Ось резюме наданих законодавчих актів:
Директива Комісії (ЄС) 2026/192, що вносить зміни до Директиви 2009/48/ЄС про безпечність іграшок щодо кобальту
Ця директива вносить зміни до Директиви про безпечність іграшок, чітко дозволяючи використання кобальту, речовини, класифікованої як канцерогенна, мутагенна або токсична для репродуктивної функції, у певних компонентах іграшок за суворо контрольованих умов. Кобальт дозволений у деталях іграшок з нержавіючої сталі (як домішка в нікелі), у компонентах, які проводять електрику, та в неодимових магнітах, які неможливо проковтнути або вдихнути. Ця зміна забезпечує виробникам правову визначеність, одночасно гарантуючи безпеку дітей шляхом обмеження впливу кобальту.
Регламент імплементації Комісії (ЄС) 2026/198, що вносить зміни до Регламенту імплементації (ЄС) 2021/2239 щодо антидемпінгових мит на сталеві вітрові вежі з Китаю
Цей регламент оновлює назву китайської компанії, на яку поширюються антидемпінгові мита на сталеві вітрові вежі. Shanghai Taisheng Wind Power Equipment Co., Ltd. тепер є TSP Wind Power Group Co., Ltd. Регламент гарантує, що компанія продовжує користуватися тією ж ставкою антидемпінгового мита під своєю новою назвою, і передбачає відшкодування або скасування будь-яких надмірно сплачених мит у зв’язку зі зміною назви.
Регламент імплементації Комісії (ЄС) 2026/187, що вносить зміни до Регламенту імплементації (ЄС) 2021/405 щодо ввезення в ЄС тварин і товарів для споживання людиною
Цей регламент змінює переліки третіх країн, яким дозволено експортувати до ЄС певних тварин і товари, призначені для споживання людиною. Він оновлює ці переліки на основі останніх оцінок і гарантій щодо відповідності стандартам безпечності харчових продуктів ЄС. Ключові зміни включають оновлення переліків країн, яким дозволено імпортувати свіже м’ясо та м’ясні продукти (м’ясо кролів, диких зайцеподібних і наземних ссавців), виключення України з переліку країн, яким дозволено експортувати м’ясо кролів, і затвердження країн для імпорту ракоподібних, оболонок, аквакультури та меду. Крім того, Ізраїль і Туніс додано до переліку країн, яким дозволено експортувати композитні продукти тривалого зберігання, що містять яйця, молоко та молочні продукти відповідно.
Регламент імплементації Комісії (ЄС) 2026/191, що вносить зміни до Регламенту імплементації (ЄС) 2023/265 щодо антидемпінгових мит на керамічну плитку з Індії та Туреччини
Цей регламент оновлює назву індійської компанії, на яку поширюються антидемпінгові мита на керамічну плитку. Sunshine Tiles Company Private Limited тепер є Sunhearrt Ceramix Private Limited. Регламент гарантує, що компанія продовжує користуватися тією ж ставкою антидемпінгового мита під своєю новою назвою, і передбачає відшкодування або скасування будь-яких надмірно сплачених мит у зв’язку зі зміною назви.
Регламент імплементації Комісії (ЄС) 2026/194, що вносить зміни до Регламенту імплементації (ЄС) 2019/1793 щодо офіційного контролю та надзвичайних заходів стосовно певних товарів, що ввозяться до ЄС з окремих третіх країн
Цей регламент змінює рівні офіційного контролю за певними харчовими продуктами та кормами, що ввозяться до ЄС з окремих третіх країн. Він збільшує або зменшує частоту перевірок ідентичності та фізичних перевірок на основі ризиків, пов’язаних з мікотоксинами, залишками пестицидів, мікробіологічним забрудненням, судановими барвниками та рослинними токсинами. Полуниця з Єгипту додана до переліку, тоді як деякі позиції з Індії, Лівану, Малайзії та Туреччини вилучено.
Регламент Комісії (ЄС) 2026/195, що вносить зміни до Регламентів (ЄС) № 1333/2008 та (ЄС) № 231/2012 щодо харчової добавки шелак (E 904)
Цей регламент розширює дозволене використання шелаку (E 904), включаючи його застосування як глазуруючого агента в харчових продуктах для спеціальних медичних цілей, зокрема у формі таблеток і таблеток, вкритих оболонкою. Він також оновлює специфікації для шелаку, особливо щодо вмісту воску, на основі наукової думки Європейського агентства з безпеки харчових продуктів.
Регламент Комісії (ЄС) 2026/196, що вносить зміни до Регламентів (ЄС) № 1333/2008 та (ЄС) № 231/2012 щодо харчових добавок карагенан (E 407), камедь ріжкового дерева (E 410), гуарова камедь (E 412), гуміарабік (камедь акації) (E 414), ксантанова камедь (E 415), пектини (E 440) та октенилсукцинат натрію крохмалю (E 1450)
Цей регламент змінює умови використання кількох харчових добавок у конкретних категоріях харчових продуктів, особливо більш суворі умови для використання камеді ріжкового дерева (E 410), пектинів (E 440) та октенилсукцинату натрію крохмалю (E 1450) у харчових продуктах для спеціальних медичних цілей, призначених для немовлят. Використання гуарової камеді (E 412) повністю вилучено з дитячих сумішей (13.1.1) та харчових продуктів для спеціальних медичних цілей, призначених для немовлят (13.1.5.1). Крім того, він оновлює специфікації для цих добавок, включаючи більш суворі обмеження для токсичних елементів і нові мікробіологічні критерії.
Рішення Загального суду (Десята палата) Європейського Союзу у справі T-365/24, LU проти EIB
Загальний суд відхилив позов, поданий працівником Європейського інвестиційного банку (EIB), який стверджував про психологічне домагання. Працівник домагався скасування рішення президента EIB про відхилення його скарги щодо домагань і попереднього рішення про ініціювання дисциплінарного провадження проти нього. Суд встановив, що аргументи працівника були необґрунтованими або неприйнятними, і що вимоги для доведення “психологічного домагання” відповідно до Кодексу поведінки персоналу EIB не були виконані.
Рішення Загального суду (Сьома палата) у справі T-270/24, Land Oberösterreich проти EUIPO
Загальний суд відхилив позов, поданий Land Oberösterreich проти рішення EUIPO про те, що торговельна марка “Genussländer” дійсно використовувалася для сиру у відповідний період. Суд встановив, що EUIPO правильно вирішив, що власник торгової марки продемонстрував реальне використання знака.
Рішення Загального суду (Третя палата) у справі T-1052/23, UH проти Європейської комісії
Загальний суд скасовує рішення Комісії про виключення UH з процедур закупівель і надання грантів через серйозні професійні порушення та значні недоліки у виконанні основних зобов’язань за контрактом на надання послуг, що підтримує вищу юридичну освіту в третій державі. Суд встановив, що Комісія допустила помилки в праві та фактах, визначаючи, що консорціум, очолюваний UH, не існував, і помилилася в застосуванні правил щодо строку позовної давності.
Рішення Загального суду (П’ята палата) у справі T-661/23, Ella Hotels and Resorts проти EUIPO
Загальний суд підтримав заперечення Hachette Filipacchi Presse проти реєстрації знака “ELLA RESORTS” для готельних і супутніх послуг через ймовірність неправомірного використання репутації попереднього знака “ELLE”, зокрема щодо журналів моди. Це заважає Ella Hotels and Resorts зареєструвати свій знак для певних послуг.
Рішення Загального суду (П’ята палата) у справі T-415/23, ABB проти EUIPO
Загальний суд відхилив спробу ABB Asea Brown Boveri Ltd зареєструвати словесний знак ЄС “EcoGuard”, погодившись з EUIPO, що знак є описовим для відповідних товарів (кабельні стяжки, електричні кабелі, ущільнювачі для труб тощо). Суд встановив, що термін “EcoGuard” буде одразу зрозумілий як описовий для екологічності та захисної функції товарів.
Рішення Суду (Велика палата) у справі C-630/23, C. sp. z o.o. sp.k. проти Dyrektor Izby Administracji Skarbowej w Bydgoszczy
Суд роз’яснив, що стаття 173(3) Митного кодексу Союзу не може бути використана для внесення змін до митної декларації з метою включення номера тарифної квоти після прийняття декларації та випуску товарів, особливо коли первісна відсутність включення квоти була свідомим вибором, зробленим для забезпечення пріоритету.
Рішення Загального суду (Восьма палата) у справі T-319/23, Maschio Gaspardo проти EUIPO
Загальний суд відхилив апеляцію проти рішення EUIPO (Відомства Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності), яке визнало недійсним дизайн розпушувача ґрунту для сільського господарства через відсутність індивідуального характеру.
Рішення Загального суду (Десята палата) у справі T-737/23, HO проти Європолу
Суд відхилив позов, поданий паном HO, колишнім працівником Європолу, з вимогою скасувати рішення Європолу про непродовження його строкового контракту на невизначений термін. Суд підтримав рішення Європолу, не виявивши відсутності компетенції або обов’язку неупередженості у особи, яка приймала рішення, жодних процедурних порушень, очевидної помилки в оцінці або зловживання повноваженнями, а також порушення права бути заслуханим.
Рішення Загального суду (П’ята палата) у справі T-131/23, Montepelayo проти EUIPO – TRON
Загальний суд встановив ймовірність плутанини між знаками “TELOTRÓN” і “TRON”, таким чином не дозволивши Montepelayo зареєструвати “TELOTRÓN”. Обґрунтування суду зосереджувалося на схожості товарів і послуг, охоплених знаками, схожості самих знаків (візуально, фонетично та концептуально) та сприйнятті відповідною громадськістю.
Рішення Загального суду (П’ята палата) у справі T-662/23, Ella Hotels and Resorts проти EUIPO – Hachette Filipacchi Presse
Загальний суд постановив, що апеляція Ella Hotels and Resorts проти рішення EUIPO є неправомірною через можливу шкоду репутації попереднього знака. Суд розглядає відповідну громадськість, наявність зв’язку між знаками, потенціал для неправомірного використання та наявність належної причини для використання знака, на який подано заявку, і постановляє відхилити позов та вирішує питання розподілу витрат.
Рішення Суду (Велика палата) у справі C-30/23, Société Electricité de France проти Premier ministre
Суд роз’яснив тлумачення статті 1(2) Директиви Ради 2008/118/EC і уточнив, що податок, що базується на фіксованих платежах за доступ до мережі, а не на фактичному споживанні, не кваліфікується як “інший непрямий податок” відповідно до директиви.
Рішення № 2/2025 Ради асоціації ЄС-Марокко
Вносить зміни до Протоколу 4 до Євро-середземноморської угоди для роз’яснення правил походження, особливо для продуктів із Західної Сахари. Визначає такі терміни, як “її судна” та “її судна-заводи”, і надає конкретні інструкції щодо заповнення сертифікатів переміщення EUR.1 та декларацій про походження, вказуючи необхідні записи для продуктів, що походять із Західної Сахари.
А тепер розглянемо детальніше кожен з опублікованих сьогодні актів:
Директива Комісії (ЄС) 2026/192 від 28 січня 2026 року, що вносить зміни до Додатку A Додатку II до Директиви 2009/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради щодо безпеки іграшок, стосовно кобальту
Ця Директива Комісії (ЄС) 2026/192 вносить зміни до Директиви про безпеку іграшок 2009/48/ЄС, конкретно стосуючись використання кобальту в іграшках. Директива оновлює Додаток A Додатку II до Директиви про безпеку іграшок, щоб включити конкретні дозволені види використання кобальту, речовини, класифікованої як канцерогенна, мутагенна або токсична для репродуктивної функції (CMR). Вона має на меті забезпечити безпеку іграшок, що містять кобальт, для дітей, дозволяючи його використання лише за певних обставин, коли вплив вважається незначним або належним чином контрольованим.
Директива складається з чотирьох статей. Стаття 1 вносить зміни до Додатку A Додатку II до Директиви 2009/48/ЄС, додаючи новий рядок для кобальту та визначаючи умови, за яких дозволено його використання. Стаття 2 визначає терміни, протягом яких держави-члени повинні прийняти та опублікувати необхідні закони, положення та адміністративні положення для дотримання директиви, встановлюючи термін для прийняття та застосування. Стаття 3 визначає дату набрання чинності Директивою. Стаття 4 вказує, кому адресована директива.
Найважливішим положенням цієї директиви є зміна до Додатку A Додатку II до Директиви про безпеку іграшок, яка тепер чітко дозволяє використання кобальту за таких умов: (1) в іграшках та компонентах іграшок, виготовлених з нержавіючої сталі, як домішка в нікелі, що міститься в нержавіючій сталі; (2) в компонентах іграшок, які призначені для проведення електричного струму; і (3) в неодимових магнітах, що використовуються в іграшках, якщо ці магніти неможливо проковтнути або вдихнути. Це роз’яснення забезпечує юридичну визначеність для виробників щодо дозволених видів використання кобальту в іграшках, забезпечуючи при цьому пріоритетність безпеки дітей шляхом обмеження впливу цієї CMR речовини.
Імплементаційний регламент (ЄС) 2026/198 Комісії від 28 січня 2026 року, що вносить зміни до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2021/2239 про встановлення остаточного антидемпінгового мита на імпорт певних сталевих вітрових веж комунального масштабу походженням з Китайської Народної Республіки
Цей Імплементаційний регламент (ЄС) 2026/198 Комісії вносить зміни до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2021/2239, який встановив остаточне антидемпінгове мито на імпорт певних сталевих вітрових веж комунального масштабу походженням з Китайської Народної Республіки. Зміна стосується зміни назви компанії Shanghai Taisheng Wind Power Equipment Co., Ltd., яка тепер є TSP Wind Power Group Co., Ltd. Регламент забезпечує, що зміна назви не впливає на право компанії на ставку антидемпінгового мита, попередньо призначену їй.
Регламент складається з преамбули, що окреслює передумови та обґрунтування змін, за якою слідують дві статті. Стаття 1 стосується внесення змін до Додатку до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2021/2239, замінюючи стару назву на нову та підтверджуючи, що додатковий код TARIC C730 застосовується до нової назви з 26 березня 2025 року. Вона також передбачає повернення або списання будь-яких остаточних мит, сплачених понад застосовне антидемпінгове мито у зв’язку зі зміною назви. Стаття 2 зазначає, що регламент набирає чинності наступного дня після його опублікування в Офіційному журналі Європейського Союзу, і що він є обов’язковим у своїй цілісності та безпосередньо застосовним у всіх державах-членах.
Найважливішим положенням є Стаття 1, яка забезпечує безперервність ставки антидемпінгового мита для TSP Wind Power Group Co., Ltd. під її новою назвою. Крім того, вона гарантує, що будь-які надміру сплачені мита у зв’язку зі зміною назви будуть повернуті або списані, захищаючи компанію від фінансових збитків, що виникають внаслідок адміністративної зміни.
Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2026/187 від 28 січня 2026 року, що вносить зміни до Імплементаційного Регламенту (ЄС) 2021/405 щодо переліків третіх країн або регіонів, з яких дозволено ввезення до Союзу партій певних тварин і товарів, призначених для споживання людиною, відповідно до Регламенту (ЄС) 2017/625 Європейського Парламенту та Ради
Цей Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2026/187 змінює Імплементаційний Регламент (ЄС) 2021/405, який встановлює переліки третіх країн або регіонів, з яких дозволено ввезення до Союзу певних тварин і товарів, призначених для споживання людиною. Новий регламент оновлює ці переліки, щоб відобразити останні оцінки та гарантії, надані третіми країнами, щодо їхньої відповідності стандартам ЄС з безпечності харчових продуктів. Ці зміни необхідні для забезпечення того, щоб на ринок ЄС потрапляли лише безпечні та відповідні продукти, захищаючи здоров’я населення та підтримуючи довіру споживачів.
Регламент вносить зміни до Імплементаційного Регламенту (ЄС) 2021/405 шляхом зміни статей 8 і 9 та Додатків I, V, VI, VIII та IX. Ключові зміни включають:
– Оновлення переліків третіх країн, з яких дозволено ввезення свіжого м’яса та м’ясних продуктів із вирощених кролів, диких зайцеподібних і диких наземних ссавців.
– Виключення України з переліку країн, з яких дозволено імпорт кролячого м’яса.
– Схвалення Албанії для імпорту ракоподібних, Північної Македонії для кишкової оболонки, Уганди для аквакультури (кісткової риби та продуктів з кісткової риби) та Киргизької Республіки для меду.
– Додавання Ізраїлю та Тунісу до переліку країн, з яких дозволено експорт композитних продуктів тривалого зберігання, що містять яйця, молоко та молочні продукти, відповідно.
– Виправлення зауважень для Японії та України щодо продуктів аквакультури.
Найважливішими положеннями для практичного використання є оновлені Додатки, зокрема Додаток I, в якому перелічено треті країни зі схваленими планами контролю для конкретних харчових тварин і продуктів тваринного походження. Підприємствам, які займаються імпортом тварин і товарів, призначених для споживання людиною, необхідно консультуватися з цими оновленими переліками, щоб переконатися, що їхні постачальники мають дозвіл на експорт до ЄС. Включення або виключення країни чи конкретної категорії продуктів безпосередньо впливає на законність і доцільність імпортних операцій.
Регламент (ЄС) 2026/191 Комісії від 28 січня 2026 року, що вносить зміни до Виконавчого регламенту (ЄС) 2023/265 про введення остаточного антидемпінгового мита на імпорт керамічної плитки походженням з Індії та Туреччини
Цей Виконавчий регламент (ЄС) 2026/191 Комісії вносить зміни до Виконавчого регламенту (ЄС) 2023/265, який встановлює остаточне антидемпінгове мито на імпорт керамічної плитки походженням з Індії та Туреччини. Зміна стосується зміни назви індійської компанії Sunshine Tiles Company Private Limited, яка тепер називається Sunhearrt Ceramix Private Limited. Регламент забезпечує, щоб компанія продовжувала користуватися тією ж ставкою антидемпінгового мита під своєю новою назвою.
Регламент складається з двох статей. Стаття 1 змінює Додаток до Виконавчого регламенту (ЄС) 2023/265, щоб відобразити зміну назви компанії, та підтверджує, що додатковий код TARIC C924 застосовується до Sunhearrt Ceramix Private Limited з 27 травня 2025 року. Вона також передбачає відшкодування або списання будь-яких остаточних мит, сплачених надміру через зміну назви. Стаття 2 визначає, що регламент набирає чинності на наступний день після його опублікування в Офіційному журналі Європейського Союзу і є обов’язковим у своїй повноті та безпосередньо застосовним у всіх державах-членах.
Найважливішим положенням є стаття 1, яка забезпечує безперервність ставки антидемпінгового мита для компанії під її новою назвою Sunhearrt Ceramix Private Limited. Це запобігає будь-яким збоям у торгівлі та забезпечує послідовне ставлення до компанії згідно з оригінальними антидемпінговими заходами. Крім того, положення про повернення або списання надміру сплачених мит є вирішальним для компанії, щоб уникнути фінансових невигід через адміністративні зміни.
Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2026/194 від 28 січня 2026 року, що вносить зміни до Імплементаційного Регламенту (ЄС) 2019/1793 щодо тимчасового збільшення офіційного контролю та надзвичайних заходів, які регулюють ввезення до Союзу певних товарів з окремих третіх країн, що імплементує Регламенти (ЄС) 2017/625 та (ЄС) № 178/2002 Європейського Парламенту та Ради
Цей Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2026/194 вносить зміни до Імплементаційного Регламенту (ЄС) 2019/1793, який стосується тимчасового збільшення офіційного контролю та надзвичайних заходів щодо певних товарів, що ввозяться до ЄС з окремих третіх країн. Регламент має на меті захист здоров’я людини шляхом коригування рівнів контролю на основі останніх даних і повідомлень, пов’язаних з ризиками, зумовленими мікотоксинами, залишками пестицидів, мікробіологічним забрудненням, суданськими барвниками та рослинними токсинами. Зміни ґрунтуються на даних Системи швидкого оповіщення про харчові продукти та корми (RASFF) та офіційного контролю, проведеного державами-членами.
Регламент змінює Додатки I та II до Імплементаційного Регламенту (ЄС) 2019/1793. У цих додатках перелічено конкретні харчові продукти та корми з певних країн, які підлягають посиленому офіційному контролю в пунктах в’їзду до ЄС. Зміни включають збільшення або зменшення частоти перевірок ідентичності та фізичних перевірок для певних продуктів з конкретних країн, додавання нових продуктів до списку та вилучення інших на основі рівнів відповідності та оцінок ризиків. Наприклад, збільшено частоту перевірок для квасолі з Бангладеш та пальмової олії з Кот-д’Івуару, а для апельсинів з Єгипту її зменшено. Полуниці з Єгипту додано до списку, а кілька позицій з Індії, Лівану, Малайзії та Туреччини вилучено через покращення відповідності.
Основні положення цього регламенту передбачають зміни частоти перевірок та включення або виключення конкретних харчових продуктів та кормів з певних третіх країн у Додатки I та II до Регламенту (ЄС) 2019/1793. Ці зміни безпосередньо впливають на імпортерів та органи з безпеки харчових продуктів, оскільки вони визначають рівень контролю, який застосовується до товарів, що ввозяться до ЄС. Важливо, щоб підприємства, які імпортують товари, перелічені в цих додатках, були обізнані з оновленою частотою контролю та особливими умовами для забезпечення відповідності регламентам ЄС.
Правило ООН № 107 – Уніфіковані положення щодо офіційного затвердження транспортних засобів категорій M2 або M3 стосовно їх загальної конструкції [2026/139]
Добре, я надам детальний опис положень Правила ООН № 107, як було запрошено.
### Суть акту
Правило ООН № 107 встановлює уніфіковані положення щодо офіційного затвердження транспортних засобів категорій M2 та M3 (автобусів і туристичних автобусів) стосовно їх загальної конструкції. Воно визначає класи транспортних засобів, встановлює вимоги до розміщення пасажирів, доступності, стійкості, пожежної безпеки, виходів, внутрішнього облаштування та електрообладнання. Правило має на меті забезпечення безпеки та доступності цих транспортних засобів для всіх пасажирів, включаючи осіб з обмеженою рухливістю. Воно також включає положення щодо систем пожежогасіння.
### Структура та основні положення
Правило структуровано навколо таких ключових областей:
* **Сфера застосування та визначення:** Визначає типи транспортних засобів, на які поширюється дія (категорії M2 та M3), і надає конкретні визначення для таких термінів, як «транспортні засоби класу I, II, III, A, B», «зчленований транспортний засіб», «транспортний засіб з низькою підлогою», «аварійний вихід», «пасажир з обмеженою рухливістю» та інші.
* **Процедури офіційного затвердження:** Описує процес подання заявки та надання офіційного затвердження типу транспортних засобів, кузовів або компонентів, включаючи необхідну документацію та випробування. Він також визначає зміст та розміщення знаків офіційного затвердження.
* **Технічні вимоги:** Це основна частина правила, яка деталізує конструктивні вимоги для всіх транспортних засобів, включаючи:
* **Маси та розміри:** Визначає, як розраховувати площу, доступну для пасажирів, і вимоги до маркування транспортних засобів.
* **Запобігання нещасним випадкам:** Включає вимоги щодо запобігання запуску двигуна, коли панелі доступу відкриті, та випробування на стійкість.
* **Ризики виникнення пожежі:** Вимагає заходів протипожежного захисту, таких як використання вогнестійких матеріалів, систем пожежогасіння в моторних відсіках і систем виявлення пожежі.
* **Виходи:** Встановлює мінімальну кількість, розміри та вимоги до розташування дверей для обслуговування, аварійних дверей, аварійних вікон і люків для евакуації.
* **Внутрішнє облаштування:** Охоплює доступ до дверей і виходів, розміри проходу, висоту сходинок, розміри сидінь, пристрої зв’язку та вимоги до місця водія.
* **Електрообладнання:** Розглядає ізоляцію, електропроводку, акумулятори та інші електричні компоненти, щоб мінімізувати ризики пожежі та ураження електричним струмом.
* **Спеціальні вимоги:** Додаткові вимоги безпеки для тролейбусів.
* **Зміна та розширення офіційного затвердження:** Визначає процедури внесення змін до затверджених типів транспортних засобів.
* **Відповідність виробництва:** Забезпечує відповідність вироблених транспортних засобів затвердженому типу.
* **Перехідні положення:** Визначає дати, після яких певні поправки до правила набувають чинності, надаючи виробникам час для дотримання нових вимог.
* **Додатки:** Правило включає кілька додатків, які містять детальні специфікації, процедури випробувань та приклади знаків офіційного затвердження. Ці додатки охоплюють такі теми, як інформаційні документи, розташування знаків офіційного затвердження, розрахунки випробувань на стійкість, оцінка візуального контрасту, зусилля закриття дверей з електроприводом, альтернативні вимоги до транспортних засобів класу A та B, доступність для пасажирів з обмеженою рухливістю, маси та розміри, а також додаткові вимоги безпеки для тролейбусів.
### Основні положення для використання
Кілька положень є особливо важливими для виробників та операторів:
* **Вимоги до доступності (Додаток 8):** Ці вимоги деталізують конкретні заходи для забезпечення доступності для пасажирів з обмеженою рухливістю, включаючи місця для інвалідних візків, пріоритетні місця, посадкові пристрої (ліфти та пандуси) та пристрої зв’язку.
* **Пожежна безпека (Додаток 3, пункт 7.5):** Правило приділяє велику увагу запобіганню та гасінню пожеж, вимагаючи використання спеціальних матеріалів, компонування відсіків і систем пожежогасіння.
* **Вимоги до виходів (Додаток 3, пункт 7.6):** Кількість, розмір і розташування виходів мають вирішальне значення для забезпечення безпечної евакуації пасажирів у надзвичайній ситуації.
* **Маси та розміри (Додаток 11):** Дотримання цих вимог має важливе значення для стійкості транспортного засобу та безпеки дорожнього руху.
* **Система пожежогасіння, затверджена як компонент (Додаток 13 – Частина 1) та Система пожежогасіння, встановлена в конкретному моторному відсіку (Додаток 13 – Частина 2):** Ці додатки містять вимоги до систем пожежогасіння.
Сподіваюся, цей детальний опис буде корисним.
Регламент Комісії (ЄС) 2026/189 від 28 січня 2026 року, що вносить зміни до Регламенту (ЄС) № 1333/2008 Європейського Парламенту та Ради та Регламенту Комісії (ЄС) № 231/2012 щодо використання шелаку (E 904) у харчових продуктах для спеціальних медичних цілей у формі таблеток та таблеток, вкритих оболонкою
Цей регламент вносить зміни до чинних регламентів щодо використання шелаку (E 904) як харчової добавки. Зокрема, він розширює дозволене використання шелаку, включаючи його застосування як глазуруючого агента в харчових продуктах для спеціальних медичних цілей, зокрема у формі таблеток та таблеток, вкритих оболонкою. Регламент також оновлює специфікації для шелаку, особливо щодо вмісту воску, на основі наукової думки Європейського агентства з безпеки харчових продуктів.
Регламент складається з трьох статей та двох додатків. Стаття 1 вносить зміни до Додатку II до Регламенту (ЄС) № 1333/2008, додаючи пункт для шелаку (E 904) у категорії харчових продуктів 13.2, яка охоплює харчові продукти для спеціальних медичних цілей. Стаття 2 вносить зміни до Додатку до Регламенту (ЄС) № 231/2012, переглядаючи специфікації для шелаку. Стаття 3 зазначає, що регламент набуде чинності через двадцять днів після його опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу. Додаток I деталізує включення шелаку до переліку дозволених добавок для харчових продуктів для спеціальних медичних цілей. Додаток II змінює визначення, опис та специфікацію воску шелаку. Основною зміною є дозвіл на використання шелаку як глазуруючого агента для харчових продуктів для спеціальних медичних цілей у формі таблеток. Регламент також вилучає інформацію про шелак, що містить віск, зі специфікацій, оскільки він не використовується як харчова добавка.
Найважливішим положенням є дозвіл на використання шелаку (E 904) як глазуруючого агента в харчових продуктах для спеціальних медичних цілей у формі таблеток та таблеток, вкритих оболонкою. Це дозволяє виробникам використовувати шелак для захисту таблеток від розпаду до того, як вони досягнуть кишечника, забезпечуючи належну доставку активних інгредієнтів. Оновлені специфікації для шелаку, особливо вилучення інформації про шелак, що містить віск, та обмеження на вміст воску, також важливі для забезпечення якості та безпеки добавки.
Регламент Комісії (ЄС) 2026/196 від 28 січня 2026 року, що вносить зміни до Регламенту (ЄС) № 1333/2008 Європейського Парламенту та Ради щодо використання карагенану (E 407), камеді ріжкового дерева (E 410), гуарової камеді (E 412), гуміарабіку (камеді акації) (E 414), ксантанової камеді (E 415), пектинів (E 440) та натрієвої солі октенілсукцинату крохмалю (E 1450) та Регламенту Комісії (ЄС) № 231/2012 щодо специфікацій для камеді ріжкового дерева (E 410), гуарової камеді (E 412), гуміарабіку (камеді акації) (E 414), ксантанової камеді (E 415), пектинів (E 440) та натрієвої солі октенілсукцинату крохмалю (E 1450)
Це опис Регламенту Комісії (ЄС) 2026/196.
**Суть акту:**
Регламент Комісії (ЄС) 2026/196 вносить зміни до чинних регламентів щодо використання декількох харчових добавок, включаючи карагенан (E 407), камедь ріжкового дерева (E 410), гуарову камедь (E 412), гуміарабік (камедь акації) (E 414), ксантанову камедь (E 415), пектини (E 440) та натрієву сіль октенілсукцинату крохмалю (E 1450). Він змінює Регламент (ЄС) № 1333/2008 щодо умов використання цих добавок у конкретних категоріях харчових продуктів і оновлює специфікації для цих добавок, як це передбачено в Регламенті Комісії (ЄС) № 231/2012. Ці зміни базуються на наукових висновках Європейського органу з безпеки харчових продуктів (EFSA).
**Структура та основні положення:**
Регламент складається з чотирьох статей і двох додатків.
* **Стаття 1** вносить зміни до Додатку II Регламенту (ЄС) № 1333/2008, зосереджуючись на дозволених харчових добавках та умовах їх використання. Ключові зміни включають модифікації щодо використання карагенану, камеді ріжкового дерева, гуарової камеді, гуміарабіку, ксантанової камеді, пектинів і натрієвої солі октенілсукцинату крохмалю в напоях на основі молока для маленьких дітей і харчових продуктах для спеціальних медичних цілей, особливо призначених для немовлят. Зокрема, скасовується дозвіл на використання гуарової камеді (E 412) у дитячих сумішах і харчових продуктах для спеціальних медичних цілей, призначених для немовлят.
* **Стаття 2** вносить зміни до Додатку до Регламенту (ЄС) № 231/2012, оновлюючи специфікації для камеді ріжкового дерева, гуарової камеді, гуміарабіку, ксантанової камеді, пектинів і натрієвої солі октенілсукцинату крохмалю. Ці оновлення включають переглянуті визначення, знижені межі для токсичних елементів, включення мікробіологічних критеріїв та інші конкретні технічні коригування на основі рекомендацій EFSA.
* **Стаття 3** передбачає перехідні заходи для харчових добавок і харчових продуктів, що містять ці добавки, які були законно розміщені на ринку до дати застосування цього Регламенту.
* **Стаття 4** визначає дату набрання чинності та дату застосування Регламенту.
**Основні положення для практичного використання:**
1. **Обмеження на використання в дитячому харчуванні:** Регламент встановлює більш суворі умови для використання певних харчових добавок, зокрема камеді ріжкового дерева (E 410), пектинів (E 440) та натрієвої солі октенілсукцинату крохмалю (E 1450), у харчових продуктах для спеціальних медичних цілей, призначених для немовлят (категорії харчових продуктів 13.1.5.1 та 13.1.5.2). Використання гуарової камеді (E 412) повністю скасовується в дитячих сумішах (13.1.1) і харчових продуктах для спеціальних медичних цілей, призначених для немовлят (13.1.5.1).
2. **Оновлені специфікації:** Виробники харчових продуктів повинні дотримуватися нових, більш суворих специфікацій для камеді ріжкового дерева, гуарової камеді, гуміарабіку, ксантанової камеді, пектинів і натрієвої солі октенілсукцинату крохмалю. Це включає нижчі межі для токсичних елементів, таких як свинець, миш’як, ртуть і кадмій, а також нові мікробіологічні критерії.
3. **Перехідні періоди:** Регламент передбачає перехідні періоди, щоб дозволити харчовим підприємствам адаптуватися до нових правил. Харчові добавки та харчові продукти, що містять ці добавки, які були законно розміщені на ринку до 18 серпня 2026 року, можуть продовжувати використовуватися та продаватися до вичерпання запасів або до закінчення терміну мінімальної придатності або терміну «вжити до». Для натрієвої солі октенілсукцинату крохмалю (E 1450) у категоріях харчових продуктів 13.1.5.1 та 13.1.5.2 передбачено довший перехідний період, при цьому нові умови використання застосовуються з 18 лютого 2028 року.
4. **Вимога відсутності глютену:** Для дитячих сумішей і сумішей для подальшого годування натрієва сіль октенілсукцинату крохмалю (E 1450) повинна бути без глютену.
5. **Інактивація оксидази та пероксидази:** Оксидази та пероксидази, що містяться в гуміарабіку (E 414) природним чином або в результаті обробки, повинні бути інактивовані під час виробничого процесу гуміарабіку, що використовується в харчових продуктах для немовлят і маленьких дітей.
Рішення Загального суду (Десята палата) від 28 січня 2026 року. LU проти Європейського інвестиційного банку. Державна служба – Персонал ЄІБ – Психологічне переслідування – Адміністративне розслідування – Запит про допомогу – Відхилення запиту – Рішення про відкриття дисциплінарного провадження – Позов про скасування – Акт, який не підлягає оскарженню – Підготовчий акт – Прийнятність – Обов’язок наводити мотиви – Помилка в оцінці – Відповідальність. Справа T-365/24.
Це Рішення Загального суду (Десята палата) Європейського Союзу у справі T-365/24, LU проти ЄІБ, винесене 28 січня 2026 року. Справа стосується позову, поданого працівником Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), LU, проти ЄІБ, з твердженням про психологічне переслідування. LU домагався скасування рішення Президента ЄІБ про відхилення його скарги на переслідування та попереднього рішення про відкриття дисциплінарного провадження проти нього, а також компенсації за збитки.
Рішення структуровано наступним чином:
* **Передісторія спору:** У цьому розділі викладено серію скарг та розслідувань, ініційованих LU, включаючи звинувачення у переслідуванні з боку його керівництва та подальші адміністративні розслідування проти нього. Тут також детально описані попередні судові позови та рішення, пов’язані зі справою.
* **Події, що відбулися після подання позову:** У цій частині згадується попередній ухвала, пов’язана зі справою.
* **Форми позовних вимог:** У цьому розділі перелічено конкретні вимоги, висунуті LU, включаючи скасування оскаржуваних рішень, декларацію щодо правомірності його скарги та фінансову компенсацію за матеріальну та нематеріальну шкоду, а також судові витрати.
* **Право:** Це ядро рішення, де суд розглядає кожну претензію LU та контраргументи ЄІБ. Суд розглядає прийнятність та обґрунтованість кожної претензії, застосовуючи відповідну судову практику та правові принципи.
Основні положення та зміни порівняно з попередніми версіями:
* Суд відхиляє вимогу LU про винесення декларативного рішення, заявляючи, що він не має юрисдикції виносити такі рішення у справах відповідно до статті 270 ДФЄС.
* Суд відхиляє вимогу LU про скасування рішення 2021 року про відкриття дисциплінарного провадження, вважаючи його підготовчим актом, який не може бути оскаржений окремо.
* Суд розглядає чотири доводи LU проти рішення про відхилення його скарги на переслідування, визнаючи їх усі необґрунтованими або неприйнятними. Ці доводи включають твердження про ненаведення мотивів, неналежне проведення розслідування, помилки в оцінці та неправильний висновок про те, що його скарга була зловмисною.
* Суд відхиляє вимоги LU про компенсацію, оскільки вони тісно пов’язані з невдалою вимогою про скасування.
* Суд зобов’язує LU сплатити судові витрати, оскільки він був стороною, яка програла справу.
Найважливіші положення акта для його використання:
* Наголос суду на вимозі достатньо чітких і точних аргументів у заяві про порушення провадження.
* Детальний аналіз концепції “психологічного переслідування” відповідно до Кодексу поведінки персоналу ЄІБ, включаючи необхідність повторюваної та неналежної поведінки, яка об’єктивно передбачає напад на самооцінку та впевненість у собі відповідної особи.
* Розгляд судом кожного конкретного інциденту, заявленого LU, оцінюючи, чи була поведінка його керівництва надмірною та такою, що підлягає критиці в даному контексті.
* Підтвердження судом того, що адміністративні рішення, пов’язані з організацією департаментів, навіть якщо їх важко прийняти, самі по собі не доводять існування психологічного переслідування.
* Висновок суду про те, що негативні коментарі, адресовані співробітнику, не обов’язково підривають його особистість, гідність чи чесність, якщо вони висловлені виваженими словами і не ґрунтуються на твердженнях, які є несправедливими та не пов’язані з об’єктивними фактами.
* Наголос суду на необхідності оцінювати заявлену поведінку конкретно та об’єктивно, враховуючи контекст, в якому вона відбулася.
* Відхилення судом вимоги про компенсацію через відсутність успішної вимоги про скасування.
Рішення Суду (Шоста палата) від 28 січня 2026 року.#Земля Верхня Австрія проти Відомства Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності.#Торговельна марка Європейського Союзу – Провадження щодо анулювання – Словесна торговельна марка Європейського Союзу Genussländer – Фактичне використання торговельної марки – Стаття 18(1)(a) та стаття 58(1)(a) Регламенту (ЄС) 2017/1001 – Вид використання торговельної марки – Форма, яка відрізняється в елементах, що не впливають на розрізнювальну здатність.#Справа T-46/25.
Цей документ є рішенням Загального суду Європейського Союзу щодо позову, поданого Землею Верхня Австрія (Австрія) проти Відомства Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності (EUIPO). Справа стосується скасування торговельної марки ЄС “Genussländer”, що належить Norma Lebensmittelfilialbetrieb Stiftung & Co. KG, зокрема для “сиру” у класі 29. Земля Верхня Австрія прагнула скасувати торговельну марку через відсутність її фактичного використання.
У рішенні розглядається питання, чи була торговельна марка “Genussländer” фактично використана для сиру у відповідний період (25 липня 2017 року – 24 липня 2022 року). Суд розглядає, чи використовувалася торговельна марка як позначення і чи було це використання фактичним. Суд відхиляє позов, визнаючи, що EUIPO правильно вирішило, що власник торговельної марки продемонстрував фактичне використання знака.
Ключовими моментами рішення є тлумачення “фактичного використання” торговельної марки, оцінка доказів, поданих для підтвердження такого використання (включаючи заяви, рахунки-фактури та рекламні матеріали), і розгляд питання про те, чи використовувалася торговельна марка у формі, яка не змінює її відмітний характер. Суд підкреслює, що використання має бути спрямоване на підтримку або створення частки ринку для продуктів, і що оцінка має базуватися на конкретних та об’єктивних доказах.
Рішення Загального Суду (Дев’ята палата) від 28 січня 2026 року. UH проти Європейської Комісії. Контракти на надання державних послуг – Підтримка вищої юридичної освіти в третій державі – Виконання контракту на надання послуг – Серйозний професійний проступок підрядника та значні недоліки у виконанні основних зобов’язань – Захист фінансових інтересів Європейського Союзу – Розслідування OLAF – Відсторонення від процедур державних закупівель на строк два роки – Існування консорціуму – Помилка в факті – Помилка в праві – Юридична визначеність – Строк позовної давності – Незворотність у часі. Справа T-1052/23.
Це рішення Загального Суду у справі T-1052/23, UH проти Європейської Комісії, щодо скасування рішення Комісії про відсторонення UH від процедур закупівель та присудження грантів через серйозний професійний проступок та значні недоліки у виконанні основних зобов’язань під час виконання контракту на надання послуг з підтримки вищої юридичної освіти в третій державі. Загальний Суд скасовує рішення Комісії.
Рішення структуроване наступним чином:
* **Передісторія:** Описує початковий контракт, розслідування OLAF та рішення Комісії про призупинення виплат та ініціювання процедури відсторонення.
* **Форми заявлених вимог:** Викладає вимогу заявника про скасування рішення Комісії та вимогу Комісії про відхилення позову.
* **Право:** Деталізує правові аргументи та аналіз Суду.
* Він починається з викладення правової основи рішення Комісії, зосереджуючись на Регламенті 2018/1046 щодо захисту фінансових інтересів ЄС.
* Потім Суд розглядає доводи заявника, зокрема, щодо ймовірних помилок у фактах та праві щодо серйозного професійного проступку та застосування правил строку позовної давності.
* Суд аналізує, чи правильно Комісія визначила відсутність консорціуму за участю заявника та інших суб’єктів, і чи помилилася Комісія в оцінці спроб заявника отримати консорціумну угоду заднім числом.
* Суд також розглядає правила строку позовної давності, що застосовуються до ймовірного порушення основних зобов’язань, зосереджуючись на принципі юридичної визначеності та часовому застосуванні правових норм.
* **Витрати:** Визначає, що Комісія, як сторона, що програла, повинна сплатити витрати.
Найважливішими положеннями рішення є:
* Суд встановив, що Комісія допустила помилки у праві та факті, визначивши, що консорціум під керівництвом UH не існував, оскільки відсутність підписаної консорціумної угоди не була достатнім доказом, а оцінка Комісією доказів щодо участі інших суб’єктів була помилковою.
* Суд також встановив, що Комісія помилилася в застосуванні правил строку позовної давності, оскільки вона посилалася на положення, які не діяли на момент виникнення ймовірних недоліків, порушуючи принцип юридичної визначеності.
* Внаслідок цих помилок Суд скасував рішення Комісії в повному обсязі.
Рішення Загального Суду (Восьма палата) від 28 січня 2026 року. Ella Hotels and Resorts monoprosopi AE проти Відомства Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності. Торговельна марка ЄС – Провадження щодо заперечення – Заявка на реєстрацію фігуративної торговельної марки ЄС ELLA RESORTS – Раніша фігуративна торговельна марка ЄС ELLE – Відносна підстава для відмови – Завдання шкоди репутації – Стаття 8(5) Регламенту (ЄС) 2017/1001 – Отримання неправомірної вигоди з розрізняльної здатності або репутації ранішої торговельної марки – Відсутність належної підстави. Справа T-246/25.
Це рішення Загального Суду Європейського Союзу щодо спору про торговельну марку ЄС між Ella Hotels and Resorts та Hachette Filipacchi Presse, власником добре відомої марки “ELLE”. Основне питання полягає в тому, чи може бути зареєстрована марка “ELLA RESORTS” для готельних та пов’язаних з ними послуг, чи вона порушує репутацію ранішої марки “ELLE”, особливо щодо журналів моди. Суд остаточно вирішив на користь Hachette Filipacchi Presse, заборонивши Ella Hotels and Resorts реєструвати свою марку для певних послуг.
Рішення структуроване наступним чином: Воно починається з викладу передісторії спору, включаючи заявки на реєстрацію торговельної марки, заперечення, подане Hachette Filipacchi Presse, та рішення Відділу з питань заперечень та Апеляційної ради EUIPO (Відомства Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності). Далі детально описано вимоги кожної сторони. Основна частина рішення стосується суті справи, зосереджуючись на ймовірному порушенні Статті 8(5) Регламенту (ЄС) 2017/1001, яка стосується захисту торговельних марок з репутацією. Суд розглядає кілька ключових аспектів: відповідну публіку, наявність зв’язку між знаками, ймовірність отримання неправомірної вигоди з репутації ранішої торговельної марки та наявність належної підстави для використання пізнішої торговельної марки. Нарешті, рішення завершується рішенням суду та розпорядженням щодо витрат.
Найважливішими положеннями акту є положення, що стосуються оцінки зв’язку між знаками, неправомірної вигоди, отриманої з репутації ранішої марки, та відсутності належної підстави для використання заявленої марки. Суд наголошує, що відповідна публіка повинна мати можливість встановити зв’язок між знаками, навіть якщо вони не переплутані. Він також підкреслює, що імідж ранішої марки може бути перенесений на товари, охоплені заявленою маркою, що полегшує маркетинг цих товарів. Нарешті, суд підкреслює, що наявність належної підстави має тлумачитися обмежувально, і власник пізнішої марки повинен довести наявність вагомої причини для використання марки.
Рішення Загального Суду (Перша палата) від 28 січня 2026 року. ABB Asea Brown Boveri Ltd проти Відомства Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності. Торговельна марка ЄС – Заявка на словесну торговельну марку ЄС EcoGuard – Абсолютна підстава для відмови – Описовий характер – Стаття 7(1)(c) Регламенту (ЄС) 2017/1001. Справа T-131/25.
Це рішення стосується відмови у реєстрації словесної торговельної марки ЄС “EcoGuard” Відомством Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності (EUIPO) на підставі абсолютної підстави для відмови через описовий характер, як це зазначено у статті 7(1)(c) Регламенту (ЄС) 2017/1001. Заявник, ABB Asea Brown Boveri Ltd, прагнув скасувати рішення Четвертої апеляційної ради EUIPO, яка підтримала первинну відмову експерта щодо заявки на торговельну марку. Загальний Суд зрештою відхилив позов ABB, погодившись з EUIPO, що марка “EcoGuard” є описовою щодо відповідних товарів.
Структура рішення включає огляд передісторії спору, вимоги, висунуті заявником та EUIPO, та аналіз трьох правових підстав, висунутих заявником. Ці підстави оскаржують рішення EUIPO на підставі порушення статті 7(1)(c) (описовий характер) та статті 7(1)(b) (відсутність розрізняльної здатності) Регламенту 2017/1001, а також порушення принципів рівного ставлення та належного управління. У рішенні ретельно розглядається кожна з цих підстав, зрештою відхиляючи їх та підтримуючи рішення EUIPO.
Найважливішим положенням цього акту є тлумачення та застосування статті 7(1)(c) Регламенту 2017/1001, яка забороняє реєстрацію торговельних марок, які є виключно описовими щодо товарів або послуг, які вони представляють. Аналіз суду зосереджується на тому, як відповідна публіка сприйматиме термін “EcoGuard” стосовно зазначених товарів (кабельні стяжки, електричні кабелі, ущільнювачі для труб тощо) і чи буде він одразу зрозумілий як описовий їх характеристик, зокрема їх екологічності та захисної функції. Рішення підсилює принцип, згідно з яким марка не повинна бути зареєстрована, якщо вона прямо та однозначно описує характеристики товарів або послуг, для яких вона призначена.
Рішення Загального суду (п’ята палата, розширений склад) від 28 січня 2026 року.C. sp. z o.o. sp.k. проти Dyrektor Izby Administracji Skarbowej w Gdańsku.Запит про попереднє рішення – Митний союз – Митний кодекс Союзу – Процедури імпорту та експорту – Тарифні квоти – Вичерпання квоти в перший день її відкриття – Номер квоти не інтегровано в код TARIC – Подальша зміна митної декларації з метою отримання вигоди від включення до квоти – Поняття «зміна [що дозволяє] декларанту виконати свої зобов’язання щодо розміщення товарів під відповідну митну процедуру» – Стаття 173(3) Регламенту (ЄС) № 952/2013.Справа T-177/25.
Це рішення Загального суду щодо запиту про попереднє рішення стосовно тлумачення Митного кодексу Союзу, зокрема, щодо тарифних квот на товари, імпортовані з України.
**Суть акту:**
Рішення роз’яснює тлумачення статті 173(3) Митного кодексу Союзу (Регламент (ЄС) № 952/2013) щодо можливості внесення змін до митної декларації після випуску товарів. Основне питання полягає в тому, чи може компанія внести зміни до своєї митної декларації, щоб ретроспективно включити номер тарифної квоти, щоб отримати вигоду від нижчої ставки мита, після того, як спочатку не змогла включити його через технічні проблеми з системою TARIC. Суд постановив, що такі зміни не дозволені.
**Структура та основні положення:**
Рішення структуровано наступним чином:
* Воно починається з викладу контексту запиту про попереднє рішення, сторін, які беруть участь, та правової бази.
* Воно посилається на відповідні статті Митного кодексу Союзу, Імплементаційного регламенту (ЄС) 2015/2447 та Регламенту (ЄС) 2017/1566 (який запровадив тимчасові автономні торговельні заходи для України).
* Воно детально описує спір у головному провадженні, який стосується польської компанії C. sp. z o.o. sp.k., що імпортує мед з України, та відмови митного органу застосувати нульову ставку мита.
* Потім у рішенні представлено питання, поставлені Naczelny Sąd Administracyjny (Верховним адміністративним судом, Польща).
* Суд надає свої міркування та тлумачення відповідних статей, зрештою виступаючи проти можливості ретроактивних змін для включення номерів тарифних квот.
**Основні положення та зміни:**
Ключовим положенням, що лежить в основі рішення, є стаття 173(3) Митного кодексу Союзу, яка дозволяє вносити зміни до митних декларацій після випуску товарів за певних умов. Тлумачення суду підкреслює, що це положення є винятком із принципу безвідкличності митних декларацій і має тлумачитися суворо. Суд роз’яснює, що зміни дозволяються лише для забезпечення відповідності зобов’язанням, пов’язаним з митною процедурою, а не для ретроспективної вимоги пільг, які спочатку не запитувалися.
**Найважливіші положення для використання:**
Найважливіший висновок з цього рішення полягає в роз’ясненні того, що стаття 173(3) Митного кодексу Союзу не може бути використана для внесення змін до митної декларації з метою включення номера тарифної квоти після прийняття декларації та випуску товарів, особливо коли первинна відмова від включення квоти була свідомим вибором, зробленим для забезпечення пріоритету. Це має значні наслідки для імпортерів, які прагнуть скористатися тарифними квотами, оскільки це підкреслює необхідність забезпечення включення всієї необхідної інформації, включаючи номери квот, до початкової митної декларації.
Рішення Суду (перша палата) від 28 січня 2026 року.#Maschio Gaspardo SpA проти Відомства інтелектуальної власності Європейського Союзу.#Дизайн або модель Європейського Союзу – Провадження щодо визнання недійсним – Зареєстрований дизайн або модель Європейського Союзу, що представляє сільськогосподарський розпушувач ґрунту – Підстава для визнання недійсним – Недотримання умов охорони – Стаття 25, параграф 1, пункт b), Регламенту (ЄС) № 6/2002, в його попередній редакції до Регламенту (ЄС) 2024/2822 – Відсутність індивідуального характеру – Стаття 6 Регламенту № 6/2002 – Обізнаний користувач – Ступінь свободи творця – Відсутність відмінного загального враження.#Справа T-54/25.
Цей документ є рішенням Загального суду Європейського Союзу щодо спору про дійсність зареєстрованого дизайну ЄС для сільськогосподарської машини під назвою розпушувач ґрунту (décompacteur agricole). Суд відхиляє апеляцію на рішення EUIPO (Відомства інтелектуальної власності Європейського Союзу), яке визнало дизайн недійсним через відсутність індивідуального характеру.
**Структура та основні положення:**
Рішення структуровано наступним чином:
* Воно починається з викладу передісторії спору, включаючи початкову заявку на дизайн, подальшу заявку на його анулювання компанією Madara Agro Ltd, а також рішення Відділу скасування та Апеляційної ради EUIPO.
* Потім представлені аргументи сторін: Maschio Gaspardo SpA (власник дизайну), EUIPO та Madara Agro Ltd (сторона, яка вимагає анулювання).
* Далі суд переходить до юридичного аналізу, розглядаючи допустимість певних доказів, представлених Maschio Gaspardo SpA, а потім переходячи до суті справи.
* Основна частина рішення обертається навколо питання, чи має оскаржуваний дизайн індивідуальний характер, як того вимагає стаття 6 Регламенту № 6/2002. Це передбачає оцінку обізнаного користувача, ступеня свободи дизайнера та порівняння загального враження, яке справляє оскаржуваний дизайн, із враженням від попереднього дизайну (D5).
* Суд підтримує рішення EUIPO, визнаючи, що оскаржуваний дизайн не створює відмінного загального враження на обізнаного користувача порівняно з попереднім дизайном.
* Нарешті, рішення стосується питання витрат, зобов’язуючи Maschio Gaspardo SpA нести свої власні витрати та витрати Madara Agro Ltd, тоді як EUIPO несе свої власні витрати.
**Основні положення та зміни:**
Рішення в основному інтерпретує та застосовує статтю 6 Регламенту № 6/2002, яка визначає концепцію “індивідуального характеру” для дизайнів ЄС. Аналіз суду зосереджується на наступних ключових елементах:
* **Обізнаний користувач:** Суд підтверджує, що обізнаний користувач у цій справі є особою, знайомою з сільськогосподарськими машинами для розпушування ґрунту, яка має відносно високий рівень уваги.
* **Ступінь свободи дизайнера:** Суд визнає, що свобода дизайнера обмежена функціональними вимогами, але вважає, що вона залишається “досить високою” щодо форми, розміру та розташування компонентів машини.
* **Загальне враження:** Суд погоджується з EUIPO, що оскаржуваний дизайн і попередній дизайн (D5) мають значні спільні риси, і що відмінності між ними недостатні для створення відмінного загального враження на обізнаного користувача.
**Найважливіші положення для використання:**
Найважливішими аспектами цього рішення для майбутнього використання є:
* Детальне застосування тесту “обізнаного користувача” в контексті сільськогосподарської техніки.
* Аналіз судом ступеня свободи дизайнера з урахуванням як функціональних обмежень, так і естетичних міркувань.
* Акцент на загальному враженні, яке справляють дизайни, а не на зосередженні виключно на окремих рисах.
* Висновок суду про те, що навіть якщо між дизайнами існують не незначні відмінності, цих відмінностей може бути недостатньо для створення відмінного загального враження на обізнаного користувача.
* Рішення суду виключити зображення сільськогосподарської техніки, представлені вперше.
Рішення Суду (десята палата) від 28 січня 2026 року. HO проти Агентства Європейського Союзу з питань співробітництва правоохоронних органів. Державна служба – Тимчасові працівники – Строковий трудовий договір – Рішення про непродовження на невизначений строк – Вимога неупередженості – Явна помилка в оцінці. Справа T-76/25.
Це рішення Загального суду Європейського Союзу (десята палата) щодо спору між паном HO, колишнім працівником Агентства Європейського Союзу з питань співробітництва правоохоронних органів (Європол), та самим Європолом. Справа стосується рішення Європолу не продовжувати строковий трудовий договір пана HO на невизначений строк. Пан HO оскаржує це рішення, стверджуючи, що воно було незаконним.
Рішення структуровано наступним чином:
1. **Передісторія:** Викладаються фактичні обставини справи, включаючи історію працевлаштування пана HO в Європолі, процедуру, дотриману при непродовженні його контракту, та внутрішні рекомендації та оцінки, зроблені під час цього процесу.
2. **Аргументи Сторін:** Підсумовуються аргументи, представлені паном HO (заявником) та Європолом (відповідачем). Пан HO домагається скасування рішення про непродовження, тоді як Європол стверджує, що рішення було законним, і просить відхилити позов.
3. **Суть Справи:** Це основна частина рішення, де Суд розглядає кожен з аргументів пана HO (доводів) проти рішення про непродовження. Ці доводи включають:
* Відсутність компетенції у особи, яка приймала рішення, та порушення обов’язку неупередженості.
* Процедурні порушення в процесі продовження контракту.
* Явна помилка в оцінці та зловживання владою з боку Європолу.
* Порушення права бути почутим.
4. **Рішення:** Суд відхиляє всі доводи пана HO та відхиляє позов, підтримуючи рішення Європолу не продовжувати його контракт.
5. **Витрати:** Суд зобов’язує кожну сторону нести власні витрати, враховуючи конкретні обставини справи.
Основні положення акту, які можуть бути найважливішими для його використання:
* **Неупередженість:** У рішенні підкреслюється важливість неупередженості в адміністративних рішеннях, особливо в контексті трудових відносин. У ньому роз’яснюється, що обов’язок неупередженості вимагає як суб’єктивної, так і об’єктивної неупередженості, забезпечуючи відсутність видимості упередженості або конфлікту інтересів.
* **Дискреція при Продовженні Контракту:** Рішення підтверджує, що установи мають широку свободу розсуду при вирішенні питання про продовження строкових трудових договорів, особливо при розгляді невизначених продовжень. Ця свобода розсуду підлягає певним юридичним обмеженням, таким як відсутність явної помилки в оцінці, зловживання владою та дотримання процесуальних норм.
* **Право Бути Почутим:** Рішення підкреслює важливість права бути почутим в адміністративному провадженні. У ньому роз’яснюється, що особи повинні мати можливість ефективно висловлювати свою думку до прийняття рішення, яке зачіпає їхні інтереси. Однак, воно також роз’яснює, що це право не прирівнюється до права мати “останнє слово” або бути почутим щодо кожного окремого елементу рішення.
* **Внутрішні Правила:** Рішення підтверджує, що коли установа приймає внутрішні правила, що регулюють продовження контрактів, вона повинна дотримуватися цих правил для забезпечення рівного ставлення. Однак, воно також роз’яснює, що відсутність конкретних правил щодо певних аспектів процесу продовження не обов’язково робить рішення недійсним.
* **Явна Помилка в Оцінці:** Рішення роз’яснює стандарт для встановлення явної помилки в оцінці. У ньому підкреслюється, що представлені докази повинні бути достатніми, щоб позбавити адміністративну оцінку правдоподібності.
Рішення Загального суду (Шоста палата) від 28 січня 2026 року. Montepelayo, SLU проти Відомства інтелектуальної власності Європейського Союзу. Торговельна марка ЄС – Провадження щодо опозиції – Заявка на словесну торговельну марку ЄС TELOTRÓN – Раніші торговельні марки ЄС та національні торговельні марки TRON – Відносна підстава для відмови – Імовірність сплутування – Стаття 8(1)(b) Регламенту (ЄС) 2017/1001. Справа T-203/25.
Це рішення Загального суду Європейського Союзу щодо спору про торговельну марку ЄС. Компанія Montepelayo, SLU, прагнула зареєструвати словесну торговельну марку TELOTRÓN, але TRON – Translationale Onkologie виступила проти, посилаючись на свої попередні торговельні марки TRON. Суд зрештою став на бік TRON, встановивши ймовірність сплутування між знаками.
Справа обертається навколо заявки Montepelayo на реєстрацію “TELOTRÓN” як торговельної марки ЄС та опозиції, поданої TRON, яка володіє попередніми торговельними марками ЄС та Німеччини на “TRON”. Апеляційна рада EUIPO спочатку відхилила опозицію, але це рішення було оскаржено. Рішення Загального суду скасовує рішення Апеляційної ради, встановивши, що існує ймовірність сплутування між знаками, таким чином, перешкоджаючи Montepelayo зареєструвати “TELOTRÓN”. Обґрунтування суду зосереджується на схожості товарів та послуг, охоплених знаками, схожості самих знаків (візуально, фонетично та концептуально) та сприйнятті відповідною громадськістю.
Ключовим висновком з цього рішення є детальний аналіз імовірності сплутування, зокрема оцінка схожості між знаками “TELOTRÓN” та “TRON”. Суд розбиває елементи знаків, аналізує їх візуальну, фонетичну та концептуальну схожість та враховує сприйняття відповідною громадськістю. Висновок про те, що громадськість, ймовірно, сприйматиме “TELOTRÓN” як комбінацію “telo” та “tron”, та наголос на спільному елементі “tron” є вирішальними для висновку суду. Суд також розглядає та відхиляє аргументи заявника щодо відмінності префікса “telo” та нібито співіснування інших знаків, що містять “tron”.
Рішення Загального Суду (Восьма палата) від 28 січня 2026 року. Ella Hotels and Resorts monoprosopi AE проти Відомства інтелектуальної власності Європейського Союзу. Торговельна марка ЄС – Провадження щодо заперечення – Заявка на словесну торговельну марку ЄС ELLA HOTELS AND RESORTS – Раніша образотворча торговельна марка ЄС ELLE – Відносна підстава для відмови – Завдання шкоди репутації – Стаття 8(5) Регламенту (ЄС) 2017/1001 – Отримання неправомірної вигоди з розрізняльного характеру або репутації ранішої торговельної марки – Відсутність належної причини. Справа T-245/25.
Це рішення Загального Суду Європейського Союзу щодо спору стосовно заявки на торговельну марку ЄС. Ella Hotels and Resorts подала заявку на реєстрацію словесної торговельної марки “ELLA HOTELS AND RESORTS”, але Hachette Filipacchi Presse, видавець журналу “ELLE”, заперечила проти реєстрації, стверджуючи, що це призведе до неправомірної вигоди з репутації їхньої ранішої торговельної марки “ELLE”. Апеляційна рада EUIPO частково задовольнила заперечення, заборонивши Ella Hotels and Resorts використовувати торговельну марку для послуг з гігієни людини, догляду за красою та охорони здоров’я. Загальний Суд виніс рішення за апеляцією Ella Hotels and Resorts проти цього рішення.
Рішення структуровано наступним чином: Воно починається з викладення передісторії спору, включаючи заявку на торговельну марку, заперечення та рішення Апеляційної ради. Далі детально описуються форми клопотань, поданих сторонами. Потім Суд розглядає свою юрисдикцію щодо клопотання заявника про надання дозволу на реєстрацію торговельної марки, зрештою відхиляючи його. Основна частина рішення стосується суті доводів заявника, які стверджують про порушення статті 8(5) Регламенту 2017/1001 щодо відмови в реєстрації торговельної марки через завдання шкоди репутації ранішої торговельної марки. Суд розглядає відповідну публіку, наявність зв’язку між знаками, потенціал для отримання неправомірної вигоди та наявність належної причини для використання заявленої торговельної марки. Нарешті, Суд постановляє відхилити позов і розглядає питання про розподіл судових витрат.
Найважливіші положення рішення обертаються навколо тлумачення та застосування статті 8(5) Регламенту 2017/1001. Суд підкреслює, що для надання ранішій торговельній марці ширшого захисту необхідно виконати кілька кумулятивних умов, включаючи репутацію ранішої торговельної марки, подібність між знаками та ризик отримання неправомірної вигоди або завдання шкоди розрізняльному характеру чи репутації ранішої торговельної марки. Рішення роз’яснює, що відповідна публіка залежить від типу заявленої шкоди і що ймовірність сплутування між знаками не є необхідною, але публіка повинна мати можливість встановити зв’язок між ними. Суд також підкреслює, що “неправомірна вигода” включає “паразитування” на репутації відомої торговельної марки. Нарешті, рішення наголошує, що існування “належної причини” для використання торговельної марки, яка негативно впливає на торговельну марку з репутацією, має тлумачитися обмежено.
Рішення Загального суду (Палата попередніх рішень) від 28 січня 2026 року. Accorinvest та Société générale проти Міністра економіки, фінансів та промислового і цифрового суверенітету. Запит про попереднє рішення – Оподаткування – Акцизи – Інші непрямі податки на товари, що підлягають акцизу – Стаття 1(2) Директиви 2008/118/ЄС – Поняття «інший непрямий податок» – Внесок на основі тарифів на послуги передачі та розподілу електроенергії – Перекладання податку на споживача – Прямий і нерозривний зв’язок між податком і споживанням електроенергії. Справа T-653/24.
Цей документ є рішенням Загального суду Європейського Союзу щодо запиту про попереднє рішення стосовно тлумачення статті 1(2) Директиви Ради 2008/118/ЄС. Справа стосується питання, чи кваліфікується французький внесок на основі тарифів на послуги передачі та розподілу електроенергії як “інший непрямий податок” на товари, що підлягають акцизу, зокрема електроенергію, згідно з законодавством ЄС. Суд має з’ясувати умови, за яких податок може вважатися прямо та нерозривно пов’язаним зі споживанням електроенергії, особливо коли податок розраховується незалежно від фактичної кількості спожитої електроенергії.
Рішення структуровано наступним чином: Воно починається з викладу контексту запиту, включаючи залучені сторони та правову основу. Далі представлені питання, передані Conseil d’État (Державною радою, Франція). Суд розглядає, чи передбачає правовий механізм перекладання податку на кінцевого споживача автоматично прямий і нерозривний зв’язок між податком і споживанням продукту. Він також розглядає, чи має такий прямий і нерозривний зв’язок податок, що базується на фіксованій складовій плати за користування державними електромережами, але сплачується щодо договорів про доступ до мережі. Потім суд надає свої відповіді на ці питання, тлумачачи статтю 1(2) Директиви 2008/118/ЄС.
Ключовими положеннями рішення є тлумачення судом статті 1(2) Директиви 2008/118/ЄС. Суд роз’яснює, що наявність механізму перекладання податку на кінцевого споживача сама по собі не встановлює прямого та нерозривного зв’язку між податком і споживанням електроенергії. Крім того, суд зазначає, що податок, що базується на фіксованій платі за доступ до мережі, а не на фактичному споживанні, не кваліфікується як “інший непрямий податок” згідно з директивою. Це рішення підкреслює, що для того, щоб податок вважався непрямим податком на електроенергію згідно із законодавством ЄС, він повинен мати чіткий і прямий зв’язок зі споживанням електроенергії, а не лише з інфраструктурою чи доступом до мережі.
Рішення № 2/2025 Ради асоціації ЄС-Марокко від 3 жовтня 2025 року про внесення змін до Протоколу 4 щодо визначення поняття «продукти походження» та методів адміністративного співробітництва до Євро-середземноморської угоди про асоціацію між Європейськими Співтовариствами та їхніми державами-членами, з однієї сторони, та Королівством Марокко, з іншої сторони [2026/242]
Це Рішення № 2/2025 Ради асоціації ЄС-Марокко вносить зміни до Протоколу 4 до Євро-середземноморської угоди. Зміна стосується визначення “продуктів походження” та методів адміністративного співробітництва, зокрема, стосується продуктів, що походять із Західної Сахари. Рішення має на меті забезпечити застосовність Протоколу 4 до продуктів із Західної Сахари та підтримувати торговельний потік, особливо в секторах фруктів, овочів і рибальства.
Рішення запроваджує новий Розділ III до Протоколу 4, який включає статтю 8, що передбачає винятки із застосування Протоколу 4 щодо Спільної декларації. Ця стаття роз’яснює, як тлумачаться такі терміни, як “її судна” та “її судна-заводи”, і визначає, як повинні заповнюватися докази походження (сертифікат переміщення EUR.1 та декларації про походження). Додатки містять зразки сертифіката переміщення EUR.1 та декларації про походження, підкреслюючи конкретні записи, необхідні для продуктів, що походять із Західної Сахари.
Найважливішими положеннями для практичного використання є ті, що викладені в статті 8 і додатках. Зокрема, вимоги до заповнення сертифіката переміщення EUR.1 (залишення поля 4 порожнім і включення посилань на “Dakhla Oued Ed-Dahab” або “Laâyoune-Sakia El Hamra” у полі 7) і декларації про походження (включення посилань на ті самі регіони у зв’язку з приміткою (2)) мають вирішальне значення для забезпечення того, щоб продукти із Західної Сахари користувалися преференційними умовами торгівлі відповідно до Угоди.
