СПРАВА ЗАФФЕРАНІТА ТА ІНШИХ ПРОТИ САН-МАРИНО

Справа стосується законодавчого втручання Сан-Марино, що впливає на провадження щодо реконструкції кар’єри та винагороди військовослужбовців. Європейський суд з прав людини встановив, що прийняття закону № 88/2016, який змінив результат судового провадження на користь держави, порушує статтю 6 § 1 Конвенції (право на справедливий суд). Суд визначив, що держава не надала достатньо переконливих причин для виправдання зворотної дії закону щодо поточних проваджень.

Рішення розглядає два основні скарги:
– Порушення статті 6 § 1 (право на справедливий суд) – визнано прийнятним та порушеним
– Порушення статті 1 Протоколу № 1 (захист власності) – визнано неприйнятним

Суд зосередився на тому, чи:
– Законодавче втручання відбулося під час судового провадження
– Існували вагомі підстави загального інтересу для виправдання такого втручання
– Втручання створило непропорційний тягар для заявників

Ключові положення для практичного використання:
– Законодавче втручання в поточні судові провадження вимагає вагомих підстав загального інтересу
– Фінансові міркування самі по собі не можуть виправдати заміну судів законодавчим органом
– Коли рішення адміністративного органу є необхідною попередньою умовою для звернення до суду, цей період має бути врахований при визначенні статусу провадження
– Аргумент держави про рівне ставлення до подібних ситуацій не є достатнім виправданням зворотної дії закону
– Суд присудив як майнову, так і немайнову компенсацію для відшкодування втрати реальних можливостей через несправедливе провадження

Деталі