1. Предметом спору є оскарження ухвали апеляційного господарського суду про відмову в перегляді за нововиявленими обставинами постанови цього ж суду, яка стосувалася скарги на дії ліквідатора у справі про банкрутство.
2. Верховний Суд розглянув касаційну скаргу, в якій скаржник стверджував, що апеляційний суд не врахував важливу обставину – визнання нечинним нормативного акта, на якому ґрунтувалося попереднє рішення. Суд касаційної інстанції зазначив, що для перегляду рішення за нововиявленими обставинами необхідно, щоб ці обставини існували на момент розгляду справи, були невідомі заявнику та мали істотне значення. У даному випадку, визнання нормативного акта нечинним відбулося вже після ухвалення оскаржуваного рішення, тому не може вважатися нововиявленою обставиною. Суд також відступив від попереднього висновку щодо неможливості оскарження ухвали апеляційного суду про відмову в перегляді за нововиявленими обставинами рішення щодо скарги на дії арбітражного керуючого, зазначивши, що таке оскарження можливе.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду – без змін.
