СПРАВА A ТА B ПРОТИ МАЛЬТИ
Нижче наведено аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі A та B проти Мальти:
1. **Суть рішення:** Справа стосувалася скарги батька щодо неупередженості судді у провадженні про опіку над дитиною, а також справедливості рішень щодо побачень його сина з матір’ю. Батько стверджував, що суддя була упередженою, оскільки адвокат матері раніше представляла суддю у її власній справі про розлучення. Суд не встановив порушення статті 6 (право на справедливий суд) або статті 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Європейської конвенції з прав людини. Він дійшов висновку, що минуло достатньо часу, щоб послабити будь-які професійні зв’язки між суддею та адвокатом, і що національні суди надали достатні підстави для своїх рішень щодо права на побачення.
2. **Структура та основні положення:**
* Рішення починається зі вступу, в якому викладено суть справи.
* У ньому детально описуються факти, включаючи передісторію провадження про розлучення та конкретні події, які призвели до скарги.
* У ньому викладено відповідну національну правову базу та практику на Мальті, включаючи закони щодо відводу судді та сімейних питань.
* Далі Суд розглядає передбачуване порушення статті 6, вирішуючи питання прийнятності, такі як те, чи застосовується стаття 6 до проваджень про відвід, і чи можна вважати другу заявницю (дитину) жертвою в цьому контексті.
* Суд аналізує суть скарги за статтею 6, застосовуючи як суб’єктивні, так і об’єктивні критерії неупередженості.
* Потім він розглядає передбачуване порушення статті 8, знову ж таки розглядаючи питання прийнятності та суті, зосереджуючись на тому, чи були рішення щодо права на побачення в найкращих інтересах дитини.
* Рішення завершується рішенням Суду, який постановив, що не було порушень ні статті 6, ні статті 8.
* Додаються окремі та особливі думки суддів, які надають додаткові погляди на справу.
3. **Ключові положення для використання:**
* **Критерій неупередженості:** Рішення підкреслює важливість як суб’єктивної, так і об’єктивної неупередженості для забезпечення справедливого судового розгляду. Воно роз’яснює, що об’єктивна неупередженість повинна оцінюватися на основі того, чи є встановлені факти, які можуть викликати сумніви щодо неупередженості судді.
* **Процедури відводу:** Суд наголошує на необхідності належних процедур для вирішення питань щодо упередженості судді, включаючи розкриття потенційних конфліктів інтересів.
* **Баланс інтересів у сімейних справах:** Рішення підкреслює необхідність збалансування інтересів усіх залучених сторін, особливо найкращих інтересів дитини, під час прийняття рішень щодо права на побачення.
* **Малі юрисдикції:** Суд визнає, що в малих юрисдикціях певних відносин між юристами може бути неможливо уникнути, і надмірно суворі стандарти для клопотань про відвід можуть невиправдано ускладнити здійснення правосуддя.
* **Конституційний захист:** У рішенні зазначається, що провадження щодо конституційного захисту можуть за певних обставин виправити недоліки у провадженнях у судах нижчої інстанції, але також зазначається, що такі провадження можуть бути тривалими і не завжди вирішувати скарги за статтею 6.
Це рішення містить цінні настанови щодо застосування статті 6 та статті 8 у справах, що стосуються неупередженості суддів та сімейного права, особливо в контексті малих юрисдикцій.
СПРАВА “АКСЮНГЮР ТА ІНШІ ПРОТИ СЕРБІЇ”
Ось аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі “Аксюнгюр та інші проти Сербії”:
**1. Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив, що Сербія порушила статтю 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі п’ятьох заявників, у яких було конфісковано готівку за недекларування сум, що перевищують 10 000 євро, під час в’їзду або транзиту через Сербію. Суд встановив, що широка та неточна законодавча база, у поєднанні з неспроможністю національних судів провести змістовний аналіз необхідності застосування санкції в кожному окремому випадку, не забезпечила справедливого балансу між загальним інтересом та правом заявників на мирне володіння своїм майном. ЄСПЛ наголосив, що національні суди не провели належної оцінки пропорційності заходів конфіскації, враховуючи такі фактори, як намір заявників, походження грошей та інші відповідні обставини. В результаті Суд дійшов висновку, що заявники повинні були нести індивідуальний та надмірний тягар.
**2. Структура та основні положення:**
* **Вступ:** Рішення починається з викладення предмету справи, який стосується конфіскації грошей у заявників за порушення зобов’язання декларувати суми, що перевищують 10 000 євро.
* **Факти:** У цьому розділі детально описуються фактичні обставини, включаючи громадянство заявників, їхній в’їзд або транзит через Сербію, митний контроль та вилучення готівки. Тут також описано провадження у справах про адміністративні правопорушення проти заявників, рішення національних судів та додаткові факти щодо походження конфіскованої готівки.
* **Відповідна правова база та практика:** У цій частині представлено національне законодавство та практику, включаючи Конституцію Республіки Сербія, положення щодо переміщення готівки через кордон, Закон про валютні операції, Закон про запобігання відмиванню грошей та Закон про адміністративні правопорушення. Також розглядається практика Конституційного суду та відповідні міжнародні матеріали, такі як право Ради Європи та Європейського Союзу.
* **Право:** Цей розділ включає об’єднання заяв та передбачуване порушення статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції. Він охоплює питання прийнятності та суті, включаючи подання сторін та оцінку Суду. Оцінка Суду стосується того, чи було втручання в право заявників на майно, застосовне правило та чи було втручання виправданим.
* **Застосування статті 41 Конвенції:** Цей розділ стосується справедливої сатисфакції, включаючи матеріальну та моральну шкоду, а також витрати та видатки.
* **Додаток:** Додаток містить додаткові відомості, такі як імена заявників, дати народження, громадянство, юридичні представники, інформація про митний контроль, дати судових рішень, накладені штрафи, конфісковані суми та конституційні скарги.
**3. Основні положення та значення:**
* **Порушення статті 1 Протоколу № 1:** Суд постановив, що Сербія порушила статтю 1 Протоколу № 1 до Конвенції, яка захищає право на мирне володіння майном.
* **Непропорційне втручання:** Суд встановив, що конфіскація грошей заявників була непропорційним втручанням у їхнє право на майно.
* **Широка та неточна законодавча база:** Суд розкритикував широку та неточну законодавчу базу в Сербії, яка дозволяла довільне застосування заходів конфіскації.
* **Неспроможність провести змістовний аналіз:** Суд наголосив, що національні суди не провели змістовного аналізу необхідності застосування санкції в кожному окремому випадку, враховуючи такі фактори, як намір заявників, походження грошей та інші відповідні обставини.
* **Справедлива сатисфакція:** Суд присудив заявникам повну суму, яка була конфіскована у них в порушення статті 1 Протоколу № 1, плюс будь-який податок, який може бути нараховано, а також витрати та видатки.
**** Це рішення може мати наслідки для українців та громадян України, чиї активи були конфісковані в Сербії за подібних обставин. Вони можуть посилатися на це рішення, щоб оскаржити законність та пропорційність таких заходів.
СПРАВА H.Q. ТА ІНШІ ПРОТИ УГОРЩИНИ
Ось розбір рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі H.Q. та інші проти Угорщини:
1. **Суть рішення:**
ЄСПЛ постановив, що Угорщина порушила права трьох шукачів притулку (з Афганістану та Сирії) через їх вислання до Сербії. Суд встановив, що Угорщина здійснила колективні вислання, не провела належної оцінки ризиків для шукачів притулку в Сербії та не забезпечила ефективних засобів правового захисту для оскарження їх вислання. “Посольська процедура”, яка вимагала від шукачів притулку подавати заяви на в’їзд до угорських посольств у третіх країнах, була визнана недостатньою для забезпечення справжнього доступу до міжнародного захисту. Суд наголосив на зобов’язанні Угорщини запобігати подальшим колективним висланням і забезпечувати доступ до справедливої процедури надання притулку.
2. **Структура та основні положення:**
* **Вступ та факти:** У рішенні детально описано індивідуальні обставини заявників, включаючи їх в’їзд до Угорщини, спроби отримати притулок та процес їх вислання до Сербії. У ньому викладено угорську правову базу, включаючи Закон про притулок, Закон про державний кордон та “посольську процедуру”, встановлену Перехідним законом 2020 року.
* **Відповідна правова база та практика:** У цьому розділі узагальнено внутрішні закони та практику, що стосуються справи, включаючи положення про притулок, прикордонний контроль та адміністративну юстицію. У ньому також містяться посилання на відповідне міжнародне право, право ЄС та звіти таких організацій, як УВКБ ООН та Рада Європи.
* **Об’єднання заяв і попередні питання:** Суд вирішив розглянути заяви спільно через їх подібну тематику. Він також розглянув попередні аргументи угорського уряду щодо нібито відсутності у заявників зацікавленості у продовженні справи та встановлення фактів, пов’язаних з одним із заявників.
* **Стаття 4 Протоколу № 4 (Колективне вислання):** Суд встановив порушення цієї статті, визначивши, що вислання заявників до Сербії є колективним висланням, оскільки їхні індивідуальні обставини не були обґрунтовано та об’єктивно розглянуті.
* **Стаття 3 (Ризик жорстокого поводження):** Суд встановив порушення процесуальної частини статті 3, оскільки угорська влада не провела належної оцінки ризику того, що заявники зіткнуться з жорстоким поводженням або відсутністю доступу до належної процедури надання притулку в Сербії.
* **Стаття 13 (Ефективний засіб правового захисту):** Суд встановив порушення статті 13 у поєднанні зі статтею 4 Протоколу № 4, оскільки заявники не мали ефективного засобу правового захисту для оскарження їх вислання та забезпечення ретельного розгляду їхніх скарг.
* **Стаття 46 (Обов’язкова сила та виконання рішень):** Суд наголосив на зобов’язанні Угорщини вжити заходів для запобігання подальшим колективним висланням і забезпечення справжнього доступу до міжнародного захисту.
* **Стаття 41 (Справедлива сатисфакція):** Суд присудив заявникам компенсацію за нематеріальну шкоду, а також відшкодування витрат і видатків.
3. **Основні положення для використання:**
* **Заборона колективного вислання:** Рішення підсилює принцип, згідно з яким вислання має ґрунтуватися на обґрунтованому та об’єктивному розгляді обставин кожної особи.
* **Обов’язок оцінювати ризики в країні, що приймає:** Держави повинні ретельно вивчити ризик того, що шукачам притулку буде відмовлено в доступі до належної процедури надання притулку в країні, до якої їх висилають.
* **Право на ефективний засіб правового захисту:** Особи, яким загрожує вислання, повинні мати доступ до засобу правового захисту, який дозволяє їм оскаржити рішення та забезпечити ретельний розгляд їхніх скарг.
* **Неефективність “посольської процедури”:** Критика Судом “посольської процедури” підкреслює важливість забезпечення реального та ефективного доступу до процедур надання притулку на території країни та на її кордонах.
* **Загальні заходи:** Рішення підкреслює необхідність для Угорщини вжити негайних заходів для запобігання подальшим колективним висланням і забезпечення доступу до міжнародного захисту.
**** Це рішення має наслідки для України та українців, оскільки посольство Угорщини в Києві було одним з посольств, де можна було подати декларацію про намір.
СПРАВА M.L. ПРОТИ ПІВНІЧНОЇ МАКЕДОНІЇ
Ось розбір рішення у справі M.L. проти Північної Македонії:
**1. Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини визнав Північну Македонію винною у порушенні статті 8 (право на сімейне життя) Конвенції. Справа стосувалася заборонного припису, який забороняв заявнику наближатися до своєї дев’ятирічної доньки через кримінальне провадження проти нього за звинуваченням у насильстві. Суд визнав початковий припис розумним запобіжним заходом. Однак, він розкритикував національні суди за недостатнє обґрунтування підтвердження припису в апеляційному порядку, відсутність автономної оцінки ризиків, ненадання обґрунтованих рішень під час обов’язкових періодичних переоцінок і незалучення заявника до цих переоцінок. Ці процедурні недоліки, на думку Суду, не забезпечили належного захисту права заявника на сімейне життя.
**2. Структура та основні положення:**
* **Вступ:** Визначає основне питання – заборонний припис та ймовірну відсутність належної переоцінки.
* **Факти:** Деталізує розлучення заявника, спори щодо опіки та кримінальне провадження, ініційоване проти нього. Він описує заборонний припис, процес оскарження та остаточне закриття кримінальних проваджень.
* **Відповідна правова база:** Цитує законодавство Північної Македонії щодо запобіжних заходів у кримінальному провадженні, відповідні міжнародні конвенції (Конвенція ООН про права дитини, Стамбульська конвенція) та керівні принципи Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дитини.
* **Право:** Цей розділ є серцем рішення.
* **Імовірне порушення статті 8:** Визначає правове питання.
* **Прийнятність:** Розглядає заперечення уряду щодо своєчасності подання заяви, яке Суд відхиляє. Він також оголошує одну зі скарг заявника (щодо доступу до матеріалів справи прокурора) неприйнятною.
* **Суть справи:** Тут Суд представляє аргументи обох сторін (заявника та уряду), а потім надає власну оцінку, застосовуючи встановлені принципи юриспруденції статті 8. Суд встановлює порушення на підставі процедурних недоліків.
* **Застосування статті 41:** Розглядає питання справедливої сатисфакції (компенсації). Суд присуджує заявнику 4500 євро за нематеріальну шкоду та 1460 євро за витрати та видатки.
**3. Основні положення для використання:**
* **Акцент на процесуальній справедливості:** Рішення підкреслює важливість ретельного та обґрунтованого прийняття рішень при обмеженні батьківського доступу до дітей, навіть у контексті кримінального провадження.
* **Обов’язок автономної оцінки ризиків:** Суди повинні проводити власну комплексну оцінку ризиків, а не просто покладатися на звинувачення.
* **Змістовна періодична переоцінка:** Обов’язкові переоцінки обмежувальних приписів повинні ґрунтуватися на оновленій інформації та залучати зацікавлену сторону.
* **Балансування інтересів:** Рішення підтверджує необхідність досягнення справедливого балансу між інтересами дитини та батьків, причому найкращі інтереси дитини є першорядними.
* **Позитивні зобов’язання держави:** Рішення підкреслює обов’язок держави захищати осіб, особливо дітей, від жорстокого поводження та оперативно та старанно реагувати на скарги щодо домашнього насильства.
Сподіваюся, це корисно для ваших журналістських цілей.
СПРАВА ПЭКУРАРА ПРОТИ РУМУНІЇ
Ось розбір рішення у справі Păcurar проти Румунії:
1. **Суть рішення:** Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) не встановив порушення статті 6 § 1 (право на справедливий суд) або статті 1 Протоколу № 1 (захист власності) у справі пана Пекурара, колишнього високопоставленого румунського начальника поліції. Румунська влада конфіскувала активи пана Пекурара, джерело яких він не зміг належним чином пояснити, на підставі румунських законів щодо доброчесності на державній службі. ЄСПЛ дійшов висновку, що провадження було справедливим, пан Пекурар мав достатньо можливостей представити свою справу, а конфіскація була пропорційним заходом у контексті боротьби з корупцією.
2. **Структура та основні положення:**
* **Вступ:** Визначає предмет справи: справедливість провадження щодо конфіскації активів і ймовірне порушення права власності.
* **Факти:** Детально описує біографію пана Пекурара, румунську правову базу щодо декларацій та перевірки активів, а також конкретну процедуру, якої дотримувалися в його справі. Це включає розслідування Національного агентства з питань доброчесності (ANI), участь Комісії з перевірки активів, а також рішення Апеляційного суду Клужу та Високого касаційного суду.
* **Відповідна правова база та практика:** Надає огляд Конституції Румунії, законів щодо декларацій про активи, ролі ANI та відповідної практики національних судів. Він також включає міжнародні матеріали щодо Механізму співробітництва та перевірки ЄС (CVM) і рекомендацій Ради Європи.
* **Право:**
* **Попереднє зауваження:** Зазначає, що сфера дії справи обмежується фактами та скаргами, поданими заявником.
* **Оскаржуване порушення статті 6 § 1:** Розглядає твердження заявника про несправедливий судовий розгляд. Суд розглядає застосовність статті 6 § 1 як у її кримінальній, так і в цивільній частинах, і зрештою вважає її застосовною в її цивільній частині. Потім він оцінює справедливість провадження та робить висновок про відсутність порушення.
* **Оскаржуване порушення статті 1 Протоколу № 1:** Розглядає твердження заявника про порушення його права власності. Суд розглядає, чи було втручання в його право на мирне володіння майном, чи було втручання законним, чи переслідувало воно законну мету та чи було воно пропорційним. Він робить висновок про відсутність порушення.
* **З ЦИХ ПРИЧИН СУД:** Викладає рішення Суду.
3. **Основні положення та значення:**
* **Справедливість провадження:** ЄСПЛ наголосив, що пан Пекурар був представлений адвокатом, отримав мотивовані відповіді на свої заяви, і тягар доведення був застосований відповідно до румунського законодавства.
* **Пропорційність конфіскації активів:** Суд встановив, що конфіскація незадекларованих активів, яка не базується на обвинувальному вироку, була пропорційною, враховуючи чітку правову базу щодо доброчесності на державній службі та широку свободу розсуду Румунії в боротьбі з корупцією.
* **Свобода розсуду:** Рішення підкреслює широку свободу розсуду, надану державам у впровадженні заходів боротьби з корупцією, особливо в контекстах, специфічних для країни.
* **Достатні гарантії:** ЄСПЛ зазначив, що фінансовий стан пана Пекурара був належним чином вивчений національними судами в змагальному провадженні, з достатніми гарантіями для забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами.
Я сподіваюся, що цей аналіз буде корисним для ваших журналістських цілей!
СПРАВА “САГІР ТА ІНШІ ПРОТИ ГРЕЦІЇ”
Ось розбір рішення у справі “Сагір та інші проти Греції”:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав Грецію винною у порушенні статті 11 (свобода об’єднання) Конвенції. Справа стосувалася відмови грецьких судів зареєструвати “Культурну асоціацію турецьких жінок префектури Ксанті”. Грецькі суди стверджували, що назва вводить в оману і може викликати плутанину, оскільки передбачає, що члени є громадянами Туреччини, тоді як членство обмежене громадянами Греції. ЄСПЛ не погодився, заявивши, що підстави, наведені національними судами, не є достатніми для обґрунтування обмеження свободи об’єднання. Суд наголосив, що право на вільну самоідентифікацію є наріжним каменем міжнародного права і що назва асоціації не становить загрози громадському порядку.
2. **Структура та основні положення:**
* **Вступ:** Задає тон, окреслюючи предмет справи: відмова в реєстрації асоціації заявників.
* **Факти:** Деталізує фактичні обставини, включаючи цілі асоціації, критерії членства та рішення грецьких судів на різних рівнях.
* **Відповідна правова база:** Цитує положення Конституції Греції та Цивільного кодексу, що стосуються права на створення асоціацій та вимог до реєстрації.
* **Оскаржуване порушення статті 11:** Цей розділ становить основу рішення.
* **Прийнятність:** Оголошує заяву прийнятною, тобто вона відповідає критеріям, щоб Суд розглянув справу.
* **Суть:** Розглядає суть скарги.
* **Подання сторін:** Підсумовує аргументи, висловлені заявниками (членами асоціації), урядом Греції та третьою стороною-інтервентом (Грецький Гельсінський монітор).
* **Оцінка Суду:** Тут ЄСПЛ викладає свої правові міркування та аналіз. Він посилається на попередню практику, встановлює загальні принципи щодо свободи об’єднання та застосовує ці принципи до конкретних фактів справи.
* **Застосування статей 41 і 46:** Розглядає питання справедливої сатисфакції (компенсації) для заявників та заходів, які Греція має вжити для виконання рішення.
* **З цих підстав Суд:** Формально викладає рішення Суду: встановлення порушення статті 11 та зобов’язання Греції виплатити збитки та витрати.
* **Додаток:** Перелік імен заявників.
3. **Основні положення та важливість:**
* **Наголос на свободі об’єднання для меншин:** Суд чітко визнає важливість свободи об’єднання для осіб, які належать до меншин, включаючи національні та етнічні меншини.
* **Підтвердження права на самоідентифікацію:** Рішення підкреслює, що право на вільну самоідентифікацію є наріжним каменем міжнародного права, що регулює захист меншин.
* **Перевірка “нагальної суспільної потреби”:** Суд ретельно перевіряє, чи існувала “нагальна суспільна потреба” для обґрунтування обмеження реєстрації асоціації. Він встановив, що підстави, наведені грецькими судами (уникнення плутанини), не є достатніми.
* **Вказівка на індивідуальні заходи:** Суд припускає, що поновлення провадження на національному рівні було б найбільш доцільним способом усунення порушення та надання відшкодування заявникам.
* **Порушення статті 11:** Суд встановив, що причини, на які посилалися органи влади, відмовляючи в реєстрації асоціації заявників, не були релевантними та достатніми. Відповідно, не було продемонстровано, що обмеження, застосовані в цій справі, а саме відмова в реєстрації асоціації заявників, переслідували “нагальну суспільну потребу”.
Сподіваюся, це корисно!
СПРАВА “БАГІРОВА ТА ІНШІ ПРОТИ АЗЕРБАЙДЖАНУ”
Європейський суд з прав людини виніс рішення щодо справедливої сатисфакції у справі “Багірова та інші проти Азербайджану”, яка стосувалася експропріації майна заявників для державних потреб. Суд розглянув вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно до статті 41 Конвенції після попереднього рішення, яким було встановлено порушення статті 1 Протоколу № 1 через незаконну експропріацію. Суд розглянув подання як заявників, так і Уряду Азербайджану щодо оцінки майна та відповідної компенсації. Зрештою, Суд присудив різним заявникам різні суми для відшкодування матеріальної шкоди на основі принципів, встановлених у попередній судовій практиці, а також задовольнив вимоги про відшкодування моральної шкоди. Суд також розглянув питання про судові витрати та видатки, присудивши суми деяким заявникам, відхиливши вимоги інших через відсутність підтверджуючих документів.
Рішення починається з викладу процедури та передісторії справи, посилаючись на основне рішення та подальші подання сторін щодо справедливої сатисфакції. Потім розглядається попереднє питання щодо смерті однієї із заявниць та правонаступництва її спадкоємця продовжувати розгляд заяви. Основна частина рішення зосереджена на статті 41 Конвенції, зокрема на відшкодуванні матеріальної та моральної шкоди, а також витрат і видатків. Суд оцінює подання сторін, включаючи звіти про оцінку та аргументи, та застосовує відповідну судову практику для визначення відповідних сум відшкодування. Рішення завершується резолютивною частиною, в якій викладено конкретні суми, що підлягають виплаті кожному заявнику, разом із відсотками та податковими міркуваннями, та відхиляє решту вимог про справедливу сатисфакцію. Це рішення ґрунтується на принципах, встановлених у попередніх справах, таких як “Гізо-Галлісай проти Італії” та “Ахвердієв проти Азербайджану”, надаючи подальші роз’яснення щодо оцінки матеріальної шкоди у справах про експропріацію.
Найважливіші положення цього рішення стосуються оцінки матеріальної шкоди, що виникла внаслідок незаконної експропріації. Суд наголошує на необхідності надання заявниками обґрунтованих оцінок їхнього майна та відповідних документів для підтвердження існування та розміру збитків. Він також підкреслює важливість необхідних коригувань ринкової вартості майна, як це зазначено у справі “Ахвердієв”. Рішення роз’яснює, що Суд враховуватиме звіти про оцінку, подані обома сторонами, але може надати більшу вагу звіту уряду, якщо звіт заявника є необґрунтованим або містить невідповідності. Крім того, Суд підтверджує, що не входить до його компетенції визначати, чи мали заявники законні очікування щодо додаткової компенсації згідно з національним законодавством, якщо це питання не було порушено в первісній заяві.
СПРАВА D.G. ТА S.G. ПРОТИ СЕРБІЇ
Ось аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі D.G. та S.G. проти Сербії:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини визнав, що Сербія порушила статтю 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка стосується права на сімейне життя. Справа стосувалася влаштування сина заявників, М., у прийомну сім’ю та подальшого розгляду їхніх батьківських прав. Суд встановив, що сербська влада не вжила адекватних і своєчасних заходів для вирішення питання про подальше перебування дитини в прийомній сім’ї та забезпечення регулярних контактів між батьками та їхнім сином. Крім того, тривалість провадження щодо позбавлення батьків батьківських прав була визнана надмірно тривалою, що ще більше порушувало їхнє право на сімейне життя. Суд наголосив, що відсутність оперативної реакції влади на прохання батьків про більш регулярні контакти з дитиною негативно вплинула на їхні стосунки з нею.
2. **Структура та основні положення:**
Рішення починається зі вступу, в якому викладено предмет справи: влаштування сина заявників у прийомну сім’ю, відсутність регулярних контактів та тривалість провадження щодо позбавлення батьківських прав. У розділі “Факти” детально описується передісторія, включаючи первинне влаштування М. у прийомну сім’ю в 2017 році на підставі звинувачень у недбалості. У ньому описуються апеляції та подання, зроблені заявниками, особливо матір’ю, щодо контактів зі своїм сином та оскарження рішення про влаштування в прийомну сім’ю. Потім у рішенні викладається провадження щодо позбавлення заявників батьківських прав, розпочате у 2019 році, включаючи експертні висновки та рішення суду. Воно також охоплює засоби правового захисту, використані заявниками щодо тривалості провадження та заходів щодо захисту прав дитини. Представлено відповідну правову базу та практику в Сербії, включаючи конституційні положення та Сімейний кодекс. Потім Суд оцінює прийнятність скарг, зосереджуючись на вичерпанні внутрішніх засобів правового захисту. Розглядаються обґрунтування справи, з аргументами як заявників, так і уряду, що призводить до висновків Суду про порушення статті 8. Нарешті, розглядається стаття 41 Конвенції, хоча жодних вимог щодо справедливої сатисфакції не було заявлено.
3. **Основні положення для використання:**
* **Наголос на своєчасних діях:** Рішення підкреслює важливість того, щоб влада вживала оперативних і належних заходів для вирішення питань, пов’язаних з влаштуванням дитини та контактами з батьками. Затримки можуть мати згубні наслідки для сімейних відносин.
* **Важливість регулярних контактів:** Рішення підкреслює необхідність забезпечення регулярних контактів між батьками та дітьми, особливо коли дитина перебуває в прийомній сім’ї, для підтримки сімейних зв’язків та сприяння потенційному возз’єднанню.
* **Справедливий баланс інтересів:** Рішення підтверджує необхідність для національних органів влади знаходити справедливий баланс між інтересами дитини та інтересами батьків, причому найважливішими є найкращі інтереси дитини.
* **Адекватна оцінка та перегляд:** Влада повинна проводити ретельні оцінки сімейної ситуації та регулярно переглядати рішення щодо влаштування дитини, щоб визначити, чи змінилися обставини та чи можливе возз’єднання.
* **Процедурні гарантії:** Рішення підкреслює важливість процедурних гарантій для забезпечення участі батьків у процесі прийняття рішень та їхнього доступу до ефективних засобів правового захисту.
**** Ця справа має наслідки для України та українців, особливо в ситуаціях, пов’язаних з вилученням дітей з їхніх сімей через конфлікти чи інші кризи. Вона підкреслює важливість підтримки сімейних зв’язків та забезпечення того, щоб будь-які втручання з боку влади були як необхідними, так і пропорційними.
СПРАВА “КАРОВІЧ ТА ІНШІ ПРОТИ БОСНІЇ І ГЕРЦЕГОВИНИ”
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення у справі “Каровіч та інші проти Боснії і Герцеговини”, яка стосується невиконання рішень національних судів щодо кантону Сараєво. Заявники скаржилися на невиконання рішень, ухвалених на їхню користь, щодо невиплачених пільг, пов’язаних з роботою. Кантон Сараєво ухвалив план виконання, пообіцявши виконати всі невиконані рішення протягом п’яти років, але заявники стверджували, що цього недостатньо та що це є дискримінацією. ЄСПЛ не встановив порушення статті 6 § 1 Конвенції (право на справедливий суд) або статті 1 Протоколу № 1 (захист власності), прийнявши план виконання кантону Сараєво як прийнятне рішення, враховуючи масштаб боргу та докладені зусилля. Суд наголосив, що якщо кантон не дотримуватиметься свого плану, заявники можуть повторно звернутися до Конституційного суду, а потім до ЄСПЛ.
Рішення починається зі вступу, в якому викладається суть справи, після чого подаються факти, включаючи рішення національних судів на користь заявників, план виконання кантону Сараєво та рішення Конституційного суду, що стосуються цього питання. Далі розглядаються правові аргументи, включаючи об’єднання заяв і передбачуване порушення статті 6 § 1 і статті 1 Протоколу № 1. Розглядається питання прийнятності заяв, з огляду на заперечення уряду щодо вичерпання внутрішніх засобів правового захисту. Потім Суд оцінює суть справи, враховуючи подання сторін і відповідні правові принципи. Нарешті, рішення завершується висновками Суду, в яких оголошується про прийнятність заяв і констатується відсутність порушення Конвенції. Це рішення не вносить суттєвих змін у порівнянні з попередніми версіями, а скоріше застосовує встановлені принципи до конкретного контексту плану виконання кантону Сараєво.
Найважливішим положенням цього рішення є визнання плану виконання кантону Сараєво як прийнятної основи для вирішення проблеми невиконання національних рішень, незважаючи на тривалий термін і дворівневу систему, яку він запроваджує. Це визнання є умовним, оскільки Суд наголошує, що заявники зберігають право на відшкодування, якщо кантон не дотримуватиметься плану. Рішення також роз’яснює, що хоча вказівка конкретного року виконання кожного невиконаного рішення є бажаною, вона не є необхідною умовою для того, щоб план виконання був прийнятий Судом, за умови, що всі рішення планується виконати протягом розумного строку.
СПРАВА «ЧОБАНТУР ТУРІЗМ ТІДЖАРЕТ ВЕ НАКЛІЯТ ЛТД. ШТІ.» ПРОТИ СЕРБІЇ
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що Сербія порушила статтю 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на власність. Справа виникла у зв’язку з вилученням і подальшою конфіскацією транспортного засобу, що належав турецькій компанії «Чобантур Турізм Тіджарет ве Накліят Лтд. Шті.», який використовувався для перевезення нелегальних мігрантів. Сербські суди постановили конфіскувати транспортний засіб, незалежно від непричетності компанії до злочину або її необізнаності про нього. ЄСПЛ дійшов висновку, що обов’язкова конфіскація, без урахування добросовісності компанії або надання реальної можливості для отримання компенсації, наклала надмірний тягар і не забезпечила справедливого балансу між суспільними інтересами та майновими правами компанії. Отже, Суд визнав заяву прийнятною та ухвалив рішення на користь компанії-заявника. Суд не присудив жодної компенсації відповідно до статті 41, оскільки компанія-заявник належним чином не сформулювала вимогу щодо справедливої сатисфакції.
Рішення структуровано наступним чином: воно починається з історії провадження та фактів справи, в яких викладено вилучення та конфіскацію транспортного засобу та провадження у національних судах. Потім воно переходить до оцінки Суду, де він визнає заяву прийнятною та розглядає пропорційність заходу конфіскації. Суд посилається на усталені принципи щодо заходів конфіскації, зокрема посилаючись на справу «B.K.M. Lojistik Tasimacilik Ticaret Limited Sirketi v. Slovenia». Він підкреслює, що тлумачення національними судами закону, яке вимагає конфіскації незалежно від участі власника, є проблематичним. Нарешті, рішення стосується застосування статті 41 щодо справедливої сатисфакції, зрештою не присуджуючи жодної суми через те, що заявник не подав належної вимоги. Немає жодних ознак змін порівняно з попередніми версіями рішення.
Найважливішим положенням цього рішення є акцент на необхідності пропорційності при здійсненні заходів конфіскації. ЄСПЛ наголошує на тому, що національне законодавство і практика повинні враховувати ступінь вини або обережності, що може бути покладена на власника майна, і надавати розумну можливість представити свою справу. Рішення підкреслює, що обов’язкова конфіскація, без урахування добросовісності власника або його участі у злочині, може порушувати статтю 1 Протоколу № 1. Це рішення підкреслює важливість збалансування суспільних інтересів із захистом індивідуальних майнових прав і гарантує, що добросовісні власники не будуть надмірно покарані за правопорушення, в яких вони не брали участі або про які не знали.
