Ось розбір рішення Європейського суду з прав людини у справі Tăbăcaru та Burdeinîi проти Республіки Молдова:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив, що Молдова порушила статтю 8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (право на повагу до приватного та сімейного життя, житла та кореспонденції) у справі пана Сіміона Тебекару та пані Марчеліни Бурдейнії. Справа стосувалася виселення заявників з квартири, де вони проживали протягом 27 років, без надання їм альтернативного житла. Суд встановив, що Верховний суд Молдови не зміг належним чином розглянути пропорційність виселення, довготривале проживання заявників та відсутність чіткості щодо припинення їхніх житлових прав. ЄСПЛ наголосив, що національні суди повинні надавати детальне обґрунтування при розгляді справ про виселення, особливо коли держава є адміністратором майна.
2. **Структура та основні положення:**
* **Предмет справи:** Заява стосувалася виселення заявників з їхньої квартири без альтернативного житла, з посиланням на порушення статті 8 Конвенції та статті 1 Протоколу № 1 (захист власності).
* **Передісторія:** Заявники, батько та дочка, проживали у квартирі з 1986 року після виселення з комунальної квартири для проведення ремонтних робіт. Незважаючи на сплату орендної плати та комунальних послуг, вони ніколи не були офіційно зареєстровані як мешканці.
* **Національне провадження:** Муніципалітет ініціював судовий процес про виселення заявників, стверджуючи, що їм було надано альтернативне житло. Верховний суд зрештою підтримав виселення, посилаючись на закриття житлового рахунку заявників та їх зареєстровану адресу в іншій квартирі.
* **Оцінка суду:** ЄСПЛ встановив, що виселення становило втручання в право заявників на повагу до їхнього житла згідно зі статтею 8. Визнаючи відсутність офіційного ордера на проживання, Суд наголосив на довготривалому проживанні та незрозумілих обставинах, що стосуються припинення їхніх житлових прав.
* **Пропорційність:** Суд розкритикував Верховний суд за те, що він не зміг належним чином зважити суперечливі інтереси, такі як відсутність альтернативного житла у заявників та обставини сім’ї, яка отримала квартиру.
* **Решта скарг:** Інші скарги, подані заявниками, були визнані неприйнятними.
* **Застосування статті 41:** Суд відхилив вимогу про відшкодування матеріальної шкоди, але присудив заявникам 4 500 євро за моральну шкоду та 1 000 євро за витрати та видатки.
3. **Основні положення для використання:**
* **Акцент на пропорційності:** Рішення підкреслює важливість ретельної оцінки національними судами пропорційності заходів виселення, особливо коли залучена держава.
* **Врахування довготривалого проживання:** Суд наголосив на важливості врахування тривалості проживання та встановлення “житла” при оцінці законності та пропорційності виселення.
* **Чіткість у припиненні житлових прав:** Рішення підкреслює необхідність чіткості та прозорості у процесі припинення житлових прав, особливо коли йдеться про довготривалих мешканців.
* **Зважування конкуруючих інтересів:** Національні суди повинні зважувати конкуруючі інтереси всіх залучених сторін, включаючи наявність альтернативного житла та обставини тих, хто прагне зайняти майно.
Це рішення підсилює захист права на житло відповідно до статті 8 Конвенції та створює прецедент для аналогічних справ, що стосуються виселень та обов’язків державних органів.
**** Це рішення може бути актуальним для справ в Україні, що стосуються переміщення осіб та захисту їхніх житлових прав, особливо в контексті переміщення, пов’язаного з конфліктом, та житлових спорів.
