Рішення Суду (Перша палата) – 7 листопада 2024 року
Суть акту
Це рішення стосується відповідності італійського національного законодавства законодавству ЄС, зосереджуючись на питанні, чи можуть центри митної допомоги (CAD) діяти за межами митного округу їх зареєстрованого офісу. Суд розглядає Митний кодекс Союзу та Директиву 2006/123/ЄС щодо надання послуг та територіальних обмежень.
Структура та основні положення
Рішення структуроване навколо тлумачення статті 18 Митного кодексу Союзу та статей 10 і 15 Директиви 2006/123/ЄС. Воно досліджує умови, за яких митні представники можуть надавати послуги як у своїй державі-члені, так і по всьому ЄС. Суд розглядає актуальність територіальних обмежень та їх обґрунтування відповідно до законодавства ЄС, зокрема щодо свободи надання послуг.
Основні положення

• Стаття 18 Митного кодексу Союзу: Дозволяє державам-членам встановлювати умови для митних представників, які надають послуги на їх території, за умови, що ці умови відповідають законодавству ЄС.
• Директива 2006/123/ЄС: Вимагає, щоб будь-які територіальні обмеження на надання послуг були недискримінаційними, необхідними та пропорційними, обґрунтованими переважаючою причиною, що стосується суспільного інтересу.
• Італійське законодавство: Італійський закон обмежує CAD діяти лише в межах митного округу їх зареєстрованого офісу, що Суд перевіряє на відповідність законодавству ЄС.

Важливі міркування
Суд постановив, що територіальне обмеження, накладене італійським законодавством на CAD, не повинно суперечити законодавству ЄС. Він підкреслив, що такі обмеження не повинні застосовуватися непослідовно і повинні бути обґрунтовані причиною суспільного інтересу, забезпечуючи, що жодні менш обмежувальні заходи не можуть досягти тієї ж мети. Це рішення підкреслює баланс між національною регуляторною автономією та загальними принципами внутрішнього ринку ЄС.

Деталі