Ось стислий виклад рішення у справі “Тінько-Жук проти України” від Європейського суду з прав людини:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини визнав Україну винною у порушенні статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через неефективне розслідування жорстокого поводження з заявником, паном Тіньком-Жуком, з боку приватних осіб. Заявник отримав незначні тілесні ушкодження у 2020 році, нібито внаслідок побиття. Незважаючи на відкриття кримінального провадження, розслідування було зіпсоване відсутністю слідчих дій, неодноразовими закриттями та подальшим скасуванням постанов про закриття, а також неспроможністю ретельно вивчити справу. Суд наголосив, що влада не зробила справжньої спроби оперативно та ретельно розслідувати інцидент і притягнути винних до відповідальності. Суд дійшов висновку, що розслідування не відповідало необхідним критеріям ефективності, що призвело до порушення статті 3. Заявнику було присуджено 3000 євро за моральну шкоду та 250 євро за витрати і видатки.
2. **Структура та основні положення:**
* **Процедура:** У рішенні викладено історію справи, зазначено, що заяву було подано у 2025 році, а заявника представляв адвокат.
* **Факти:** Коротко описано фактичні обставини, зазначено, що заявник отримав поранення у 2020 році, та детально описано недоліки слідчого процесу.
* **Право:** Цей розділ присвячений юридичному обґрунтуванню, з посиланням на статтю 3 Конвенції, яка забороняє катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження. У ньому підкреслюється обов’язок держави проводити ефективне розслідування ймовірних випадків жорстокого поводження, навіть якщо вони вчинені приватними особами.
* **Застосування статті 41:** Розглядається питання справедливої сатисфакції, присуджується заявнику компенсація за моральну шкоду та витрати.
* **Додаток:** Надається таблиця з узагальненням ключових деталей заяви, включаючи інформацію про заявника, передісторію справи, ключові питання та присуджені суми.
3. **Основні положення для використання:**
* **Обов’язок держави проводити розслідування:** Рішення підкреслює принцип, згідно з яким держави зобов’язані проводити ефективні розслідування заяв про жорстоке поводження, навіть якщо винуватцями є приватні особи.
* **Критерії ефективного розслідування:** У рішенні повторюються мінімальні стандарти ефективного розслідування, включаючи незалежність, неупередженість, громадський контроль, старанність та оперативність.
* **Наслідки неефективного розслідування:** Підкреслюється, що не проведення ретельного та оперативного розслідування може призвести до порушення статті 3 Конвенції, особливо коли внутрішні органи влади не реагують на фізичні чи психологічні страждання, завдані особі.
* **Посилання на попередню судову практику:** Суд посилається на попередні справи, такі як *Мута проти України*, для підтвердження своїх висновків, що свідчить про послідовний підхід до подібних питань.
Це рішення особливо важливе для України, оскільки воно висвітлює системні проблеми в слідчих процесах країни та необхідність забезпечення владою ретельних та ефективних розслідувань заяв про жорстоке поводження.
