Рішення Суду (Восьма палата) від 7 листопада 2024 року. ERB New Europe Funding II проти YI. Запит на попереднє рішення – Захист прав споживачів – Директива 93/13/ЄЕС – Стаття 7(1) – Несправедливі умови в споживчих договорах – Повноваження та обов’язки національного суду – Перше правове звернення споживача до суду за місцем реєстрації продавця або постачальника без допомоги адвоката та без присутності споживача на слуханні – Друге правове звернення споживача до суду за місцем його проживання з допомогою адвоката – Res judicata – Стаття 47 Хартії основних прав Європейського Союзу – Ефективний судовий захист споживача. Справа C-178/23.

Рішення Суду (Восьма палата) – 7 листопада 2024 року
Рішення у справі C‑178/23 стосується тлумачення статті 7(1) Директиви Ради 93/13/ЄЕС про несправедливі умови в споживчих договорах у світлі принципу ефективності та права на ефективний судовий захист, гарантованого статтею 47 Хартії основних прав ЄС. Справа стосувалася ERB New Europe Funding II та споживача YI щодо ймовірної несправедливості певних умов кредитного договору.

Структура та ключові положення
Рішення структуроване навколо запиту на попереднє рішення від Спеціалізованого трибуналу Муреш у Румунії. Воно охоплює такі основні питання:

• Процесуальний контекст, у якому споживач спочатку звернувся за правовим захистом без адвоката і не був присутній на слуханні, а пізніше звернувся за другим захистом з юридичною допомогою.
• Принцип res judicata (справа, яка була розглянута компетентним судом і тому не може бути повторно розглянута тими ж сторонами).
• Обов’язок держав-членів за Директивою 93/13 забезпечити ефективні засоби для запобігання продовженню використання несправедливих умов у споживчих договорах.
• Баланс між національною процесуальною автономією та необхідністю забезпечення ефективного судового захисту для споживачів за законодавством ЄС.

Це рішення підтверджує, що хоча законодавство ЄС не вимагає від національних судів ігнорувати принцип res judicata, воно зобов’язує, щоб захист прав споживачів був ефективним, тобто національні правила не повинні робити надмірно складним здійснення прав, наданих законодавством ЄС.

Основні положення для використання
Суд уточнив, що:

• Стаття 7(1) Директиви 93/13 не зобов’язує національний суд повторно розглядати договірні умови, які вже були розглянуті іншим судом зі статусом res judicata, за умови, що споживач був належним чином поінформований про засоби захисту і жодні процесуальні порушення не завадили споживачу реалізувати свої права.
• Принцип ефективності та стаття 47 Хартії вимагають, щоб споживачі мали доступ до ефективного судового захисту, що забезпечує можливість оскаржити несправедливі умови, якщо процесуальні недоліки в попередніх провадженнях завадили їм це зробити.
• Національні суди повинні забезпечити, щоб споживачі були поінформовані про свої права та можливі засоби захисту, а будь-яке рішення повинно бути належним чином обґрунтоване для полегшення розуміння та реагування споживача.

Це рішення підкреслює важливість процесуальної справедливості та обізнаності споживачів у судових провадженнях щодо несправедливих умов договорів, балансуючи національні правові доктрини з європейськими стандартами захисту прав споживачів.

Деталі