Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері управління відходами

Аналіз проекту закону:

Суть проєкту закону

Цей проєкт закону спрямований на системне реформування системи адміністративної відповідальності у сфері управління відходами шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та низки профільних законів. Головна суть документу полягає в суттєвому посиленні фінансової відповідальності за екологічні правопорушення, запровадженні нових складів адмінпроступків та гармонізації термінології із базовим Законом України «Про управління відходами». Законопроєкт чітко розмежовує зобов’язання та відповідальність за утворення, облік, передачу та оброблення відходів між громадянами, суб’єктами господарювання та органами влади.

Структура проєкту закону та основні зміни порівняно з чинним законодавством

Проєкт закону має комплексну структуру і передбачає зміни до КУпАП, Лісового та Земельного кодексів України, а також до законів «Про охорону земель», «Про управління відходами», «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування в Україні». Порівняно з чинним законодавством, структура та зміст відповідальності змінюються наступним чином:

• Масштабне збільшення розмірів штрафів: Майже за всіма статтями КУпАП, що стосуються відходів та охорони земель, розміри санкцій збільшуються в середньому в 10–100 разів. Наприклад, за порушення вимог щодо управління відходами (ст. 82 КУпАП) штраф для громадян зростає з 20–80 до 100–300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ), а для посадових осіб та підприємців — з 50–100 до 800–1000 НМДГ.
• Введення кваліфікуючої ознаки «повторність» та «велика шкода»: Більшість оновлених статей КУпАП (зокрема ст. 52, 72, 73, 82, 82-6, 82-12, 152) доповнено новими частинами, які передбачають підвищену відповідальність за дії, вчинені повторно протягом року або такі, що завдали довкіллю великої шкоди. При цьому в примітці до ст. 52 КУпАП чітко визначено критерій такої «великої шкоди» — це шкода, яка становить від 50 до 100 НМДГ.
• Нова термінологія: Замість радянського поняття «поводження з відходами» запроваджується сучасний термін «управління відходами». Поняття «утилізація, знешкодження та видалення» замінено на «оброблення (відновлення або видалення)». У Законі «Про охорону земель» вперше з’являється чітке законодавче визначення терміну «засмічення земель».
• Запровадження нових складів правопорушень: КУпАП доповнюється абсолютно новими статтями:
  • Стаття 82-9: Порушення порядку подання або неподання декларації про відходи.
  • Стаття 82-10: Невжиття заходів з ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ та нездійснення їх обліку.
  • Стаття 82-11: Відсутність плану управління відходами.
  • Стаття 82-12: Здійснення операцій з оброблення відходів без спеціального дозволу або з порушенням його умов.
• Виключення застарілих норм: Повністю виключаються стаття 82-8 (щодо захоронення неперероблених побутових відходів, оскільки цей склад інтегрується в загальні правила) та стаття 91-3 (щодо приховування перевищення лімітів на утворення відходів, які скасовані новим рамковим законом).

Основні положення проєкту, найважливіші для ключових аудиторій

Для громадян

Найбільш відчутною зміною для звичайних громадян є суттєве посилення покарань за побутове сміття та засмічення навколишнього середовища:

• За забруднення, псування або засмічення земель відходами (ст. 52) штраф для громадян становитиме від 1 700 до 5 100 грн (замість нинішніх 340–1360 грн), а за повторне порушення — до 15 300 грн.
• Засмічення лісу відходами (ст. 73) обійдеться громадянам у суму від 1 700 до 5 100 грн (зараз 425–850 грн).
• Порушення правил благоустрою населених пунктів (ст. 152) тепер каратиметься штрафом від 1 700 до 5 100 грн для громадян та до 17 000 грн для посадових осіб чи ФОП (за повторність — до 15 300 грн та 51 000 грн відповідно).

Для бізнесу (суб’єктів господарювання та ФОП)

Для підприємців та юридичних осіб законопроєкт встановлює жорсткі рамки та значні фінансові ризики:

• Передача відходів: Стаття 82-5 встановлює жорстку відповідальність за передачу неопасних відходів суб’єктам без відповідних дозволів, а небезпечних відходів — без дозволу на оброблення та відповідної ліцензії. Штраф для посадових осіб та ФОП становитиме від 6 800 до 17 000 грн.
• Облік та звітність: Штрафи за порушення порядку ведення обліку відходів та неподання звітності (ст. 82-1) зростають з мізерних 51–85 грн до відчутних 1 700–5 100 грн. За неподання або порушення порядку подання декларації про відходи (ст. 82-9) — аналогічний штраф.
• Плани управління: Відсутність розробленого плану управління відходами (ст. 82-11) тепер є самостійним правопорушенням із санкцією від 1 700 до 5 100 грн для посадових осіб та підприємців.
• Робота без дозволів: Здійснення операцій з оброблення відходів без дозволу (ст. 82-12) каратиметься штрафом для посадових осіб від 6 800 до 17 000 грн (за повторне або таке, що завдало великої шкоди — від 42 500 до 51 000 грн).

Для органів влади та місцевого самоврядування

Проєкт закону вперше запроваджує персональну адміністративну відповідальність для посадових осіб органів місцевого самоврядування (ОМС) та місцевих державних адміністрацій (МДА) за бездіяльність у сфері екології:

• Нова стаття 82-10 КУпАП передбачає штраф від 3 400 до 17 000 грн для посадових осіб ОМС за невжиття заходів з ліквідації та обліку несанкціонованих сміттєзвалищ на землях комунальної власності в межах їхніх громад.
• Аналогічний штраф (від 3 400 до 17 000 грн) загрожує посадовим особам місцевих державних адміністрацій за аналогічну бездіяльність щодо сміттєзвалищ за межами населених пунктів на землях державної власності (у разі відсутності законного землекористувача).
• Законом чітко розмежовуються повноваження: ОМС відповідають за ліквідацію та облік звалищ у межах громад на комунальних землях, а МДА — за межами населених пунктів на державних землях.

Для експертів та правників

Юридична спільнота зверне увагу на процесуальні зміни:

• Розширюються повноваження органів, що розглядають справи. Зокрема, Державна екологічна інспекція (ст. 242 КУпАП) отримує право розглядати справи за новими статтями 82-9 – 82-12.
• Змінюється перелік осіб, уповноважених складати протоколи про правопорушення (ст. 255). До цього переліку додано громадських інспекторів благоустрою населених пунктів (щодо порушень ст. 152), а також уточнено компетенцію громадських інспекторів з контролю за використанням та охороною земель.

Аналіз пояснювальної записки:
Цей законопроєкт є логічним та довгоочікуваним продовженням масштабної реформи екологічного законодавства, яка розпочалася із прийняттям базового Закону України «Про управління відходами». Пропоную детально розібрати його суть, передумови та потенційний вплив на суспільство і бізнес.

1. Суть проєкту закону

Проєкт закону спрямований на системне оновлення Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) з метою впровадження дієвих фінансових та юридичних санкцій за порушення правил поводження з відходами. Він запроваджує нові склади правопорушень — такі як відсутність плану управління відходами чи ігнорування несанкціонованих сміттєзвалищ, а також суттєво посилює відповідальність за повторні порушення та заподіяння шкоди довкіллю. Фактично, документ створює каральний та превентивний інструментарій для того, щоб рамковий закон «Про управління відходами» нарешті запрацював на практиці.

2. Причини та необхідність прийняття законопроєкту

На думку авторів законодавчої ініціативи, необхідність ухвалення цього акта обумовлена кількома критичними факторами:

• Застарілість чинного законодавства: Норми КУпАП, які регулюють відповідальність у сфері екології, безнадійно застаріли та не відповідають сучасним реаліям та термінології базового Закону «Про управління відходами», який набрав чинності у липні 2023 року.
• Євроінтеграційні зобов’язання: Україна має чіткі зобов’язання щодо гармонізації свого законодавства із правом ЄС. Цей проєкт безпосередньо адаптує наші норми до вимог європейських Директив про відходи (2008/98/ЄС), про захоронення відходів (1999/31/ЄС) та про промислові викиди (2010/75/ЄС).
• Відсутність реальних механізмів превенції: Без суворих та чітко визначених штрафів неможливо змусити суб’єктів господарювання та посадових осіб дотримуватися екологічної дисципліни. Наявні інструменти не стримують порушників від забруднення довкілля.

3. Основні наслідки прийняття законопроєкту

Наслідки цього законопроєкту будуть відчутними для всіх ключових суб’єктів суспільних відносин:

• Для бізнесу (особливо промислового та сектору ЖКГ):
  • Запроваджуються серйозні штрафні санкції за роботу без відповідних дозволів на оброблення відходів або порушення умов таких дозволів (нова ст. 82-12 КУпАП).
  • Бізнес буде змушений розробляти плани управління відходами та вчасно подавати декларації про відходи. За порушення цих вимог чи неподання звітів передбачена окрема адміністративна відповідальність.
  • Вводиться поняття «великої шкоди довкіллю» (оцінюється від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що загрожуватиме порушникам значно суворішим покаранням у разі повторності.
• Для органів місцевого самоврядування та чиновників:
  • З’являється жорстка відповідальність за невжиття заходів з ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ та відсутність їхнього обліку (нова ст. 82-10 КУпАП). Це змусить місцеву владу оперативно реагувати на стихійні звалища на своїх територіях.
• Для держави та контролюючих органів:
  • Органи державного екологічного контролю (Екоінспекція) отримують чіткі, розширені повноваження щодо складання протоколів за новими статтями. Це спростить процедуру притягнення порушників до відповідальності.
  • Реалізація закону не потребуватиме додаткових витрат з бюджету, оскільки реформа проводиться в межах наявного фінансування екологічних служб.
• Для громадян та суспільства:
  • Головний ефект — це покращення стану довкілля та зменшення ризиків для здоров’я людей завдяки зменшенню кількості стихійних сміттєзвалищ і кращому контролю за промисловими відходами. Громадяни отримають дієвіший механізм захисту свого конституційного права на безпечне для життя і здоров’я довкілля.

Аналіз інших документів:

Позиція автора документа щодо законопроєкту

Кабінет Міністрів України повністю підтримує цей законопроєкт, оскільки є його безпосереднім ініціатором та розробником. Уряд прагне кардинально оновити систему відповідальності за екологічні правопорушення, адаптувавши її до нових європейських правил гри, які були закладені базовим Законом «Про управління відходами». Головна мета ініціативи — створити реальні, економічно відчутні запобіжники для порушників, замінивши застарілі “символічні” штрафи на дієві фінансові санкції.

Основні положення документа, важливі для суспільства, бізнесу та влади

Якщо говорити простою мовою, цей документ — це масштабна реформа системи екологічних штрафів та обов’язків. Ось ключові блоки, про які потрібно знати:

• Суттєве збільшення штрафів для громадян та бізнесу:
  • За псування чи засмічення земель (ст. 52 КУпАП) та забруднення лісів (ст. 72, 73 КУпАП) звичайний громадянин може сплатити штраф від 1 700 до 5 100 грн (100–300 НМДГ), а за повторне порушення — до 15 300 грн.
  • Для бізнесу (посадових осіб та ФОП) за аналогічні порушення штрафи стають по-справжньому “болючими”: від 13 600 до 17 000 грн, а у разі повторності або заподіяння великої шкоди довкіллю — до 51 000 грн (3 000 НМДГ).
• Введення чіткого терміну «велика шкода довкіллю»:
  Законодавець пропонує визначити, що великою шкодою вважається збиток, який становить від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів (тобто від 850 до 1 700 грн за спеціальними екологічними методиками розрахунку). Це усуне маніпуляції та дозволить чітко розмежовувати ступінь відповідальності порушників.
• Персональна фінансова відповідальність місцевої влади за стихійні звалища:
  Це революційна норма для громадян. Якщо в межах громади на комунальній землі виявлено несанкціоноване сміттєзвалище, а місцева влада (ОТГ) його не ліквідує та не веде його облік — посадовцям загрожує особистий штраф від 3 400 до 17 000 грн (ст. 82-10 КУпАП). Те саме стосується голів місцевих держадміністрацій за звалища на державних землях поза межами населених пунктів. Громадяни нарешті отримають реальний важіль впливу на чиновників.
• Нові правила та штрафи для бізнесу (управління відходами):
  • Запроваджуються штрафи за відсутність Плану управління відходами або неподання декларації про відходи (від 1 700 до 5 100 грн).
  • За здійснення операцій з оброблення відходів без відповідного дозволу бізнесу загрожуватиме штраф до 17 000 грн, а за повторне порушення — до 51 000 грн.
  • Чітко забороняється передавати небезпечні відходи компаніям, які не мають відповідної ліцензії та дозволів. Штраф за це — до 17 000 грн.
• Легалізація термінології та нові повноваження інспекторів:
  У Земельному та Лісовому кодексах, а також у Законі «Про охорону земель» чітко прописується поняття «засмічення земель». Окрім цього, громадські інспектори з благоустрою отримають право складати протоколи за порушення правил благоустрою (ст. 152 КУпАП), що посилить громадський контроль у містах та селах.
• Врахування фактору війни:
  Законодавці передбачили важливий нюанс: для деокупованих територій та територій, де ведуться (або велися) бойові дії, штрафи за неліквідацію сміттєзвалищ та відсутність планів управління відходами почнуть діяти лише через 12 місяців після припинення воєнного стану. Це логічно, адже громади спочатку мають розмінувати території та відновити базову інфраструктуру.

Повний текст за посиланням