Справа №160/6501/24 від 20/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд неправомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки податковий орган діяв добросовісно – подав першу апеляційну скаргу вчасно, а після її повернення через несплату судового збору оперативно усунув недоліки та подав повторну скаргу. Верховний Суд зазначив, що при оцінці поважності причин пропуску строку потрібно враховувати всі обставини справи та не допускати надмірного формалізму.
Справа №405/9034/21 від 14/11/2024
Предмет спору – оскарження вироків судів першої та апеляційної інстанцій щодо засудження особи за крадіжки з проникненням у приміщення.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) призначене покарання відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого; 2) суди попередніх інстанцій правильно врахували всі обставини справи, включаючи пом’якшуючі обставини та стан здоров’я засудженого; 3) через зміни в законодавстві один з епізодів крадіжки потребує перекваліфікації на менш тяжкий злочин.Верховний Суд частково змінив попередні судові рішення – перекваліфікував один епізод з ч.3 ст.185 на ч.1 ст.162 КК України, але залишив остаточне покарання у вигляді 5 років і 1 місяця позбавлення волі.
Справа №560/4660/23 від 20/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) затримка виконання рішення про поновлення на роботі дає право на отримання середнього заробітку; 2) період нарахування такого заробітку обмежується 19 липня 2022 року, коли набрав чинності закон, що скасував збереження середнього заробітку за працівниками на військовій службі; 3) факт проходження позивачем військової служби за контрактом не впливає на право отримання середнього заробітку за період до 19.07.2022.
Справа №320/6326/20 від 20/11/2024
Предмет спору – стягнення судових витрат на оплату судового збору у справі про оскарження податкових повідомлень-рішень.Суд розглянув заяву ФОП про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат, які не були вирішені в основному судовому рішенні. Оскільки позивач виграв основний спір щодо скасування податкових повідомлень-рішень, він має право на компенсацію понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань податкового органу.Суд задовольнив заяву та постановив стягнути з ГУ ДПС у Київській області на користь ФОП судові витрати в розмірі 22 700 грн.
Справа №620/11807/23 від 20/11/2024
Суд встановив, що ця пам’ятка архітектури з 1963 року перебувала у державній власності УРСР і перейшла у власність України. Жодних рішень про передачу об’єкта з державної у комунальну власність не приймалося. Включення пам’ятки до переліку об’єктів комунальної власності рішенням обласної ради не створює правових підстав для реєстрації права комунальної власності, оскільки для цього потрібне рішення Кабінету Міністрів України та дотримання встановленої законом процедури передачі.
Справа №580/1714/24 від 20/11/2024
Суд касаційної інстанції зосередився на процесуальному порушенні – податковий орган не був належним чином повідомлений про розгляд справи та не отримав копії позовної заяви, що позбавило його можливості подати відзив та надати свої аргументи. Це порушило принцип рівності сторін та змагальності процесу.
Справа №127/5836/22 від 14/11/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження рішення слідчого судді.Суд встановив, що апеляційний суд розглянув справу за відсутності заявника, при цьому в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення особи про час та місце судового засідання. Це є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки суд зобов’язаний перевірити факт отримання особою повідомлення про судове засідання. Таке порушення перешкодило ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд справи.
Справа №755/6856/17 від 14/11/2024
Суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, визнав допустимими докази вини обвинуваченого, зокрема протокол його допиту як свідка від 24 січня 2014 року та показання інших свідків. Суд також врахував, що злочин було вчинено під час виконання службових обов’язків, що має значення для вирішення цивільних позовів потерпілих.
Справа №751/7807/23 від 18/11/2024
Предмет спору – касаційне оскарження прокурором ухвали апеляційного суду щодо особи, засудженої за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту (ч.2 ст.286-1 КК України).Оскільки надано лише резолютивну частину постанови, суд не розкриває аргументи свого рішення. Проте з тексту видно, що Верховний Суд не знайшов підстав для задоволення касаційної скарги прокурора та погодився з висновками апеляційного суду.Верховний Суд залишив без зміни ухвалу Чернігівського апеляційного суду, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.
Справа №240/32918/23 від 20/11/2024
Верховний Суд встановив, що апеляційний суд неправомірно відмовив податковому органу у відкритті апеляційного провадження через пропуск строку на оскарження. Суд зазначив, що податковий орган діяв добросовісно – вчасно подав першу апеляційну скаргу, а після її повернення через несплату судового збору неодноразово намагався усунути недоліки та сплатити збір, подавав відповідні клопотання. При цьому пропуск строку був незначним і не свідчив про зловживання процесуальними правами.
Справа №460/1007/21 від 20/11/2024
Предмет спору – оскарження припису та попередження Держпраці щодо порушення законодавства про працю у зв’язку з неоформленням трудових відносин з працівником.Суд керувався тим, що між ФОП та працівником фактично існували трудові відносини, оскільки: працівник виконував функції столяра в цеху з виробництва вікон; цивільно-правовий договір та інші документи були складені вже після перевірки; під час перевірки працівник підтвердив, що працює столяром; не було доведено наявність у працівника власних матеріалів та засобів виробництва для виготовлення металопластикових вікон. За таких обставин ФОП була зобов’язана укласти трудовий договір та повідомити податкові органи про прийняття працівника.Верховний Суд залишив в силі рішення апеляційного суду про відмову у задоволенні позову ФОП щодо скасування припису Держпраці.
Справа №820/2713/18 від 19/11/2024
Предмет спору – оскарження платником податків рішень податкового органу та податкових повідомлень-рішень.Суд залишив касаційну скаргу податкового органу без задоволення, оскільки рішення судів попередніх інстанцій були законними та обґрунтованими. На жаль, з наданого фрагменту рішення неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки надана лише вступна та резолютивна частини без мотивувальної частини рішення.Верховний Суд прийняв рішення залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які були на користь платника податків – ТОВ «Ваго-Рев».
Справа №140/35259/23 від 20/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що податковий орган діяв добросовісно і вчасно усунув недоліки першої апеляційної скарги, подавши повторну скаргу в короткі строки. Суд також врахував, що пропуск строку був незначним і не порушив би принцип правової визначеності. Крім того, Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про поважність причин пропуску строку потрібно уникати надмірного формалізму та враховувати всі обставини справи.
Справа №120/5141/23 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що довідка командира військової частини від 05.08.2022 №1245 є достатнім доказом участі військовослужбовця у бойових діях. Додаткові списки за формою додатку 2 до Наказу №164-АГ не є єдиною підставою для виплати такої винагороди. Важливо, що право на отримання цієї винагороди виникає у зв’язку з фактичною участю у бойових діях, а не залежить від бажання військовослужбовця.
Справа №120/5389/23 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що довідка військової частини, видана на підставі бойового розпорядження, є належним документом для підтвердження права на додаткову винагороду. Приписи наказів Адміністрації Держприкордонслужби не можуть обмежувати право військовослужбовців на отримання цієї винагороди. За зміст довідок відповідальність несе командир, який її видав.
Справа №440/18176/23 від 20/11/2024
Предмет спору стосується оскарження рішення суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги через несплату судового збору та відмову у відстроченні його сплати.Суд керувався тим, що апеляційний суд передчасно повернув скаргу, не дочекавшись закінчення встановленого строку для усунення недоліків. Крім того, апеляційний суд неправильно застосував норми права щодо можливості відстрочення сплати судового збору юридичними особами, проігнорувавши правові позиції Великої Палати Верховного Суду, згідно з якими юридична особа має право просити про відстрочення сплати судового збору, а суд може його надати з урахуванням майнового стану заявника.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору з урахуванням правових позицій Великої Палати.
Справа №140/2609/24 від 20/11/2024
Предмет спору: оскарження розпорядження податкової служби про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним на двох АЗС.Суд керувався тим, що сам факт можливих економічних втрат компанії (зупинка роботи АЗС, втрата прибутку, порушення договорів) не є достатньою підставою для забезпечення позову через зупинення дії оскаржуваного розпорядження. Суд зазначив, що підприємницька діяльність передбачає власні ризики, а у разі незаконності рішення податкової служби компанія зможе стягнути збитки в окремому порядку. Також суд наголосив, що забезпечення позову в усіх випадках анулювання ліцензій лише через економічні інтереси ліцензіатів фактично нівелює повноваження органів ліцензування.Верховний Суд скасував рішення судів нижчих інстанцій та відмовив у забезпеченні позову шляхом зупинення дії розпорядження про анулювання ліцензій.
Справа №380/25523/23 від 20/11/2024
Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті провадження, оскільки ТОВ «Пабтрейд» пропустило строк на апеляційне оскарження та не подало заяву про його поновлення, незважаючи на надану можливість. Верховний Суд погодився з таким рішенням, оскільки копія рішення суду першої інстанції була належним чином доставлена в електронний кабінет позивача, а строк на оскарження пропущено без поважних причин.
Справа №592/18486/23 від 20/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні за статтею 336 КК України (ухилення від призову на військову службу).Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів щодо прийнятого рішення. Проте з тексту видно, що і суд першої інстанції, і апеляційний суд визнали особу винною, а захисник намагався оскаржити ці рішення в касаційному порядку.Верховний Суд залишив касаційну скаргу захисника без задоволення, а попередні судові рішення – без змін.
Справа №460/6560/21 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що відповідно до п.20 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці, які проходять службу за призовом під час мобілізації, мають право лише на основну відпустку та компенсацію за неї. Додаткова відпустка як учаснику бойових дій та компенсація за неї для цієї категорії військовослужбовців законом не передбачена. Також суд врахував, що в особливий період надання військовослужбовцям додаткових відпусток припиняється.
Справа №120/7941/23 від 20/11/2024
Суд зазначив, що для правильного вирішення справи необхідно детально дослідити: чи пов’язувалась виплата з перебуванням на конкретній території, що розуміється під територією ‘можливих бойових’ дій, які завдання виконував військовослужбовець, чи були випадки нарахування такої винагороди іншим військовослужбовцям. Суди попередніх інстанцій не дослідили всі ці обставини належним чином.
Справа №641/1950/22 від 14/11/2024
Суд першої інстанції призначив покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з випробувальним терміном 3 роки, врахувавши позитивні характеристики обвинуваченого, відсутність судимості, волонтерську діяльність та щире каяття. Апеляційний суд скасував рішення про випробувальний термін, мотивуючи це підвищеною суспільною небезпекою злочину в умовах воєнного стану. Верховний Суд, розглянувши касаційні скарги, взяв до уваги особу засудженого, його позитивні характеристики та волонтерську діяльність.
Справа №320/17067/23 від 19/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) витрати на правничу допомогу підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалено рішення; 2) розмір компенсації має бути співмірним зі складністю справи та обсягом наданих послуг; 3) суд не зобов’язаний присуджувати всі заявлені витрати, якщо вважає їх завищеними. Суд також відхилив аргумент КМУ про неможливість стягнення коштів через бюджетне законодавство.
Справа №440/10970/22 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що НКРЕКП мала законні підстави для проведення планової перевірки компанії, оскільки на неї як на постачальника універсальних послуг покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів. На такі перевірки не поширюється дія Закону ‘Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності’, а періодичність перевірок встановлюється спеціальним порядком – не частіше одного разу на рік.
Справа №990/130/24 від 18/11/2024
Предмет спору: оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про відмову у внесенні рекомендації щодо призначення кандидата на посаду судді місцевого суду. Суд встановив, що ВККС обґрунтовано відмовила кандидату, оскільки були виявлені сумніви щодо її доброчесності, а саме: нездатність пояснити джерела коштів на придбання нерухомості, придбання автомобіля за заниженою вартістю, наявність заборгованості за комунальні послуги, а також приховування інформації про участь як свідка у кримінальній справі щодо неправомірної вигоди. Крім того, суд визнав, що проведення співбесіди з кандидатом відповідно до нових законодавчих вимог не порушує принципи рівності та правової визначеності. Верховний Суд відмовив у задоволенні позову, визнавши рішення ВККС законним та обґрунтованим.
Справа №463/5151/23 від 19/11/2024
Предмет спору – оскарження прокурором рішення апеляційного суду про пом’якшення покарання особі, засудженій за незаконний обіг наркотичних засобів.Суд керувався тим, що апеляційний суд неправильно застосував статтю 69 КК України (призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом). Апеляційний суд не обґрунтував, як обставини справи істотно знижують тяжкість злочину, а просто послався на ті ж обставини, які вже враховував суд першої інстанції. Також не було враховано, що засуджений вчинив 4 епізоди злочинних дій та мав попередню судимість за аналогічний злочин.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд, оскільки призначене покарання виявилось занадто м’яким і не відповідало тяжкості вчинених злочинів.
Справа №440/872/24 від 19/11/2024
Суд керувався тим, що пільгова пенсія за віком, призначена за Законом №1788-XII, не є окремим видом пенсійного забезпечення, а лише передбачає пільгові умови (зменшення пенсійного віку) для призначення звичайної пенсії за віком. Така пенсія призначається та виплачується в порядку та на умовах Закону №1058-IV, тому особи, які її отримують, не мають права на повторне призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком) на загальних підставах. При цьому Верховний Суд прямо відступив від своєї попередньої позиції, яка допускала таку можливість.
Справа №120/562/21-а від 20/11/2024
Суд керувався тим, що прокурор має право представляти інтереси держави в суді у разі бездіяльності компетентного органу, яка полягає у незверненні до суду протягом розумного строку після того, як органу стало відомо про порушення. При цьому суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином докази прокурора щодо бездіяльності Держгеокадастру, який понад 11 місяців не оскаржував рішення суду першої інстанції через відсутність коштів на судовий збір.
Справа №160/24369/23 від 20/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій не перевірили належним чином законність наказу про перевірку, зокрема: чи містив наказ обов’язкові реквізити, чи відповідає особа, щодо якої планувалась перевірка, особі, яку фактично перевірили, та чи була належно конкретизована підстава перевірки відповідно до п.80.2.5 ПКУ. Також не було досліджено докази щодо фактичного проведення контрольної закупки.
Справа №520/10255/24 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що окреме доручення Міністра оборони №2683/з від 01.02.2023 є відомчим внутрішнім документом тимчасового характеру і не може бути підставою для перерахунку пенсій. Водночас суди не дослідили питання права позивача на перерахунок у зв’язку зі зростанням прожиткового мінімуму в 2023 році.
Справа №640/10541/20 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що до 15 вересня 2015 року Швейцарія перебувала в переліку держав з низьким оподаткуванням, тому операції з швейцарською компанією в цей період вважались контрольованими. Також суд врахував, що обсяг операцій перевищував встановлений законом поріг у 5 млн грн, а ціна реалізації нафти була нижчою за ринкову. Контролюючий орган правомірно застосував комбінацію методів трансфертного ціноутворення для визначення відповідності цін принципу ‘витягнутої руки’.
Справа №640/13251/19 від 14/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) компанія не мала обов’язку дисконтувати короткострокову заборгованість та кредити під ринкові відсотки; 2) контролюючий орган неправомірно застосував міжнародні стандарти обліку замість національних при розрахунку дисконту; 3) щодо компенсації витрат інших компаній на обслуговування кредитів – справа потребує додаткового розгляду для з’ясування всіх обставин.
Справа №520/16322/23 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що військовослужбовці Нацгвардії мають право на перерахунок грошового забезпечення згідно з Постановою КМУ №704, а не №988. Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2023 року у позивача виникло право на отримання оновленої довідки для перерахунку пенсії. При цьому суд зазначив, що норма про прожитковий мінімум у розмірі 2102 грн для працівників держорганів не поширюється на військових пенсіонерів.
Справа №160/5304/19 від 20/11/2024
Суд визнав постанови протиправними, оскільки Держпраці не дотрималась вимог законодавства щодо належного повідомлення підприємства про розгляд справи про накладення штрафів. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, неповідомлення особи про час та місце розгляду справи є самостійною підставою для скасування рішення про накладення штрафу. Також суд зазначив, що при встановленні такого порушення процедури немає потреби аналізувати суть виявлених порушень.
Справа №320/3260/23 від 19/11/2024
Суд керувався тим, що відповідач не мав права відмовляти у видачі містобудівних умов через відсутність ‘намірів забудови’, оскільки такий документ не входить до вичерпного переліку необхідних документів за законом. Натомість, відповідач мав видати містобудівні умови із зазначенням усіх планувальних обмежень, пов’язаних з розташуванням об’єкта в історичному ареалі міста. Також суд зазначив, що сама видача містобудівних умов не надає права на проведення будівельних робіт, а лише визначає технічні показники для проєктування.
Справа №380/8441/21 від 20/11/2024
Предмет спору: оскарження відмови у призначенні пенсії за вислугу років колишньому працівнику поліції з урахуванням пільгового обчислення періодів служби.Суд керувався тим, що для призначення пенсії за вислугу років календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 в редакції, чинній до 19.02.2022. При цьому на уповноважені структурні підрозділи покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних документів. Суд також врахував, що позивач має право на пільгове обчислення періодів служби в АТО/ООС з розрахунку 1 місяць за 3 місяці.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу позивача, скасував рішення апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову.
Справа №400/1138/19 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що НКРЕКП порушила встановлений законом порядок застосування санкцій, оскільки одразу наклала штраф без попереднього винесення розпорядження про усунення порушень та надання можливості добровільно їх виправити. Також суд врахував, що нормативна база дозволяла газорозподільним компаніям здійснювати приведення обсягів спожитого газу до стандартних умов, а витрати на це не були включені в тариф.
Справа №285/30/20 від 19/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за крадіжку, умисне тяжке тілесне ушкодження та хуліганство.Суд керувався тим, що закон, який встановлював кримінальну відповідальність за крадіжку (ч.2 ст.185 КК), втратив чинність, тому кримінальне провадження в цій частині підлягає закриттю. При цьому суд вирішив, що обвинувачення за умисне тяжке тілесне ушкодження (ч.1 ст.121 КК) є обґрунтованим і призначене покарання у виді 6 років позбавлення волі відповідає тяжкості вчиненого злочину.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу захисника – скасував вирок в частині крадіжки, але залишив в силі засудження за умисне тяжке тілесне ушкодження із призначенням 6 років позбавлення волі.
Справа №463/5151/23 від 19/11/2024
Предмет спору – касаційне оскарження прокурором ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо особи, обвинуваченої у злочинах, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів.Суд не наводить детальної аргументації, оскільки це лише резолютивна частина постанови. Проте з рішення видно, що суд знайшов підстави для скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду справи. При цьому суд вважав за необхідне застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, враховуючи тяжкість інкримінованих злочинів та попередню судимість особи.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував оскаржувану ухвалу та направив справу на новий апеляційний розгляд, обравши обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Справа №320/319/23 від 18/11/2024
Предмет спору: оскарження податкових повідомлень-рішень про накладення штрафів на цукровий завод за порушення законодавства щодо виробництва та обігу спирту.Суд при винесенні рішення керувався тим, що податковий орган мав законні підстави для проведення фактичної перевірки підприємства, оскільки здійснення функцій у сфері виробництва спирту є самостійною достатньою підставою для такої перевірки і не вимагає попередньої інформації про порушення. Також суд встановив, що процедура призначення та проведення перевірки була дотримана, а наказ про перевірку містив усі необхідні реквізити, включаючи період перевірки через посилання на відповідну статтю Податкового кодексу.Верховний Суд залишив у силі рішення апеляційного суду про відмову у задоволенні позову платника податків та визнав правомірним накладення штрафних санкцій.
Справа №820/2713/18 від 19/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) сам факт наявності вироків щодо фіктивного підприємництва контрагентів не доводить нереальність конкретних операцій з платником податків; 2) податковий орган не довів обізнаність платника податків про можливі порушення з боку контрагентів; 3) платник податків надав належні первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій та використання товарів у власній господарській діяльності.
Справа №990/107/24 від 20/11/2024
Предмет спору – оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та вимога зобов’язати вчинити певні дії.Оскільки в наданому тексті відсутня мотивувальна частина рішення, неможливо визначити аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення. Для повного аналізу правових позицій суду необхідний повний текст судового рішення з мотивувальною частиною.За результатами розгляду справи Верховний Суд відмовив у задоволенні позову повністю.
Справа №202/2174/23 від 13/11/2024
Суд визнав необґрунтованими доводи захисту про неправомірність внесення відомостей до ЄРДР та порушення конституційних прав засудженого. Вина особи була доведена сукупністю доказів, включаючи власне визнання вини, показання свідка, протоколи огляду телефону та слідчого експерименту. Суд також відхилив аргументи про неналежну оцінку голосового повідомлення військового характеру.
Справа №460/14394/23 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що для отримання такого підвищення до пенсії визначальним є лише місце проживання особи на території радіоактивного забруднення та статус непрацюючого пенсіонера. Наявність посвідчення про статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи не є обов’язковою умовою. Розмір доплати має розраховуватися виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не мінімальної заробітної плати.
Справа №160/2124/22 від 19/11/2024
Предмет спору – оскарження рішення виконкому Дніпровської міської ради щодо визначення відповідального комунального підприємства у сфері демонтажу та зберігання рекламних засобів.Суд встановив, що оскаржуване рішення є регуляторним актом, оскільки: впливає на невизначене коло осіб у сфері розміщення зовнішньої реклами; встановлює нові норми щодо демонтажу рекламних конструкцій та умов їх повернення; регламентує фінансові питання та призначає відповідальний орган. При цьому рішення було прийнято з порушенням процедури – без проведення аналізу регуляторного впливу та без оприлюднення проекту для громадського обговорення, як того вимагає закон.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції про визнання оскаржуваного рішення виконкому протиправним та нечинним.
Справа №380/9434/24 від 20/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд порушив процесуальні норми, повернувши апеляційну скаргу відповідача до закінчення встановленого п’ятиденного строку на усунення недоліків. Суд зазначив, що апеляційна інстанція не мала права повертати скаргу в останній день строку, не дочекавшись його закінчення, оскільки це порушує права скаржника на усунення недоліків у повному обсязі наданого строку.
Справа №201/9027/23 від 14/11/2024
Суд керувався тим, що хоча злочин і є необережним, але відноситься до категорії тяжких. Були враховані конкретні порушення ПДР (перевищення швидкості, ненадання переваги пішоходу), що призвели до смерті людини. Суд також взяв до уваги позитивні характеристики засудженого, але дійшов висновку, що умовне покарання не досягне мети попередження нових злочинів.
Справа №160/373/24 від 20/11/2024
Предмет спору – оскарження податкового повідомлення-рішення про застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на суму 431 831,99 грн.Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином докази щодо кожної податкової накладної та не врахували обставини неможливості виконання платником податків своїх обов’язків в умовах воєнного стану. Зокрема, не було досліджено факт подання позивачем заяви про неможливість виконання податкових обов’язків та не надано оцінку рішенню податкового органу щодо можливості виконання таких обов’язків, яке оскаржується в іншій справі.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного з’ясування всіх обставин справи.
Справа №420/2512/21 від 20/11/2024
Суд апеляційної інстанції, з яким погодився Верховний Суд, визнав таке рішення протиправним, оскільки спірна земельна ділянка належить до земель природно-заповідного фонду території НПП ‘Тузловські лимани’. За законом на таких землях заборонена будь-яка діяльність, яка може негативно впливати на природні комплекси. Крім того, цілі використання територій природно-заповідного фонду не передбачають розміщення інженерно-транспортної інфраструктури.
Справа №560/4660/23 від 20/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) рішення про поновлення позивача на посаді не було виконане відповідачем, що дає право на отримання середнього заробітку за час затримки; 2) період виплати середнього заробітку обмежується 19 липня 2022 року, коли набрав чинності закон, що скасував збереження середнього заробітку за працівниками, які проходять військову службу; 3) укладення позивачем контракту про військову службу не впливає на право отримання середнього заробітку за час невиконання рішення про поновлення.
Справа №240/7001/23 від 20/11/2024
Предмет спору – відмова Пенсійного фонду нараховувати підвищення до пенсії неповнолітньому, який проживає на території радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Суд керувався тим, що неповнолітні діти, яким призначена пенсія у зв’язку з втратою годувальника, є непрацюючими пенсіонерами через їх непрацездатність. Тому на них поширюється право на підвищення до пенсії у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, якщо вони проживають на території радіоактивного забруднення. Суд також зазначив, що для розрахунку доплати має застосовуватись не мінімальна заробітна плата, а прожитковий мінімум для працездатних осіб. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу частково та зобов’язав Пенсійний фонд здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії дитині як непрацюючому пенсіонеру.
Справа №160/3407/24 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що податкова служба пропустила 30-денний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції (подала скаргу 24 травня замість крайнього терміну 16 травня). При цьому податкова не надала заяву про поновлення пропущеного строку та докази поважності причин його пропуску, хоча суд надавав можливість це зробити. Суд також відхилив аргумент податкової про те, що строк треба рахувати з моменту отримання рішення, оскільки за законом при розгляді справи в письмовому провадженні строк рахується з дня складання повного судового рішення.
Справа №755/6856/17 від 14/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо особи, засудженої за катування з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості.Суд при винесенні рішення керувався необхідністю стягнення процесуальних витрат на проведення експертиз з засудженого. Також суд визнав за необхідне скасувати рішення щодо цивільних позовів потерпілих та передати їх на розгляд до суду першої інстанції в порядку цивільного судочинства. В іншій частині суд погодився з рішенням апеляційного суду.Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги, змінивши вирок апеляційного суду в частині процесуальних витрат та скасувавши його в частині цивільних позовів.
Справа №320/4795/23 від 20/11/2024
Предмет спору: оскарження відмови Міністерства економіки України у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями з імпорту електродвигунів. Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій не встановили всіх важливих обставин справи, зокрема: чи подавав позивач разом із заявою переклад контракту українською мовою, що є обов’язковою вимогою законодавства. Суд також вказав, що попередні позитивні рішення Мінекономіки за цим же контрактом не створюють обов’язку видавати нові висновки, оскільки кожна заява розглядається як окрема адміністративна процедура. Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного з’ясування всіх обставин справи.
Справа №120/7497/23 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що довідка військової частини, видана на підставі бойового розпорядження, є належним доказом участі військовослужбовця у бойових діях. Порушення порядку передачі документів між військовими частинами не може бути підставою для позбавлення права на винагороду. Додаткова винагорода є особливим видом грошового забезпечення, спрямованим на соціальний захист та мотивацію військовослужбовців в умовах воєнного стану.
Справа №263/13128/18 від 13/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо засудженого за участь у терористичній організації, незаконне поводження зі зброєю та вчинення терористичного акту, що призвів до загибелі людини.Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд формально розглянув скаргу захисника та не дав належної оцінки його ключовим аргументам. Зокрема, не було перевірено доводи про те, що вирок ухвалювався для виконання Мінських домовленостей, не проаналізовано питання допустимості доказів (протоколів НСРд, впізнання, обшуків), не досліджено показання свідків, які не допитувались у суді.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд, обравши обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Справа №310/5055/19 від 21/11/2024
Предмет спору: Обвинувачення судді Приморського районного суду м. Маріуполя та його помічниці в отриманні неправомірної вигоди у розмірі 15 000 гривень за закриття справи про адміністративне правопорушення.Основні аргументи суду: Суд встановив, що суддя ОСОБА_7 через свого помічника ОСОБА_6 отримав неправомірну вигоду від ОСОБА_17 за закриття справи про адміністративне правопорушення. Факт передачі коштів підтверджується результатами негласних слідчих дій, показаннями свідків та речовими доказами. Суд відхилив доводи захисту про провокацію злочину, оскільки ініціатива надходила від самого судді. Також суд врахував підвищену суспільну небезпечність вчинення корупційного злочину особами, які працюють у системі правосуддя.Рішення суду: ОСОБА_7 засуджено до 7 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади судді, прокурора та адвоката на 3 роки та з конфіскацією майна. ОСОБА_6 засуджено до 6 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади судді, прокурора та адвоката на 3 роки та з конфіскацією майна.
Справа №440/9859/23 від 20/11/2024
Суд касаційної інстанції зазначив, що податковий орган правомірно використовував дані з системи обліку РРО для встановлення порушень. Водночас суди не дослідили важливе питання – чи були у підприємства в обігу алкогольні напої зі старими акцизними марками (без штрих-кодів), які технічно неможливо було відобразити у чеках. Для правильного вирішення справи необхідно встановити, які саме марки акцизного податку (старого чи нового зразка) були на реалізованому алкоголі.
Справа №907/1115/23 від 18/11/2024
Суд апеляційної інстанції зупинив провадження у справі до розгляду іншої справи об’єднаною палатою Верховного Суду. Однак Верховний Суд встановив, що справи не є подібними, оскільки стосуються різних періодів – одна справа розглядає правовідносини за 2022 рік (до прийняття відповідних нормативних актів), а інша – за 2023 рік (після їх прийняття).
Справа №340/7784/23 від 21/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд допустив надмірний формалізм, неправомірно вимагаючи від позивача (фізичної особи) надати докази надсилання копій апеляційної скарги іншим учасникам справи. Згідно закону, такий обов’язок виникає лише у суб’єкта владних повноважень при поданні документів в електронній формі, а не у звичайного громадянина. Суд також наголосив, що надмірний формалізм порушує право особи на доступ до правосуддя.
Справа №580/111/22 від 21/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що пропуск позивачем строку на подання заяви про перегляд судового рішення був виправданим, оскільки він спочатку оскаржував рішення в касаційному порядку і одразу після отримання рішення Верховного Суду звернувся до суду першої інстанції. Суд врахував послідовність дій позивача та його намір захистити свої права у встановлений законом спосіб.
Справа №755/13093/23 від 21/11/2024
Суд керувався тим, що позивач спочатку подав позов вчасно (в межах 6-місячного строку), але він був повернутий через процесуальні недоліки. Після цього позивач одразу (наступного дня) подав виправлений позов. Суд вважає, що в такій ситуації позивач діяв добросовісно і без зволікань, тому формальний підхід нижчих судів щодо пропуску строку звернення є проявом надмірного формалізму, який обмежує доступ до правосуддя.
Справа №990/41/24 від 20/11/2024
Предмет спору – оскарження указу Президента України про застосування персональних санкцій щодо фізичної особи.Суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. У справі брали участь представники позивача, Президента України та Служби безпеки України як третьої особи. Справа стосувалася указу від 23 грудня 2023 року, яким було введено персональні обмежувальні заходи щодо позивача на підставі рішення РНБО.Суд відмовив у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування указу Президента в частині застосування санкцій щодо позивача.
Справа №757/29046/22-ц від 20/11/2024
Суд керувався тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що вилучені з банківського сейфу кошти належали саме йому. Розписка про передачу коштів була подана з порушенням процесуальних строків, а ухвали слідчих суддів про арешт/зняття арешту з коштів не мають преюдиційного значення для цивільної справи.
Справа №463/8232/21 від 20/11/2024
Предмет спору – заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції в розмірі 25 000 грн.Суд при вирішенні питання про розмір відшкодування витрат на правничу допомогу керувався такими критеріями: реальність наданих послуг, їх необхідність, розумність розміру з урахуванням складності справи, обсяг виконаної роботи адвокатом, значимість процесуальних дій. Суд також взяв до уваги, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників.Суд частково задовольнив заяву та стягнув з відповідачів на користь позивача 10 000 грн витрат на правничу допомогу (по 5 000 грн з кожного), зменшивши заявлену суму як неспівмірну зі складністю справи та обсягом наданих послуг.
Справа №754/16919/17 від 13/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) позивачка не надала належних доказів нездатності матері усвідомлювати свої дії при складанні заповіту; 2) призначена судом посмертна судово-психіатрична експертиза не була проведена через несплату її вартості позивачкою; 3) сам факт наявності у заповідача тяжкої хвороби не є достатнім доказом нездатності розуміти значення своїх дій при складанні заповіту.
Справа №572/3632/15-ц від 13/11/2024
Суд керувався тим, що ОСОБА_3 незаконно набув право власності на спірне майно, оскільки рішення загальних зборів співвласників щодо виділення йому піднавісу в натурі не приймалося. При цьому право на спірний піднавіс було одночасно зареєстровано як складову частину будівлі для зберігання хімічних речовин за ОСОБА_3, а також як самостійний об’єкт нерухомості за ОСОБА_5. Суд також врахував, що рішенням загальних зборів від 2008 року про виділення бані права ОСОБА_5 не порушувались.
Справа №440/18350/23 від 21/11/2024
Предмет спору – невиплата військовою частиною індексації грошового забезпечення військовослужбовцю за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки військова частина пропустила строк на оскарження та не довела поважність причин його пропуску. Суд встановив, що копія рішення суду першої інстанції була доставлена до електронного кабінету військової частини 15.02.2024, а апеляційна скарга подана лише 23.04.2024. При цьому сам факт воєнного стану та велике навантаження на юридичну службу не є поважними причинами пропуску строку без доведення конкретних обставин, які унеможливили своєчасне оскарження.Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Справа №910/11337/21 від 05/11/2024
Суд встановив, що звільнення директора ДЮСШ на підставі п.5 ст.41 КЗпП України (припинення повноважень посадових осіб) було незаконним, оскільки ця норма може застосовуватися лише до членів виконавчих органів господарських товариств. Оскільки ДЮСШ є неприбутковою організацією і не є господарським товариством, звільнення директора за цією підставою суперечить закону. Також суд врахував, що не було дотримано процедури припинення повноважень, яка має передувати звільненню.
Справа №466/10073/22 від 13/11/2024
Суд зазначив, що хоча позивачка була головою правління ОСББ, але вона не оспорювала рішення про її звільнення, а лише вимагала належного оформлення звільнення та виплати належних сум. Тому ці відносини є трудовими, а не корпоративними. Суди першої та апеляційної інстанцій помилково визначили спір як корпоративний та віднесли його до господарської юрисдикції.
Справа №554/9012/16-ц від 15/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) до нових власників предмета іпотеки перейшли права та обов’язки іпотекодавця незалежно від їх обізнаності про іпотечне обтяження; 2) іпотекодержатель належним чином направив вимоги про усунення порушень всім власникам майна та надав їм 30-денний строк для погашення заборгованості; 3) договір іпотеки містив застереження про можливість позасудового врегулювання шляхом реєстрації права власності за іпотекодержателем.
Справа №495/9673/16-ц від 13/11/2024
Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки позивач не довів факт приховування дружиною хвороби до шлюбу. Суд встановив, що при реєстрації шлюбу обидві сторони відмовились від проходження медичного обстеження, що підтверджується їх підписами. Також не було доведено причинно-наслідковий зв’язок між хворобою матері та затримками розвитку їхньої спільної дитини.
Справа №158/155/24 від 13/11/2024
Суд керувався тим, що для педагогічних працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, діяла спеціальна норма частини другої статті 57 Закону України «Про освіту», яка мала перевагу над загальною нормою КЗпП України. Ця спеціальна норма передбачала збереження середнього заробітку за такими працівниками до 24 грудня 2023 року, коли відповідні зміни були внесені в законодавство. Тому в період з липня 2022 року по грудень 2023 року за мобілізованими педагогами зберігався середній заробіток, незважаючи на зміни в КЗпП.
Справа №813/143/18 від 21/11/2024
Суд встановив, що на спірній території не залишилось слідів давніх поховань, вона не належить до категорії закритих кладовищ, а ще в 1974 році була віднесена до земель житлової та громадської забудови. Крім того, обов’язок щодо обліку та охорони об’єктів культурної спадщини покладено на спеціальні органи охорони культурної спадщини, а не на міську раду. Тому вимоги розпорядження КМУ про збереження місць поховань не можуть бути застосовані до цієї ситуації.
Справа №918/721/23 від 21/11/2024
Предмет спору – оскарження рішень органів місцевого самоврядування та результатів електронного аукціону з продажу об’єкта малої приватизації.Суд розглянув касаційні скарги ВТОВ «Кантар» щодо законності проведення аукціону та укладення договору купівлі-продажу комунального майна. На жаль, з наданого тексту постанови неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки наведена лише резолютивна частина рішення без мотивувальної частини. Проте очевидно, що суди першої та апеляційної інстанцій не знайшли порушень у процедурі приватизації, що було підтверджено Верховним Судом.Верховний Суд залишив касаційні скарги без задоволення, підтвердивши законність рішень судів нижчих інстанцій, та додатково стягнув з позивача витрати на правничу допомогу.
Справа №340/10289/23 від 21/11/2024
Предмет спору стосується оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги Державній екологічній інспекції через неналежне надсилання копії скарги іншій стороні.Суд керувався тим, що відповідач, подаючи апеляційну скаргу через систему ‘Електронний суд’, мав надіслати її копію позивачу або через електронний кабінет ЄСІТС, або листом з описом вкладення. Натомість, відповідач надіслав скаргу на електронну пошту позивача, що є неналежним способом повідомлення за процесуальним законодавством. Також суд зазначив, що докази відправлення через ‘Нову пошту’ не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони не подавались на стадії апеляційного оскарження.Верховний Суд залишив касаційну скаргу Державної екологічної інспекції без задоволення, а ухвалу апеляційного суду – без змін.
Справа №160/10446/23 від 21/11/2024
Суд апеляційної інстанції відмовив військовій частині у відкритті апеляційного провадження, оскільки вона пропустила строк на оскарження та не довела поважність причин пропуску цього строку. Суд встановив, що копія рішення була доставлена до електронного кабінету військової частини вчасно, а посилання на воєнний стан без конкретних доказів неможливості подати апеляцію не може вважатися поважною причиною пропуску строку.
Справа №990/228/23 від 21/11/2024
Суд встановив, що санкції були застосовані на підставі пропозицій СБУ, які містили інформацію про діяльність особи, що створює загрози національній безпеці України. Президент України діяв в межах своїх конституційних повноважень, реалізуючи право держави на захист національних інтересів. Позивач не надав доказів неправомірності застосування санкцій та не використав передбачену законом процедуру їх оскарження через звернення до СБУ чи РНБО.
Справа №200/5091/21 від 21/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) звільнення відбулось без проведення службового розслідування та з порушенням строків накладення дисциплінарного стягнення; 2) працівник на момент звільнення проходив військову службу за контрактом під час особливого періоду, що надавало йому гарантії збереження місця роботи; 3) керівництво органу внутрішніх справ неналежно контролювало дотримання службової дисципліни, допустивши затримку у 7 років між порушенням та звільненням.
Справа №9901/191/21 від 18/11/2024
Предмет спору: оскарження Указу Президента України про застосування санкцій до ТОВ «ГЕО КОННЕКТ» у вигляді блокування активів та анулювання спецдозволів на користування надрами.Основні аргументи суду: 1) Санкції були застосовані на підставі інформації СБУ про причетність компанії до незаконного заволодіння державними активами в нафтогазовидобувній галузі. 2) Процедура введення санкцій була дотримана, а Президент діяв в межах своїх повноважень. 3) Втручання у право власності компанії є пропорційним та обґрунтованим метою захисту національних інтересів України.Суд відмовив у задоволенні позову, визнавши санкції законними та обґрунтованими.
Справа №580/2617/24 від 21/11/2024
Суд керувався тим, що в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів має право встановлювати граничні розміри соціальних виплат для забезпечення справедливого балансу між захистом інтересів усіх категорій пенсіонерів та фінансовими можливостями держави. Також суд врахував, що обмеження стосується лише розміру індексації, а не загального розміру пенсії, і спрямоване на утримання зростання нерівності між розмірами пенсійних виплат різних категорій пенсіонерів.
Справа №906/596/21 від 19/11/2024
Суд керувався тим, що позивач спочатку просив встановити безоплатний сервітут, проігнорувавши пропозицію відповідача про платний сервітут, а потім змінив вимоги на платний сервітут, але не визначив конкретних умов. Також експертиза підтвердила наявність існуючого проїзду шириною 12 метрів з автодороги, а позивач не обґрунтував необхідність додаткового проїзду для великогабаритного транспорту. Крім того, позивач не вичерпав можливості досудового врегулювання щодо встановлення платного сервітуту.
Справа №916/2739/20(916/5706/23) від 30/10/2024
Предмет спору: оскарження постанови державного виконавця про призначення оцінювача майна боржника у виконавчому провадженні під час процедури банкрутства.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) після поновлення виконавчого провадження державний виконавець зобов’язаний вчиняти виконавчі дії; 2) призначення оцінювача є процесуальною дією, а не рішенням по суті; 3) учасники виконавчого провадження мають право оскаржувати результати оцінки майна, а не сам факт призначення оцінювача; 4) не доведено порушення прав боржника самим фактом призначення оцінювача.Верховний Суд залишив у силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову про визнання протиправною постанови державного виконавця щодо призначення оцінювача.
Справа №160/31872/23 від 13/11/2024
Суд встановив, що податковий орган не довів нереальність господарських операцій позивача з контрагентами. Наявність у контрагентів статусу «ризикових», відсутність у них достатніх трудових ресурсів чи власних складських приміщень, а також деякі недоліки в оформленні транспортної документації самі по собі не доводять відсутність реальних господарських операцій. Всі операції підтверджені належними первинними документами.
Справа №640/13285/21 від 21/11/2024
Суд керувався тим, що апелянт (поліція) не надав у визначений 10-денний строк докази направлення копії апеляційної скарги іншій стороні, хоча це було однією з вимог ухвали про залишення скарги без руху. Суд наголосив, що учасники процесу зобов’язані добросовісно користуватися своїми правами та виконувати процесуальні обов’язки вчасно. Часткове усунення недоліків (сплата судового збору) не є достатнім для прийняття апеляційної скарги до розгляду.
Справа №922/5426/23 від 21/11/2024
Справа №922/2932/19 від 16/10/2024
Предмет спору: оскарження рішення міської ради про приватизацію комунального майна шляхом викупу орендарем та визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень. Суд керувався тим, що приватизація комунального майна шляхом викупу орендарем можлива лише якщо орендар здійснив невідʼємні поліпшення майна вартістю не менше 25% від його ринкової вартості. Оскільки орендар не здійснював таких поліпшень, продаж майна мав відбуватися на конкурентних засадах через аукціон. Також суд врахував, що продаж майна на неконкурентних засадах порушує принципи приватизації та позбавляє інших потенційних покупців можливості придбати це майно. Суд частково задовольнив позов – визнав недійсним договір купівлі-продажу та зобовʼязав повернути майно у комунальну власність, але відмовив у визнанні незаконним рішення міської ради, оскільки воно вже було реалізоване через укладення договору.
Справа №288/697/20 від 13/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) позивач довів факт порушення його прав як власника земельної ділянки через самовільну побудову відповідачем споруд з істотним порушенням будівельних норм; 2) згідно з висновком будівельно-технічної експертизи, спірні споруди створюють негативний вплив на господарські будівлі позивача; 3) усунути порушення можливо лише шляхом демонтажу конструкцій, оскільки вони нерозривно пов’язані з землею.
Справа №495/6258/20 від 15/11/2024
Суд керувався тим, що майно було набуте під час шлюбу і є спільною сумісною власністю подружжя. Відповідач не надав доказів того, що автомобіль був придбаний за його особисті кошти чи в період окремого проживання подружжя. Оскільки автомобіль був проданий відповідачем після розлучення без згоди позивачки, суд визнав за нею право на компенсацію половини вартості транспортного засобу.
Справа №916/3102/16 від 14/11/2024
Суд керувався тим, що прокурор має право звертатися до суду як самостійний позивач в інтересах держави, якщо орган влади (в даному випадку міська рада) сам порушує інтереси держави. При цьому прокурор не зобов’язаний попередньо повідомляти такий орган про виявлене порушення перед зверненням до суду. Суд також врахував останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування законодавства про представництво прокурором інтересів держави.
Справа №906/445/23 від 05/11/2024
Суд керувався тим, що позивач отримує електроенергію не безпосередньо від оператора системи розподілу, а через мережі іншого споживача, який отримує її за першим класом напруги. Також за умовами договору між сторонами ступінь напруги приєднання на об’єктах позивача визначено як перший клас напруги. Тому дії відповідача щодо нарахування тарифу за другим класом є неправомірними.
Справа №910/9049/20 від 12/11/2024
Суд керувався тим, що передача земельної ділянки відбулась з порушенням вимог Земельного кодексу України, оскільки була здійснена поза процедурою проведення земельних торгів, хоча ділянка призначалась для об’єкту дорожнього сервісу (автостоянки), які за законом мають передаватись виключно через аукціон. Також суд врахував, що площа переданої ділянки у 60 разів перевищувала площу нерухомого майна орендаря, розташованого на ній, а необхідність виділення саме такої площі не була обґрунтована.
Справа №500/2570/23 від 21/11/2024
Предмет спору стосується визнання протиправною бездіяльності військової частини щодо невнесення відомостей про участь військовослужбовця у бойових діях та невиплати йому відповідного грошового забезпечення.Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано повернули позовну заяву через нібито неусунення недоліків. Верховний Суд зазначив, що позивач фактично подав заяву про поновлення строків і навів поважні причини їх пропуску (проходження військової служби під час мобілізації), але суди не надали оцінку цим обставинам. Також суд наголосив, що під час воєнного стану суворе застосування процесуальних строків може невиправдано обмежувати доступ до правосуддя.В результаті Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №360/1556/23 від 21/11/2024
Суди першої та апеляційної інстанцій помилково застосували місячний строк звернення до суду та повернули позовну заяву як подану з пропуском строку. Верховний Суд вказав, що оскільки позивачем виступає суб’єкт владних повноважень, то має застосовуватись тримісячний строк звернення до суду. При цьому позов було подано в межах тримісячного строку (29 грудня 2023 року), який почався 8 листопада 2023 року (після звільнення відповідача) і мав закінчитися 8 лютого 2024 року.
Справа №160/31872/23 від 13/11/2024
Суд встановив, що податковий орган не довів нереальність господарських операцій позивача з контрагентами. Наявні первинні документи підтверджують реальність операцій, а посилання податкового органу на ризиковість контрагентів, відсутність у них персоналу чи основних засобів не є достатніми доказами фіктивності операцій. Також суд зазначив, що відсутність транспортних накладних не спростовує факту придбання товару.
Справа №500/5874/23 від 21/11/2024
Суд керувався тим, що витяг з Єдиного державного реєстру, який містить відомості про повноваження особи діяти від імені юридичної особи, є достатнім доказом для підтвердження права на підписання апеляційної скарги в порядку самопредставництва. Також суд врахував, що формальна відсутність вказівки на посаду в самій скарзі не може бути підставою для її повернення, якщо ця інформація міститься у доданих документах.
Справа №280/12801/21 від 21/11/2024
Суд апеляційної інстанції помилково розрахував суму судового збору виходячи з прожиткового мінімуму 2024 року, хоча мав брати за основу суму збору, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви у 2021 році (22 700 грн) та помножити її на 150%. Також суд неправильно застосував обмеження у 15 прожиткових мінімумів, оскільки воно стосується загальної суми збору за апеляційну скаргу, а не окремих вимог.
Справа №757/56163/19-ц від 20/11/2024
Суд встановив, що апеляційний суд допустив помилки при розрахунку заборгованості, оскільки не врахував, що обставини непереборної сили для Луганської дирекції залізничних перевезень виникли з 12 квітня 2017 року, а не з 20 березня 2017 року. Також не було досліджено довідку Пенсійного фонду, яка свідчила про більший розмір нарахованої зарплати, та не враховано компенсацію за невикористану відпустку і одноразову допомогу при звільненні.
Справа №361/6846/20 від 13/11/2024
Суд при розгляді справи виходив з того, що позивачка не довела належними доказами укладення оспорюваного меморандуму під впливом помилки, обману, насильства чи тяжких обставин. Сам факт невиконання умов меморандуму сторонами не свідчить про відсутність наміру створити правові наслідки при його укладенні. Меморандум був підписаний обома сторонами добровільно, без обмеження їх дієздатності.
Справа №320/15415/23 від 21/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили належним чином питання дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом. Зокрема, не було проаналізовано поважність причин пропуску строку звернення та не надано оцінку доводам податкового органу щодо пропуску позивачем процесуальних строків. Також не було з’ясовано час отримання спірних податкових повідомлень-рішень та момент звернення до суду.
Справа №918/999/23 від 19/11/2024
Суд керувався тим, що прокурор вже звертався з аналогічним позовом раніше (справа №918/482/22), за результатами якого було відмовлено в задоволенні позову через відсутність порушеного права Рівненської обласної ради. Повторне звернення з тотожним позовом суперечить принципу правової визначеності, який передбачає повагу до остаточного судового рішення. Зміна процесуального статусу одного з учасників не змінює суті спору, його предмета та підстав.
Справа №923/571/20 від 21/11/2024
Суд першої інстанції задовольнив заяву про заміну боржника, оскільки внаслідок реорганізації права та обов’язки ГУ ДФС перейшли до ГУ ДПС. Однак апеляційний суд скасував це рішення, вказавши що предмет спору не стосується публічно-владних функцій, переданих ГУ ДПС, а факт універсального правонаступництва не доведено. Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду через процесуальні порушення – суд не обґрунтував поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Справа №910/15912/23 від 21/11/2024
Предмет спору – визнання банківської гарантії №2448/23-ТГ такою, що не підлягає виконанню, за позовом ТОВ «Торговий дім «Промтехцентр» до АТ «Українська залізниця» та АТ «Банк Інвестицій та Заощаджень».На жаль, з наданого тексту рішення (лише вступної та резолютивної частини) неможливо встановити аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення, оскільки відсутня мотивувальна частина постанови.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги ТОВ «Торговий дім «Промтехцентр» та залишив без змін постанову Північного апеляційного господарського суду.
Справа №420/16118/23 від 21/11/2024
Суд керувався тим, що на відряджених військовослужбовців не поширюється дія постанови КМУ №168 щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн, оскільки їх грошове забезпечення регулюється окремою постановою КМУ №104. Щодо виплати 100 000 грн за безпосередню участь у бойових діях, суд направив справу на новий розгляд, оскільки не були встановлені всі обставини щодо механізму виплати грошового забезпечення позивачу під час відрядження.
Справа №640/5283/22 від 21/11/2024
Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що апеляційний суд помилково відмовив у відкритті апеляційного провадження. Верховний Суд зазначив, що ненаправлення судового рішення судом першої інстанції та порушення порядку його проголошення може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження. Також суд наголосив, що сам факт оприлюднення рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не може вважатись належним повідомленням учасника справи про зміст такого рішення.
Справа №140/13270/21 від 21/11/2024
Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки оскаржуваному рішенню кадрової комісії від 05.10.2021, обмежившись лише констатацією факту успішного проходження позивачем повторної атестації у 2022 році. Суд наголосив, що рішення про неуспішне проходження атестації має бути достатньо обґрунтованим та містити конкретні мотиви з посиланням на докази, а не лише загальні причини. Також суд вказав, що успішне проходження позивачем повторної атестації не звільняє суди від обов’язку оцінити законність попереднього рішення комісії.
Справа №ЗПП/320/102/23 від 21/11/2024
Суд апеляційної інстанції скасував ухвалу про забезпечення позову, оскільки заявник не довів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання майбутнього судового рішення – не було надано доказів фактичного арешту рахунків чи майна, спроб списання коштів або реалізації майна. Також суд врахував, що заявник так і не подав позовну заяву після отримання забезпечення позову.
Справа №380/16810/21 від 21/11/2024
Предмет спору: оскарження рішення конкурсної комісії з відбору директорів шкіл через порушення процедури формування її складу.Основні аргументи суду: 1) Включення до складу конкурсної комісії за квотою громадськості осіб, які одночасно є посадовцями органу управління освітою, суперечить принципам неупередженості та незалежності. 2) Такі особи мають потенційний конфлікт інтересів, оскільки оцінюватимуть кандидатів, з якими перебувають/перебуватимуть у службових відносинах. 3) Порушення паритетного принципу формування комісії є істотним і впливає на законність прийнятих нею рішень.Рішення суду: Визнано протиправним та скасовано рішення конкурсної комісії в частині визначення переможців конкурсу на посади директорів Жукотинського ЗЗСО І-ІІ ст. та Турківської гімназії № 2.
Справа №924/1200/23 від 29/10/2024
Предмет спору: визнання протиправним рішення міської ради про відмову у поновленні договорів оренди земельних ділянок для ведення фермерського господарства та визнання укладеними додаткових угод про їх поновлення. Суд керувався тим, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду, суд не може підміняти орган місцевого самоврядування та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, віднесених до компетенції такого органу. Наслідком оскарження рішення про відмову поновити договір оренди землі та визнання його недійсним не може бути підміна волевиявлення власника на укладення нового договору оренди землі на умовах орендаря. Суди попередніх інстанцій не здійснили належної оцінки оскаржуваного рішення міської ради та не встановили, яким нормативно-правовим актам воно не відповідає та які права позивача порушує. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №760/24943/20 від 20/11/2024
Предмет спору – витребування квартири із чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності на неї.Суд при винесенні рішення керувався тим, що між сторонами існували договірні відносини щодо іпотеки нерухомого майна. Оскільки порушення права власності позивача відбулось внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки та його відчуження за договором купівлі-продажу, то належним способом захисту прав є оскарження саме цього договору, а не витребування майна з чужого володіння. Суд також врахував, що спірне майно не відчужувалось третім особам, а було реалізоване іпотекодержателем у порядку позасудового звернення стягнення.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачкою було обрано неналежний спосіб захисту порушених прав.
Справа №308/14160/21 від 13/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) зобов’язання за кредитним договором було повністю виконане, що підтверджується довідками; 2) банк-іпотекодержатель був ліквідований без правонаступника; 3) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не може бути належним відповідачем, оскільки його повноваження як ліквідатора банку припинились; 4) у випадку відсутності належного відповідача через ліквідацію юридичної особи суд може встановити факт припинення іпотеки за аналогією закону.
Справа №756/12382/19 від 15/11/2024
Суд керувався тим, що позивач пропустив 5-денний строк для подання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду першої інстанції. Суд вважав, що очікування завершення апеляційного та касаційного оскарження не є поважною причиною для пропуску цього строку. Також суд зазначив, що адвокат міг скласти окремі акти про надання послуг за результатами розгляду справи в судах різних інстанцій.
Справа №757/15525/22-ц від 15/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позивач не довів факт завдання йому моральної шкоди та причинно-наслідковий зв’язок між діями НАБУ та стражданнями; 2) сам факт скасування процесуальних рішень не є підставою для відшкодування моральної шкоди; 3) права позивача були відновлені ухвалою слідчого судді про зобов’язання внести відомості до ЄРДР, що є достатньою сатисфакцією.
Справа №760/28889/20 від 13/11/2024
Предмет спору – визнання незаконним рішення фінансової компанії про відкріплення інвестора від об’єкта інвестування (квартири) та визнання недійсними подальших правочинів щодо цієї квартири.Суд встановив, що інвестор ОСОБА_1 повністю виконав свої зобов’язання за договором про участь у фонді фінансування будівництва, сплативши повну вартість квартири. Фінансова компанія безпідставно стверджувала про збільшення площі квартири та необхідність доплати, оскільки не надала жодних доказів такого збільшення. Тому рішення компанії про відкріплення інвестора від об’єкта інвестування та подальший продаж квартири іншій особі були незаконними.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими було визнано незаконним рішення фінансової компанії, зобов’язано поновити інвестора в реєстрі та визнано недійсними наступні правочини щодо спірної квартири.
Справа №641/6111/23 від 21/11/2024
Суд керувався тим, що оскільки спірна квартира була придбана не лише за кредитні кошти, а й за особисті кошти позичальника, то виселення мешканців можливе лише з наданням іншого постійного житла відповідно до статті 109 Житлового кодексу України. При цьому банк не зазначив у позові інше житло, яке надається виселеним особам, та не довів наявність у відповідачів іншого постійного місця проживання.
Справа №925/367/20(925/157/24) від 18/11/2024
Верховний Суд зазначив, що суд першої інстанції порушив принцип диспозитивності, оскільки не мав права з власної ініціативи визнавати дії державного виконавця незаконними. Згідно із законодавством, оскаржувати дії державного виконавця можуть лише сторони виконавчого провадження шляхом подання відповідної скарги. При виявленні порушень суд має право лише постановити окрему ухвалу для реагування на порушення, але не може самостійно визнавати дії виконавця незаконними без звернення сторін.
Справа №640/18265/21 від 21/11/2024
Суд керувався тим, що податковий орган не довів факт реалізації майнових прав на квартири за цінами, нижчими від ринкових, оскільки використовував неналежні джерела інформації про ринкові ціни (інтернет-ресурси замість даних уповноважених державних органів). Водночас суд встановив, що не було належним чином перевірено питання використання товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності платника та проведення інвентаризації.
Справа №380/17192/22 від 21/11/2024
Суд керувався тим, що позивач пропустив місячний строк для оскарження звільнення з публічної служби, подавши позов через півтора роки після того, як дізнався про порушення своїх прав. Суд не визнав поважною причиною пропуску строку посилання позивача на постанову Верховного Суду від 31.10.2022, оскільки це не було об’єктивно непереборною обставиною, яка б перешкоджала своєчасному зверненню до суду.
Справа №755/20850/21 від 13/11/2024
Суд першої інстанції залишив позов без розгляду через наявність третейського застереження в договорі застави. Апеляційний суд скасував це рішення, вказавши що спір не може розглядатись третейським судом, оскільки стосується прав споживача банківських послуг. Верховний Суд погодився зі скасуванням рішення першої інстанції, але з інших підстав – оскільки одна з відповідачів (ОСОБА_1) не була стороною договору застави, на неї не поширюється третейське застереження.
Справа №511/126/17 від 20/11/2024
Предмет спору – стягнення з відповідача 292 500 грн, сплачених позивачкою як аванс за майбутній договір купівлі-продажу бару.Суд встановив, що між сторонами була усна домовленість про купівлю-продаж бару за 60 тис. доларів США. Позивачка сплатила аванс двома платежами: 50 тис. грн готівкою (що підтверджується розпискою відповідача) та 242 500 грн на рахунок виконавчої служби за вказівкою відповідача. Оскільки договір купівлі-продажу нерухомості так і не був укладений, сплачені кошти підлягають поверненню як аванс, а не завдаток, адже завдаток можливий лише при наявності укладеного договору.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про стягнення з відповідача на користь позивачки 292 500 грн.
Справа №359/2585/20 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що позивач не зареєстрував право власності на спірні будівлі відповідно до закону, тому його права як власника не були порушені, оскільки вони ще не виникли. Крім того, будівництво здійснювалось від імені громадської організації, яка мала стати власником нерухомого майна. Також було встановлено, що об’єкти є самочинним будівництвом, а у справі відсутні докази щодо їх розташування саме на земельній ділянці відповідача.
Справа №922/4692/23 від 19/11/2024
Суд керувався тим, що відповідач, будучи зареєстрованим як ФОП, використовував нежитлову будівлю та земельну ділянку комерційного призначення для підприємницької діяльності. При цьому не було надано доказів використання майна в інших цілях, крім підприємницьких. Також суд врахував, що хоча нерухомість була придбана як фізичною особою, але після реєстрації ФОП вона використовувалась саме для господарської діяльності.
Справа №520/25719/21 від 21/11/2024
Суд встановив, що послуги з гарантійного ремонту продукції є окремим об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки такі послуги надаються безоплатно та не включені до собівартості реалізованої продукції. Також суд визнав, що частина фінансових витрат підприємства підлягає капіталізації згідно з МСБО 23, оскільки пов’язана зі створенням кваліфікованого активу. Водночас суд спростував висновки податкового органу про фіктивність операцій з контрагентом ТОВ «ПРАКТИКА-М12», оскільки їх реальність підтверджена належними доказами.
Справа №140/13270/21 від 21/11/2024
Суд касаційної інстанції звернув увагу, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки оскаржуваному рішенню кадрової комісії від 05.10.2021, обмежившись лише констатацією факту успішного проходження позивачем повторної атестації у 2022 році. Верховний Суд наголосив, що успішне проходження повторної атестації не звільняє суди від обов’язку перевірити законність та обґрунтованість первинного рішення кадрової комісії, яким прокурора було визнано таким, що не пройшов атестацію.
Справа №923/898/21 від 19/11/2024
Суд керувався тим, що відповідач (ТОВ «Полімер-Херсон») вчасно подав заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу та надав всі необхідні докази (договір з адвокатом, акти виконаних робіт). Витрати були реальними та розумними, оскільки включали підготовку відзиву на касаційну скаргу (4000 грн) та участь адвоката в судовому засіданні (1500 грн). Позивач не подавав заперечень щодо розміру витрат.
Справа №910/17554/23 від 12/11/2024
Предмет спору – стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу та внесення змін до договору розподілу газу в частині зменшення річної замовленої потужності.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) споживач самостійно подав заяву про збільшення замовленої потужності на 2023 рік; 2) послуга розподілу газу включає не лише фактичне транспортування газу, а й забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи; 3) споживач не довів неможливість виконання договору через обставини, що від нього не залежали.Суд задовольнив позов газорозподільної компанії про стягнення заборгованості та відмовив у задоволенні зустрічного позову споживача про зменшення замовленої потужності.
Справа №924/702/23 від 21/11/2024
Предмет спору – оскарження рішення територіального відділення Антимонопольного комітету України товариством ‘Подільський Земельний Центр’.Суд не навів аргументів по суті справи, оскільки в наявному тексті міститься лише вступна та резолютивна частини рішення. Проте, з огляду на те, що Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд, можна припустити, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили істотні порушення норм матеріального чи процесуального права, які унеможливили розгляд справи по суті на рівні касації.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу територіального відділення АМКУ, скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №380/10756/21 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що постанова НКРЕКП про накладення штрафу, яка стала підставою для нарахування пені та подання позову про стягнення, була раніше скасована в судовому порядку, і це рішення набрало законної сили. Оскільки первинний штраф був визнаний незаконним, відсутні правові підстави для стягнення як самого штрафу, так і нарахованої на нього пені.
Справа №185/3316/24 від 13/11/2024
Суд керувався тим, що прокурор неправильно визначив характер позовних вимог як немайнових, тоді як вимоги про зобов’язання повернути земельну ділянку є майновими вимогами. Прокурор не надав докази вартості майна та не доплатив відповідний судовий збір, хоча мав можливість отримати експертну чи нормативну грошову оцінку землі. Суд також зазначив, що встановлення вимог щодо сплати судового збору є розумним обмеженням права на доступ до суду.
Справа №214/707/23 від 18/11/2024
Суд керувався тим, що після смерті боржника минув більше ніж рік, спадкоємці відсутні (єдина спадкоємиця-мати відмовилась від спадщини), а банк як кредитор має законне право звернутися із заявою про визнання спадщини відумерлою згідно зі статтею 1277 ЦК України. При цьому суд зазначив, що для такого звернення банку не потрібно додатково доводити розмір заборгованості за кредитним договором, оскільки це не входить до предмету доказування у справах про визнання спадщини відумерлою.
Справа №641/1905/21 від 13/11/2024
Суд керувався тим, що раніше вже було ухвалено рішення про заміну боржника на КП «Салтівське трамвайне депо», яке не оскаржувалось в касаційному порядку і залишається чинним. Крім того, заявник посилався на рішення міської ради, яке було прийняте вже після подання заяви до суду, тому не могло бути підставою для такої заміни. Також суд зазначив, що заявником не наведено жодних передбачених законом підстав для заміни сторони виконавчого провадження.
Справа №641/3218/20 від 13/11/2024
Суд керувався тим, що КП «Салтівське трамвайне депо» не надало доказів свого вибуття з виконавчого провадження та правонаступництва КП «Харківський вагоноремонтний завод». Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій неправомірно переглянули попередні судові рішення, які вже набрали законної сили, та помилково послалися на рішення міської ради, яке не доводило факт правонаступництва.
Справа №755/3412/22 від 13/11/2024
Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що позивач не заявляв вимог про визнання недійсним ліцензійного договору між другим співвласником та відповідачем. Однак Верховний Суд вказав, що апеляційний суд не перевірив чинність цього договору на момент звернення з позовом та не дослідив докази використання знаку після закінчення строку дії ліцензійного договору.
Справа №359/9171/14-ц від 20/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) перебіг позовної давності щодо кожного щомісячного платежу за кредитом обчислюється окремо; 2) до частини платежів застосовано позовну давність, оскільки останній платіж позичальник здійснив у липні 2010 року; 3) оскільки кредит було надано в доларах США, то і стягнення заборгованості має здійснюватися в іноземній валюті, а не в гривневому еквіваленті.
Справа №580/6866/23 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що ДПС України є правонаступником ДФС України лише в частині реалізації державної податкової політики та адміністрування єдиного внеску. Видача довідок про грошове забезпечення колишнім працівникам податкової міліції не входить до сфери переданих ДПС України повноважень. Оскільки ДФС України досі не ліквідована і перебуває в стані припинення, саме вона має видавати такі довідки.
Справа №620/18699/23 від 21/11/2024
Суд зазначив, що такі надбавки мають зазначатися у середніх розмірах, що фактично виплачувались за місяць виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою. Суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили, які саме середні розміри надбавок фактично виплачувались на момент виникнення права на перерахунок, а тому не змогли правильно оцінити правомірність їх зменшення.
Справа №620/9315/23 від 21/11/2024
Суд керувався тим, що для спорів, пов’язаних зі звільненням з публічної служби, встановлено місячний строк звернення до суду. Оскільки остаточний розрахунок з позивачем було здійснено 19 жовтня 2021 року, а до суду він звернувся лише 3 липня 2023 року, строк звернення було суттєво пропущено. При цьому позивач не надав переконливих доказів поважності причин пропуску строку.
Справа №280/2885/23 від 21/11/2024
Суд керувався тим, що військова частина не усунула недоліки апеляційної скарги у встановлений 10-денний строк, а саме не надала доказів сплати судового збору у розмірі 1610,40 грн. Суд зазначив, що сплата судового збору є обов’язковою умовою для прийняття апеляційної скарги, а військова частина не скористалась своїм правом на усунення цього недоліку та не надала жодних заперечень чи клопотань.
Справа №240/19592/20 від 21/11/2024
Суд керувався тим, що недоотримана суддівська винагорода належала судді за життя, але через протиправні дії ТУ ДСА не була виплачена. Відповідно до ЦК України, такі невиплачені кошти входять до складу спадщини і можуть бути успадковані. Тому спірні правовідносини допускають правонаступництво і справа не може бути закрита у зв’язку зі смертю позивача.
Справа №240/34142/23 від 21/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій помилково закрили провадження в частині оскарження акту розслідування нещасного випадку (форма НВ-2). Ключовим аргументом стало те, що Інструкція №332 прямо передбачає право військовослужбовця на оскарження таких актів у судовому порядку. Суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували Порядок №608 замість профільної Інструкції №332, яка регулює розслідування саме нещасних випадків.
Справа №918/35/24 від 19/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що період розгляду Антимонопольним комітетом заяви про перевірку рішення включає в себе і час зупинення такого розгляду. Тому нарахування пені на період зупинення розгляду заяви не відповідає принципу ‘належного врядування’ та виходить за межі дискреційних повноважень АМК. Також суд врахував, що зупинення розгляду заяви відбулось з ініціативи самого АМК через розгляд справи іншого учасника торгів.
