецедентною практикою
Рішення систематично структуроване за такими ключовими розділами:
* **Вступ та факти:** Опис призову заявника, його подальшого звільнення зі служби за станом здоров’я та національних процедур нарахування податку за 2005 та 2010 роки.
* **Відповідне законодавство:** Посилання на Федеральну конституцію Швейцарії (статті 8, 58 та 59), Федеральний закон про податок за звільнення від військової служби та Федеральний закон про армію та військову адміністрацію.
* **Право:** Розгляд прийнятності (зокрема, застосовності статті 14 у поєднанні зі статтею 4) та суті скарг на дискримінацію за ознакою статі та громадянства.
#### Основні положення:
* **Застосовність статті 14 у поєднанні зі статтею 4:** Суд ухвалив, що податок за звільнення від військової служби є «компенсаційним збором», спрямованим на збалансування тягаря між тими, хто служить, і тими, хто звільнений від служби. Це обов’язок солідарності у сфері національної оборони, що підпадає під виняток «служба військового характеру» у пункті 3(b) статті 4.
* **Порівнянність ситуацій:** Суд визначив, що швейцарські жінки та іноземні громадяни не перебувають в аналогічній ситуації із заявником. Оскільки вони не мають первинного обов’язку проходити військову службу, їх не можна порівнювати зі швейцарським громадянином чоловічої статі, який підлягає призову, але звільнений від служби за станом здоров’я.
* **Виправданість відмінного поводження:** Суд постановив, що виключення іноземних громадян з військової служби виправдане відсутністю прав громадянства та уникненням двосторонніх конфліктів. Виключення жінок виправдане традиціями національної оборони та безпековими потребами держави.
#### Зміни та відмінності порівняно з попередньою прецедентною практикою:
* **Відмінність від справи *«Карлхайнц Шмідт проти Німеччини»* (1994):** У справі *«Шмідт»* збір за пожежну службу, що накладався лише на чоловіків, був визнаний дискримінаційним, оскільки обов’язок служити був суто теоретичним (було достатньо волонтерів, тому на практиці чоловіки фактично не служили). У справі *«Брюн»* ЄСПЛ провів розмежування з військовою службою у Швейцарії, зазначивши, що вона є практичною реальністю (80% армії складається з діючих військовослужбовців міліції), тобто податок зберігає свій справжній компенсаційний характер.
* **Відмінність від справ *«Глор проти Швейцарії»* (2009) та *«Різер проти Швейцарії»* (2021):** У цих попередніх справах було виявлено порушення статті 14, оскільки вони стосувалися дискримінації за ознакою інвалідності серед швейцарських чоловіків, які всі підлягали військовому призову. Натомість у справі *«Брюн»* розглядаються стать та громадянство, де групи порівняння (жінки та іноземці) повністю перебувають поза межами дії первинного військового обов’язку.
—
### 3. Основні положення рішення, важливі для практичного використання
Для практикуючих юристів, науковців та розробників державної політики найбільш критично важливими положеннями та принципами, встановленими в цьому рішенні, є такі:
* **Класифікація військових зборів за статтею 4:** Рішення закріплює принцип, згідно з яким фінансові збори, що стягуються замість військової служби, не класифікуються як стандартні фіскальні податки. Натомість вони є «обов’язками солідарності», безпосередньо пов’язаними з національною обороною, що означає, що вони підпадають під дію пункту 3(b) статті 4 Конвенції.
* **Суворий тест на «порівнянність ситуацій» за статтею 14:** ЄСПЛ роз’яснив, що для заяви про дискримінацію щодо замісного або компенсаційного обов’язку (наприклад, податку) порівнювана група спочатку має підлягати тому самому первинному обов’язку (військовій службі). Якщо порівнювана група законно звільнена від первинного обов’язку, аналогічна ситуація щодо замісного обов’язку відсутня.
* **Широкі межі свободи розсуду у сфері національної безпеки:** Рішення рішуче підтверджує, що держави-члени користуються винятково широкими межами свободи розсуду при організації своєї національної оборони, структуруванні своїх збройних сил та визначенні того, хто зобов’язаний проходити військову службу.
* **Виправданість призову за ознакою статі:** Суд визнав, що обмеження обов’язкової військової служби лише чоловіками залишається об’єктивно та розумно виправданим, за умови, що воно ґрунтується на конкретній моделі національної оборони держави (такій як міліційна система) та вимогах безпеки.
#### **** (Значення для України та громадян України)
Це рішення є надзвичайно **** для України та її громадян
