1. Предметом спору є стягнення 400 000 грн з фізичної особи, як забезпечення виконання зобов’язань за договором поруки у справі про банкрутство.
2. Суд касаційної інстанції підтримав рішення апеляційного суду про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача в межах суми позову, мотивуючи це тим, що виконання судового рішення безпосередньо залежить від наявності у відповідача коштів, а його доходи значно менші за суму боргу, і відповідачем не надано доказів наявності іншого майна, крім земельної ділянки та будинку. Суд зазначив, що арешт майна не обмежує права володіння та користування, а лише право розпорядження, і це є додатковою гарантією виконання рішення суду. Суд також вказав, що відповідач не довів невідповідність заходів забезпечення позову, а наявність у відповідача правомочностей власника майна вказує на можливість його відчуження у будь-який момент, що може унеможливити виконання рішення суду.
3. Суд постановив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.
Суд вказав, що він відступає від попередніх висновків щодо неможливості накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, які були викладені в низці постанов Верховного Суду.
