1. Предметом спору є витребування нерухомого майна у добросовісного набувача, оскільки результати аукціону, на підставі якого майно було продано, визнано недійсними.
2. Верховний Суд, скасовуючи рішення попередніх інстанцій, керувався тим, що відповідач є добросовісним набувачем, який придбав майно за відплатним договором та володів ним тривалий час. Суд наголосив, що позбавлення добросовісного набувача права власності через порушення, допущені третіми особами під час продажу майна на аукціоні, суперечить статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки покладає на нього індивідуальний та надмірний тягар. Суд врахував, що втручання у право власності має бути пропорційним, а в даному випадку справедливий баланс між інтересами суспільства та інтересами набувача не дотримано. Суд також взяв до уваги, що майно було придбано на аукціоні, який за задумом має запобігати шахрайству, і відповідач не повинен нести відповідальність за порушення, допущені іншими особами в межах цієї процедури. **** Суд відступив від попередньої позиції, згідно з якою витребування майна у добросовісного набувача було можливим, якщо майно вибуло з володіння власника не з його волі.
3. Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні позову про витребування майна.
