СПРАВА “ГАВРИЛИК ПРОТИ УКРАЇНИ”

Справа стосується спору між громадянкою України Ольгою Гаврилик та її племінником щодо alleged неналежного поводження та майнових прав на будинок у Львівській області. Заявниця стверджувала, що 4 серпня 2014 року її племінник фізично напав на неї, внаслідок чого вона отримала незначні тілесні ушкодження під час суперечки про продаж її будинку. Рішення Суду зосереджене на двох основних аспектах: скарзі за статтею 3 (заборона катування) та статтею 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції. Суд визнав скаргу за статтею 3 неприйнятною через недостатні докази тяжкості ушкоджень, але підтримав скаргу за статтею 8 щодо невиконання державою ефективного розслідування.

Ключові положення рішення включають:
– Суд встановив порушення процесуального аспекту статті 8 Конвенції через неефективне розслідування українськими органами
– Розслідування, розпочате у серпні 2014 року, залишалося незавершеним майже десять років, з численними закриттями та поновленнями
– Суд зазначив, що надмірна тривалість провадження практично унеможливила подальше ефективне розслідування
– Внутрішні суди неодноразово визнавали розслідування неповним і визначали необхідні процесуальні кроки, які не були здійснені

Найбільш значущі аспекти цього рішення:
– Встановлено, що тривалі розслідування без вирішення (у цій справі майже 10 років) становлять порушення позитивних зобов’язань держави за статтею 8
– Суд підкреслює відповідальність держави щодо проведення своєчасних та ефективних розслідувань у справах, що стосуються приватних осіб
– Рішення висвітлює відмінність порогів тяжкості, необхідних для встановлення порушень за статтею 3 та статтею 8 у справах про фізичне насильство

Деталі