Аналіз проекту закону:
Цей законопроєкт спрямований на системне впровадження концепту української національної та громадянської ідентичності у фундаментальні засади внутрішньої та зовнішньої політики України. Пропоновані зміни інтегрують питання формування національної самосвідомості, оборонної свідомості та національного спротиву в ключові сфери державного будівництва, гуманітарного розвитку та зовнішніх зносин. Документ юридично закріплює обов’язок держави дбати про формування національно-патріотичних цінностей як всередині країни, так і серед закордонного українства. Цей крок узгоджує загальну рамку державної політики із чинним профільним законодавством у сфері національної безпеки та громадянської ідентичності.
Структура проєкту закону та ключові зміни
Структурно законопроєкт передбачає внесення точкових, але концептуальних змін до трьох статей Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики»:
- Зміни до Статті 3 (Засади політики у сфері розбудови державності):
Було: Основними засадами є всебічний розвиток і захист державної мови, охорона культурної спадщини, відновлення та збереження національної пам’яті.
Стане: До цього переліку безпосередньо додається новий елемент — «утвердження української національної та громадянської ідентичності». - Зміни до Статті 10 (Засади внутрішньої політики в гуманітарній сфері):
Було: Перелік засад у гуманітарній сфері не містив комплексного формулювання щодо виховання оборонної свідомості.
Стане: Статтю доповнено новим положенням, яке визначає засадою сприяння утвердженню української національної та громадянської ідентичності, оборонної свідомості та громадянської стійкості, а також готовності до національного спротиву. Визначено й інструменти реалізації: проведення заходів з національно-патріотичного, військово-патріотичного виховання та громадянської освіти. - Зміни до Статті 11 (Засади зовнішньої політики):
Було: Держава декларувала створення умов для задоволення національно-культурних і мовних потреб українців за кордоном.
Стане: Окрім задоволення культурних і мовних потреб, завданням зовнішньої політики тепер визначено «формування і збереження української національної та громадянської ідентичності» українців, які проживають за межами держави.
Основні положення: що важливо для різних аудиторій
Для розуміння практичного значення цих нововведень, варто розглянути їх крізь призму інтересів ключових суб’єктів:
1. Для законодавців та експертів у сфері державного управління
Законопроєкт закладає первинну нормативну базу вищого рівня. Це створює юридичні підстави для розробки нових та коригування чинних державних цільових програм, стратегій та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України. Для експертного середовища це означає появу чітких законодавчих критеріїв, за якими оцінюватиметься ефективність діяльності Міністерства молоді та спорту, Міністерства культури та стратегічних комунікацій, а також Міністерства освіти і науки України.
2. Для бізнесу
Безпосереднього регуляторного чи фінансового навантаження на приватний сектор цей проєкт не накладає. Проте він формує пріоритети для державно-приватного партнерства. Підприємства, які працюють у сфері освіти, видавництва, створення медіаконтенту чи організації виставкових і просвітницьких заходів, отримають чіткий орієнтир щодо тематики державних закупівель, грантових програм та конкурсів проєктів.
3. Для громадян України
Для громадян, які проживають в Україні, ці зміни означатимуть масштабування та систематизацію програм національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання. Це також стосується розвитку системи громадянської освіти. На практиці це може проявитися в оновленні шкільних програм, збільшенні кількості відповідних виховних та оборонно-спортивних заходів.
4. Для українців за кордоном
Для закордонного українства ця зміна трансформує підхід дипломатичних установ. Державна підтримка тепер буде спрямована не лише на збереження фольклорної чи мовної спадщини, а й на системну інтеграцію українців за кордоном у загальнодержавний громадянський контекст, підтримання їхнього зв’язку з державою через сучасні інституційні інструменти.
Аналіз пояснювальної записки:
Суть проєкту закону
Цей законопроєкт спрямований на офіційну інтеграцію засад утвердження української національної та громадянської ідентичності до фундаментальних пріоритетів внутрішньої та зовнішньої політики держави. Шляхом внесення змін до базового закону, документ визначає національно-патріотичне виховання, військово-патріотичне виховання та громадянську освіту ключовими інструментами формування оборонної свідомості та громадянської стійкості українців. Такий крок покликаний системно поєднати питання національної ідентичності з національною безпекою та загальною обороноздатністю України як в межах країни, так і для українців за кордоном.
Причини та необхідність прийняття закону
На думку розробника проєкту акта — Міністерства молоді та спорту України — необхідність ухвалення цього документу зумовлена кількома ключовими факторами:
- Законодавча прогалина: Чинний Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» згадує лише національно-патріотичне виховання в гуманітарній сфері, але повністю ігнорує ширше та стратегічно важливіше поняття «української національної та громадянської ідентичності».
- Питання національної безпеки: Здатність держави ефективно протистояти сучасним внутрішнім та зовнішнім загрозам прямо залежить від формування у громадян оборонної свідомості, готовності до національного спротиву та поваги до військової служби.
- Необхідність гармонізації законодавства: Існує потреба узгодити загальні засади державної політики із вже ухваленим профільним Законом України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності».
Основні наслідки прийняття проєкту закону
Аналізуючи пояснювальну записку, можна виділити наступні наслідки, які є найбільш значущими для різних аудиторій:
- Для законодавців та органів влади (державних та місцевих):
Законопроєкт створює чітку та скоординовану систему взаємодії. Державна політика в гуманітарній сфері отримає конкретний вектор. Органи влади на всіх рівнях матимуть законодавче зобов’язання не просто проводити точкові заходи, а системно працювати над формуванням оборонної свідомості, громадянської стійкості та готовності до спротиву. - Для громадян (включаючи українців за кордоном):
Для суспільства це означатиме посилення уваги держави до патріотичного виховання та військової підготовки. Громадянська освіта буде орієнтована на формування відповідального ставлення до конституційних обов’язків із захисту суверенітету. Для українців за кордоном передбачено створення умов для збереження їхньої ідентичності та зв’язку з Батьківщиною. - Для експертного середовища:
Експерти отримають уніфіковану правову рамку, де чітко розмежовано та взаємопов’язано три складові: національно-патріотичне виховання (ціннісний базис, мова, традиції), військово-патріотичне виховання (практична готовність до служби в ЗСУ та спротиву) та громадянська освіта (права, обов’язки та відповідальність). - Для бізнесу:
Згідно з документом, прямий вплив на ринкове середовище, бізнес чи фінансові зобов’язання приватного сектору відсутній. Реалізація закону не потребує додаткових витрат з державного або місцевих бюджетів, оскільки реформує саме ідеологічну та координаційну рамку державної політики.
Аналіз інших документів:
Позиція ініціатора законопроєкту
Кабінет Міністрів України як суб’єкт законодавчої ініціативи повністю й беззастережно підтримує цей законопроєкт, оскільки є його безпосереднім розробником та ініціатором. Уряд офіційно вносить цей документ на розгляд Верховної Ради та пропонує парламенту прийняти його за основу в першому читанні. Головна мета цієї ініціативи — вивести державну політику у сфері утвердження національної та громадянської ідентичності на стратегічний рівень, закріпивши її в базовому законі країни.
Основні положення законопроєкту: що важливо знати суспільству, бізнесу та владі
Як юрист із понад 15-річним досвідом, я можу сказати, що цей документ є класичним прикладом рамкового, але надзвичайно важливого законодавства. Він змінює “ідеологічний каркас” держави. Давайте розберемо детально, що саме пропонується і чому це важливо для кожної групи.
1. Для законодавців та експертів: Зміна державної доктрини
- Системна інтеграція понять: Проєкт закону вносить зміни до трьох ключових статей базового Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» (статті 3, 10 та 11). Поняття «утвердження української національної та громадянської ідентичності» тепер стає одним із фундаментальних засад як внутрішньої, так і зовнішньої політики.
- Новий безпековий вимір: У тексті вперше на такому рівні з’являється чітка тріада: «оборонна свідомість», «громадянська стійкість» та «готовність до національного спротиву». Це пряма відповідь на виклики повномасштабної війни. Держава законодавчо визнає, що патріотичне виховання — це не просто гуртки, а елемент національної безпеки.
- Міжнародний аспект: Зміни до статті 11 зобов’язують державу дбати про збереження української ідентичності за кордоном. В умовах, коли мільйони українців виїхали через війну, це стратегічний крок для запобігання їхній асиміляції та збереження зв’язку з Батьківщиною.
2. Для громадян: Чіткий вектор розвитку та виховання
- Військово-патріотичне виховання та цивільний спротив: Для звичайних громадян це означає, що держава систематизує та підтримуватиме програми підготовки до цивільного захисту, національного спротиву та військового вишколу ще зі шкільних років чи через систему громадянської освіти.
- Ресоціалізація та виховна робота: Важливий нюанс, який помітить не кожен — зміни торкнуться навіть пенітенціарної системи. Міністерство юстиції матиме три місяці, щоб переписати програми виховного впливу на неповнолітніх засуджених, інтегрувавши туди формування української ідентичності.
3. Для бізнесу та громадянського суспільства: Простір для проєктів та нові правила гри
- Гранти та державне фінансування для ГО: Оскільки утвердження ідентичності стає пріоритетом держполітики, громадські організації, які займаються національно-патріотичним вихованням чи громадянською освітою, отримають значно потужнішу правову основу для вимагання бюджетного фінансування своїх проєктів та прозорого співробітництва з Міністерством молоді та спорту.
- Вплив на бізнес: Прямого регуляторного тиску чи нових податків для бізнесу тут немає. Проте підприємцям, які працюють у сфері освіти, книговидання, медіа чи створення контенту, варто звернути увагу на цей тренд. Державні закупівлі та замовлення в цих сферах будуть чітко орієнтовані на засади, прописані в цьому законі.
4. Дорожня карта впровадження (Строки)
Закон набирає чинності вже наступного дня після публікації. Уряду (зокрема Міністерству молоді та спорту і Мін’юсту) дається рівно три місяці на те, щоб переписати підзаконні акти — від Концепції розвитку громадянської освіти в Україні до конкретних методологічних програм виховання.
