Справа ГЕНЛІ та ін. проти США / 1:22-cv-01716 (2024-11-07)

Ця думка стосується спору про права власності, пов’язані з залізничним коридором у штаті Міссурі. Ключове питання полягає в тому, чи передавали певні історичні документи про право власності сервітути або право повної власності залізничній компанії. Суд проаналізував дві групи документів:

1. Документи з формулюванням “право проїзду” (документи Еверта, Зізе, Фінка та Осборна): Суд встановив, що вони передавали право повної власності, оскільки:
• Формулювання “право проїзду” було лише описом місця розташування, а не обмеженням інтересу
• Документи містили значну грошову компенсацію
• У них не було прямо вказаних обмежень використання лише для залізничних цілей

2. Документи з номінальною компенсацією (документи Кроу та Спредлінга): Суд встановив, що вони передавали лише сервітути, оскільки:
• Вони передбачали лише компенсацію в $1 плюс “будівництво, утримання та експлуатація залізниці”
• Відповідно до законодавства Міссурі, номінальна компенсація призводить лише до сервітуту для залізниць
• Обіцянка побудувати/експлуатувати залізницю не становить цінної компенсації

На основі цього аналізу Суд відхилив позови, пов’язані з першою групою документів, але дозволив продовження розгляду позовів, пов’язаних з другою групою документів.

Деталі