Ось розбір рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі H.Q. та інші проти Угорщини:
1. **Суть рішення:**
ЄСПЛ постановив, що Угорщина порушила права трьох шукачів притулку (з Афганістану та Сирії) через їх видворення до Сербії. Суд встановив, що Угорщина здійснила колективні вислання, не провела належної оцінки ризиків для шукачів притулку в Сербії та не надала ефективних засобів правового захисту для оскарження їх видворення. “Посольська процедура”, яка вимагає від шукачів притулку подавати заяви на в’їзд до угорських посольств у третіх країнах, була визнана недостатньою для забезпечення реального доступу до міжнародного захисту. Суд наголосив на зобов’язанні Угорщини запобігати подальшим колективним висланням і забезпечувати доступ до справедливої процедури надання притулку.
2. **Структура та основні положення:**
* **Вступ і факти:** Рішення детально описує індивідуальні обставини заявників, включаючи їх в’їзд до Угорщини, спроби отримати притулок і процес їх видворення до Сербії. У ньому викладено угорську правову базу, зокрема Закон про притулок, Закон про державний кордон і “посольську процедуру”, встановлену Перехідним законом 2020 року.
* **Відповідна правова база та практика:** У цьому розділі підсумовуються внутрішні закони та практика, що стосуються справи, включаючи положення про притулок, прикордонний контроль та адміністративну юстицію. Він також посилається на відповідне міжнародне право, право ЄС і звіти таких організацій, як УВКБ ООН і Рада Європи.
* **Об’єднання заяв і попередні питання:** Суд вирішив розглядати заяви спільно через їхню подібну тематику. Він також розглянув попередні аргументи угорського уряду щодо нібито відсутності зацікавленості заявників у продовженні справи та встановлення фактів, пов’язаних з одним із заявників.
* **Стаття 4 Протоколу № 4 (Колективне вислання):** Суд встановив порушення цієї статті, визначивши, що видворення заявників до Сербії становило колективне вислання, оскільки їхні індивідуальні обставини не були розумно та об’єктивно розглянуті.
* **Стаття 3 (Ризик жорстокого поводження):** Суд встановив порушення процесуальної частини статті 3, оскільки угорська влада не провела належної оцінки ризику того, що заявники зазнають жорстокого поводження або не матимуть доступу до адекватної процедури надання притулку в Сербії.
* **Стаття 13 (Ефективний засіб правового захисту):** Суд встановив порушення статті 13 у поєднанні зі статтею 4 Протоколу № 4, оскільки заявники не мали ефективного засобу правового захисту для оскарження їх видворення та забезпечення ретельного розгляду їхніх скарг.
* **Стаття 46 (Обов’язкова сила та виконання рішень):** Суд наголосив на зобов’язанні Угорщини вжити заходів для запобігання подальшим колективним висланням і забезпечення реального доступу до міжнародного захисту.
* **Стаття 41 (Справедлива сатисфакція):** Суд присудив заявникам компенсацію за нематеріальну шкоду, а також витрати і видатки.
3. **Основні положення для використання:**
* **Заборона колективного вислання:** Рішення підкреслює принцип, згідно з яким вислання повинні ґрунтуватися на розумному та об’єктивному розгляді індивідуальних обставин кожної особи.
* **Обов’язок оцінювати ризики в країні, що приймає:** Держави повинні ретельно вивчити ризик відмови шукачам притулку в доступі до адекватної процедури надання притулку в країні, до якої їх видворяють.
* **Право на ефективний засіб правового захисту:** Особи, які стикаються з висланням, повинні мати доступ до засобу правового захисту, який дозволяє їм оскаржити рішення та забезпечити ретельний розгляд їхніх скарг.
* **Неефективність “посольської процедури”:** Критика Судом “посольської процедури” підкреслює важливість забезпечення реального та ефективного доступу до процедур надання притулку на території країни та на її кордонах.
* **Загальні заходи:** Рішення наголошує на необхідності для Угорщини вжити негайних заходів для запобігання подальшим колективним висланням і забезпечення доступу до міжнародного захисту.
**** Це рішення має наслідки для України та українців, оскільки посольство Угорщини в Києві було одним із посольств, де можна було подати декларацію про намір.
