Рішення Суду (Шоста палата) від 12 грудня 2024 року. Belgische Staat / Federale Overheidsdienst Financiën проти Volvo Group Belgium NV. Запит про попереднє рішення – Пряме оподаткування – Стаття 49 ДФЄС – Свобода заснування – Податок на прибуток компаній – Національне законодавство, що встановлює податок на справедливість – Національне рішення про скасування цього законодавства – Збереження наслідків – Податок не сплачується неrezидентною компанією з постійним представництвом у державі-члені – Податок сплачується дочірньою компанією неrezидента – Вибір правової форми – Порівнянність ситуацій. Справа C-436/23.

Це рішення стосується тлумачення права ЄС щодо оподаткування прибутку компаній та свободи заснування у зв’язку з бельгійською системою “податку на справедливість”. Справа досліджує, чи дискримінує податкова система Бельгії дочірні компанії іноземних компаній порівняно з постійними представництвами/філіями іноземних компаній, що працюють у Бельгії. Податок на справедливість застосовується до дочірніх компаній, але не до постійних представництв. Суд проаналізував, чи порушує така різна обробка принципи свободи заснування ЄС згідно зі статтею 49 ДФЄС.

Ключові положення:
– Податок на справедливість накладається на резидентні дочірні компанії нерезидентних компаній на розподілені прибутки, які не були включені до остаточного оподатковуваного прибутку через податкові пільги
– Нерезидентні компанії з постійними представництвами в Бельгії не підлягають цьому податку
– Ставка податку становить 5% від розрахованої оподатковуваної суми
– Малі компанії звільнені від цього платежу

Основні висновки:
– Суд встановив, що дочірні компанії та постійні представництва не перебувають у порівнянних ситуаціях у цій справі
– Оскільки Бельгія вирішила не оподатковувати постійні представництва, немає дискримінації за законодавством ЄС
– Отже, бельгійська система податку на справедливість не порушує принципів свободи заснування ЄС

Деталі