Рішення Суду (Велика палата) від 19 листопада 2024 року. Європейська Комісія проти Чеської Республіки. Невиконання державою-членом зобов’язань – Стаття 20 ДФЄС – Громадянство Союзу – Стаття 21 ДФЄС – Право вільного пересування та проживання на території держав-членів – Стаття 22 ДФЄС – Право голосувати та бути кандидатом на муніципальних та європейських парламентських виборах у державі проживання на тих самих умовах, що й громадяни цієї держави – Громадяни Союзу, які проживають у державі-члені, громадянами якої вони не є – Відсутність права стати членом політичної партії – Статті 2 та 10 ДЄС – Демократичний принцип – Стаття 4(2) ДЄС – Повага до національної ідентичності держав-членів – Стаття 12 Хартії основоположних прав Європейського Союзу – Роль політичних партій у вираженні волі громадян Союзу. Справа C-808/21.

Це рішення стосується справи, де Європейська Комісія подала позов проти Чеської Республіки за заборону громадянам ЄС, які не є громадянами Чехії, але проживають у Чехії, ставати членами політичних партій або політичних рухів. Основні висновки Суду були такими:

– Стаття 22 ДФЄС вимагає, щоб громадяни ЄС, які проживають у державі-члені, громадянами якої вони не є, мали рівний доступ до засобів, доступних громадянам, для ефективної реалізації їхнього права голосувати та бути кандидатами на муніципальних та європейських парламентських виборах;

– Чеський закон, що забороняє негромадянам Чехії з ЄС вступати до політичних партій, ставить їх у невигідне становище порівняно з чеськими громадянами щодо їхньої здатності ефективно брати участь у виборах, оскільки членство в політичній партії надає важливі переваги кандидатам;

– Хоча держави-члени можуть регулювати політичні партії як частину своєї національної ідентичності відповідно до статті 4(2) ДЄС, це не може виправдати дискримінацію громадян ЄС у спосіб, що підриває їхні виборчі права за статтею 22 ДФЄС.

Суд постановив, що, забороняючи громадянам ЄС, які не є громадянами Чехії, але проживають у Чеській Республіці, ставати членами політичних партій, Чеська Республіка не виконала свої зобов’язання за статтею 22 ДФЄС. Це рішення має важливі наслідки для забезпечення рівних політичних прав громадян ЄС, які проживають в інших державах-членах.

Деталі