Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Огляд судової практики Верховного Суду за 02/01/2025

Справа №914/587/23 від 10/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) факт протиправної поведінки виконавчої служби підтверджується кількома судовими рішеннями; 2) розмір відшкодування має бути співмірним із мінімальною заробітною платою; 3) частина вимог щодо відшкодування моральної шкоди фізичній особі підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Справа №910/8888/23 від 25/12/2024
Предмет спору: оскарження мотивувальної частини ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви без розгляду у справі про стягнення 360,9 млн грн збитків з посадових осіб банку.Суд керувався тим, що: 1) оскаржувана ухвала вже була скасована в апеляційному порядку за скаргою іншої особи, тому відсутній предмет апеляційного оскарження; 2) скасування ухвали автоматично означає і скасування її мотивувальної частини; 3) перегляд скасованого судового рішення суперечить принципу правової визначеності (res judicata).Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду про закриття апеляційного провадження через відсутність предмета оскарження.

Справа №1-123/2011 від 26/12/2024
Предмет розгляду – призначення до касаційного розгляду кримінальної справи щодо особи, засудженої до довічного позбавлення волі за умисне вбивство.Суд керувався тим, що: 1) справа стосується особливо тяжкого злочину, де участь захисника є обов’язковою; 2) засуджений подав клопотання про особисту участь у касаційному розгляді в межах строку на оскарження, що згідно з КПК є обов’язковим для виконання судом; 3) необхідно забезпечити право засудженого на захист.Суд постановив призначити справу до касаційного розгляду, забезпечити участь захисника та етапувати засудженого для особистої участі в судовому засіданні.

Справа №910/8832/24 від 20/12/2024

Суд першої інстанції повернув зустрічний позов, вважаючи що він не пов’язаний з первісним позовом, оскільки виник з різних правовідносин та потребує дослідження різних доказів. Апеляційний суд погодився з цим. Однак Верховний Суд визнав такі висновки помилковими, оскільки зустрічний позов спрямований на спростування підстав первісного позову через оспорювання правильності даних комерційного обліку електроенергії, на яких базуються вимоги про стягнення заборгованості.

Справа №127/14958/24 від 24/12/2024
Предмет спору – оскарження відмови апеляційного суду поновити строк на оскарження ухвали слідчого судді про арешт документів ПрАТ «Гніванський завод спецзалізобетону».Суд зазначив, що апеляційний суд не врахував важливі обставини справи: представник заводу не мав можливості ознайомитися з повним текстом ухвали, оскільки в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини. Крім того, його заява про надання повного тексту рішення була проігнорована судом першої інстанції. Верховний Суд послався на свою попередню практику, згідно з якою необізнаність з мотивами судового рішення може бути поважною причиною для поновлення строку на оскарження.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд для належної оцінки причин пропуску строку на оскарження.

Справа №910/1834/19 від 26/11/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що відповідно до Закону №590-IX єдиним способом захисту прав колишніх акціонерів банку є відшкодування шкоди у грошовій формі, а не повернення акцій. Суд також врахував, що обмеження прав акціонерів було виправданим з огляду на суспільний інтерес – збереження платоспроможності системно важливого банку та стабільності фінансової системи. При цьому колишні власники не позбавлені права на компенсацію збитків через суд.

Справа №185/5253/14-к від 26/12/2024
Предмет розгляду – процесуальне питання щодо призначення касаційного розгляду кримінальної справи за касаційними скаргами двох засуджених.Суддя Верховного Суду, отримавши витребувані матеріали кримінальної справи та перевіривши їх, встановила необхідність призначення справи до касаційного розгляду з належним повідомленням всіх учасників процесу. При цьому суд керувався процесуальними нормами КПК України 1960 року, які регламентують порядок касаційного провадження.За результатами розгляду суд постановив призначити касаційний розгляд справи на 12 червня 2025 року з повідомленням усіх учасників процесу.

Справа №991/12645/24 від 27/12/2024

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що накладення арешту на частину майна (земельну ділянку та житловий будинок) та встановлення заборони банку здійснювати платежі з певного рахунку є необґрунтованим та непропорційним способом забезпечення позову. При цьому суд врахував баланс інтересів сторін та принцип співмірності забезпечення позову заявленим вимогам.

Справа №908/2437/22 від 12/11/2024

Суд керувався тим, що обраний позивачами спосіб захисту (визнання правочинів недійсними без вимоги про застосування наслідків недійсності) є неефективним, оскільки не здатний відновити їх порушені права. Суд зазначив, що позовна вимога про визнання виконаного правочину недійсним може бути ефективною лише якщо вона поєднується з вимогою про застосування наслідків недійсності (повернення сторін у первісний стан). Оскільки позивачі вже отримали кошти за свої акції, але не заявили вимог про реституцію – такий спосіб захисту не призведе до відновлення їх прав.

Справа №754/6370/20 від 24/12/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд не надав належного обґрунтування застосування статті 75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням). Зокрема, не було належно оцінено той факт, що злочин вчинено у стані алкогольного сп’яніння, що підвищує суспільну небезпеку, а також те, що внаслідок ДТП одна особа загинула, а інша отримала тяжкі тілесні ушкодження. Суд також зазначив, що за таких обставин справи та даних про особу засудженого застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням є неправильним.

Справа №706/553/22 від 18/12/2024
Предмет спору: оскарження наказу про надання земельної ділянки у власність та свідоцтва про право власності на земельну ділянку, яка була сформована за рахунок орендованої позивачем землі.Суд зазначив, що оскільки земельна ділянка площею 2 га була сформована за рахунок орендованої позивачем земельної ділянки площею 17,7105 га, а згода орендаря на її виділення не отримувалась, це порушує речові права позивача як землекористувача. При цьому суд вказав, що формування нових земельних ділянок за рахунок орендованої землі без згоди орендаря суперечить вимогам земельного законодавства, зокрема статтям 116, 118 Земельного кодексу України.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд для належного з’ясування всіх обставин справи, в тому числі питання про застосування позовної давності.

Справа №713/2583/22 від 25/12/2024

Суд керувався тим, що закон не забороняє близьким родичам спадкоємців підписувати заповіт замість заповідача, якщо той не може зробити це самостійно. Обмеження щодо близьких родичів стосується лише свідків при посвідченні заповіту, але не осіб, які підписують заповіт за дорученням заповідача (рукоприкладників). Суд також зазначив, що роль рукоприкладника полягає лише в технічній допомозі заповідачу і не створює для такої особи жодних прав чи обов’язків щодо спадкування.

Справа №501/2018/16-ц від 25/12/2024
Предмет спору – стягнення банком заборгованості за кредитним договором з позичальника та поручителів у розмірі близько 45 тисяч доларів США.Суд касаційної інстанції вказав, що нижчестоящі суди не надали належної оцінки наявним доказам щодо отримання кредитних коштів позичальником, розрахунку заборгованості та виконання сторонами зобов’язань. Зокрема, не було враховано висновок судової експертизи, який встановив заборгованість у розмірі 15 158,37 доларів США. Також суди не дослідили зміст договорів поруки та не оцінили істотність допущених у них помилок.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд для повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.

Справа №369/4283/24 від 25/12/2024

Суд керувався тим, що обов’язок виконавця здійснювати індексацію розміру аліментів був встановлений лише з 25 вересня 2020 року, а за інший період сума індексації підлягає стягненню на підставі судового рішення. Також суд врахував, що на 2023 рік дія закону про індексацію була зупинена, тому державний виконавець правомірно не нараховував індексацію за цей період. При цьому розрахунок заборгованості показав наявність переплати у розмірі 9200,34 грн.

Справа №672/186/24 від 25/12/2024

Суд керувався тим, що оскільки касаційна скарга відповідачки була задоволена повністю з відмовою у позові про стягнення аліментів, вона має право на відшкодування сплаченого нею судового збору за апеляційне та касаційне оскарження. При цьому, враховуючи що позивач був звільнений від сплати судового збору, відшкодування має здійснюватися за рахунок держави. Суд також зазначив, що питання судового збору, стягнутого з відповідачки за рішенням суду першої інстанції, не підлягає вирішенню в додатковому рішенні, оскільки те рішення було повністю скасоване.

Справа №804/3730/15 від 27/12/2024

Суд керувався тим, що податковий орган, подаючи повторні апеляційні скарги, діяв недобросовісно – допускав невиправдані затримки між поданням скарг та не надав належних доказів об’єктивних причин для таких затримок. Суд наголосив, що поновлення строку на апеляційне оскарження можливе лише за наявності об’єктивних, непереборних обставин, які не залежали від скаржника, а такі обставини мають бути підтверджені доказами.

Справа №569/6125/22 від 25/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) не доведено укладення договору на вкрай невигідних умовах для відчужувача, оскільки особа отримала одноразову виплату, право на довічне проживання та щомісячне утримання; 2) наявність онкологічного захворювання та потреба в лікуванні самі по собі не свідчать про вплив тяжких обставин при укладенні договору; 3) невиконання набувачем своїх зобов’язань за договором не є підставою для визнання його недійсним.

Справа №320/6970/18 від 27/12/2024

Суд керувався тим, що апеляційний суд відмовив податковій у відкритті апеляційного провадження без наявності доказів отримання податковою ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Верховний Суд вважає, що таке рішення порушило баланс між забезпеченням належної процесуальної поведінки та правом на апеляційне оскарження, особливо враховуючи відсутність ознак зловживання процесуальними правами з боку податкової.

Справа №420/6022/24 від 27/12/2024

Суд керувався тим, що податковий орган подав первинну апеляційну скаргу вчасно, але без сплати судового збору. Після повернення скарги орган зволікав із повторним поданням більше 4 місяців, що значно перевищує встановлений законом 30-денний строк. Суд також врахував, що податковий орган як бюджетна установа мав усі можливості своєчасно сплатити судовий збір, а посилання на воєнний стан не було належно обґрунтоване.

Справа №704/102/22 від 25/12/2024

Суд керувався тим, що кредитор дізнався про прийняття спадщини спадкоємцем у листопаді 2021 року і звернувся з вимогою до спадкоємця 12 січня 2022 року, тобто в межах 6-місячного строку, встановленого законом. При цьому спадкоємець не довела, що вартість успадкованого майна менша за суму боргу. Також суд застосував нову редакцію ст. 1281 ЦК України, яка пов’язує початок перебігу строку для пред’явлення вимог з моменту, коли кредитор дізнався про прийняття спадщини.

Справа №748/29/23 від 18/12/2024

Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд помилково застосував одночасно норми про віндикаційний та негаторний позови, які є взаємовиключними. Крім того, суд не надав належної оцінки статусу земельних ділянок як природно-заповідного фонду та не оцінив пропорційність втручання у право власності відповідачів, на ділянці яких розміщено садовий будинок.

Справа №522/3061/24 від 25/12/2024

Суд встановив, що позивачка намагалася через забезпечення позову створити перешкоди у виконанні іншого судового рішення про стягнення боргу за кредитним договором. На момент подання заяви про забезпечення позову на автомобіль вже був накладений арешт приватним виконавцем в рамках виконавчого провадження. Такі дії позивачки виходять за межі мети забезпечення позову та порушують баланс прав та інтересів інших осіб.

Справа №140/20717/23 від 27/12/2024
Предмет спору – оскарження рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів (гальмівних дисків), імпортованих з Туреччини.Суд касаційної інстанції встановив, що хоча митниця мала підстави сумніватися в достовірності заявленої митної вартості через розбіжності в платіжних документах, але рішення про коригування митної вартості не містило належного обґрунтування застосування резервного методу – не було пояснень щодо коригувань на обсяги партій, умов поставки та комерційних умов. Також апеляційний суд не дослідив повною мірою відповідність рішення митниці вимогам Митного кодексу.Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд для повного з’ясування всіх обставин справи.

Справа №645/5439/17 від 25/12/2024

Суд керувався тим, що відчуження майна відбулось одразу після ДТП з летальним наслідком, коли боржник достовірно знав про свою вину та майбутні зобов’язання з відшкодування шкоди. Договори були спрямовані на уникнення відповідальності та порушення публічного порядку щодо відшкодування шкоди потерпілим. Після укладення договорів боржник продовжував користуватися майном, що свідчить про фіктивність правочинів.

Справа №757/21224/22-ц від 25/12/2024

Суд встановив, що згідно з умовами контракту, якщо за 2 місяці до його закінчення сторони не визначились щодо припинення чи продовження трудових відносин, то контракт автоматично продовжується на новий термін. Оскільки сторони не домовились про припинення контракту до 1 червня 2022 року, він був автоматично продовжений на новий строк з 1 серпня 2022 по 31 липня 2023 року. Тому звільнення працівника було незаконним.

Справа №369/322/23 від 25/12/2024

Суд при вирішенні питання про розмір відшкодування витрат на правничу допомогу керувався критеріями реальності витрат (їх дійсність та необхідність), розумності розміру з урахуванням складності справи, характеру наданих послуг, розгляду справи в порядку спрощеного провадження. Суд також взяв до уваги, що адвокат брав участь у справі в судах першої та апеляційної інстанцій, а також необхідність дотримання критерію розумності та справедливості.

Справа №641/6655/13-ц від 25/12/2024

Суд керувався тим, що ТОВ «КУА «ФІНЕКС-КАПІТАЛ» набуло права вимоги за кредитним договором на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від ПАТ «Дельта Банк». Важливо, що на момент заміни сторони виконавче провадження було відкритим і діючим. Суд також врахував, що відступлення права вимоги за кредитним договором можливе не тільки на користь фінансових установ.

Справа №369/15932/21 від 26/12/2024
Предмет спору: розірвання попереднього договору купівлі-продажу квартири та стягнення сплаченого авансу у розмірі 229 099 грн.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) справа підлягає розгляду за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна, оскільки спір стосується прав на нерухомість; 2) відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача після ухвалення рішення судом першої інстанції не є підставою для передачі справи до господарського суду; 3) відповідач істотно порушив умови попереднього договору, не збудувавши будинок та не передавши квартиру у власність позивачки.Верховний Суд залишив без змін постанову апеляційного суду про стягнення з відповідача на користь позивачки сплаченого авансу у розмірі 229 099 грн.

Справа №561/474/24 від 26/12/2024

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення першої інстанції, виходив з того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, який може застосовуватись лише у виняткових випадках. Позивачка не довела належними доказами свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов’язків. Суд також врахував, що батько намагається налагодити спілкування з дитиною, але стикається з перешкодами з боку матері.

Справа №420/15311/23 від 27/12/2024
Предмет спору – військовослужбовець оскаржує неправильне нарахування грошового забезпечення та вимагає його перерахунку з урахуванням прожиткового мінімуму.Суд керувався тим, що: 1) у справах про оплату праці військовослужбовців застосовується не адміністративний строк звернення до суду, а строк із КЗпП України; 2) до 19 липня 2022 року строк звернення у справах про оплату праці не обмежувався; 3) під час карантину через COVID-19 строки звернення продовжувались на весь період карантину. Оскільки позивач звернувся до суду 28 червня 2023 року, коли ще діяв карантин, суди помилково застосували обмежувальний строк.Верховний Суд скасував рішення судів нижчих інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа №160/12664/23 від 27/12/2024

Суд касаційної інстанції вказав, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином докази щодо: 1) фактичної наявності податкового боргу на момент подання позову, оскільки не проаналізували інтегровану картку платника податків; 2) відсутності коштів на всіх рахунках боржника, адже не співставили направлені інкасові доручення з переліком відкритих рахунків; 3) часткове виконання інкасових доручень свідчить про недостатність коштів у платника податків і може бути підставою для стягнення за рахунок майна.

Справа №137/1411/23 від 26/12/2024

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення першої інстанції, виходив з того, що позивачка не надала належних і допустимих доказів свідомого та винного нехтування батьком своїми обов’язками щодо дитини. Суд врахував, що відповідач заперечує проти позбавлення батьківських прав і має інтерес щодо участі у вихованні сина, що підтверджується його позицією у справі. Також суд зазначив, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на батьків, який може застосовуватися лише у виняткових випадках.

Leave a comment

E-mail
Password
Confirm Password