1. Предметом спору є визнання права власності на самочинне будівництво.
2. Суд касаційної інстанції скасував ухвалу апеляційного суду про закриття апеляційного провадження, вважаючи її помилковою, оскільки апеляційний суд не мав повноважень закривати апеляційне провадження з підстави його помилкового відкриття, навіть якщо встановив, що поновлення строку на апеляційне оскарження відбулося на підставі недостовірних даних, наданих прокурором. Замість цього, апеляційний суд мав визнати дії прокурора зловживанням процесуальними правами та залишити апеляційну скаргу без розгляду. Суд касаційної інстанції підкреслив, що прокурор був обізнаний про рішення суду першої інстанції раніше, ніж ДІАМ, в інтересах якої він подав апеляційну скаргу, і що створення нового органу державної влади не зумовлює виникнення права на апеляційне оскарження судового рішення після спливу строку на це оскарження. Аналогічно, перехід повноважень від сільської ради до міської ради не впливає на початок перебігу строку на апеляційне оскарження. **:** Суд врахував висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права, сформульовані після подання касаційної скарги, та відступив від попередньої позиції щодо можливості закриття апеляційного провадження у подібних випадках.
3. Суд касаційної інстанції ухвалив рішення про задоволення касаційної скарги прокурора, скасувавши ухвалу апеляційного суду та направивши справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Skip to content
Skip to sidebar
Skip to footer
