Предметом спору є визначення можливості залучення дитини до участі у справі про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги.
Суд касаційної інстанції погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, які відмовили в задоволенні клопотання батька, що діє в інтересах неповнолітнього сина, про залучення останнього як третьої особи з самостійними вимогами у справі про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав. Суд зазначив, що до досягнення дитиною 14-річного віку, її інтереси в суді можуть представляти лише законні представники, тобто батьки. Крім того, у даній справі існує спір між батьками щодо місця проживання дитини, а тому інтереси дитини вже представлені обома батьками, що виключає можливість її окремої участі як третьої особи. Суд також підкреслив, що врахування інтересів дитини відбувається шляхом заслуховування її думки та врахування її згоди щодо проживання з одним з батьків. Суд зазначив, що відступає від висновку колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 червня 2022 року у справі № 490/1087/21 щодо можливості пред`явлення малолітньою особою через свого представника самостійного позову у спорах між її батьками.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
