Огляд Делегованого регламенту Комісії (ЄС) 2025/1131
Цей регламент вносить зміни до Регламенту (ЄС) № 691/2011, інтегруючи більш детальні дані про інвестиції у пом’якшення наслідків зміни клімату в різних секторах економіки. Він запроваджує Класифікацію екологічних цілей (CEP) для стандартизації категоризації екологічної діяльності. Додатки IV, V і VIII до Регламенту (ЄС) № 691/2011 змінено. Ключові положення включають звітність про валове накопичення основного капіталу (GFCF) для діяльності з пом’якшення наслідків зміни клімату корпораціями, урядом і домогосподарствами, а також використання стандартизованої класифікації CEP для узгодженої звітності про екологічні дані в усіх державах-членах.
Огляд Делегованого регламенту Комісії (ЄС) 2025/1130
Цей регламент виправляє лінгвістичну помилку в нідерландськомовній версії Делегованого регламенту (ЄС) 2019/945 щодо безпілотних авіаційних систем (UAS). Помилка стосується вимоги до безпілотних авіаційних систем класу C6. Виправлення гарантує, що нідерландська версія точно відображає передбачуваний зміст положення.
Огляд Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2025/1144
Цей регламент оновлює список авіаційної безпеки ЄС шляхом внесення змін до Регламенту (ЄС) № 474/2006. Усім авіаперевізникам, сертифікованим Суринамом і Танзанією, заборонено здійснювати діяльність у межах ЄС (додано до Додатку А). Ситуації з авіаційною безпекою у Вірменії, Іраку, Киргизстані та Лівії були переглянуті, але жодних змін не було внесено. Список російських авіаперевізників, яким заборонено здійснювати діяльність у межах ЄС, оновлено.
Огляд Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2025/1132
Цей регламент вносить зміни до Імплементаційних регламентів (ЄС) 2020/761 та (ЄС) 2020/1988, коригуючи тарифні квоти для продуктів походженням з України на 2025 рік. Коригування впливають на обсяги конкретних сільськогосподарських продуктів, які можна імпортувати за зниженими або нульовими тарифними ставками. Додатки II, VIII, IX, X, XI та XII до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2020/761 змінено. Додаток I та новий Додаток VI додано до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2020/1988, який визначає коефіцієнти перерахунку для продуктів у секторі яєць.
Огляд Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2025/1102
Цей регламент вносить зміни до Регламенту (ЄС) № 37/2010, включаючи п’ять хімічно відмінних біологічних речовин, для яких не потрібні максимальні рівні залишків (MRLs) у харчових продуктах тваринного походження. Цими речовинами є гідролізат бичачого казеїну, пробіотичні компоненти, рекомбінантний бичачий IL-8, стовбурові клітини та Varroa destructor кальмодулін-ген-специфічна дволанцюгова інтерферуюча РНК.
Огляд Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2025/1103
Цей регламент уточнює вимоги до заявки на класифікацію “не потрібен MRL” для хімічно відмінних біологічних речовин шляхом внесення змін до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2017/12. Він визначає необхідну документацію для запитів, поданих до Європейського агентства з лікарських засобів (EMA), посилаючись на Додаток I до Регламенту Комісії (ЄС) 2018/782.
Огляд Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2025/1105
Цей регламент вносить зміни до Регламенту (ЄС) № 37/2010, встановлюючи конкретні максимальні рівні залишків (MRLs) для кетопрофену в харчових продуктах від тварин. MRLs встановлено для жуйних тварин, свиней, коней та птиці. Регламент обмежує використання кетопрофену для птиці, яка виробляє яйця для споживання людиною.
Огляд Регламенту Комісії (ЄС) 2025/1101
Цей регламент вносить зміни до Регламенту (ЄС) 2018/782, удосконалюючи оцінку Європейським агентством з лікарських засобів (EMA) максимальних рівнів залишків (MRLs) для хімічно відмінних біологічних речовин. EMA може класифікувати певні речовини, особливо ті, що є нормальними складовими їжі та не становлять ризику для здоров’я населення, як “не потрібен MRL”.
Огляд Регламенту Комісії (ЄС) 2025/1112
Цей регламент вносить зміни до Додатку I до Регламенту (ЄС) № 1334/2008, оновлюючи список ароматизаторів Союзу шляхом включення нарингеніну та 2-метил-1-(2-(5-(п-толіл)-1Н-імідазол-2-іл)піперидин-1-іл)бутан-1-ону. Регламент визначає максимально допустимі рівні для нарингеніну в різних категоріях харчових продуктів і дозволяє використовувати 2-метил-1-(2-(5-(п-толіл)-1Н-імідазол-2-іл)піперидин-1-іл)бутан-1-он лише в жувальній гумці.
Огляд рішення Загального суду у справі Вячеслав Олександрович Богуслаєв проти Ради
Загальний суд скасував рішення Ради про залишення Вячеслава Олександровича Богуслаєва в списку осіб, які перебувають під санкціями. Суд встановив, що Рада не надала достатньо доказів для обґрунтування продовження обмежень, особливо з огляду на його затримання та звільнення з посади в Мотор Січі. Позов про відшкодування збитків було відхилено.
Огляд рішення Загального суду у справі EZ проти Європейської комісії
Загальний суд відхилив позови EZ про скасування рішення Комісії про непродовження його строкового контракту. Суд підкреслив, що контрактні агенти зі строковими контрактами не мають невід’ємного права на продовження контракту.
Огляд рішення Загального суду у справі Baltic International Bank SE проти Європейського центрального банку
Загальний суд підтримав рішення ЄЦБ про відкликання ліцензії Baltic International Bank SE через порушення законодавства про ПВК/ФТ. Він підтвердив повноваження ЄЦБ відкликати банківську ліцензію на підставі порушень національного законодавства.
Огляд рішення Загального суду у справі CV проти Європейської комісії
Загальний суд відхилив позов CV, підтримавши рішення Комісії відмовити у наданні допомоги на домогосподарство після його розлучення. Загальний суд роз’яснив, що після розлучення колишній чоловік/дружина більше не вважається членом сім’ї для цілей цієї допомоги, і вимога спільного проживання повинна бути виконана.
Огляд рішення Загального суду у справі Delta-Sport Handelskontor GmbH проти Decathlon
Загальний суд відхилив позови Delta-Sport, підтримавши чинність дизайну маски для підводного плавання Decathlon. Загальний суд підкреслив, що для визнання дизайну недійсним усі його характеристики повинні бути виключно продиктовані технічною функцією.
Огляд рішення Загального суду у справі ABLV Bank AS проти Європейського центрального банку
Загальний суд підтримав рішення ЄЦБ частково відмовити в доступі до документів, пов’язаних з оголошенням Мережі по боротьбі з фінансовими злочинами (FinCEN), підтвердивши, що банк повинен вказати необхідну точність у заявці на доступ до документів.
Огляд рішення Загального суду у справі Toya Development sp. z o.o. sp. k. проти EUIPO
Загальний суд відхилив позов Toya Development, підтримавши рішення EUIPO. Загальний суд підкреслив, що тягар доведення недобросовісності лежить на стороні, яка стверджує про недобросовісність, роз’яснивши, що наявність попередніх комерційних відносин між сторонами автоматично не означає недобросовісність.
Огляд рішення Загального суду у справі Герман Хан проти Ради Європейського Союзу
Загальний суд відхилив апеляцію Хана, підтримавши рішення Ради залишити ім’я Германа Хана у списку осіб, які перебувають під санкціями. Загальний суд надав розуміння щодо тлумачення критеріїв, які використовуються для введення санкцій, зокрема щодо концепції “впливових бізнесменів”.
Огляд рішення Загального суду у справі Delta-Sport Handelskontor GmbH проти Відомства інтелектуальної власності Європейського Союзу
Загальний суд відхилив позови Delta-Sport щодо чинності зареєстрованого промислового зразка Співтовариства на маску для підводного плавання, що належить Decathlon. Загальний суд ще раз наголосив, що естетичні міркування також можуть відігравати роль у технічному дизайні.
Огляд рішення Загального суду у справі Альфа-Банк АТ проти Ради
Загальний суд відхилив позов і підтримав санкції ЄС проти Альфа-Банку. Загальний суд надав детальне тлумачення критеріїв, які використовуються для введення санкцій.
Огляд рішення Загального суду у справі Свен Бенсхоп проти Seven Bell Group
Загальний суд скасовує рішення Апеляційної ради, встановивши відсутність ймовірності плутанини між знаками. Загальний суд ще раз наголосив, що глобальна оцінка ймовірності плутанини вимагає врахування всіх відповідних факторів і що Апеляційна рада надала надмірну вагу підвищеній відмінності попереднього знака.
Огляд Рішення № 2/2024 Підкомітету ЄС-Вірменія з географічних зазначень
Це рішення оновлює Додаток X до Комплексної та розширеної угоди про партнерство між Європейським Союзом і Вірменією. Рішення оновлює список захищених географічних зазначень для продуктів як з ЄС, так і з Вірменії.
Огляд Наглядового органу ЄАВТ щодо вільного переміщення товарів
Це стосується включення цього регламенту до Угоди про ЄЕП та визнання третіх країн такими, що мають еквівалентні системи органічного виробництва. Держави ЄАВТ ЄЕП (Ісландія та Норвегія) прийняли національні рішення щодо визнання еквівалентності третіх країн.
Огляд Наглядового органу ЄАВТ щодо схеми державної допомоги
Рішення визначає рамки, в яких надаватиметься допомога, а не конкретний випадок допомоги. Схема розроблена для підтримки плюралізму ЗМІ та журналістської якості в Ліхтенштейні.
А тепер розглянемо детальніше кожен з опублікованих сьогодні актів:
Делегований Регламент Комісії (ЄС) 2025/1131 від 26 березня 2025 року, що вносить зміни до Регламенту (ЄС) № 691/2011 Європейського Парламенту та Ради щодо інвестицій у пом’якшення наслідків зміни клімату та запровадження класифікації екологічних цілей
Цей Делегований Регламент Комісії (ЄС) 2025/1131 вносить зміни до Регламенту (ЄС) № 691/2011 з метою вдосконалення європейських екологічних економічних рахунків. Основна мета полягає у включенні детальних даних про інвестиції, пов’язані з пом’якшенням наслідків зміни клімату, в різних секторах економіки. Регламент також запроваджує Класифікацію екологічних цілей (КЕЦ) для стандартизації категоризації екологічної діяльності.
Регламент змінює Додатки IV, V та VIII до Регламенту (ЄС) № 691/2011. Ці зміни включають оновлення класифікації екологічних цілей (КЕЦ), що використовується для звітування про витрати на охорону навколишнього середовища, деталізацію характеристик для статистики сектора екологічних товарів і послуг, а також уточнення даних для звітування про екологічні субсидії та подібні трансферти. Зміни зосереджені на включенні діяльності з пом’якшення наслідків зміни клімату та узгодженні з схваленням КЕЦ Статистичною комісією Організації Об’єднаних Націй.
Для практичного використання найважливішими положеннями є включення інвестицій у пом’якшення наслідків зміни клімату в екологічні рахунки та запровадження Класифікації екологічних цілей (КЕЦ). Зокрема, вимога звітувати про валове нагромадження основного капіталу (ВНОК) для діяльності з пом’якшення наслідків зміни клімату, розбите за корпораціями, урядом і домогосподарствами, надасть більш детальні дані для політичних та інвестиційних рішень. Стандартизована класифікація КЕЦ забезпечує послідовне звітування та порівняння екологічних даних у державах-членах.
Делегований Регламент (ЄС) 2025/1130 Комісії від 18 березня 2025 року, що виправляє нідерландськомовну версію Делегованого Регламенту (ЄС) 2019/945 про безпілотні авіаційні системи та операторів безпілотних авіаційних систем з третіх країн
Цей Делегований Регламент (ЄС) 2025/1130 Комісії стосується помилки, виявленої в нідерландськомовній версії Делегованого Регламенту (ЄС) 2019/945, який стосується безпілотних авіаційних систем (БАС) та операторів з третіх країн. Помилка конкретно стосується вимоги до безпілотних авіаційних систем класу C6, що потенційно змінює значення положення. Цей регламент має на меті виправити цю помилку в нідерландській версії, щоб забезпечити точну імплементацію.
Структура регламенту дуже проста. Він містить преамбулу, яка пояснює причину виправлення, за якою слідують дві статті. Стаття 1 містить саме виправлення, але зазначає, що воно не стосується англомовної версії. Стаття 2 визначає дату набрання чинності, яка настає на двадцятий день після його опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу. Регламент не вводить нових положень і не змінює існуючі, за винятком виправлення виявленої помилки в нідерландськомовній версії оригінального регламенту.
Найважливішим аспектом цього регламенту є його зосередженість на лінгвістичній точності. Для тих, хто працює з нідерландськомовною версією Делегованого Регламенту (ЄС) 2019/945, вкрай важливо взяти до уваги це виправлення, щоб забезпечити відповідність і уникнути неправильного тлумачення вимог до безпілотних авіаційних систем класу C6. Виправлення гарантує, що нідерландська версія узгоджується із задуманим значенням положення.
Виконавчий регламент (ЄС) 2025/1144 Комісії від 3 червня 2025 року, що вносить зміни до Регламенту (ЄС) № 474/2006 щодо переліку авіаперевізників, яким заборонено здійснювати діяльність або щодо яких діють експлуатаційні обмеження в межах Союзу
Це Виконавчий регламент (ЄС) 2025/1144 Комісії, який вносить зміни до Регламенту (ЄС) № 474/2006 щодо переліку авіаперевізників, яким заборонено здійснювати діяльність або щодо яких діють експлуатаційні обмеження в межах Європейського Союзу. Регламент оновлює список авіаційної безпеки ЄС на основі нової інформації, отриманої від держав-членів, Агентства з безпеки польотів Європейського Союзу (EASA), третіх країн та міжнародних організацій. Комісія надала зацікавленим авіаперевізникам можливість ознайомитися з відповідною документацією, подати зауваження та зробити презентації.
Структура регламенту передбачає заміну Додатка A (перелік авіаперевізників, яким заборонено здійснювати діяльність в межах ЄС) і Додатка B (перелік авіаперевізників, щодо яких діють експлуатаційні обмеження в межах ЄС) Регламенту (ЄС) № 474/2006 оновленими переліками.
Ключові зміни включають:
– **Сурінам і Танзанія**: Усі авіаперевізники, сертифіковані органами, відповідальними за нормативний нагляд за Сурінамом і Танзанією, додаються до Додатка A, що означає, що їм заборонено здійснювати діяльність в межах ЄС.
– **Інші країни**: Регламент переглядає ситуації з авіаційною безпекою у Вірменії, Іраку, Киргизстані та Лівії, але вирішує не змінювати статус авіаперевізників з цих країн на даний момент.
– **Росія**: Оновлено перелік авіаперевізників, сертифікованих органами, відповідальними за нормативний нагляд за Росією, яким заборонено здійснювати діяльність в межах ЄС.
Найважливішим положенням є негайне оновлення переліків заборонених або обмежених авіаперевізників, що безпосередньо впливає на діяльність авіакомпаній з Сурінаму та Танзанії, а також на пасажирів, які планують користуватися цими авіакомпаніями. Очікується, що держави-члени продовжуватимуть перевіряти відповідність авіаперевізників з країн, що перебувають на стадії перегляду, шляхом інспекцій на пероні.
Регламент імплементації Комісії (ЄС) 2025/1132 від 3 червня 2025 року, що вносить зміни до Регламентів імплементації (ЄС) 2020/761 та (ЄС) 2020/1988 щодо тарифних квот для продуктів походженням з України у 2025 році
****
Це опис Регламенту імплементації Комісії (ЄС) 2025/1132, який вносить зміни до Регламентів імплементації (ЄС) 2020/761 та (ЄС) 2020/1988 щодо тарифних квот для продуктів походженням з України у 2025 році. Регламент коригує обсяги певних сільськогосподарських продуктів, які можуть бути імпортовані з України до ЄС за зниженими або нульовими тарифними ставками. Ці коригування необхідні, оскільки тимчасові заходи лібералізації торгівлі закінчуються, і початкові тарифні квоти відповідно до Угоди про асоціацію між ЄС та Україною відновлюються, але лише на частину року.
Регламент змінює Додатки II, VIII, IX, X, XI та XII до Регламенту імплементації (ЄС) 2020/761, змінюючи період дії тарифної квоти для конкретних порядкових номерів, щоб відобразити період з 1 січня по 31 грудня, за винятком періоду з 6 червня по 31 грудня 2025 року. Протягом цього останнього періоду ці тарифні квоти будуть адмініструватися відповідно до Регламенту імплементації Комісії (ЄС) 2020/1988. Крім того, Додаток I до Регламенту імплементації (ЄС) 2020/1988 змінюється шляхом додавання таблиць для нових тарифних квот у секторах зернових, яловичини та телятини, молока та молочних продуктів, свинини, яєць та м’яса птиці, що застосовуються лише з 6 червня по 31 грудня 2025 року. Він також змінює обсяги для існуючих тарифних квот, щоб відобразити той самий період. Нарешті, до Регламенту імплементації (ЄС) 2020/1988 додається новий Додаток VI, який визначає коефіцієнти перерахунку для продуктів у секторі яєць.
Найважливішими положеннями цього акту є ті, що визначають скориговані обсяги для різних сільськогосподарських продуктів і періоди, протягом яких ці коригування діють. Наприклад, обсяг пшеничного борошна, який може бути імпортовано за порядковим номером 09.6734, встановлено на рівні 7/12 від 1 000 000 000 кг на період з 6 червня по 31 грудня 2025 року. Аналогічно, регламент запроваджує нові порядкові номери для таких продуктів, як яловичина, молоко, свинина, яйця та птиця, з конкретними обсягами та підперіодами. Для яєчного сектора введення коефіцієнтів перерахунку також є ключовим елементом, що забезпечує точний облік різних видів яєчної продукції.
Регламент (ЄС) 2025/1102 Комісії від 3 червня 2025 року, що вносить зміни до Регламенту (ЄС) № 37/2010 щодо хімічно відмінних біологічних речовин
Цей Імплементаційний регламент (ЄС) 2025/1102 Комісії вносить зміни до Регламенту (ЄС) № 37/2010 шляхом включення п’яти хімічно відмінних біологічних речовин, для яких не потрібні максимальні рівні залишків (MRL) у харчових продуктах тваринного походження. До цих речовин належать гідролізат бичачого казеїну, пробіотичні компоненти, рекомбінантний бичачий IL-8, стовбурові клітини та Varroa destructor кальмодулін-ген-специфічна дволанцюгова інтерферуюча РНК. Регламент базується на наукових висновках Європейського агентства з лікарських засобів (EMA), яке дійшло висновку, що ці речовини не становлять ризику для здоров’я населення.
Структура акту є простою. Він складається з двох статей та додатка. Стаття 1 зазначає, що Додаток до Регламенту (ЄС) № 37/2010 змінюється, як зазначено в Додатку до цього Регламенту. Стаття 2 визначає, що регламент набирає чинності через двадцять днів після його опублікування в Офіційному журналі Європейського Союзу і що він є обов’язковим у повному обсязі і підлягає безпосередньому застосуванню в усіх державах-членах. Додаток містить перелік п’яти хімічно відмінних біологічних речовин, вказуючи, що для них не потрібен MRL у певних видів тварин, разом з іншими положеннями, такими як передбачуване використання.
Найважливішим положенням цього акту є включення п’яти хімічно відмінних біологічних речовин до Таблиці 1 Додатка до Регламенту (ЄС) № 37/2010 з класифікацією “MRL не потрібен”. Це означає, що для цих речовин, коли вони використовуються відповідно до зазначених умов (наприклад, інтрамамарне або внутрішньоматкове використання), не потрібне встановлення максимальних рівнів залишків у харчових продуктах тваринного походження. Це спрощує нормативні вимоги щодо їх використання у ветеринарній медицині в межах ЄС.
Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2025/1103 від 3 червня 2025 року, що вносить зміни до Імплементаційного Регламенту (ЄС) 2017/12 щодо вимог до заяв та запитів на встановлення класифікації “не потрібне MRL” для хімічно несхожих біологічних речовин
Цей Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2025/1103 зосереджується на роз’ясненні вимог до заяв, що домагаються класифікації “не потрібне MRL” для хімічно несхожих біологічних речовин. Він вносить зміни до Імплементаційного Регламенту (ЄС) 2017/12, щоб уточнити необхідну документацію для таких запитів, поданих до Європейського агентства з лікарських засобів (EMA). Регламент має на меті забезпечити ясність щодо даних, необхідних EMA для оцінки того, чи відповідає речовина класифікації “не потрібне MRL”.
Регламент складається з двох статей. Стаття 1 вносить зміни до статті 1(2) Імплементаційного Регламенту (ЄС) 2017/12, додаючи підпункт, який визначає відомості та документи, необхідні для заяв, що домагаються класифікації “не потрібне MRL” для хімічно несхожих біологічних речовин. Він чітко посилається на розділ I.7, перший абзац, пункти (a) – (e) Додатка I до Регламенту Комісії (ЄС) 2018/782. Стаття 2 зазначає, що регламент набирає чинності на двадцятий день після його опублікування в Офіційному журналі Європейського Союзу, і підтверджує, що він є обов’язковим у своїй цілісності та безпосередньо застосовується в усіх державах-членах.
Найважливішим положенням цього регламенту є зміна статті 1(2) Імплементаційного Регламенту (ЄС) 2017/12. Ця зміна безпосередньо впливає на заявників, які домагаються класифікації “не потрібне MRL” для хімічно несхожих біологічних речовин, оскільки вона визначає точну інформацію, яку вони повинні надати у своїх заявах. Посилаючись на конкретні пункти в Додатку I до Регламенту Комісії (ЄС) 2018/782, регламент гарантує, що заявки є повними та узгодженими з критеріями оцінки EMA.
Регламент (ЄС) 2025/1105 Комісії від 3 червня 2025 року, що вносить зміни до Регламенту (ЄС) № 37/2010 щодо класифікації речовини кетопрофен стосовно її максимального залишку в харчових продуктах тваринного походження
Цей імплементаційний регламент (ЄС) 2025/1105 Комісії вносить зміни до Регламенту (ЄС) № 37/2010, зосереджуючись на максимальних рівнях залишків (MRL) для протизапальної речовини кетопрофен у харчових продуктах, отриманих від тварин. Регламент оновлює класифікацію кетопрофену, встановлюючи конкретні MRL для різних видів тварин і тканин для забезпечення безпечності харчових продуктів.
Регламент складається з двох статей і додатка. Стаття 1 передбачає, що Додаток до Регламенту (ЄС) № 37/2010 змінюється, як зазначено в Додатку до цього регламенту. Стаття 2 вказує дату набрання чинності регламентом. Додаток замінює існуючий запис для кетопрофену в Таблиці 1 Додатка до Регламенту (ЄС) № 37/2010, визначаючи MRL для кетопрофену у всіх жуйних тварин (включаючи велику рогату худобу), свиней, коней та птиці. Він деталізує маркерний залишок, види тварин, значення MRL, цільові тканини та інші положення, такі як обмеження на використання для птиці, яка виробляє яйця для споживання людиною. Порівняно з попередньою версією, цей регламент запроваджує конкретні MRL для кетопрофену в різних тканинах жуйних тварин, свиней та коней, де раніше діяла класифікація “не потребує MRL”.
Найважливішими положеннями цього регламенту є встановлення конкретних MRL для кетопрофену в різних тканинах тварин. Для всіх жуйних тварин, свиней та коней MRL встановлено на рівні 50 мкг/кг для м’язів, 20 мкг/кг для жиру, 20 мкг/кг для печінки, 50 мкг/кг для нирок та 20 мкг/кг для молока. Для птиці MRL становлять 10 мкг/кг для м’язів, 30 мкг/кг для шкіри та жиру в природній пропорції, 10 мкг/кг для печінки та 10 мкг/кг для нирок, з конкретним обмеженням щодо використання для тварин, які виробляють яйця для споживання людиною. Ці MRL мають вирішальне значення для забезпечення того, щоб рівні кетопрофену в харчових продуктах тваринного походження не становили ризику для здоров’я людини, і вони надають чіткі вказівки щодо використання кетопрофену у ветеринарній медицині.
Регламент Комісії (ЄС) 2025/1101 від 3 червня 2025 року, що вносить зміни до Регламенту (ЄС) 2018/782 щодо оцінки Європейським агентством з лікарських засобів максимальних рівнів залишків для хімічно відмінних біологічних речовин
Цей Регламент Комісії (ЄС) 2025/1101 вносить зміни до Регламенту (ЄС) 2018/782 щодо оцінки Європейським агентством з лікарських засобів (EMA) максимальних рівнів залишків (MRLs) для хімічно відмінних біологічних речовин. Метою поправки є вдосконалення процесу, за допомогою якого EMA визначає, чи потрібна повна оцінка MRL для цих речовин. Це дозволяє EMA класифікувати певні хімічно відмінні біологічні речовини, зокрема ті, що є нормальними складовими харчових продуктів і не становлять ризику для здоров’я населення, як такі, що “не потребують MRL”.
Регламент змінює розділ I.7 Додатку I до Регламенту (ЄС) 2018/782. Зокрема, він замінює другий абзац цього розділу. Нове формулювання зобов’язує EMA оцінювати інформацію про хімічно відмінні біологічні речовини відповідно до опублікованих нею настанов, щоб визначити, чи є доречною класифікація “MRL не потрібне” відповідно до статті 14(2)(c) Регламенту (EC) № 470/2009.
Ключовим положенням цього регламенту є зміна розділу I.7 Додатку I до Регламенту (ЄС) 2018/782. Ця зміна зобов’язує EMA активно розглядати, чи є класифікація “MRL не потрібне” придатною для хімічно відмінних біологічних речовин, спрощуючи регуляторний процес для речовин, які не становлять ризику для здоров’я населення. Це може призвести до більш ефективного процесу оцінки та потенційно зменшити кількість речовин, які потребують повної оцінки MRL.
Регламент Комісії (ЄС) 2025/1112 від 4 червня 2025 року, що вносить зміни до Додатку I до Регламенту (ЄС) № 1334/2008 Європейського Парламенту та Ради щодо включення нарингеніну та 2-метил-1-(2-(5-(п-толіл)-1H-імідазол-2-іл)піперидин-1-іл)бутан-1-ону до списку смакових добавок Союзу
Цей Регламент Комісії (ЄС) 2025/1112 вносить зміни до Додатку I до Регламенту (ЄС) № 1334/2008, який стосується смакових добавок, що використовуються в харчових продуктах. Ключова мета цього регламенту полягає в оновленні списку смакових добавок Союзу шляхом включення двох нових речовин: нарингеніну та 2-метил-1-(2-(5-(п-толіл)-1H-імідазол-2-іл)піперидин-1-іл)бутан-1-ону. Це включення відбувається після оцінок Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (EFSA), яке дійшло висновку, що використання цих речовин як смакових добавок не викликає занепокоєння щодо безпеки за певних умов.
Регламент складається з двох статей і додатка. Стаття 1 зазначає, що Додаток I, Частина A, до Регламенту (ЄС) № 1334/2008 змінюється відповідно до Додатка до нового регламенту. Стаття 2 вказує, що регламент набирає чинності через двадцять днів після його публікації в Офіційному журналі Європейського Союзу та є обов’язковим у своїй повноті та безпосередньо застосовним у всіх державах-членах. Додаток деталізує конкретні зміни до Додатку I, Частина A, Розділ 2, Таблиця 1 Регламенту (ЄС) № 1334/2008, шляхом додавання двох нових смакових речовин разом із відповідними номерами смакових добавок (FL No), хімічними назвами, номерами CAS та умовами використання.
Найважливішими положеннями для практичного використання є конкретні умови використання для кожної нової смакової речовини. Для нарингеніну (FL No 16.132) регламент визначає максимально дозволені рівні в різних категоріях харчових продуктів, починаючи від 200 мг/кг до 1000 мг/кг залежно від типу харчового продукту. Для 2-метил-1-(2-(5-(п-толіл)-1H-імідазол-2-іл)піперидин-1-іл)бутан-1-ону (FL No 16.134) регламент дозволяє його використання лише в категорії харчових продуктів “Жувальна гумка” (5.3) з максимальним рівнем 100 мг/кг. Ці конкретні умови є вирішальними для виробників харчових продуктів, щоб забезпечити відповідність законодавству ЄС під час використання цих смакових добавок у своїх продуктах.
Рішення Суду (п’ята палата) від 4 червня 2025 року. #В’ячеслав Олександрович Богуслаєв проти Ради Європейського Союзу. #Спільна зовнішня політика та політика безпеки – Обмежувальні заходи, прийняті з огляду на дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України – Заморожування коштів – Перелік осіб, суб’єктів господарювання та органів, до яких застосовується заморожування коштів та економічних ресурсів – Залишення імені заявника в списку – Помилка в оцінці – Договірна відповідальність – Завдання шкоди репутації та презумпції невинуватості – Моральна шкода – Реальність збитків. #Справа T-297/24.
Це рішення Загального суду (П’ята палата) Європейського Союзу щодо обмежувальних заходів проти В’ячеслава Олександровича Богуслаєва, громадянина України. Справа стосується рішення Ради Європейського Союзу залишити п. Богуслаєва у списку осіб, на яких поширюється заморожування активів через дії, що підривають територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України. Пан Богуслаєв вимагав скасування рішення Ради та компенсації збитків, які, як стверджується, були завдані внаслідок цих заходів.
Структура рішення наступна:
1. **Передісторія:** Описує контекст обмежувальних заходів, прийнятих ЄС щодо дій, що підривають цілісність України. Викладаються попередні рішення та положення, включаючи початкове внесення п. Богуслаєва до списку та подальші зміни.
2. **Аргументи сторін:** Підсумовує вимоги п. Богуслаєва, який стверджує, що рішення Ради було помилковим через помилки в оцінці, порушення права на ефективний судовий захист, неналежне обґрунтування, порушення принципу пропорційності та порушення основних прав. Рада захищає своє рішення, стверджуючи, що мала достатньо доказів для обґрунтування залишення п. Богуслаєва у списку.
3. **Правовий аналіз:**
* **Вимога про скасування:** Суд зосереджується на аргументі про помилки в оцінці. Він переглядає докази, представлені Радою, та оцінює, чи достатньо вони підтверджують причини залишення п. Богуслаєва у списку. Суд вважає, що Рада не надала достатньо доказів для обґрунтування подальшого перебування у списку, враховуючи зміни в ситуації п. Богуслаєва (затримання українською владою, звільнення з посади в Мотор Січ).
* **Вимога про відшкодування збитків:** Суд розглядає вимогу п. Богуслаєва про компенсацію моральної шкоди, зокрема щодо шкоди його репутації та презумпції невинуватості. Суд визнає потенційну шкоду репутації, але вважає, що п. Богуслаєв не надав достатньо доказів фактично понесеної шкоди.
4. **Рішення:** Суд скасовує рішення Ради про залишення імені п. Богуслаєва у списку, але відхиляє вимогу про відшкодування збитків. Раді наказано нести власні витрати та витрати п. Богуслаєва.
Найважливішими положеннями акту є:
* Суд скасовує рішення Ради про залишення імені п. Богуслаєва у списку осіб, які потрапили під санкції, встановивши, що Рада не надала достатньо доказів для обґрунтування продовження обмежень, особливо враховуючи його затримання та звільнення з посади в Мотор Січ.
* Суд відхиляє вимогу п. Богуслаєва про відшкодування збитків, стверджуючи, що він не надав достатньо доказів фактичної шкоди його репутації або порушення презумпції невинуватості.
* Рішення підкреслює важливість надання конкретних та оновлених доказів при збереженні санкцій, особливо коли обставини особи, яка потрапила під санкції, змінилися.
: Цей акт має прямі наслідки для громадянина України. Рішення підкреслює необхідність для Ради регулярно переглядати та оновлювати фактичну основу для санкцій, особливо у світлі змін обставин.
Рішення Суду (десята палата) від 4 червня 2025 року. #EZ проти Європейської Комісії. #Державна служба – Працівники за контрактом – Контракт на визначений строк – Непродовження – Звіт про закінчення стажування – Звіт про оцінювання – Явна помилка в оцінюванні – Обов’язок піклування – Правило відповідності – Відповідальність. #Справа T-450/24.
Це рішення Загального суду Європейського Союзу щодо спору між EZ, працівником за контрактом, та Європейською Комісією стосовно непродовження його контракту на визначений строк. Суд відхиляє позови EZ щодо скасування рішення про непродовження, його вимогу про поновлення на посаді та його вимоги про відшкодування збитків.
Справа стосується вимоги EZ скасувати рішення Комісії про непродовження його контракту, а також відхилення його подальшої скарги. EZ стверджує, що Комісія допустила явну помилку в оцінці його діяльності та порушила свій обов’язок піклування про нього. Він вимагає поновлення на посаді або, у разі неможливості, компенсації матеріальної та моральної шкоди.
Рішення суду структуровано наступним чином:
* **Передісторія спору:** У цьому розділі детально описується історія зайнятості EZ в Комісії, включаючи його посади як тимчасового працівника, а згодом як працівника за контрактом. Тут викладено хронологію подій, що призвели до рішення про непродовження, включаючи оцінку закінчення випробувального терміну та подальшу скаргу EZ.
* **Вимоги сторін:** У цьому розділі підсумовуються аргументи, висловлені EZ та Комісією. EZ вимагає скасування рішення про непродовження, поновлення на посаді або компенсації. Комісія наполягає на відхиленні позовів EZ.
* **Правовий аналіз:**
* **Предмет позову:** Суд роз’яснює, що позов спрямований виключно проти рішення про непродовження, доповненого відхиленням скарги.
* **Суть:**
* **Вимоги про скасування:** Суд розглядає аргументи EZ щодо скасування, які ґрунтуються на явній помилці в оцінюванні та порушенні обов’язку піклування.
* **Явна помилка в оцінюванні:** Суд встановлює, що Комісія не допустила явної помилки в оцінці діяльності EZ. Він підкреслює, що EZ, як працівник за контрактом з контрактом на визначений строк, не має невід’ємного права на продовження контракту. Суд також зазначає, що оцінка Комісії ґрунтувалася на діяльності EZ протягом відповідного періоду дії контракту.
* **Порушення обов’язку піклування:** Суд відхиляє твердження EZ про те, що Комісія порушила свій обов’язок піклування. Він встановлює, що Комісія належним чином врахувала інтереси EZ і що обов’язок піклування не вимагає від Комісії вивчення альтернативних варіантів працевлаштування перед прийняттям рішення про непродовження контракту.
* **Вимоги про поновлення на посаді:** Суд відхиляє вимогу EZ про поновлення на посаді, заявляючи, що суд не може видавати судові приписи установам ЄС.
* **Вимоги про відшкодування збитків:** Суд відхиляє вимоги EZ про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, оскільки ці вимоги тісно пов’язані з вимогами про скасування, які були відхилені.
* **Витрати:** Суд постановляє, що EZ несе власні витрати та витрати Комісії.
Основні висновки з цього рішення:
* Працівники за контрактом з контрактами на визначений строк не мають невід’ємного права на продовження контракту.
* Установи ЄС мають широкі повноваження при вирішенні питання про продовження контрактів.
* Перегляд судом таких рішень обмежується перевіркою відсутності явної помилки або зловживання владою.
* Обов’язок піклування вимагає від Комісії враховувати інтереси працівника, але не зобов’язує вивчати альтернативні варіанти працевлаштування.
Рішення Суду (десята палата) від 4 червня 2025 року. #Baltic International Bank, SE проти Європейського центрального банку. #Економічна та монетарна політика – Пруденційний нагляд за кредитними установами – Конкретні наглядові завдання, покладені на ЄЦБ – Рішення про відкликання ліцензії кредитної установи – Порушення національного законодавства щодо боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму – Стаття 83, параграф 2, Регламенту (ЄС) № 468/2014 та стаття 4, параграф 3, Регламенту (ЄС) № 1024/2013 – Обсяг розгляду ЄЦБ обставин, що виправдовують відкликання – Компетенція національних компетентних органів та ЄЦБ у рамках Єдиного механізму нагляду (ЄМН) – Умови відкликання – Обов’язок обґрунтування – Право на належне адміністрування. #Справа T-551/23.
Ось опис положень акту.
Це рішення стосується справи, порушеної Baltic International Bank SE проти Європейського центрального банку (ЄЦБ) щодо рішення ЄЦБ про відкликання ліцензії банку через порушення законів про боротьбу з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (AML/CTF). Суд відхиляє апеляцію банку, підтримуючи рішення ЄЦБ. Рішення роз’яснює розподіл обов’язків між національними органами та ЄЦБ у рамках Єдиного механізму нагляду (ЄМН) та підтверджує компетенцію ЄЦБ відкликати ліцензії на підставі порушень національного законодавства.
Рішення структуровано наступним чином:
* **Передісторія:** Описує контекст спору, включаючи попередні санкції, накладені на банк Латвійською комісією ринку фінансів і капіталу (КРФК), та пропозицію КРФК до ЄЦБ відкликати ліцензію банку.
* **Вимоги сторін:** Підсумовує аргументи, висунуті Baltic International Bank SE та ЄЦБ.
* **Право:** Детально описує правові обґрунтування суду, розділені на розділи щодо прийнятності позову та суті справи.
**Основні положення та зміни:**
* **Прийнятність:** Суд спочатку розглядає питання про прийнятність позову, зосереджуючись на тому, чи мали адвокати банку дійсний мандат на його представництво, враховуючи ліквідацію банку. Суд робить висновок, що мандат адвокатів є дійсним, посилаючись на право на ефективний судовий захист відповідно до статті 47 Хартії основних прав Європейського Союзу.
* **Суть:** Потім суд розглядає чотири доводи банку щодо скасування рішення ЄЦБ:
1. **Помилка в оцінці:** Банк стверджує, що ЄЦБ не визнав, що КРФК не встановила належних критеріїв для серйозних порушень AML/CTF. Суд відхиляє це, заявляючи, що ЄЦБ зробив власну оцінку на основі різних джерел, не покладаючись виключно на висновки КРФК.
2. **Порушення обов’язку з розгляду:** Банк стверджує, що ЄЦБ не проводив власного розгляду, а покладався на оцінку КРФК. Суд відхиляє це, зазначаючи, що ЄЦБ розглянув численні джерела, включаючи рішення КРФК та звіти про інспекції.
3. **Порушення обов’язку обґрунтування:** Банк стверджує, що ЄЦБ недостатньо пояснив причини відкликання ліцензії на підставі недоліків у впровадженні обережної стратегії та систем внутрішнього контролю. Суд вважає, що ЄЦБ надав достатнє обґрунтування.
4. **Порушення права на належне адміністрування:** Банк стверджує, що його право бути заслуханим та на доступ до документів було порушено. Суд відхиляє це, заявляючи, що банк мав достатню можливість представити свою точку зору, і ЄЦБ не зобов’язаний переглядати рішення, прийняті в окремих провадженнях щодо врегулювання.
**Основні положення для використання:**
* **Розподіл компетенцій:** Рішення підтверджує повноваження ЄЦБ відкликати банківську ліцензію на підставі порушень національного законодавства, особливо у питаннях AML/CTF. Воно роз’яснює, що в той час як національні органи встановлюють факти порушень, ЄЦБ приймає остаточне рішення про відкликання ліцензії.
* **Обсяг розгляду ЄЦБ:** ЄЦБ зобов’язаний провести власну оцінку обставин, що виправдовують відкликання ліцензії. Ця оцінка повинна враховувати всю відповідну інформацію, включаючи рішення та звіти національних органів.
* **Право на належне адміністрування:** Рішення підкреслює важливість процесуальних прав, включаючи право бути заслуханим та на доступ до матеріалів справи. Однак воно також визнає, що ці права можуть бути збалансовані з необхідністю швидких дій у питаннях нагляду.
* **Судовий перегляд:** Перегляд судом обмежується перевіркою того, чи не ґрунтується рішення ЄЦБ на суттєво неточних фактах, юридичних помилках, явних помилках в оцінці або зловживанні владою. Суд не замінюватиме власну оцінку на оцінку ЄЦБ.
Рішення Суду (четверта палата) від 4 червня 2025 року. #CV проти Європейської Комісії. #Державна служба – Посадові особи – Оплата праці – Сімейні виплати – Допомога на утримання сім’ї – Розлучення – Виплата аліментів колишньому подружжю – Фактичні сімейні обов’язки, які виконує посадова особа. #Справа T-146/24.
Це рішення Суду (Четверта палата) від 4 червня 2025 року у справі T-146/24 між CV (позивач) та Європейською Комісією (відповідач). Справа стосується відмови Комісії надати допомогу на утримання сім’ї CV, відставному посадовцю Комісії, після його розлучення. Суд відхиляє позов CV, підтримуючи рішення Комісії.
Структура рішення наступна:
1. **Передісторія:** CV, відставний посадовець Комісії, розлучився в червні 2023 року. У рамках врегулювання розлучення він був зобов’язаний виплачувати колишній дружині щомісячні аліменти в розмірі 2000 євро. Після розлучення Офіс Комісії “Управління та ліквідація індивідуальних прав” (PMO) припинив виплату йому допомоги на утримання сім’ї. CV стверджував, що він все ще має право на допомогу через “фактичний і значний сімейний тягар”, що виникає внаслідок виплати аліментів. Його вимогу було відхилено PMO, а згодом і Призначальним органом (AIPN).
2. **Вимоги:** CV вимагав скасування рішення AIPN про відхилення його вимоги та початкового рішення PMO, а також визнання його права на допомогу на утримання сім’ї.
3. **Правовий аналіз:**
* **Предмет спору:** Суд роз’яснив, що позов подано проти початкового рішення PMO, а рішення AIPN має значення лише для оцінки законності рішення PMO.
* **Прийнятність першого доводу:** Перший аргумент CV ґрунтувався на статті 2(4) Додатка VII до Положень про персонал, що стосується сімейних виплат. Суд визнав це неприйнятним, оскільки CV спочатку не вимагав цієї виплати у своїй адміністративній скарзі.
* **Суть другого доводу:** Основний аргумент CV ґрунтувався на статті 1(2)(d) Додатка VII, стверджуючи, що він фактично несе сімейні тягарі через виплату аліментів і повинен отримувати допомогу на утримання сім’ї. Він також стверджував, що його дискримінують порівняно з одруженими посадовцями, і що існує непряма дискримінація за ознакою статі.
4. **Обґрунтування Суду:**
* Суд зазначив, що відповідно до Загальних імплементаційних положень (GIP) Комісії, для отримання допомоги на утримання сім’ї згідно зі статтею 1(2)(d), особа, на яку вимагається допомога, повинна бути членом сім’ї, постійно проживати з посадовою особою та бути не в змозі забезпечити себе фінансово.
* Суд погодився з Комісією, що колишню дружину CV більше не можна вважати членом сім’ї після розлучення.
* Суд також зазначив, що CV та його колишня дружина проживали окремо з 2005 року, таким чином не відповідаючи вимозі спільного проживання.
* Щодо дискримінації, Суд встановив, що ситуація CV не є порівнянною з ситуацією одруженого посадовця, оскільки метою допомоги на утримання сім’ї є компенсація тягарів шлюбу та сприяння сімейному життю, що більше не стосується CV після його розлучення.
* Щодо заяви про непряму гендерну дискримінацію, Суд встановив, що CV не надав достатніх доказів на підтримку свого твердження про те, що політика непропорційною мірою ставить у невигідне становище чоловіків.
5. **Рішення:** Суд відхилив позов CV та зобов’язав його сплатити витрати.
Основними положеннями акту, які можуть бути найбільш важливими для його використання, є:
* **Стаття 1(2)(d) Додатка VII до Положень про персонал:** Це положення дозволяє надавати допомогу на утримання сім’ї посадовцям, які не відповідають стандартним критеріям, але фактично несуть сімейні тягарі, на підставі спеціального та обґрунтованого рішення AIPN.
* **Стаття 2 Загальних імплементаційних положень (GIP):** У цій статті викладено умови надання допомоги на утримання сім’ї згідно зі статтею 1(2)(d), включаючи те, що особа, на яку вимагається допомога, повинна бути членом сім’ї, постійно проживати з посадовою особою та бути не в змозі забезпечити себе фінансово.
Це рішення роз’яснює, що допомога на утримання сім’ї в першу чергу призначена для підтримки поточних сімейних відносин і тягарів шлюбу. Воно підтверджує, що після розлучення колишній чоловік/дружина більше не вважається членом сім’ї для цілей цієї допомоги, і вимога спільного проживання має бути виконана.
Рішення Суду (восьма палата) від 4 червня 2025 року.#Delta-Sport Handelskontor GmbH проти Відомства Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності.#Дизайн або модель Співтовариства – Провадження про визнання недійсним – Зареєстрований дизайн або модель Співтовариства, що представляє маску для підводного плавання – Підстави для визнання недійсним – Характеристики зовнішнього вигляду виробу, що виключно визначаються його технічною функцією – Стаття 8, параграф 1, Регламенту (ЄС) № 6/2002 – Відсутність індивідуального характеру – Стаття 4, параграф 1, і стаття 6, параграф 1, підпункт b), Регламенту № 6/2002.#Справа T-1060/23.
Це рішення Загального суду Європейського Союзу щодо спору про чинність зареєстрованого дизайну Співтовариства для маски для підводного плавання. Delta-Sport Handelskontor GmbH (Delta-Sport) прагнула визнати недійсним дизайн, що належав Decathlon, стверджуючи, що характеристики маски були виключно продиктовані технічною функцією і не мали індивідуального характеру. Апеляційна рада EUIPO відхилила апеляцію Delta-Sport, що призвело до розгляду цієї справи в Загальному суді.
Структура рішення наступна: Загальний суд відхиляє вимоги Delta-Sport, підтримуючи чинність дизайну маски для підводного плавання Decathlon. Суд розглядає два основні аргументи: (1) чи характеристики дизайну виключно продиктовані технічною функцією (стаття 8(1) Регламенту (ЄС) № 6/2002) і (2) чи дизайн не має індивідуального характеру (статті 4(1) і 6(1)(b) Регламенту № 6/2002). Суд встановлює, що Delta-Sport не змогла довести, що всі характеристики маски визначаються виключно технічними вимогами. Він також робить висновок, що маска має індивідуальний характер, оскільки вона створює інше загальне враження на поінформованого користувача порівняно з попередніми дизайнами.
Найважливішими положеннями для практичного використання є інтерпретація судом статті 8(1) і статей 4(1) і 6(1)(b) Регламенту № 6/2002. Суд наголошує, що для визнання дизайну недійсним згідно зі статтею 8(1), усі його характеристики повинні бути виключно продиктовані технічною функцією. Якщо хоча б одна характеристика не є суто технічною, дизайн залишається чинним. Щодо індивідуального характеру, суд роз’яснює, що ключовим фактором є загальне враження на поінформованого користувача. Суд також враховує ступінь свободи дизайнера при створенні дизайну.
Рішення Загального суду (Сьома палата) від 4 червня 2025 року (Витяги). ABLV Bank AS проти Європейського центрального банку. Доступ до документів – Рішення 2004/258/EC – Документи, що стосуються оголошення органу влади Сполучених Штатів (FinCEN) щодо ABLV Bank – Часткова відмова в доступі – Виняток, що стосується захисту конфіденційності інформації, яка охороняється як така відповідно до законодавства ЄС – Виняток, що стосується захисту документів для внутрішнього використання – Виняток, що стосується захисту обміну думками між ЄЦБ та відповідними органами влади – Достатньо точний характер заяви про доступ – Обов’язок ЄЦБ надавати допомогу – Стаття 6(1) і (2) Рішення 2004/258. Справа T-100/23.
Це аналіз рішення Загального суду (Сьома палата) від 4 червня 2025 року у справі T-100/23, ABLV Bank AS проти Європейського центрального банку (ЄЦБ).
**Суть акту:**
Рішення стосується заяви ABLV Bank про доступ до документів, що зберігаються ЄЦБ і пов’язані з оголошенням Мережі боротьби з фінансовими злочинами (FinCEN) та іншими пов’язаними питаннями. ЄЦБ частково відмовив у доступі, посилаючись на винятки, пов’язані з конфіденційністю, внутрішнім використанням та обміном думками з іншими органами влади. Загальний суд підтримав рішення ЄЦБ, встановивши, що ЄЦБ діяв правомірно у розгляді запиту банку.
**Структура та основні положення:**
Рішення стосується тверджень заявника про те, що список документів ЄЦБ був неповним, що ЄЦБ невірно послався на веб-сайт FinCEN, що ЄЦБ незаконно відмовив у доступі до певних документів, що ЄЦБ не надав доступ до файлу та що ЄЦБ незаконно призупинив процедуру доступу до документів щодо другої партії. Суд систематично розглядає кожне з цих клопотань, вивчаючи відповідні положення Рішення 2004/258/EC щодо публічного доступу до документів. Рішення зосереджується на тлумаченні та застосуванні статті 6(1) і (2) Рішення 2004/258, які стосуються точності заяви про доступ та обов’язку ЄЦБ надавати допомогу заявнику.
**Основні положення та важливість:**
Найважливіші положення, які обговорюються в рішенні, стосуються точності, необхідної в заяві про доступ до документів, та обов’язку ЄЦБ допомагати заявникам у роз’ясненні їхніх запитів. Суд підтверджує, що заява повинна бути достатньо точною, щоб дозволити установі ідентифікувати запитувані документи. Він також роз’яснює, що ЄЦБ зобов’язаний допомагати заявникам у роз’ясненні їхніх заяв, якщо вони недостатньо точні, але заявники не можуть ухилятися від роз’яснення своїх запитів, а потім стверджувати, що ЄЦБ діяв незаконно. Цей аспект є вирішальним для розуміння балансу між правом на доступ до документів та практичними обмеженнями установ у обробці широких і нечітких запитів.
Рішення Загального Суду (восьма палата) від 4 червня 2025 року. #Toya Development sp. z o.o. sp.k. проти Відомства Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності. #Торговельна марка Європейського Союзу – Провадження щодо визнання недійсною – Образотворча торговельна марка Європейського Союзу TOYA – Підстава для абсолютної недійсності – Несумлінність – Стаття 52(1)(b) Регламенту (ЄС) № 207/2009 [яка стала статтею 59(1)(b) Регламенту (ЄС) 2017/1001]. #Справа T-199/24.
Це рішення Загального Суду (Восьма палата) щодо позову, поданого компанією Toya Development sp. z o.o. sp. k. проти Відомства Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності (EUIPO). Справа стосується чинності торговельної марки ЄС “TOYA”, зокрема, питання про те, чи слід визнати торговельну марку недійсною через несумлінність з боку власника торговельної марки, Яна Шмідта. Загальний Суд відхиляє позов Toya Development, підтримуючи рішення EUIPO про те, що торговельну марку не було зареєстровано несумлінно.
Структура рішення наступна:
1. **Вступ:** Toya Development вимагає скасування рішення EUIPO.
2. **Передісторія:** Детально описує первинну заявку на торговельну марку, подальший запит про визнання недійсною від Toya Development, а також початкові та апеляційні рішення EUIPO.
3. **Аргументи сторін:** Підсумовує аргументи, висловлені Toya Development, EUIPO та Яном Шмідтом.
4. **Правовий аналіз:** Суд оцінює, чи правильно EUIPO застосував статтю 59(1)(b) Регламенту (ЄС) 2017/1001 (раніше стаття 52(1)(b) Регламенту (ЄС) № 207/2009), яка стосується несумлінності при реєстрації торговельної марки.
5. **Рішення:** Суд відхиляє позов Toya Development і зобов’язує їх покрити витрати.
Основні положення та зміни порівняно з попередніми версіями:
* Рішення посилається на статтю 59(1)(b) Регламенту (ЄС) 2017/1001, яка є чинною правовою основою для оцінки несумлінності при реєстрації торговельної марки ЄС. Воно також згадує попередній регламент, Регламент (ЄС) № 207/2009, як відповідний закон, чинний на момент подання первинної заявки на торговельну марку.
* Суд повторює усталені принципи оцінки несумлінності, включаючи врахування обізнаності заявника про використання третьою стороною, намір запобігти такому використанню та ступінь правового захисту відповідних знаків.
* Суд наголошує, що несумлінність повинна визначатися об’єктивно, з урахуванням усіх відповідних фактичних обставин.
Основні положення акта, які можуть бути найбільш важливими для його використання:
* Рішення підсилює принцип, що тягар доведення лежить на стороні, яка стверджує про несумлінність.
* Воно роз’яснює, що наявність попередніх комерційних відносин між сторонами автоматично не означає несумлінність.
* Воно підтверджує, що відповідною датою для оцінки несумлінності є дата подання заявки на торговельну марку.
* Воно підкреслює, що система реєстрації торговельних марок ЄС базується на принципі “перший подав”.
* Воно повторює, що відсутність поточної економічної діяльності у відповідній сфері заявника на торговельну марку автоматично не свідчить про несумлінність.
Рішення Суду (перша палата) від 4 червня 2025 року.#Герман Хан проти Ради Європейського Союзу.#Спільна зовнішня політика та політика безпеки – Обмежувальні заходи, вжиті з огляду на дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України – Заморожування коштів – Перелік фізичних та юридичних осіб, організацій та органів, до яких застосовується заморожування коштів та економічних ресурсів – Залишення імені заявника в переліку – Стаття 2(1)(d) і (g) Рішення 2014/145/CFSP – Стаття 3(1)(d) і (g) Регламенту (ЄС) № 269/2014 – Право бути заслуханим – Помилка в оцінці – Пропорційність – Право власності – Свобода підприємництва – Заперечення незаконності.#Справа T-289/23.
Ось розбір рішення Суду у справі Германа Хана проти Ради Європейського Союзу:
**1. Суть акту:**
Це рішення стосується законності рішень Ради ЄС щодо залишення імені Германа Хана в переліку осіб, щодо яких застосовуються обмежувальні заходи (заморожування активів) через дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Суд відхиляє апеляцію Хана, підтримуючи рішення Ради. Рішення розглядає різні правові аргументи, висунуті Ханом, включаючи законність критеріїв, використаних для накладення санкцій, право бути заслуханим та пропорційність заходів.
**2. Структура та основні положення:**
* **Передісторія:** У рішенні викладено історію обмежувальних заходів ЄС проти фізичних та юридичних осіб у відповідь на ситуацію в Україні, починаючи з Рішення 2014/145/CFSP та Регламенту (ЄС) № 269/2014. Детально описано початкове включення Хана до переліку в березні 2022 року та подальші рішення про продовження його перебування в переліку.
* **Підстави для рішення:** Підстави Ради для залишення Хана в переліку з часом змінювалися, спочатку посилаючись на його зв’язки з конгломератом “Альфа Груп”, його тісні відносини з Володимиром Путіним та його участь у секторах, що забезпечують значні доходи російському уряду. Пізніше обґрунтування включали його участь у з’їзді російських промисловців та діяльність дочірніх компаній “Альфа Груп”.
* **Аргументи Хана:** Хан оскаржував рішення Ради на багатьох підставах, включаючи:
* Порушення основних процедурних вимог та обов’язку періодичного перегляду.
* Помилки в оцінці фактів та застосуванні відповідних критеріїв.
* Ймовірну незаконність критеріїв, використаних для накладення санкцій (зокрема, стаття 2(1)(g) Рішення 2014/145/CFSP та стаття 3(1)(g) Регламенту (ЄС) № 269/2014, як в їх оригінальній, так і в зміненій формах).
* Порушення принципу пропорційності.
* **Аргументація Суду:** Суд систематично розглядає кожен з аргументів Хана, відхиляючи їх. Ключові моменти включають:
* Рада виконала свій обов’язок періодично переглядати ситуацію Хана та надала йому можливість бути заслуханим.
* Рада мала достатньо доказів на підтримку своєї оцінки того, що Хан відповідав критеріям для санкцій, особливо щодо його впливу на російську економіку та його участі в секторах, що забезпечують значні доходи російському уряду.
* Критерії, використані для накладення санкцій, не були незаконними або непропорційними.
* Заходи не порушували основні права Хана, такі як право власності та свобода ведення бізнесу.
* **Рішення:** Суд відхиляє апеляцію Хана та зобов’язує його оплатити судові витрати.
**3. Основні положення, важливі для використання:**
* **Тягар доведення:** У рішенні підтверджується, що Рада несе тягар доведення підстав для накладення санкцій, але також визнається складність доступу до доказів у певних ситуаціях, що допускає певний ступінь гнучкості у стандарті доведення.
* **Періодичний перегляд:** У рішенні роз’яснюється сфера дії обов’язку Ради періодично переглядати санкції, підкреслюючи, що вона повинна проводити оновлену оцінку ситуації та враховувати вплив заходів.
* **Критерії для санкцій:** Рішення надає уявлення про тлумачення критеріїв, використаних для накладення санкцій, зокрема щодо концепції “впливових підприємців” та вимоги, щоб вони брали участь у секторах, що забезпечують “значне джерело доходу” російському уряду.
* **Пропорційність:** У рішенні підкреслюється, що обмежувальні заходи повинні бути пропорційними переслідуваним цілям, але також визнається важливість цих цілей, таких як підтримка миру та міжнародної безпеки, що може виправдати значні негативні наслідки для окремих осіб.
* **Основні права:** У рішенні підтверджується, що основні права, такі як право власності та свобода ведення бізнесу, не є абсолютними і можуть підлягати обмеженням, виправданим цілями загального інтересу.
: Цей акт пов’язаний з режимом санкцій ЄС щодо дій, що підривають територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України. Це має наслідки для фізичних та юридичних осіб, на які націлені ці санкції, включаючи українців.
Рішення Суду (восьма палата) від 4 червня 2025 року.#Delta-Sport Handelskontor GmbH проти Відомства Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності.#Промисловий зразок Співтовариства – Процедура визнання недійсним – Зареєстрований промисловий зразок Співтовариства, що представляє маску для підводного плавання – Підстави для визнання недійсним – Характеристики зовнішнього вигляду виробу, що виключно зумовлені технічною функцією цього виробу – Стаття 8, параграф 1, Регламенту (ЄС) № 6/2002 – Відсутність індивідуального характеру – Стаття 4, параграф 1, та стаття 6, параграф 1, пункт b), Регламенту № 6/2002.#Справа T-1061/23.
Це рішення Загального суду (Восьма палата) Європейського Союзу щодо позову, поданого компанією Delta-Sport Handelskontor GmbH проти Відомства Європейського Союзу з питань інтелектуальної власності (EUIPO). Справа стосується дійсності зареєстрованого промислового зразка Співтовариства на маску для підводного плавання, що належить компанії Decathlon. Delta-Sport прагнула визнати зразок недійсним, стверджуючи, що його характеристики були продиктовані виключно технічною функцією і не мали індивідуального характеру.
Структура рішення виглядає наступним чином:
1. **Вступ**: Delta-Sport вимагає скасування та зміни рішення EUIPO, яким відхилено її заяву про визнання недійсним.
2. **Передісторія**: Описує історію справи, включаючи заявку про визнання недійсності, підстави для визнання недійсності, рішення Відділу анулювання та рішення Апеляційної ради.
3. **Аргументи сторін**: Підсумовує аргументи Delta-Sport, EUIPO та Decathlon.
4. **Правовий аналіз**:
* **Перший аргумент**: Порушення статті 25(1)(b) Регламенту № 6/2002 у поєднанні зі статтею 8(1) цього регламенту (характеристики, виключно продиктовані технічною функцією).
* **Другий аргумент**: Порушення статті 25(1)(b) Регламенту № 6/2002 у поєднанні зі статтею 4(1) та статтею 6(1)(b) цього регламенту (відсутність індивідуального характеру).
5. **Рішення щодо витрат**: Визначає, хто несе витрати на провадження.
Основні положення та зміни порівняно з попередніми версіями тут не застосовуються, оскільки це рішення, а не законодавчий акт.
Найважливішими положеннями для його використання є:
* **Стаття 8(1) Регламенту № 6/2002**: Промисловий зразок Співтовариства не надає прав на характеристики зовнішнього вигляду, які виключно зумовлені технічною функцією виробу.
* **Стаття 6(1)(b) Регламенту № 6/2002**: Зразок має індивідуальний характер, якщо загальне враження, яке він справляє на поінформованого користувача, відрізняється від загального враження, яке справляє будь-який зразок, оприлюднений до дати подання або пріоритету.
* **Тягар доказування**: Сторона, яка домагається визнання недійсності, несе тягар доведення того, що зразок не відповідає вимогам статей 4-9 Регламенту № 6/2002.
* **Оцінка технічної функції**: Суд роз’яснює, як оцінювати, чи є характеристики виключно продиктованими технічною функцією, підкреслюючи, що естетичні міркування також можуть відігравати роль.
* **Оцінка індивідуального характеру**: Суд повторює критерії оцінки індивідуального характеру, включаючи точку зору поінформованого користувача та ступінь свободи дизайнера.
Рішення Загального суду (Перша палата) від 4 червня 2025 року. Альфа-Банк АТ проти Ради Європейського Союзу. Спільна зовнішня політика та політика безпеки – Обмежувальні заходи, вжиті у зв’язку з діями, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України – Заморожування коштів – Перелік осіб, організацій та органів, на які поширюється заморожування коштів та економічних ресурсів – Включення та залишення імені заявника у списку – Юридичні особи, організації чи органи, які беруть участь в економічних секторах, що забезпечують суттєве джерело доходу для уряду Російської Федерації – Стаття 2(1)(g) Рішення 2014/145/CFSP – Позов про анулювання – Строк подання позову – Часткова неприйнятність – Заперечення незаконності – Обов’язок обґрунтування – Помилка в оцінці – Право на ефективний судовий захист – Право бути заслуханим – Право власності – Свобода ведення бізнесу – Пропорційність. Справа T-271/23.
Це рішення Загального суду у справі T-271/23, *Альфа-Банк АТ проти Ради*, що стосується обмежувальних заходів, накладених на Альфа-Банк Європейським Союзом після дій Росії проти України. Суд ухвалює рішення щодо заяви Альфа-Банку про анулювання кількох рішень і регламентів Ради, які включали та залишали назву банку в списку санкцій ЄС. Зрештою суд відхиляє позов, підтверджуючи санкції ЄС проти Альфа-Банку.
**Структура та основні положення:**
Рішення структуровано наступним чином:
* **Передісторія:** Коротко окреслює контекст справи, включаючи обмежувальні заходи ЄС проти Росії через ситуацію в Україні та внесення Альфа-Банку до списку.
* **Вимоги про анулювання:** Розглядає конкретні вимоги Альфа-Банку про анулювання Рішення Ради 2023/1094 та Регламенту Ради 2023/1089.
* **Суть:** Це основна частина рішення, де суд розглядає суть аргументів Альфа-Банку проти санкцій. Він розглядає такі клопотання:
* **Клопотання про незаконність:** Альфа-Банк оскаржує законність критеріїв, використаних для накладення санкцій, зокрема статтю 2(1)(g) Рішення 2014/145/CFSP, із змінами.
* **Порушення зобов’язання обґрунтування:** Альфа-Банк стверджує, що Рада не надала достатніх підстав для включення його до списку санкцій.
* **Порушення прав на захист та ефективний судовий захист:** Альфа-Банк стверджує, що йому не було надано достатньої можливості бути заслуханим до накладення санкцій.
* **Явна помилка в оцінці:** Альфа-Банк стверджує, що Рада допустила помилки в оцінці фактів і що не було достатньо доказів для виправдання санкцій.
* **Недостатність фактичної бази для зв’язків:** Альфа-Банк стверджує, що не було достатньо доказів, щоб пов’язати його з особами чи організаціями, пов’язаними з підривом цілісності України.
* **Порушення основних прав та пропорційності:** Альфа-Банк стверджує, що санкції порушують його основні права та є непропорційними.
* **Витрати:** Суд зобов’язує Альфа-Банк сплатити витрати на провадження.
**Основні положення та зміни:**
Рішення стосується застосування обмежувальних заходів на основі Рішення Ради 2014/145/CFSP та Регламенту (ЄС) № 269/2014, із змінами. Ключовим моментом розбіжностей є тлумачення та застосування статті 2(1)(g) Рішення 2014/145/CFSP, яка дозволяє накладати санкції на “провідних підприємців або юридичних осіб, організації чи органи, які беруть участь в економічних секторах, що забезпечують суттєве джерело доходу для уряду Російської Федерації”.
У рішенні також обговорюється зміна статті 2(1)(g) Рішенням 2023/1094, яке роз’яснило критерії для накладення санкцій.
**Найважливіші положення:**
Найважливішими аспектами цього рішення є:
* **Тлумачення критеріїв санкцій:** Суд надає детальне тлумачення критеріїв, використаних для накладення санкцій, зокрема значення “провідних підприємців” та “економічних секторів, що забезпечують суттєве джерело доходу”.
* **Оцінка доказів:** Суд оцінює докази, подані Радою для обґрунтування санкцій проти Альфа-Банку, включаючи прес-релізи, статті та іншу загальнодоступну інформацію.
* **Основні права:** Суд розглядає аргументи Альфа-Банку про те, що санкції порушують його основні права, такі як свобода ведення бізнесу та право власності, та оцінює, чи є обмеження пропорційними.
* **Судовий перегляд:** Рішення підтверджує роль суду в перегляді законності санкцій ЄС, гарантуючи, що вони базуються на достатньо міцній фактичній основі та відповідають основним правам.
**** Ця справа стосується обмежувальних заходів, вжитих ЄС у відповідь на дії, що підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України.
Рішення Загального суду (шоста палата) від 4 червня 2025 року. Свен Беншоп проти Відомства інтелектуальної власності Європейського Союзу. Торговельна марка ЄС – Провадження щодо заперечення – Заявка на реєстрацію фігуративної торговельної марки ЄС ALWAYS RUN 4PRESIDENT – Раніша фігуративна торговельна марка ЄС PRESIDENT’s – Відносна підстава для відмови – Відсутність імовірності сплутування – Стаття 8(1)(b) Регламенту (ЄС) 2017/1001 – Підвищена розрізнювальна здатність ранішої торговельної марки, набута внаслідок використання. Справа T-76/24.
Це рішення Загального суду Європейського Союзу щодо спору стосовно торговельної марки ЄС. Справа стосується заявки Свена Беншопа на реєстрацію фігуративної торговельної марки “ALWAYS RUN 4PRESIDENT” та заперечення, поданого компанією Seven Bell Group на підставі їхньої ранішої фігуративної торговельної марки ЄС “PRESIDENT’s”.
Основне питання полягає в тому, чи існує ймовірність сплутування між цими двома торговельними марками, що заборонено статтею 8(1)(b) Регламенту (ЄС) 2017/1001. Апеляційна рада EUIPO раніше вирішила, що існує ймовірність сплутування, головним чином через підвищену розрізнювальну здатність ранішої торговельної марки “PRESIDENT’s”, набуту внаслідок її використання.
Загальний суд скасовує рішення Апеляційної ради, встановивши, що немає ймовірності сплутування між цими торговельними марками. Обґрунтування Суду зосереджується на кількох ключових моментах: хоча товари та послуги є подібними, візуальна подібність між торговельними марками є низькою, а фонетична та концептуальна подібність є нижчою за середню. Суд також вважає, що підвищена розрізнювальна здатність ранішої торговельної марки не є достатньою для нівелювання візуальних відмінностей між торговельними марками. Суд підкреслює, що глобальна оцінка ймовірності сплутування вимагає врахування всіх відповідних факторів і що Апеляційна рада надала надмірну вагу підвищеній розрізнювальній здатності ранішої торговельної марки. Суд зрештою робить висновок, що відповідна публіка зможе розрізнити ці дві торговельні марки. Загальний суд відхиляє заперечення Seven Bell Group.
Рішення № 2/2024 Підкомітету ЄС-Вірменія з географічних зазначень від 18 жовтня 2024 року, що вносить зміни до Додатку X до Всеосяжної та розширеної угоди про партнерство між Європейським Союзом та Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з однієї сторони, та Республікою Вірменія, з іншої сторони [2025/1104]
Цей документ є Рішенням № 2/2024 Підкомітету ЄС-Вірменія з географічних зазначень, яке вносить зміни до Додатку X до Всеосяжної та розширеної угоди про партнерство між Європейським Союзом та Вірменією. Рішення оновлює перелік захищених географічних зазначень для продуктів з ЄС та Вірменії, забезпечуючи, що ці продукти юридично захищені від імітації та зловживань на обох територіях. Це сприяє чесній торгівлі та зберігає унікальні характеристики та регіональну репутацію цих продуктів.
Рішення складається з двох статей та додатку. Стаття 1 передбачає, що Додаток X до Всеосяжної та розширеної угоди про партнерство замінюється текстом, що міститься в Додатку до цього Рішення. Стаття 2 визначає, що рішення набирає чинності з дати його прийняття. Додаток містить оновлений перелік захищених географічних зазначень, включаючи сільськогосподарську продукцію, харчові продукти, ароматизовані вина та спиртні напої з різних держав-членів ЄС, а також один продукт з Вірменії. Перелік містить назву продукту, який підлягає захисту, його тип (PDO/PGI), тип продукту та його транскрипцію вірменськими літерами.
Найважливішим положенням цього акту є оновлений перелік захищених географічних зазначень у Додатку. Цей перелік деталізує конкретні продукти з ЄС та Вірменії, які тепер юридично захищені відповідно до Угоди. Для виробників з ЄС це означає, що їхні продукти, такі як “Nürnberger Glühwein” або “Gailtaler Almkäse”, захищені у Вірменії. Для вірменських виробників це означає, що “Sevani Ishkhan” (риба та морепродукти) захищений в ЄС. Цей захист допомагає підтримувати цілісність цих продуктів та їх зв’язок з регіонами їх походження.
ПІДКОМІТЕТ I З ПИТАНЬ ВІЛЬНОГО РУХУ ТОВАРІВ – ПЕРЕЛІК НАЦІОНАЛЬНИХ РІШЕНЬ ВІДПОВІДНО ДО РЕГЛАМЕНТУ (ЄС) 2018/848 СТ. 45 І 47 – ДЛЯ ВІДОМА СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄЕЗ
Цей документ є повідомленням від Підкомітету I з питань вільного руху товарів щодо національних рішень, пов’язаних із Регламентом (ЄС) 2018/848 про органічне виробництво та маркування органічних продуктів. Він стосується включення цього регламенту до Угоди про ЄЕЗ та визнання третіх країн такими, що мають еквівалентні системи органічного виробництва. У документі перелічено національні рішення, прийняті Ісландією та Норвегією щодо визнання стандартів органічного виробництва в Чилі, Швейцарії та Сполученому Королівстві.
Документ структуровано наступним чином:
* **Пункти 1-7:** Ці пункти окреслюють контекст повідомлення, посилаючись на Регламент (ЄС) 2018/848, його включення до Угоди про ЄЕЗ та процес визнання третіх країн з еквівалентними системами органічного виробництва. У ньому також згадується повідомлення про національні рішення державами ЄАВТ, що входять до ЄЕЗ, та публікація переліку цих рішень.
* **Додаток I:** Цей додаток містить перелік національних рішень, прийнятих Ісландією та Норвегією, включаючи назву та національне посилання на відповідні нормативні акти.
Основними положеннями акту є:
* **Визнання третіх країн:** ЄС визнав Чилі, Швейцарію та Сполучене Королівство такими, що мають системи виробництва, які відповідають тим самим цілям і принципам, що й стандарти органічного виробництва ЄС.
* **Рішення держав ЄАВТ, що входять до ЄЕЗ:** Держави ЄАВТ, що входять до ЄЕЗ (Ісландія та Норвегія), прийняли національні рішення щодо визнання еквівалентності третіх країн.
* **Перелік національних рішень:** Документ містить перелік цих національних рішень, надаючи посилання на конкретні нормативні акти в Ісландії та Норвегії.
Найважливішими положеннями для його використання є національні посилання на нормативні акти в Ісландії та Норвегії, оскільки вони забезпечують конкретну правову основу для визнання стандартів органічного виробництва з Чилі, Швейцарії та Сполученого Королівства в цих країнах.
Державна допомога – Рішення не висувати заперечень
Це рішення Наглядового органу ЄАВТ не висувати заперечень щодо схеми державної допомоги, реалізованої Ліхтенштейном. Схема, що діє відповідно до Закону про підтримку ЗМІ, спрямована на збереження плюралізму ЗМІ, сприяння журналістській якості та полегшення поширення ЗМІ, що формують громадську думку. Допомога надається через прямі гранти з різною інтенсивністю і триватиме до кінця 2029 року.
Рішення стосується схеми державної допомоги, тобто визначає рамки, в яких буде надаватися допомога, а не конкретний випадок надання допомоги. Основні елементи включають:
* **Мета:** Схема розроблена для підтримки плюралізму ЗМІ та журналістської якості в Ліхтенштейні.
* **Правова основа:** Схема діє відповідно до Закону про підтримку ЗМІ від 2006 року, змін до нього, Постанови про підтримку ЗМІ від 2016 року, змін до неї та Закону про ЗМІ від 2005 року, змін до нього.
* **Тип заходу:** Допомога надається у вигляді прямого гранту.
* **Бюджет:** Загальний бюджет, виділений на схему, становить 11,04 мільйони швейцарських франків.
* **Інтенсивність:** Інтенсивність допомоги варіюється від 25% до 75%.
* **Тривалість:** Схема діятиме до 31 грудня 2029 року.
* **Економічні сектори:** Схема націлена на інформаційний та комунікаційний сектори.
Найважливішим аспектом цього рішення є те, що Наглядовий орган ЄАВТ визнав схему державної допомоги сумісною з правилами державної допомоги ЄЕЗ, що дозволяє Ліхтенштейну продовжувати її реалізацію. Це означає, що Орган оцінив, що схема не створює невиправданих перешкод конкуренції в межах Європейського економічного простору.
