СПРАВА “M.I. проти ШВЕЙЦАРІЇ”

Справа стосується гомосексуального громадянина Ірану, який шукав притулку у Швейцарії, стверджуючи, що йому загрожуватиме переслідування у разі повернення до Ірану. Швейцарські органи влади відхилили його заяву про надання притулку, що призвело до його звернення до Європейського суду з прав людини. Суд встановив, що Швейцарія порушить статтю 3 Конвенції (заборона катувань та нелюдського поводження), якщо депортує заявника до Ірану без нової оцінки двох ключових аспектів: (1) ризику поганого поводження, якого він зазнає як гомосексуальний чоловік в Ірані, та (2) наявності державного захисту від поганого поводження з боку недержавних суб’єктів.

Основні положення рішення включають:
• Суд визнав, що гомосексуальність заявника не заперечується, а сексуальна орієнтація є фундаментальною частиною особистості, яку не можна змушувати приховувати
• Швейцарські органи влади не провели належної оцінки готовності та спроможності іранської влади захистити заявника від поганого поводження з боку недержавних суб’єктів
• Суд постановив, що тимчасовий захід, який перешкоджає депортації заявника, залишається чинним до набрання рішенням законної сили
• Суд присудив заявникові 7 000 євро судових витрат, але визнав, що встановлення порушення є достатньою компенсацією за немайнову шкоду

Найважливіші аспекти для впровадження:
• Держави повинні проводити ретельну оцінку ризиків, з якими стикаються шукачі притулку ЛГБТІ, включаючи переслідування з боку держави та недержавних суб’єктів
• Той факт, що заявник раніше жив приховано, не означає, що від нього можна очікувати продовження такої поведінки для уникнення переслідування
• При оцінці заяв про притулок, пов’язаних з сексуальною орієнтацією, органи влади повинні розглядати наявність та ефективність державного захисту від переслідування з боку недержавних суб’єктів

Деталі