1. Предметом спору є скарга АТ “Харківгаз” на дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження з примусового стягнення з АТ “Харківгаз” на користь АТ “Укртрансгаз” судового збору.
2. Суди попередніх інстанцій задовольнили скаргу АТ “Харківгаз”, виходячи з того, що компанія має частку держави у статутному капіталі понад 25%, а отже, примусове виконання рішень щодо неї має здійснювати державна виконавча служба, а не приватний виконавець; суди також послались на попередню правову позицію Верховного Суду, згідно з якою управління активами АРМА є тотожним праву власності. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій, зазначивши, що управління активами, переданими АРМА, не є тотожним праву власності, оскільки власник активу зберігає право власності, а управління лише обмежує реалізацію окремих правомочностей на час дії арешту. Суд касаційної інстанції підкреслив, що саме перебування частки у статутному капіталі товариства в управлінні АРМА не може бути підставою для заборони приватному виконавцю здійснювати примусове виконання судового рішення. **** Верховний Суд зазначив, що відступає від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19.12.2024 у справі № 903/62/23, відповідно до яких зміст управління активами є тотожним змісту права власності.
3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні скарги АТ “Харківгаз” на дії приватного виконавця.
