Справа №910/3313/21 від 07/11/2024
Предмет спору: визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України про визнання дій газорозподільної компанії зловживанням монопольним становищем та накладення штрафу.Основні аргументи суду: 1) АМК правильно визначив, що компанія займала монопольне становище на ринку розподілу газу в межах своєї території; 2) Встановлення компанією необґрунтованої вимоги щодо наявності протоколу випробувань за програмою РМ 081/39.434-2014 при закупівлі лічильників газу призвело до ущемлення інтересів інших виробників лічильників; 3) Розмір накладеного штрафу не перевищує законодавчо встановлених обмежень.Рішення суду: Касаційну скаргу газорозподільної компанії залишено без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій про відмову у визнанні недійсним рішення АМК – без змін.
Справа №163/2298/23 від 05/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку щодо покарання особи за розбещення малолітніх осіб.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) вчинений злочин є тяжким і спрямований проти статевої недоторканості малолітніх осіб; 2) хоча обвинувачений має легку розумову відсталість, він усвідомлював свої дії; 3) наявні пом’якшуючі обставини (щире каяття, сприяння розслідуванню) дозволили застосувати більш м’яке покарання за статтею 69 КК України, але не дають підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням.Верховний Суд залишив без змін вирок апеляційного суду, яким засудженому призначено 3 роки обмеження волі з позбавленням права працювати з неповнолітніми на 3 роки.
Справа №686/2894/17 від 05/11/2024
Суд апеляційної інстанції, дослідивши докази, встановив, що керівник апарату суду діяла в межах своїх повноважень та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, вносячи зміни до системи на підставі фактичного стану справ та прийнятих суддею рішень. Це підтверджується результатами службової перевірки ТУ ДСА, показаннями свідків та іншими доказами. Прокуратура не довела наявність умислу на вчинення злочину, що є обов’язковим елементом складу злочину.
Справа №910/3498/21 від 07/11/2024
Предмет спору: Визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України про визнання дій групи газорозподільних компаній зловживанням монопольним становищем та накладення штрафу.Основні аргументи суду: 1) АМК правильно визначив, що група компаній займала монопольне становище на ринку розподілу природного газу в межах своїх територій. 2) Встановлення компаніями необґрунтованої вимоги щодо наявності протоколу випробувань за програмою РМ 081/39.434-2014 для участі в закупівлях лічильників газу призвело до ущемлення інтересів інших виробників лічильників. 3) Такі дії були б неможливі за умов існування значної конкуренції на ринку.Рішення суду: Касаційну скаргу АТ ‘Оператор газорозподільної системи ‘Волиньгаз’ залишено без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін, оскільки дії компаній правомірно визнані зловживанням монопольним становищем.
Справа №910/7318/23 від 07/11/2024
Суд керувався тим, що сам факт вчинення антиконкурентних узгоджених дій під час закупівлі не є достатньою підставою для визнання правочину недійсним – має бути доведено, що зміст та мета правочину завідомо суперечать інтересам держави. Прокурором не надано доказів наявності більш вигідних цінових пропозицій на ринку або завищення цін постачальником. Крім того, відповідач вже поніс відповідальність, сплативши штраф за рішенням АМКУ.
Справа №906/835/23 від 07/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивач не дотримався процесуальних вимог щодо заявлення суми судових витрат – не подав попередній розрахунок витрат у першій заяві по суті спору, не заявив про них до закінчення судових дебатів і не повідомив про намір подати докази протягом 5 днів після рішення суду. Також не було вчасно надано договір про правничу допомогу, який є обов’язковим доказом для підтвердження таких витрат.
Справа №459/782/22 від 05/11/2024
Суд керувався тим, що вина засудженої повністю доведена показаннями потерпілих, свідків, висновками судово-медичних експертиз та відеозаписом з камери спостереження. Суд відхилив аргумент засудженої про необхідну оборону, оскільки вона сама спровокувала конфлікт, скинувши товар потерпілої на землю. Також суд встановив, що процедура судового розгляду не була порушена, а засуджена була належним чином повідомлена про апеляційний розгляд.
Справа №991/7253/23 від 29/10/2024
Предмет спору – оскарження ухвали Апеляційної палати ВАКС про відмову у відкритті апеляційного провадження.Суд встановив наявність виключної правової проблеми або необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Саме тому колегія суддів вирішила передати справу на розгляд об’єднаної палати Касаційного кримінального суду, яка має більш широкі повноваження для вирішення таких питань.За результатами розгляду касаційної скарги суд постановив передати кримінальне провадження на розгляд об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
Справа №638/7236/23 від 06/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7, обвинуваченої у колабораційній діяльності.Оскільки в документі наведено лише вступну та резолютивну частини, без мотивувальної частини, неможливо визначити аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення.За результатами розгляду Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу захисника, скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції, при цьому обравши обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Справа №909/1104/23 від 07/11/2024
Суд встановив, що АМКУ довів наявність узгоджених дій між учасниками торгів через: спільне середовище діяльності, телефонні з’єднання, використання спільної IP-адреси, синхронність дій, однакові особливості оформлення документів та формування цінових пропозицій. Всі ці факти у своїй сукупності не можуть бути випадковим збігом обставин.
Справа №465/3106/17 від 31/10/2024
Суд керувався тим, що призначення покарання засудженій із застосуванням статей 69, 75 КК України (більш м’яке покарання та звільнення від відбування з випробуванням) є обґрунтованим з огляду на пом’якшуючі обставини – щире каяття, часткове відшкодування шкоди, позитивні характеристики особи. Водночас суд визнав, що апеляційний суд не надав належної оцінки доказам щодо співучасті виправданої особи у злочині та не вмотивував належним чином своє рішення.
Справа №577/1494/21 від 05/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо засудження особи за розбійний напад, вчинений за попередньою змовою групою осіб.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) засуджений ОСОБА_6 підшукав співучасника ОСОБА_8 для вчинення розбійного нападу, розробив план злочину та забезпечив знаряддями; 2) той факт, що ОСОБА_8 співпрацював з правоохоронними органами, не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_6, оскільки його умисел був спрямований на вчинення злочину групою осіб; 3) відсутні підстави для застосування більш м’якого покарання, оскільки пом’якшуючі обставини істотно не знижують ступінь тяжкості злочину.Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та апеляційного суду, яким ОСОБА_6 засуджено до 7 років позбавлення волі за розбійний напад.
Справа №761/21443/22 від 05/11/2024
Предмет спору стосується оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, поданої з пропуском строку.Суд керувався тим, що апеляційна скарга була подана після закінчення 5-денного строку на оскарження (13 грудня замість граничного терміну 11 грудня 2023 року). При цьому заявники не подали клопотання про поновлення пропущеного строку, як це передбачено процесуальним законом. Суд також врахував, що ухвала, яка оскаржувалась, була постановлена з викликом заявників, тому строк оскарження обчислювався з дня її оголошення.Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, оскільки вона відповідала вимогам закону.
Справа №638/6596/22 від 06/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку Харківського апеляційного суду щодо засудженого за незаконне поводження зі зброєю, незаконне зберігання наркотичних засобів та вимагання.Суд не навів детальних аргументів у вступній та резолютивній частинах, оскільки повний текст рішення буде складено пізніше. Проте з наявного тексту видно, що колегія суддів Верховного Суду розглянула касаційну скаргу захисника та не знайшла підстав для її задоволення.Верховний Суд залишив без змін вирок Харківського апеляційного суду від 02 травня 2024 року, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.
Справа №592/18374/18 від 06/11/2024
Предмет спору – оскарження захисником судових рішень у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7, обвинуваченого у замаху на крадіжку, крадіжці, грабежі та погрозі насильством щодо працівника правоохоронного органу.Оскільки надано лише резолютивну частину, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що Верховний Суд знайшов підстави для часткового задоволення касаційної скарги захисника, що вказує на наявність істотних порушень в оскаржуваному рішенні апеляційного суду.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу захисника, скасував ухвалу Сумського апеляційного суду та призначив новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Справа №205/1906/18 від 05/11/2024
Предмет спору: Касаційний перегляд вироку щодо особи, засудженої за крадіжки та грабіж.Основні аргументи суду: Суд встановив необхідність перекваліфікації одного з інкримінованих діянь з замаху на крадіжку (ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК) на порушення недоторканності житла (ч.1 ст.162 КК). При цьому суд застосував строки давності щодо цього злочину та закрив провадження в цій частині. За інші злочини (крадіжки та грабіж) суд залишив покарання без змін, визначивши остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.Рішення суду: Касаційну скаргу захисника залишено без задоволення, але вирок змінено в частині кваліфікації одного з діянь із призначенням остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць.
Справа №759/11185/22 від 06/11/2024
Предмет спору – оскарження прокурором ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо особи, обвинуваченої у порушенні правил безпеки дорожнього руху (ч.2 ст.286 КК України).На жаль, оскільки надано лише вступну та резолютивну частини постанови, неможливо проаналізувати аргументи, якими керувався суд. В такому випадку можна лише констатувати, що Верховний Суд знайшов підстави для скасування рішення апеляційної інстанції.За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд частково задовольнив вимоги прокурора, скасував ухвалу Київського апеляційного суду та направив справу на новий апеляційний розгляд.
Справа №925/740/24 від 07/11/2024
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову, виходив з того, що заявник не надав достатніх доказів реальної загрози невиконання майбутнього судового рішення, а лише висловив припущення про таку можливість. Важливим аргументом стало те, що боржник не заперечував наявність основного боргу та здійснював часткові оплати, що свідчить про відсутність ухилення від виконання зобов’язань.
Справа №917/1876/23 від 07/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що відповідач не довів факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки належними доказами, зокрема експертизою, яка є обов’язковою в таких випадках. Також суд встановив, що акт про передачу засобів вимірювання для проведення експертизи не містив обов’язкових реквізитів, передбачених Правилами роздрібного ринку електричної енергії – переліку питань для дослідження та кінцевого терміну надання документів.
Справа №334/5244/23 від 04/09/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) мати надала докази систематичного домашнього насильства з боку батька (медичні довідки, заяви до жандармерії); 2) існує серйозний ризик фізичної та психічної шкоди для дитини у разі її повернення до Франції через алкогольну залежність та агресивну поведінку батька; 3) дитина вже адаптувалась в Україні, має тісний емоційний зв’язок з матір’ю, а її повернення до Франції створить стресову ситуацію та негативно вплине на її розвиток.
Справа №671/1742/23 від 06/11/2024
Предмет спору – оскарження рішень судів нижчих інстанцій щодо особи, обвинуваченої у порушенні правил безпеки дорожнього руху (ч.1 ст.286 КК України).Оскільки це лише резолютивна частина, суд не наводить аргументів по суті справи. Проте з рішення видно, що і районний, і апеляційний суди прийняли певне рішення щодо ОСОБА_8, яке представник потерпілої намагався оскаржити в касаційному порядку. Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу, не знайшов підстав для її задоволення.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, а касаційну скаргу представника потерпілої – без задоволення.
Справа №335/3277/17 від 24/10/2024
Предмет спору – оскарження виправдувального вироку щодо службової особи КП «Управління капітального будівництва», якого обвинувачували у службовій недбалості, що призвела до матеріальних збитків на суму 155 869,80 грн.Суд касаційної інстанції встановив, що суди нижчих інстанцій неправомірно визнали недопустимим доказом висновок будівельно-технічної експертизи №2244. Верховний Суд послався на правову позицію Об’єднаної палати ККС ВС, згідно з якою відсутність документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, автоматично не робить його недопустимим доказом, особливо якщо сторона захисту не клопотала про надання доступу до цих документів. Також суди не забезпечили належної перевірки допустимості цього висновку експерта.За результатами розгляду Верховний Суд скасував виправдувальний вирок та ухвалу апеляційного суду і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №910/16911/20 від 05/11/2024
Предмет спору: стягнення збитків та штрафних санкцій за неякісний ремонт колінчастих валів локомотивів в гарантійний період.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) Укрзалізниця не довела факт належного повідомлення виконавця ремонту про виявлені недоліки та не надала йому можливості взяти участь у складанні актів-рекламацій; 2) акти-рекламації, складені в односторонньому порядку з порушенням встановленої процедури, не можуть вважатися належними доказами неякісного ремонту; 3) позивачем не доведено, що дефекти колінчастих валів виникли саме внаслідок неналежного виконання ремонтних робіт, а не з інших причин.Суд відмовив у задоволенні позову Укрзалізниці про стягнення збитків та штрафів, частково задовольнив зустрічний позов про стягнення пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт.
Справа №873/104/24 від 29/10/2024
Предмет спору: видача наказу на примусове виконання рішення третейського суду про стягнення заборгованості за договором поставки товару.Суд керувався тим, що: 1) Між сторонами була укладена дійсна третейська угода у вигляді застереження в договорі поставки; 2) ТОВ ‘Компанія НОТАПС’ набуло права вимоги за договором на підставі угоди про відступлення права вимоги; 3) Відсутні передбачені законом підстави для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, а питання щодо виконання рішення має вирішуватись на стадії виконавчого провадження.Верховний Суд скасував ухвалу суду першої інстанції та задовольнив заяву про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
Справа №225/7530/21 від 15/10/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) злочини відносяться до категорії особливо тяжких, жертвами стали двоє людей; 2) неповнолітній засуджений відігравав активну роль у вбивствах, а не просто перебував під впливом дорослого співучасника; 3) при призначенні покарання були враховані як пом’якшуючі обставини (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, неповнолітній вік), так і обтяжуючі (алкогольне сп’яніння, вчинення злочину групою осіб).
Справа №205/1906/18 від 05/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) вина засудженого підтверджується його власними показаннями та іншими доказами; 2) призначене покарання відповідає тяжкості злочинів та особі засудженого; 3) через зміни в законодавстві щодо розміру матеріальної шкоди дії за одним епізодом потребують перекваліфікації з крадіжки на незаконне проникнення до житла.
Справа №672/1420/17 від 05/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо засудження особи за спричинення смертельної ДТП в стані алкогольного сп’яніння. Суд встановив, що докази перебування водія в стані алкогольного сп’яніння (протокол відбору крові та висновок експертизи) є допустимими, оскільки були отримані з дотриманням процесуального закону. Зокрема, відбір зразків крові проводився на підставі постанови прокурора, у присутності понятих та медичного працівника, що підтверджується їх показаннями. Неточності в протоколі щодо часу його складання були усунуті допитом свідків у суді. Оскільки факт алкогольного сп’яніння доведено, суд правомірно не застосував до засудженого закон про амністію. Верховний Суд залишив вирок апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу засудженого – без задоволення.
Справа №759/8667/21 від 05/11/2024
Предмет спору – законність закриття апеляційним судом кримінального провадження щодо особи, обвинуваченої у хуліганстві із застосуванням зброї.Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд порушив принцип безпосередності дослідження доказів, оскільки не дослідив всі докази, на які посилався суд першої інстанції (не допитав потерпілого, не вивчив висновок експерта та протоколи огляду місця події). Також апеляційний суд не встановив, чи була реальна загроза життю обвинуваченого, який перебував у компанії трьох знайомих, і чи було виправданим застосування ним вогнепальної зброї в громадському місці. Крім того, суд не врахував, що конфлікт стався в громадському місці вночі, де обвинувачений здійснив два постріли з травматичної зброї.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №761/21443/22 від 05/11/2024
Предмет спору стосується оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, поданої з пропуском строку.Суд керувався тим, що апеляційна скарга була подана після закінчення 5-денного строку на оскарження (7 грудня замість граничного терміну 30 листопада), при цьому заявники не подавали клопотання про поновлення пропущеного строку. Важливо, що ухвала слідчого судді була постановлена з викликом заявників, тому строк оскарження обчислювався з дня її оголошення. Суд також врахував, що норма про повернення апеляційної скарги у такому випадку є імперативною і не передбачає альтернатив.Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги та відмовив у задоволенні касаційної скарги.
Справа №296/6284/17 від 22/10/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за крадіжку в особливо великих розмірах та незаконне заволодіння документами.Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд не провів належного аналізу доводів захисту, зокрема щодо порушення права на захист після затримання, порушення процедури обшуку автомобіля, неналежного підтвердження вартості викраденого майна та невідкриття стороні захисту всіх речових доказів. Апеляційний суд не надав вичерпних відповідей на ці важливі процесуальні порушення та не здійснив належної оцінки доказів.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Справа №459/782/22 від 05/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1, 2 ст.125 КК (умисне легке тілесне ушкодження).Оскільки це лише резолютивна частина, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що Верховний Суд розглянув касаційну скаргу засудженої в повному обсязі у відкритому судовому засіданні за участю всіх сторін провадження, включаючи саму засуджену та її захисника.Верховний Суд вирішив залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, а касаційну скаргу засудженої – без задоволення.
Справа №164/281/24 від 05/11/2024
Предмет спору – оскарження прокурором ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги на рішення слідчого судді.Суд не навів аргументів у резолютивній частині рішення, зазначивши, що повний текст постанови буде проголошено пізніше. Проте, з рішення видно, що прокурор не погодився з поверненням його апеляційної скарги апеляційним судом та оскаржив це рішення в касаційному порядку.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Справа №643/9869/20 від 04/11/2024
Предмет спору – касаційне оскарження прокурором ухвали апеляційного суду у справі про порушення правил безпеки дорожнього руху (ч.1 ст.286 КК України).Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів свого рішення, але зазначає, що повний текст буде оголошено пізніше. Важливо відмітити, що справа розглядалася за участю прокурора та обвинуваченого (останній – у режимі відеоконференції).Верховний Суд прийняв рішення залишити без змін ухвалу Полтавського апеляційного суду, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.
Справа №908/1900/23 від 08/11/2024
Суд апеляційної інстанції зупинив провадження у справі через те, що відповідач-поручитель надав довідку про перебування у добровольчому формуванні ДУК ТГ «Сапсан». Однак Верховний Суд встановив, що добровольче формування не є військовим формуванням у розумінні закону, а довідка була видана майже рік тому і не підтверджує поточний статус відповідача. Крім того, військова частина ЗСУ повідомила, що таке добровольче формування не створювалось і не існує.
Справа №924/708/23 від 29/10/2024
Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не здійснили належної оцінки рішенню міської ради, яким було змінено код цільового призначення земельної ділянки з ‘12.11 для розміщення та експлуатації об’єктів дорожнього сервісу’ на ‘12.08 для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг’, що могло вплинути на розмір орендної плати. Також не було належним чином оцінено, чи є обраний прокурором спосіб захисту прав ефективним з огляду на предмет і підстави позову.
Справа №164/281/24 від 05/11/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги прокурора щодо запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.Суд встановив, що апеляційний суд помилково вважав строк подання апеляційної скарги пропущеним, орієнтуючись лише на дату отримання скарги судом. Насправді прокурор подав скаргу вчасно – 13 лютого 2024 року через відділення Укрпошти, що підтверджується відповідними документами. Апеляційний суд не перевірив належним чином фактичну дату подання скарги, чим порушив право прокурора на оскарження судового рішення.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Справа №758/259/22 від 31/10/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо призначення реального покарання у виді обмеження волі на 2 роки за незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту.Суд касаційної інстанції погодився з доводами захисту про надмірну суворість покарання, оскільки вчинене діяння є кримінальним проступком, обвинувачений сам повідомив про наявність наркотиків, щиро розкаявся та погодився на спрощений розгляд справи. Також суд врахував, що апеляційний суд належним чином не обґрунтував призначення саме такого виду та розміру покарання.За результатами розгляду Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу та пом’якшив покарання до 1 року обмеження волі.
Справа №182/5723/20 від 07/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо замаху на умисне вбивство та умисного вбивства.Суд касаційної інстанції розглянув касаційні скарги засудженого та його захисника на рішення судів нижчих інстанцій. Оскільки це лише резолютивна частина, конкретні аргументи суду не наведені, але з рішення видно, що Верховний Суд не знайшов підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.Верховний Суд залишив без задоволення касаційні скарги, а оскаржувані судові рішення – без змін.
Справа №369/13971/19 від 07/11/2024
Суд керувався тим, що відповідач (мати дитини) 4 рази ухилялась від проведення генетичної експертизи, будучи належним чином повідомленою. Суд розцінив таку поведінку як небажання спростувати доводи позивача про його батьківство. Також суд врахував, що позивач і відповідач проживали разом, пізніше уклали шлюб, а визнання позивача батьком відповідає інтересам дитини.
Справа №947/1930/22 від 07/11/2024
Суд першої інстанції під час підготовчого засідання скасував постанову прокурора про продовження строків розслідування та закрив справу, вважаючи що строки минули. Апеляційний суд погодився з таким рішенням. Однак Верховний Суд встановив, що суд першої інстанції не мав повноважень на стадії підготовчого засідання оцінювати та скасовувати рішення прокурора про продовження строків – це можливо лише під час судового розгляду справи по суті. Також суд не дослідив докази сторони обвинувачення щодо обґрунтованості продовження строків.
Справа №643/23037/21 від 06/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо ОСОБА_7, якого було засуджено за крадіжку за ч.2 ст.185 КК України.Суд при винесенні рішення керувався тим, що на момент розгляду справи втратив чинність закон, яким встановлювалась кримінальна відповідальність за вчинене діяння. Це є безумовною підставою для закриття кримінального провадження відповідно до п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, оскільки діяння більше не вважається кримінально караним.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу захисника, скасував вироки судів нижчих інстанцій та закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_7.
Справа №521/2975/23 від 06/11/2024
Суд визнав звільнення незаконним, оскільки роботодавець не довів повного знищення виробничих та організаційних умов внаслідок бойових дій, не запропонував працівниці вакантні посади та порушив процедуру звільнення – не провів консультації з профспілкою та не видав належним чином документи про звільнення. Важливо, що на момент звільнення дія трудового договору була призупинена, що виключало можливість звільнення без належних доказів об’єктивної неможливості забезпечити роботою.
Справа №756/8947/21 від 06/11/2024
Суд врахував, що батько без узгодження з матір’ю змінив місце проживання дитини та створює їй перешкоди у спілкуванні з сином, що порушує права матері та суперечить інтересам дитини. При цьому батько не надав доказів щодо умов проживання дитини в Єгипті та свого матеріального становища. Суд також взяв до уваги численні звернення матері до правоохоронних органів щодо неповернення дитини та перешкоджання у спілкуванні з нею.
Справа №608/2335/22 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що договір позики був укладений письмово, підписаний сторонами, а відповідачі не надали доказів, які б спростовували факт отримання коштів або підтверджували укладення договору під впливом обману. Суд також врахував презумпцію правомірності правочину та принцип, що сумніви щодо дійсності договору мають тлумачитися на користь його дійсності.
Справа №2/1522/8619/11 від 31/10/2024
Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд помилково відмовив у задоволенні подання приватного виконавця. Ключовим аргументом стало те, що дружина боржника надала згоду на укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, договору іпотеки та виступила поручителем за кредитним договором. Це свідчить про її усвідомлення можливих наслідків невиконання зобов’язань, включаючи реалізацію земельної ділянки. Тому додаткове визначення частки майна боржника не потрібне.
Справа №161/22293/23 від 07/11/2024
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову, виходив з того, що накладення арешту на значний обсяг майна є неспівмірним із заявленими позовними вимогами та може порушити законні права відповідача. Суд також зазначив, що позивач не довів існування реальної загрози невиконання можливого рішення суду та не обґрунтував зв’язок між предметом позову і заходами забезпечення.
Справа №201/10063/21 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що при ухваленні основної постанови від 05 червня 2024 року не було вирішено питання про розподіл судових витрат за подання позовної заяви. Оскільки позов було задоволено частково, судові витрати мають розподілятися пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до статті 141 ЦПК України. Прокуратура сплатила 4 540 грн судового збору за подання позовної заяви, тому половина цієї суми підлягає стягненню з відповідача.
Справа №641/805/21 від 06/11/2024
Суд звернув увагу на те, що позивачка двічі зверталась до суду з приводу одного й того ж питання – спочатку з вимогою скасувати рішення нотаріуса про реєстрацію права власності, а потім – скасувати сам запис про право власності. В обох випадках суди відмовили, посилаючись на неправильно обраний спосіб захисту прав. Верховний Суд вказав, що така ситуація фактично позбавляє особу доступу до правосуддя, що суперечить Конвенції про захист прав людини.
Справа №521/10907/22 від 07/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за порушення правил безпеки дорожнього руху (ч.1 ст.286 КК України).Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що Верховний Суд погодився з висновками судів нижчих інстанцій щодо винуватості засудженого та призначеного йому покарання.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні касаційної скарги захисника.
Справа №468/1025/23 від 06/11/2024
Суд зазначив, що такий факт не може бути встановлений в порядку окремого провадження, оскільки: 1) це стосується прав та інтересів матері дітей і може мати для неї негативні наслідки; 2) сімейним законодавством не передбачено можливості припинення батьківських обов’язків щодо утримання дитини; 3) питання утримання дітей може вирішуватись лише в межах спору про право між батьками в порядку позовного провадження.
Справа №361/2014/22 від 23/10/2024
Суд керувався тим, що відповідач свідомо та систематично ухилявся від виконання батьківських обов’язків – не спілкувався з дитиною, не брав участі у її вихованні та утриманні фактично з моменту народження, не цікавився її життям та розвитком. Той факт, що відповідач проходить військову службу з березня 2023 року, не виправдовує його бездіяльність щодо дитини у попередній період. Суд також врахував, що відповідач спочатку не заперечував проти позбавлення батьківських прав, а потім змінив свою позицію, але не надав доказів реальної зміни ставлення до дитини.
Справа №190/1900/23 від 31/10/2024
Суд керувався тим, що спадкодавець за життя не скористався своїм правом на отримання сертифікату та виділення земельної частки (паю) з 1995 року, коли почалося розпаювання земель. Строк позовної давності для захисту цього права (3 роки) сплив ще до набрання чинності новим ЦК України у 2004 році. Оскільки спадкодавець за життя пропустив строк позовної давності і не реалізував своє право, то воно не могло перейти у спадщину.
Справа №758/3206/22 від 06/11/2024
Суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій не встановили важливі обставини справи: у чиєму фактичному володінні перебуває майно, як воно вибуло з володіння позивача, за яких обставин право на нього зареєстроване за відповідачкою. Суди також не дали оцінку доказам про використання підроблених документів при здійсненні реєстраційних дій та не врахували, що майно є предметом іпотеки. Висновки судів про добросовісність набуття позивачем спірного майна визнані передчасними.
Справа №703/4050/15-ц від 06/11/2024
Суд керувався тим, що наявність невиконаного судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не припиняє договірні відносини та не звільняє боржника від відповідальності. Також суд врахував, що відповідач періодично сплачував частини боргу, що свідчить про визнання заборгованості та перериває строк позовної давності. При цьому останній платіж був здійснений 27 червня 2015 року, тому банк не пропустив строк позовної давності, подавши позов 21 липня 2015 року.
Справа №199/5940/20 від 06/11/2024
Суд встановив, що позивач незаконно перебував під адміністративним переслідуванням протягом 10 місяців, оскільки постановами суду було закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення та скасовано постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому суд врахував, що звільнення позивача з органів поліції не було безпосередньо пов’язане з притягненням до адміністративної відповідальності, оскільки це різні види відповідальності.
Справа №445/1824/21 від 06/11/2024
Суд врахував, що відповідач систематично порушував правила співжиття, вчиняв психологічне та фізичне насильство щодо позивачки та членів її сім’ї, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, щодо нього видавався обмежувальний припис. Профілактичні бесіди та заходи впливу не дали позитивних результатів. Суд також взяв до уваги, що право кривдників не може переважати над правами жертв домашнього насильства на фізичну та психологічну недоторканність.
Справа №761/41921/21 від 31/10/2024
Суд відмовив у задоволенні позову, керуючись тим, що нерухоме майно, передане в іпотеку і розташоване в Криму, за законодавством України зберігається за власниками, а його ‘націоналізація’ окупаційною владою є незаконною та не створює юридичних наслідків. Також суд врахував, що банк-відповідач є українською юридичною особою і не відповідає за зобов’язаннями російських структур. При цьому матеріали справи не містять доказів належного виконання позивачем зобов’язань за кредитним договором.
Справа №161/16771/23 від 08/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позивач вже скористався належним способом захисту своїх прав у трудовому спорі в іншій справі, де було перевірено законність його звільнення; 2) заява про звільнення та наказ не є правочинами у розумінні ЦК України, тому не можуть бути визнані недійсними; 3) встановлення фактів про психологічний та фізичний тиск не може бути самостійною вимогою, оскільки ці обставини вже досліджувались у попередній справі.
Справа №458/172/21 від 31/10/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо засудження водія за порушення правил дорожнього руху в стані алкогольного сп’яніння, що спричинило смерть двох осіб.Суд керувався наступними аргументами: 1) Вина водія підтверджується сукупністю доказів – протоколом огляду місця ДТП, висновками експертиз, показаннями свідків; 2) Факт перебування водія в стані алкогольного сп’яніння доведено результатами медичного огляду та токсикологічної експертизи; 3) Призначене покарання (7 років позбавлення волі) відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, враховуючи загибель двох осіб та стан алкогольного сп’яніння.Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу захисника та залишив без змін вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду.
Справа №183/1031/20 від 31/10/2024
Суд керувався наступними аргументами: показаннями свідків, які підтвердили факт відправлення та отримання посилки з патронами; наявністю касових чеків про оплату відправлень; результатами експертизи, яка підтвердила, що вилучені предмети є бойовими припасами; протоколом огляду місця події, під час якого було вилучено патрони. Суд відхилив версію захисту про втрату паспорта обвинуваченим та провокацію з боку свідка як необґрунтовану.
Справа №754/16969/21 від 31/10/2024
Предмет спору – оскарження державної реєстрації права власності на квартиру за іпотекодержателем (ТОВ «Кредитні ініціативи») в порядку позасудового врегулювання.Суд керувався тим, що: 1) іпотечний договір містив застереження про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку; 2) кредитор належним чином надсилав боржнику вимоги про усунення порушень, які той не отримав через власну недбалість; 3) наявність зареєстрованої в квартирі неповнолітньої дитини після укладення договору іпотеки без згоди іпотекодержателя не перешкоджає зверненню стягнення; 4) сплив позовної давності не впливає на право іпотекодержателя звернути стягнення в позасудовому порядку.Суд відмовив у задоволенні позову, визнавши законною реєстрацію права власності на квартиру за іпотекодержателем.
Справа №726/1298/22 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що банк належним чином надіслав боржникам вимогу про усунення порушень, яка не була отримана через їх ухилення. Також банком було дотримано вимоги щодо оцінки майна та надано всі необхідні документи для реєстрації права власності. Суд зазначив, що при реєстрації права власності на предмет іпотеки безспірність заборгованості не перевіряється, а іпотекодавець має право на відшкодування перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром вимог.
Справа №444/3009/19 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що іпотека не була належним чином припинена, оскільки відсутні законні підстави для її припинення. Також суд врахував, що нові власники майна (ОСОБА_3 та ОСОБА_4) не можуть вважатися добросовісними набувачами, оскільки на момент придбання ними майна існували судові спори щодо нього та численні обтяження у вигляді арештів. Крім того, позивачка вчиняла активні дії для захисту своїх прав як іпотекодержателя.
Справа №759/20436/23 від 06/11/2024
Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій помилково відмовили у задоволенні позову через нібито неналежний спосіб захисту. Верховний Суд вказав, що встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем є належним способом захисту прав спадкоємця, навіть якщо нотаріус відмовив у оформленні спадщини через пропуск строку подання заяви про прийняття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Справа №367/6150/19 від 06/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель (ч.1 ст.310 КК України).Суд не навів детальних аргументів у резолютивній частині рішення, оскільки повний текст постанови буде оголошено пізніше. Проте з рішення видно, що Верховний Суд погодився з правовою оцінкою та висновками судів нижчих інстанцій щодо винуватості засудженого.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, а касаційну скаргу засудженого – без задоволення.
Справа №588/93/20 від 07/11/2024
Предмет спору – оскарження прокурором ухвали Сумського апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7, обвинуваченої у вчиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження (ч.1 ст.122 КК України).Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що Верховний Суд знайшов підстави для скасування рішення апеляційного суду, ймовірно через істотні порушення кримінального процесуального закону або неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував ухвалу Сумського апеляційного суду та призначив новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Справа №756/4395/22 від 31/10/2024
Суд встановив, що спірна квартира вибула з володіння спадкодавця через шахрайські дії третіх осіб і в подальшому була придбана добросовісним набувачем. За аналогією закону (ст. 1280 ЦК України), територіальна громада в такому випадку має право лише на грошову компенсацію вартості майна, а не на його витребування в натурі. Суд також врахував, що набувач діяв добросовісно при купівлі квартири, спираючись на дані державного реєстру.
Справа №233/3870/23 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що згідно Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума визначається на одного потерпілого, а не на кожен пошкоджений транспортний засіб. Оскільки страховик вже виплатив власнику максимальну страхову суму за пошкоджений автомобіль (130 000 грн мінус франшиза), він не зобов’язаний додатково відшкодовувати шкоду за пошкоджений причіп того ж власника.
Справа №354/618/15-ц від 31/10/2024
Суд встановив, що земельна ділянка була незаконно вилучена з лісового фонду та передана у приватну власність на підставі підроблених рішень органу місцевого самоврядування, що підтверджено вироком у кримінальній справі. Однак прокурор заявив позов про витребування ділянки до особи, яка вже не є її власником, оскільки ділянка була перепродана третій особі. Також суд вказав, що вимога про визнання недійсним державного акту не є належним способом захисту порушеного права.
Справа №199/9947/21 від 06/11/2024
Предмет спору: витребування земельної ділянки площею 1,6063 га з незаконного володіння на користь територіальної громади міста Дніпра. Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій не встановили правові підстави вибуття земельної ділянки з комунальної власності, зокрема наявність повноважень у виконкому районної ради на розпорядження земельними ділянками в 1992 році. Також не було надано оцінки добросовісності дій набувачів ділянки та пропорційності втручання в їхнє право на мирне володіння майном. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу – скасував рішення апеляційного суду в частині вимог про витребування земельної ділянки та направив справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Справа №824/47/24 від 07/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) цивільно-правові аспекти спорів щодо публічних закупівель можуть передаватись на розгляд міжнародного арбітражу; 2) АТ «Енергоатом» не довело, що виконання арбітражного рішення суперечить публічному порядку України; 3) суд при розгляді заяви про визнання арбітражного рішення не може переглядати його по суті.
Справа №462/6859/21 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що спірна квартира є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки була придбана під час шлюбу за спільні кошти. При цьому набувач за договором довічного утримання (дочка позивачки) не може вважатися добросовісним набувачем, оскільки знала про те, що майно належить подружжю і згода матері на відчуження не отримана. Також суд зазначив, що позовна давність не пропущена, оскільки спір виник лише в 2021 році при укладенні оспорюваного договору.
Справа №638/18708/19 від 06/11/2024
Предмет спору – оскарження позасудового звернення стягнення на іпотечне майно (квартиру) шляхом реєстрації права власності за іпотекодержателем.Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що договір іпотеки містив застереження про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки. Також суд встановив, що іпотекодержатель належним чином направив вимогу про усунення порушень на адресу, вказану в договорі іпотеки, а позивачка не повідомила про зміну своєї адреси. Крім того, на спірну квартиру не поширюється дія закону про мораторій на стягнення іпотечного майна, оскільки позивачка була знята з реєстрації за цією адресою.Верховний Суд залишив без змін постанову апеляційного суду, яка відмовила у задоволенні позову про визнання незаконним позасудового звернення стягнення на іпотечне майно.
Справа №757/12703/19-ц від 08/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) хоча автомобіль дійсно був відчужений неправомірно (за довіреністю, виданою після смерті власника), позивачка обрала неправильний спосіб захисту своїх прав; 2) для витребування майна від добросовісного набувача не потрібно визнавати договір недійсним; 3) позов про витребування майна має бути заявлений до актуального власника автомобіля (ОСОБА_3), який не є відповідачем у справі.
Справа №363/5573/23 від 31/10/2024
Суд керувався тим, що на момент подання позову (вересень 2023 року) діти з матірʼю проживали в Норвегії лише один місяць, отримавши там тимчасовий захист. До цього вони перебували в Чехії, куди виїхали з України через військову агресію. Оскільки їх проживання за кордоном має тимчасовий характер і на момент звернення до суду не можна було встановити їх постійне місце проживання, справа підсудна українським судам.
Справа №461/4188/22 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що при наявності кількох стягувачів однієї черги, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку надходження виконавчих документів на виконання. Оскільки виконавчий документ ОСОБА_2 надійшов до приватного виконавця раніше (11.01.2022), ніж документ позивача ОСОБА_1 (17.01.2022), приватний виконавець правомірно передав майно ОСОБА_2. Попереднє звернення позивача до державної виконавчої служби не впливає на черговість у зведеному виконавчому провадженні у приватного виконавця.
Справа №372/815/18 від 06/11/2024
Предмет спору: визнання недійсним розпорядження районної державної адміністрації та витребування земельних ділянок природно-заповідного фонду з незаконного володіння приватних осіб.Суд при винесенні рішення керувався тим, що спірні земельні ділянки відносяться до земель природно-заповідного фонду та розташовані на території Національного природного парку «Голосіївський», тому в силу закону не могли бути передані у приватну власність. Районна адміністрація перевищила свої повноваження, передавши ці землі у приватну власність без належних погоджень. Оскільки порушення стосується земель природно-заповідного фонду, то позовна давність на такі вимоги не поширюється.Суд задовольнив позов прокурора та постановив повернути спірні земельні ділянки у власність держави, оскільки їх передача у приватну власність була незаконною та суперечила природоохоронному статусу цих земель.
Справа №755/17975/20 від 06/11/2024
Суд врахував, що 80% вартості спірної квартири було сплачено особистими коштами чоловіка від продажу його власної квартири, придбаної до шлюбу. Решта 20% вартості була сплачена зі спільних коштів подружжя. Щодо моторного судна суд встановив, що воно було відчужене під час шлюбу, і дружина не довела, що продаж відбувся проти її волі чи не в інтересах сім’ї.
Справа №204/9592/21 від 31/10/2024
Суд відмовив у задоволенні позову, керуючись тим, що позивач не довів факт спільного проживання з колишньою дружиною однією сім’єю після розірвання шлюбу. Сама лише реєстрація за однією адресою не свідчить про підтримання шлюбних відносин. Крім того, суд врахував, що протягом 16 років жоден з подружжя не оспорював розірвання шлюбу, а позов було подано лише зараз з метою подальшого поділу майна.
Справа №750/9588/23 від 07/11/2024
Предмет спору – оскарження прокурором ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо особи, засудженої за умисне тяжке тілесне ушкодження (ч.1 ст.121 КК України).Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що Верховний Суд знайшов підстави для скасування рішення апеляційного суду, ймовірно виявивши істотні порушення кримінального процесуального закону.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував ухвалу Чернігівського апеляційного суду та призначив новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Справа №501/1551/21 від 06/11/2024
Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд помилково закрив провадження у справі. Хоча вирок у кримінальній справі було скасовано та кримінальне провадження закрито, апеляційний суд при скасуванні вироку не вирішив питання щодо цивільного позову позивачки. Тому справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, і підстав для закриття провадження не було.
Справа №466/9948/21 від 06/11/2024
Суд встановив, що відповідач здійснював будівництво нового будинку без належних дозвільних документів, з порушенням приписів Інспекції ДАБК та будівельних норм. За висновком експертизи, будівництво велося з порушенням протипожежних відстаней між будинками та призводило до руйнування будинку позивачки. Той факт, що відповідач зареєстрував право власності на об’єкт незавершеного будівництва, не легалізує самочинне будівництво.
Справа №344/8350/22 від 07/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку у справі про порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжкі наслідки (ч.2 ст.286 КК України).Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що Верховний Суд розглянув касаційну скаргу засудженого на рішення апеляційного суду в режимі відеоконференції за участю всіх необхідних учасників процесу.Верховний Суд вирішив залишити касаційну скаргу засудженого без задоволення, а попереднє рішення Івано-Франківського апеляційного суду – без змін.
Справа №521/2285/23 від 06/11/2024
Суд встановив, що звільнення було незаконним, оскільки: 1) не було доведено повного знищення виробничих та організаційних умов внаслідок бойових дій; 2) працівниці не запропонували вакантні посади на підприємстві; 3) повідомлення про звільнення надіслали через Viber без попередньої домовленості; 4) не провели консультації з профспілкою. При цьому суд зазначив, що сам факт призупинення дії трудового договору на час воєнного стану не забороняє звільнення, але воно має відбуватися з дотриманням всіх процедур.
Справа №362/3654/23 від 08/11/2024
Суд врахував, що надмірна тривалість кримінального провадження та відсутність результатів розслідування протягом такого тривалого часу негативно впливає на моральний стан позивача, спричиняючи йому моральні страждання. При визначенні розміру компенсації суд керувався характером і глибиною моральних страждань, тривалістю та неефективністю розслідування, а також принципами розумності і справедливості.
Справа №750/13332/21 від 06/11/2024
Предмет спору – стягнення з лізингової компанії коштів, сплачених в рахунок вартості предмета лізингу після розірвання договору фінансового лізингу та повернення предмета лізингу.Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення з таким позовом. Суд встановив, що позивач знав про своє право вимагати повернення коштів ще з листопада 2017 року, коли звертався з позовом про визнання недійсними окремих пунктів договору лізингу. Оскільки він звернувся з вимогою про повернення коштів лише в 2021 році, тобто після спливу трирічного строку позовної давності, суд відмовив у задоволенні позову.Верховний Суд залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій про відмову в задоволенні позову через пропуск строку позовної давності.
Справа №385/349/23 від 06/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що належним способом захисту прав орендодавця, який вважає зареєстроване право оренди відсутнім, є вимога про визнання відсутнім права оренди, а не скасування державної реєстрації. Суд зазначив, що позивач обрав неналежний спосіб захисту свого права, оскільки не заявляв вимогу про визнання відсутнім права оренди, а лише просив скасувати державну реєстрацію додаткової угоди.
Справа №520/20060/18 від 06/11/2024
Предмет спору: зобов’язання не чинити перешкоди у користуванні проїздом загального користування та відновлення стану земельної ділянки. Суд керувався тим, що: 1) Відповідачка самовільно захопила частину проїзду загального користування площею 7 кв.м, що підтверджується експертним висновком; 2) Це порушує права позивачів на проїзд до їхнього домоволодіння; 3) Відповідачка не надала доказів того, що реконструкція її будинку була погоджена з іншими співвласниками або що права позивачів на проїзд не порушуються. Суд зобов’язав відповідачку не чинити перешкоди у користуванні проїздом та перенести стіни двоповерхового будинку для відновлення ширини проїзду відповідно до плану розподілу земельної ділянки 2010 року.
Справа №392/222/20 від 06/11/2024
Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 у 2001 році придбав у відповідача ОСОБА_2 право на земельну частку (пай), що було підтверджено судовими рішеннями. На підставі цього позивач отримав державний акт на право власності на земельну ділянку. Однак у 2019 році відповідач незаконно зареєстрував за собою право власності на цю ж ділянку на підставі старого недійсного державного акту. Суд також врахував, що розпорядження голови райдержадміністрації про передачу земельної ділянки позивачу залишається чинним.
Справа №758/3123/22 від 06/11/2024
Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій не встановили важливі обставини справи: у чиєму фактичному користуванні перебуває спірне майно, як воно вибуло з володіння позивача та за яких обставин було зареєстроване за відповідачем. Також не було належним чином досліджено докази щодо можливого використання підробних документів при здійсненні реєстраційних дій та обставини інших судових спорів між сторонами щодо цього майна.
Справа №466/9396/16-ц від 31/10/2024
Суд встановив, що земельна ділянка була передана в оренду з порушенням закону, оскільки: 1) не було проведено обов’язкові земельні торги при передачі земель водного фонду; 2) не було отримано паспорт водного об’єкта до укладення договору оренди; 3) площа орендованої ділянки (4,5 га) була непропорційно великою порівняно з площею будівлі орендаря (50,4 кв.м); 4) орендар незаконно обмежив доступ громадян до водойми, збудувавши паркан.
Справа №442/4617/23 від 31/10/2024
Суд керувався тим, що виконання судового рішення є невід’ємною складовою права на судовий захист, а держава зобов’язана забезпечити ефективну систему виконання рішень. Суд врахував, що підстава для закінчення виконавчого провадження (вимога суду повернути виконавчий документ без виконання) була скасована апеляційним судом, а також те, що рішення міжнародного арбітражу досі не виконане.
Справа №751/2263/23 від 31/10/2024
Суд встановив, що хоча будинок і був переданий у комунальну власність у 2006 році за актом приймання-передачі, проте багатоквартирний будинок не може бути об’єктом права власності згідно з чинним законодавством. Крім того, позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки він оскаржує фактично відмову в приватизації квартири, а не відсутність реєстрації права власності на весь будинок.
Справа №753/369/21 від 06/11/2024
Суд зазначив, що неподання попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у їх відшкодуванні – у суду є право, а не обов’язок відмовити. Також суд врахував, що представник відповідача подав відзив на апеляційну скаргу з попереднім розрахунком витрат та вчасно заявив про необхідність їх відшкодування до закінчення судових дебатів.
Справа №591/1834/23 від 07/11/2024
Суд керувався тим, що на момент зняття позивача з квартирного обліку у 2014 році відповідна норма ЖК України була чинною та підлягала застосуванню. Хоча пізніше у 2022 році Конституційний Суд визнав цю норму неконституційною, але це рішення не має зворотної дії в часі і не може поширюватися на правовідносини, які виникли та припинилися до його ухвалення. Крім того, відсутній спеціальний закон, який би регулював порядок відшкодування шкоди, завданої актами, визнаними неконституційними.
Справа №727/11088/23 від 06/11/2024
Предмет спору – визнання недійсним договору дарування 1/2 частки квартири, укладеного представником власника за довіреністю з племінником представника.Суд визнав договір недійсним, оскільки встановив зловмисну домовленість між представником власника (ОСОБА_3) та обдарованим (ОСОБА_2), які є дядьком і племінником. Про це свідчить те, що власник продовжував проживати в квартирі та не мав наміру її дарувати, обдарований ніколи в ній не проживав і не претендував на неї, а представник раніше вже відчужував квартири на користь свого племінника від осіб, які зловживали алкоголем. Крім того, власник в період укладення договору зловживав спиртними напоями та перебував на обліку в наркодиспансері.Верховний Суд залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій про визнання договору дарування недійсним.
