Ось аналіз рішення у справі K.V. Mediterranean Tours Limited проти Туреччини:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав Туреччину винною у порушенні статті 1 Протоколу № 1 (захист власності) через надмірну тривалість та недостатню ретельність проваджень у Комісії з нерухомого майна (КНМ) щодо власності компанії-заявника у Північному Кіпрі. Суд визнав КНМ загалом ефективним засобом захисту у справах про майнові претензії, але розкритикував її дії у цій конкретній справі, зокрема затримки, спричинені органами влади “ТРПК”. Суд відхилив скарги заявника щодо участі релігійного фонду у провадженнях та звинувачення у судовій упередженості. Суд наголосив на зобов’язанні Туреччини прискорити провадження в КНМ та забезпечити ефективне відшкодування за затримки.
2. **Структура та основні положення:**
* **Вступ та факти:** Визначає контекст справи, зосереджуючись на майновій претензії компанії-заявника в районі Фамагусти на Північному Кіпрі, покинутій після турецької військової інтервенції 1974 року.
* **Відповідна правова база та практика:** Визначає правову базу, що регулює КНМ, включно із Законом № 67/2005, який засновує КНМ та її процедури. Також містить посилання на попередні справи ЄСПЛ, у яких розглядалася ефективність КНМ.
* **Відповідні міжнародні матеріали:** Посилається на резолюції та обговорення Комітету міністрів Ради Європи щодо виконання попередніх рішень ЄСПЛ, пов’язаних з майновими питаннями на Кіпрі.
* **Право:**
* **Стаття 1 Протоколу № 1:** Розглядає скаргу заявника за цією статтею, зосереджуючись на праві на мирне володіння майном.
* **Статті 6 та 13:** Розглядає скарги заявника щодо справедливості проваджень та відсутності ефективного засобу захисту.
* **Стаття 14:** Розглядає скаргу щодо дискримінаційного ставлення.
* **Стаття 46:** Розглядає справу за цією статтею, наголошуючи на зобов’язанні Туреччини дотримуватися рішення Суду та вживати заходів для усунення виявленого порушення.
* **Стаття 41:** Розглядає застосування цієї статті щодо справедливої сатисфакції.
* **Прийнятність:** Оцінює, чи відповідає заява критеріям прийнятності, включаючи вичерпання внутрішніх засобів захисту.
* **Суть справи:** Розглядає суть скарг заявника, зосереджуючись на ефективності проваджень КНМ та ймовірних порушеннях Конвенції.
* **Застосування статей 46 та 41:** Обговорює заходи, які Туреччина повинна вжити для виконання рішення, та розглядає питання справедливої сатисфакції для компанії-заявника.
* **Окрема думка:** Містить окрему думку двох суддів щодо присудження справедливої сатисфакції та застосування статті 46.
3. **Основні положення та важливість:**
* **Порушення статті 1 Протоколу № 1:** Центральний висновок про те, що Туреччина не забезпечила ретельних та оперативних проваджень у КНМ, що призвело до порушення майнових прав заявника.
* **Підтвердження КНМ як засобу захисту (з застереженнями):** Визнаючи КНМ як доступний та ефективний механізм, Суд наголошує, що її ефективність може бути підірвана надмірними затримками та відсутністю узгодженості в її провадженнях.
* **Зобов’язання прискорити провадження:** Рішення підкреслює зобов’язання Туреччини вжити конкретних заходів для прискорення проваджень КНМ, зокрема щодо своєчасного реагування на майнові претензії.
* **Міркування щодо статті 46:** Посилання Суду на статтю 46 підкреслює необхідність для Туреччини вжити заходів для запобігання подібним порушенням у майбутньому, забезпечуючи ефективне функціонування КНМ та забезпечення справжнього відшкодування за майнові претензії.
* **Відхилення скарг щодо участі релігійного фонду у провадженнях та звинувачень у судовій упередженості:** Суд встановив, що участь Evkaf Administration у провадженнях КНМ як зацікавленої сторони була необхідною для дотримання принципу справедливого судового розгляду, і що компанія-заявник не змогла переконливо продемонструвати, яким чином участь Evkaf Administration зробила провадження несправедливими. Суд також встановив, що не було жодних доказів того, що будь-який із суддів апеляційної колегії мав особисту упередженість або ворожість до компанії-заявника.
Це рішення слугує нагадуванням про важливість ефективних і справедливих процедур у розгляді майнових претензій і підкреслює поточні проблеми у вирішенні майнових питань у Північному Кіпрі.
: Це рішення стосується ситуації на Північному Кіпрі та має наслідки для осіб і компаній, які прагнуть відшкодування за майно, втрачене внаслідок турецької військової інтервенції 1974 року.
