Рішення Суду (Сьома палата) від 7 листопада 2024 року. Skatteministeriet проти Lomoco Development ApS та інших. Запит на попереднє рішення – Спільна система податку на додану вартість (ПДВ) – Директива 2006/112/ЄС – Постачання землі, на якій є лише фундаменти житлових будівель – Класифікація – Стаття 12 – Поняття «будівельна земля» та «будівля або частини будівлі» – Критерій «першого заселення» будівлі. Справа C-594/23.

Суть акту
Рішення стосується тлумачення статті 12 Директиви 2006/112/ЄС щодо класифікації для цілей ПДВ землі, на якій є лише фундаменти житлових споруд. Суд визначив, що така земля повинна вважатися “будівельною землею”, яка підлягає оподаткуванню ПДВ.
Структура акту
Рішення починається з викладу юридичного питання, переданого до Суду Вестре Ландсрет (Високий суд Західної Данії). Потім розглядаються відповідні положення Директиви про ПДВ, зокрема статті 12 та 135. Рішення продовжує аналіз цих положень у світлі фактів справи, особливо зосереджуючись на тому, чи може земля з фундаментами бути класифікована як “будівля” або “частини будівлі” до першого заселення. Суд робить висновок, що земля повинна бути класифікована як “будівельна земля”, отже, підлягає оподаткуванню ПДВ.
Основні положення акту

• Стаття 12 Директиви 2006/112/ЄС: Визначає критерії для класифікації постачання землі або будівель як таких, що підлягають ПДВ, зокрема зосереджуючись на поняттях “будівельна земля” та “перше заселення”.
• Стаття 135: Перераховує звільнення від ПДВ, які не включають будівельну землю, як визначено у статті 12.
• Тлумачення “Будівельної Землі”: Суд уточнює, що земля з лише фундаментами будівлі не кваліфікується як “будівля” або “частини будівлі” згідно зі статтею 12, отже, залишається класифікованою як “будівельна земля” для цілей ПДВ.

Це рішення є значущим, оскільки воно надає ясність щодо класифікації частково розвиненої землі в контексті ПДВ, забезпечуючи, щоб такі транзакції оподатковувалися послідовно в усіх державах-членах.

Деталі