1. Предметом спору є скарга ТОВ “НОР-ЕСТ АГРО” на бездіяльність державного виконавця щодо примусового виконання судових наказів про стягнення коштів з Фермерського господарства “СТОЯНОВА І.С.”.
2. Верховний Суд скасував рішення суду першої інстанції, вказавши на те, що суд першої інстанції не врахував зміни в законодавстві, які розширили права орендаря земельної ділянки сільськогосподарського призначення, дозволяючи йому відчужувати право оренди без погодження з власником, а отже, державний виконавець мав право накласти арешт на право оренди земельних ділянок боржника. Суд також зазначив, що дії державного виконавця мають відповідати принципам ефективності, своєчасності та повноти, чого в даному випадку не було дотримано, оскільки виконавець не вжив усіх можливих заходів для виконання судових наказів. **** Суд відступив від висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 904/968/18, оскільки на час розгляду справи правове регулювання змінилося і майнове право оренди стало самостійним об’єктом, який може бути переданий орендарем самостійно.
3. Суд апеляційної інстанції частково задовольнив скаргу ТОВ “НОР-ЕСТ АГРО”, визнавши неправомірною бездіяльність державного виконавця та зобов’язавши його здійснити заходи примусового виконання щодо майнових прав боржника, зокрема права оренди земельних ділянок.
