1. Предметом спору є оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) про незатвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту кандидаткою на посаду судді апеляційного суду.
2. Суд встановив, що ВККСУ, діючи в межах дискреційних повноважень при проведенні кваліфікаційного оцінювання, повинна забезпечити об’єктивність і прозорість процедури. Важливим є належне документування результатів оцінювання, а також їх повноцінне відображення в матеріалах конкурсу. Суд наголосив, що методика оцінювання має бути чіткою та зрозумілою, а розробка такої методики є обов’язком Комісії. У рішенні ВККСУ не були викладені мотиви виставлення оцінок за критеріями та елементами, передбаченими Положенням і Методологією, що позбавило суд можливості перевірити обґрунтованість оцінювання. Суд також не погодився з доводами позивача про дискримінаційний характер оцінювання, оскільки не було надано доказів упередженого ставлення до неї під час конкурсу. **** Суд зазначив, що відсутність деталізації в оцінюванні може викликати питання щодо справедливості та об’єктивності процесу оцінювання, а також може призвести до недостатньої обґрунтованості виставленого балу.
3. Суд частково задовольнив позов, визнавши протиправним рішення ВККСУ в частині затвердження результатів іспиту позивачки та зобов’язавши Комісію повторно оцінити її практичні завдання з урахуванням встановлених методичних вказівок.
