1. Предметом спору є стягнення безпідставно набутих коштів, трьох відсотків річних та інфляційних втрат у зв’язку з нікчемністю попереднього договору купівлі-продажу квартири.
2. Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що попередній договір купівлі-продажу квартири є нікчемним через відсутність нотаріального посвідчення, а отже, кошти, передані за цим договором, підлягають поверненню як безпідставно набуті. Суд зазначив, що оскільки попередній договір є нікчемним, то у відповідача виник обов’язок негайно повернути кошти позивачу, і у зв’язку з простроченням цього обов’язку, правомірно стягнуто 3% річних та інфляційні втрати. **** Також, суд відмітив, що положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які звільняють від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання, не застосовуються до цих правовідносин, оскільки вони не пов’язані з наданням позики чи кредиту.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
