Це рішення Загального суду щодо обмежувальних заходів, запроваджених Радою Європейського Союзу проти Андрія Мельниченка після дій Росії проти України. Мельниченко оскаржує рішення про залишення його імені в санкційному списку ЄС, що включає заморожування коштів і обмеження на поїздки. Рішення суду стосується законності та обґрунтованості цих заходів.
**Структура та основні положення:**
Рішення стосується позову, поданого Андрієм Мельниченком проти кількох рішень Ради та імплементаційних регламентів з 2023 по 2025 рік, які підтримували включення його до санкційного списку ЄС, пов’язаного з діями, що підривають територіальну цілісність України.
Структура рішення наступна:
* **Передісторія:** Викладається історія санкційного режиму щодо України та конкретні рішення, які призвели до включення Мельниченка до списку, починаючи з перших актів у березні 2022 року.
* **Підстави для спору:** Детально описуються міркування Ради щодо збереження Мельниченка в списку, посилаючись на його контроль над великими компаніями, такими як EuroChem і SUEK, його зв’язки з російським урядом і його участь у зустрічах з Володимиром Путіним.
* **Форми вимог:** Вказуються вимоги Мельниченка (за підтримки SUEK і EuroChem) скасувати оскаржувані акти та вимоги Ради (за підтримки Комісії) відхилити позов.
* **Юридичний аналіз:** Суд розглядає чотири доводи, висунуті Мельниченком:
* **Незаконність критерію включення до списку:** Мельниченко стверджує, що критерії, використані для обґрунтування його включення до списку, є незаконними.
* **Помилка в оцінці:** Він стверджує, що Рада неправильно оцінила факти, пов’язані з його ситуацією.
* **Порушення основних прав:** Мельниченко стверджує, що санкції порушують його права на власність, свободу пересування та ведення бізнесу.
* **Порушення права бути заслуханим:** Він стверджує, що Рада не належним чином врахувала його внесок і не провела ретельного перегляду.
**Основні положення та зміни:**
* Рішення зосереджується на застосуванні обмежувальних заходів на основі рішень Ради та імплементаційних регламентів з вересня 2023 року по березень 2025 року.
* Воно посилається на зміни, внесені до Рішення 2014/145/CFSP та Регламенту (ЄС) № 269/2014, зокрема щодо критеріїв визначення осіб, на яких поширюються санкції.
* Ключовим критерієм, що ретельно вивчається, є стаття 2(1)(g) Рішення 2014/145, яка націлена на “провідних бізнесменів, які здійснюють діяльність у Росії” та тих, хто бере участь в економічних секторах, що забезпечують суттєве джерело доходу для російського уряду.
* Рішення посилається на попередні рішення та зміни, такі як Рішення Ради (CFSP) 2023/1094 та пов’язані з ними регламенти, які розширили коло осіб, до яких можуть бути застосовані санкції.
**Найважливіші положення для використання:**
* **Стаття 2(1)(g) Рішення 2014/145/CFSP:** Ця стаття, зі змінами, визначає критерії визначення осіб, на яких поширюються обмежувальні заходи, зокрема націлюючи на провідних бізнесменів, які здійснюють діяльність у Росії, і тих, хто бере участь у секторах, що забезпечують суттєвий дохід російському уряду.
* **Аналіз судом критерію “провідний бізнесмен”:** Тлумачення судом того, що становить “провідного бізнесмена”, і необхідний рівень зв’язку з російським урядом, є вирішальним. Суд роз’яснює, що Рада повинна продемонструвати, що особа є провідним бізнесменом, який здійснює діяльність у Росії, але не обов’язково доводити прямий зв’язок між особою та російським режимом.
* **Оцінка судом пропорційності та основних прав:** Рішення дає уявлення про те, як суд збалансовує цілі санкційного режиму з основними правами постраждалих осіб, такими як право власності та свобода ведення бізнесу.
* **Обов’язок Ради щодо періодичних переглядів:** Рішення наголошує на обов’язку Ради проводити оновлені оцінки ситуації та оцінювати вплив обмежувальних заходів, щоб визначити, чи досягли вони своїх цілей.
Це рішення є дуже важливим для фізичних та юридичних осіб, на яких поширюються санкції ЄС, пов’язані з ситуацією в Україні, особливо для тих, хто вважається провідними бізнесменами, які здійснюють діяльність у Росії. Воно роз’яснює правові стандарти та доказові вимоги для збереження осіб у списку санкцій і надає вказівки щодо обсягу та обмежень санкційного режиму ЄС.
