1. Предметом спору є скарга АТ “Чернігівгаз” на дії та бездіяльність приватного виконавця у виконавчому провадженні про стягнення з АТ “Чернігівгаз” на користь ТОВ “ГК “Нафтогаз України” заборгованості.
2. Суд касаційної інстанції частково задовольнив касаційну скаргу АТ “Чернігівгаз”, скасувавши рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні скарги на бездіяльність приватного виконавця. Суд визнав неправомірною бездіяльність приватного виконавця щодо незупинення виконавчих дій та незняття арешту з коштів боржника, оскільки АТ “Чернігівгаз” перебуває у реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу”. Суд зазначив, що приватний виконавець зобов’язаний був зупинити виконавчі дії та зняти арешт з рахунків боржника, оскільки не має повноважень оцінювати обсяг заборгованості, що підлягає врегулюванню. Суд відступив від висновку щодо тотожності управління активами та права власності, зазначивши, що управління активами АРМА не змінює титулу власності.
3. Суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні скарги АТ “Чернігівгаз” на бездіяльність приватного виконавця та задовольнив цю скаргу, зобов’язавши приватного виконавця зупинити виконавчі дії та зняти арешт з коштів боржника.