Це рішення стосується кількох заяв проти України щодо неналежних умов утримання та відсутності ефективних засобів правового захисту. Суд об’єднав вісім заяв через їхній подібний предмет, встановивши порушення статей 3 та 13 Конвенції.
Суд розглянув скарги щодо поганих умов утримання в Київському слідчому ізоляторі, включаючи перенаселення (2,4-5,8 м² на ув’язненого), антисанітарні умови, брак свіжого повітря, низьку якість води та їжі, недостатню фізичну активність та інші недоліки. Періоди утримання варіювалися від приблизно 1,5 до 6 років.
Ключові положення рішення включають:
• Підтвердження, що серйозна нестача простору в камерах може сама по собі становити порушення статті 3 або в поєднанні з іншими недоліками
• Посилання на попередні справи (Мельник проти України та Сукачов проти України), де були встановлені подібні порушення
• Встановлення обов’язку Уряду надати первинні докази щодо умов камер
• Присудження компенсації в розмірі від 3 800 до 9 800 євро кожному заявнику за шкоду
Найбільш значущі аспекти для застосування включають:
• Наголос Суду на мінімальних вимогах до простору на ув’язненого
• Детальний перелік факторів, що розглядаються при оцінці умов утримання (якість повітря, їжа, вода, санітарні умови тощо)
• Визнання системного характеру проблеми в українських місцях утримання під вартою
• Чіткі стандарти доказів, які органи влади повинні надати для обґрунтування умов утримання
