Судове рішення Суду (Десята палата) від 5 грудня 2024 року. AS „Tallinna Kaubamaja Grupp” та AS „KIA Auto” проти Konkurences padome. Запит про попереднє рішення – Конкуренція – Угоди, рішення та узгоджені практики – Стаття 101(1) ДФЄС – Вертикальні угоди – Обмеження «за ефектом» – Угода про встановлення обмежень щодо автомобільних гарантій – Обов’язок органу з питань конкуренції довести антиконкурентні ефекти – Фактичні та потенційні ефекти. Справа C-606/23.

Це судове рішення стосується тлумачення статті 101(1) ДФЄС щодо вертикальних угод та обмежень конкуренції в контексті автомобільних гарантій. Справа стосується умов гарантії KIA Auto, які вимагали від власників автомобілів обслуговувати свої транспортні засоби лише в авторизованих дилерів з використанням оригінальних запчастин для збереження дійсності гарантії.

Рішення роз’яснює, що при оцінці того, чи обмежує угода конкуренцію «за ефектом», органи з питань конкуренції не повинні доводити, що фактичні обмежувальні ефекти на конкуренцію вже відбулися. Достатньо продемонструвати потенційні обмежувальні ефекти, які є відчутними, на основі аналізу того, як би функціонувала конкуренція без такої угоди.

Суд окреслює ключові принципи аналізу обмежень конкуренції за ефектом:

– Аналіз повинен враховувати фактичний економічний та правовий контекст, природу товарів/послуг та структуру ринку
– Необхідно встановити реалістичний контрфактичний сценарій, що показує, як би ринок функціонував без угоди
– Можна розглядати як фактичні, так і потенційні ефекти, якщо вони є достатньо відчутними
– Орган з питань конкуренції повинен належним чином визначити відповідні ринки та ідентифікувати відчутні ефекти

Рішення узгоджує тлумачення обмежень конкуренції за статтею 101 ДФЄС з подібними принципами, встановленими для статті 102 ДФЄС щодо зловживання домінуванням, підтверджуючи, що демонстрація потенційних антиконкурентних ефектів є достатньою в обох контекстах.

Деталі