СПРАВА ЙОГАННЕСА БАЛДУРССОНА ТА БІРКІРА КРІСТІНССОНА ПРОТИ ІСЛАНДІЇ
Рішення стосується справи двох громадян Ісландії, Йоганнеса Балдурссона та Біркіра Крістінссона, які були визнані винними у фінансових злочинах, пов’язаних з операціями між банком Glitnir та компанією BK-44 після фінансової кризи в Ісландії у 2008 році. Заявники оскаржили свої вироки з кількох підстав, включаючи неупередженість суддів Верховного суду, справедливість провадження та тривалість кримінального процесу.
Суд дослідив декілька аспектів справи, зокрема:
– Неупередженість трьох суддів Верховного суду, які зазнали фінансових збитків під час банківської кризи в Ісландії
– Неспроможність Верховного суду повторно заслухати усні докази при підтвердженні вироків
– Достатність обґрунтування Верховним судом достовірності свідків
– Вплив зміни статусу другого заявника між підозрюваним і свідком під час розслідування
– Загальну тривалість кримінального провадження
Суд встановив лише одне порушення – щодо неспроможності Верховного суду розглянути аргументи першого заявника про достовірність ключового свідка. Він присудив першому заявникові 4 000 євро немайнової шкоди та 8 000 євро витрат і видатків. Усі інші скарги були відхилені, оскільки Суд не виявив порушень прав заявників.
Ключові положення рішення включають:
1. Фінансові збитки, понесені суддями, мають бути безпосередньо пов’язані з предметом спору, щоб викликати сумніви щодо неупередженості
2. При підтвердженні вироків апеляційні суди не завжди повинні повторно заслуховувати усні докази, якщо провадження залишається справедливим у цілому
3. Суди мають чітко розглядати конкретні, доречні та важливі аргументи, висунуті обвинуваченими щодо достовірності свідків
4. Зміна статусу підозрюваного на свідка і назад під час розслідування не порушує автоматично права на справедливий суд
5. Складність справ про фінансові злочини може виправдовувати тривалі провадження за відсутності необґрунтованих затримок
СПРАВА “ЦЕРКВА ГРЕЦІЇ ПРОТИ ГРЕЦІЇ”
СПРАВА ДІЛЕК ГЕНЧ ПРОТИ ТУРЕЧЧИНИ
Переклад судового рішення:
Справа стосується оскарження адміністративних проваджень у Туреччині, де заявниця оскаржувала штрафи, накладені на її музичний зал за порушення правил закриття закладу. Ключове питання полягало в тому, що турецькі адміністративні суди не дозволяли допитувати свідків, що унеможливлювало ефективне оскарження поліцейських звітів, які використовувалися як докази проти неї. Суд встановив порушення статті 6 §§ 1 та 3(d) Конвенції через цей структурний процесуальний недолік у турецькій правовій системі, який позбавив заявницю можливості ефективно оскаржити єдині докази проти неї.
Рішення розглядає кілька ключових аспектів:
– Застосовність кримінального аспекту статті 6 до адміністративних проваджень
– Право на допит свідків в адміністративних справах
– Структурні недоліки процедур турецьких адміністративних судів
– Вимоги до гарантій справедливого судового розгляду у справах, що стосуються свідчень свідків
– Аналіз альтернативних засобів доказування для компенсації відсутності допиту свідків
Найважливіші положення:
– Суд встановив, що адміністративні штрафи кваліфікуються як «кримінальні» справи за статтею 6, що вимагає повних гарантій справедливого судового розгляду
– Процедури турецьких адміністративних судів мали структурний недолік, не дозволяючи допит свідків
– У справах перед судами першої та єдиної інстанції достовірність свідчень свідків не може бути належним чином визначена без безпосередньої оцінки
– Письмові заяви або альтернативні форми доказів не можуть адекватно замінити безпосередній допит свідків, коли йдеться про їхню достовірність
– Неспроможність внутрішніх судів розглянути аргументи заявниці щодо допиту свідків порушила права на справедливий судовий розгляд
СПРАВА “ЧАГИЛ ПРОТИ ТУРЕЧЧИНИ”
СПРАВА ПАНАЙОТОПУЛОСА ТА ІНШИХ ПРОТИ ГРЕЦІЇ
Це значуще рішення ЄСПЛ щодо тверджень про неналежне поводження поліції з трьома особами ромської національності в Греції під час їхнього затримання та утримання у 2016 році. Ключові аспекти:
Основні висновки:
– Суд встановив порушення статті 3 (заборона нелюдського поводження) у процесуальному аспекті щодо всіх трьох заявників через неефективне розслідування їхніх скарг
– Порушення статті 3 у матеріальному аспекті встановлено для двох заявників (першого та третього) через надмірне застосування сили під час затримання
– Порушення статті 14 (дискримінація) у поєднанні зі статтею 3 встановлено у процесуальному аспекті через нездатність розслідувати можливу расову мотивацію
– Порушення статті 14 у поєднанні зі статтею 3 у матеріальному аспекті не встановлено, оскільки расистську мотивацію неможливо було остаточно довести
Ключові положення:
– Суд підкреслив обов’язок органів влади проводити ефективні розслідування тверджень про неналежне поводження, включаючи можливі расові мотиви
– Рішення уточнило стандарти оцінки доказів дискримінаційного поводження та розслідування расистських мотивів
– Воно посилило принципи щодо тягаря доведення у справах про насильство з расистських мотивів
– Суд присудив компенсацію заявникам у розмірі 12 000-20 000 євро за немайнову шкоду
Значення:
– Справа висвітлює поточні проблеми поводження поліції з ромами в Греції та вимоги до ефективного розслідування таких інцидентів
– Посилює стандарти розслідування можливих дискримінаційних мотивів у справах про alleged поліцейське насильство
– Рішення надає керівництво щодо оцінки доказів і тягаря доведення у справах про неналежне поводження з расистських мотивів
СПРАВА “ГАСАНОВ ПРОТИ АЗЕРБАЙДЖАНУ”
Справа стосується незаконного вилучення майна, що належало пану Нізамі Гасанову в Баку, Азербайджан. Майно складалося з двох суміжних квартир загальною площею 209,7 кв. м, які були знесені місцевою владою для будівництва нової єврейської синагоги. Власнику було запропоновано компенсацію у розмірі 1 500 азербайджанських манатів за квадратний метр, яку він спочатку відхилив, але пізніше прийняв під тиском після знесення.
Рішення Суду структуроване навколо трьох основних елементів: прийнятності скарги, оцінки порушення статті 1 Протоколу № 1 та застосування статті 41. Суд встановив, що скарга щодо квартир є прийнятною, а вимога стосовно земельної ділянки є несумісною з положеннями Конвенції.
Ключові положення рішення:
– Суд встановив, що вилучення майна було проведено без дотримання “умов, передбачених законом”
– Бакинська міська виконавча влада не мала повноважень експропріювати приватну власність
– Жодного законного наказу про експропріацію не було видано компетентним державним органом
– Втручання становило фактичне позбавлення майна
– Суд встановив порушення статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції
– Питання компенсації за статтею 41 було відкладено для подальшого визначення
СПРАВА “ДІАМАНТІС ТА ІНШІ ПРОТИ ГРЕЦІЇ”
СПРАВА “СИЛАКОС ПРОТИ ГРЕЦІЇ”
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення у справі, що стосується подвійної відповідальності (принцип ne bis in idem) та презумпції невинуватості в Греції. Справа стосувалася грецького громадянина, який був виправданий у кримінальному провадженні за звинуваченням у контрабанді, але пізніше був оштрафований в адміністративному провадженні за те саме правопорушення. Суд встановив два порушення Конвенції:
• Порушення статті 4 Протоколу № 7 (право не бути притягненим до відповідальності або покараним двічі за одне й те саме правопорушення), оскільки адміністративні суди наклали штрафи на підставі тих самих фактів, за якими заявника раніше було виправдано в кримінальному провадженні
• Порушення статті 6 § 2 (презумпція невинуватості), оскільки адміністративні суди не дотрималися презумпції невинуватості, що випливає з кримінального виправдання
Ключові положення рішення включають:
• Як адміністративне, так і кримінальне провадження вважалися кримінального характеру через значний розмір митного штрафу та його стримувальний ефект
• Адміністративні суди були зобов’язані з власної ініціативи розглянути вплив виправдувального вироку з огляду на принцип ne bis in idem
• Суд дотримався попередньої судової практики, встановленої у справі “Капетаніос та інші проти Греції”, визнавши, що адміністративні суди мали взяти до уваги остаточне кримінальне виправдання
• Суд відхилив вимоги заявника про справедливу сатисфакцію через процедурну невідповідність, але зазначив, що заявник може клопотати про поновлення провадження у Верховному адміністративному суді
СПРАВА “ПАНАЙОТОВ ПРОТИ БОЛГАРІЇ”
Справа стосується спору про доступ до суду в адміністративному провадженні в Болгарії, зокрема щодо строків подання позовів про судовий перегляд адміністративних актів. Європейський суд з прав людини встановив, що Болгарія порушила статтю 6 § 1 Конвенції (право на справедливий суд), відмовивши заявникові в доступі до суду через надмірно формалістичне тлумачення процесуальних правил. Справа була зосереджена на спробі заявника оскаржити результати аукціону, коли він подав позов після ознайомлення з рішенням на веб-сайті, але до отримання офіційного повідомлення поштою.
Основні висновки Суду:
• Рішення Верховного адміністративного суду про відхилення позову заявника як передчасного не мало чіткої та послідовної прецедентної підтримки і було непередбачуваним
• Тлумачення строків було надмірно формалістичним та необґрунтованим, особливо з огляду на те, що заявник діяв сумлінно після ознайомлення з наказами на веб-сайті адміністрації
• Офіційне повідомлення прямо вказувало, що накази підлягають судовому перегляду протягом чотирнадцяти днів з моменту публікації, що робило відхилення позову особливо проблематичним
Суд присудив заявникові 2 000 євро відшкодування немайнової шкоди та 1 000 євро витрат і видатків, зазначивши, що поновлення внутрішнього провадження буде найбільш прийнятним способом компенсації будь-якої майнової шкоди.
