Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених

Аналіз проекту закону:

Аналіз проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених”

Вітаю! Сьогодні ми розглянемо важливий проект закону, спрямований на модернізацію наукової сфери України, зокрема, щодо дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених.

Суть проекту Закону

Цей проект закону вносить зміни до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, щоб удосконалити регулювання питань дослідницької інфраструктури, забезпечити відкритий доступ до наукових даних і результатів, а також посилити підтримку молодих вчених. Він визначає ключові поняття, такі як “відкрита наука”, “дослідницькі дані” та “дослідницька інфраструктура”, та встановлює порядок створення та функціонування Реєстру дослідницької інфраструктури. Також закон передбачає заходи щодо підтримки мобільності та професійного розвитку молодих вчених.

Структура та основні положення

Законопроект складається з кількох розділів, що вносять зміни до різних статей Закону “Про наукову і науково-технічну діяльність”. Основні зміни стосуються:

1. Визначення термінів: Додаються нові визначення, такі як “відкрита наука”, “дослідницькі дані”, “науковий керівник наукового (науково-технічного) проекту”, “постдокторант”. Уточнюються визначення “дослідницької інфраструктури” та “наукового результату”.
2. Дослідницька інфраструктура: Деталізуються положення щодо дослідницької інфраструктури, включаючи створення та ведення Реєстру дослідницької інфраструктури, вимоги до регламенту доступу до об’єктів інфраструктури. Визначаються різні види дослідницької інфраструктури (локальна, розподілена, віртуальна).
3. Центри колективного користування науковим обладнанням: Уточнюються завдання та функції центрів колективного користування науковим обладнанням, а також умови надання послуг.
4. Національні наукові центри: Вдосконалюються положення щодо статусу, завдань та управління національними науковими центрами.
5. Державні ключові лабораторії: Деталізуються умови створення та діяльності державних ключових лабораторій.
6. Ради молодих вчених: Визначається роль та функції рад молодих вчених у наукових установах та закладах вищої освіти.
7. Фінансування: Розширюються можливості фінансування наукової діяльності, включаючи грантову підтримку та залучення коштів з різних джерел.
8. Відкрита наука: Впроваджуються принципи відкритої науки, включаючи відкритий доступ до результатів досліджень та дослідницьких даних.

Зміни в порівнянні з попередніми версіями:

• Виключено визначення “державна дослідницька інфраструктура”.
• Уточнено визначення “дослідницька інфраструктура”, зроблено акцент на сукупності засобів, ресурсів та пов’язаних з ними послуг.
• Внесено зміни до визначення “науковий результат”, прибрано вимогу щодо “наукового повідомлення про науково-дослідну роботу”.
• Введено поняття “науковий керівник наукового (науково-технічного) проекту”.
• Додано положення про Реєстр дослідницької інфраструктури.

Основні положення та їх важливість

Найбільш важливими положеннями цього проекту закону, на мою думку, є:

• Визначення “відкритої науки” та “дослідницьких даних”: Ці визначення створюють основу для розвитку відкритого доступу до наукової інформації, що сприятиме прискоренню наукового прогресу та поглибленню співпраці між вченими.
• Створення Реєстру дослідницької інфраструктури: Реєстр стане важливим інструментом для обліку та координації використання дослідницької інфраструктури в Україні, а також для забезпечення доступу до неї.
• Вимоги до регламенту доступу до об’єктів дослідницької інфраструктури: Ці вимоги забезпечать прозорість та рівні можливості для всіх суб’єктів наукової діяльності при використанні дослідницької інфраструктури.
• Положення щодо підтримки молодих вчених: Законопроект передбачає заходи щодо забезпечення професійного розвитку та залучення молодих вчених до наукової діяльності, що є важливим для оновлення наукового потенціалу країни.
• Можливість впровадження договорів про науковий консалтинг: Закон створює умови для залучення іноземних консультантів для підтримки молодих вчених.

Ці зміни мають велике значення для законодавців, оскільки вони сприятимуть модернізації наукової сфери та підвищенню її ефективності. Експерти зможуть використовувати нові положення для розробки більш ефективних політик у сфері науки та інновацій. Для бізнесу це відкриє нові можливості для співпраці з науковими установами та використання наукових розробок у своїй діяльності. Громадяни отримають ширший доступ до наукової інформації та можливість брати участь у наукових дослідженнях.
Загалом, цей проект закону є важливим кроком у напрямку розвитку науки та інновацій в Україні. Він створює правову основу для модернізації дослідницької інфраструктури, забезпечення відкритого доступу до наукової інформації та підтримки молодих вчених, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності української науки на міжнародному рівні.

Аналіз інших документів:

Аналіз документів щодо проекту Закону України №10218

1. Лист Міністерства освіти і науки України (МОН)

Позиція МОН: МОН підтримує прийняття проекту закону, оскільки він вимагатиме розробки та внесення змін до численних підзаконних нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації. Це свідчить про готовність МОН адаптувати нормативну базу у разі ухвалення закону.
Основні положення:

• Розробка нових підзаконних актів: У разі прийняття законопроекту необхідно буде розробити сім постанов Кабінету Міністрів України, що регулюватимуть різні аспекти наукової діяльності, зокрема:
  • Положення про конкурсні наукові програми для постдокторантів.
  • Критерії формування переліків об’єктів дослідницької інфраструктури.
  • Положення про Реєстр дослідницької інфраструктури.
  • Порядок утворення національних консорціумів дослідницьких інфраструктур.
  • Умови сплати внесків за входження дослідницької інфраструктури України до міжнародних мереж.
  • Положення про національний науковий центр.
  • Порядок формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні розробки.
• Внесення змін до існуючих актів: Також потрібно буде внести зміни до дев’яти постанов Кабінету Міністрів України, що стосуються питань функціонування наукових центрів, фондів, рад та електронних систем.

Важливість для зацікавлених сторін:

• Законодавці: Цей лист показує обсяг роботи, який необхідно буде виконати урядові після ухвалення закону, та може вплинути на рішення щодо підтримки законопроекту.
• Експерти: Лист надає інформацію про конкретні сфери, які потребуватимуть експертної оцінки та розробки нових положень.
• Бізнес: Інформація про зміни в регулюванні може допомогти підприємствам, залученим у науково-технічну діяльність, адаптуватися до нових умов.
• Громадяни: Лист демонструє, як уряд планує підтримувати наукову діяльність та розвиток дослідницької інфраструктури, що може вплинути на якість освіти та наукових досліджень в Україні.

2. Фінансово-економічні розрахунки до проекту Закону

Позиція автора: Документ підтримує проект закону, оскільки містить фінансово-економічне обґрунтування необхідності його прийняття. Документ демонструє позитивний прогноз впливу законопроекту на розвиток науки та інновацій.
Основні положення:

• Стратегічні цілі: Документ визначає стратегічні цілі, пов’язані з розвитком науки та інновацій, зокрема розбудову дослідницької інфраструктури та збільшення кількості вчених, залучених до міжнародних проектів.
• Бюджетна програма: Реалізація акта планується в межах бюджетної програми Міністерства освіти і науки України (загальнодержавні видатки та кредитування).
• Фінансування: Загальна вартість публічної послуги з формування та реалізації акта становить близько 1.19 млрд грн на рік, яка покривається за рахунок коштів державного бюджету.
• Вплив на бюджет: Документ показує вплив законопроекту на видатки та доходи державного бюджету, підкреслюючи, що реалізація положень законопроекту здійснюватиметься в межах коштів державного бюджету.
• Показники результату: Вказуються очікувані позитивні зміни в кількості вчених, рівні поінформованості, витратах на науку у ВВП та участі українських вчених у міжнародних дослідженнях.

Важливість для зацікавлених сторін:

• Законодавці: Надає інформацію про фінансові аспекти реалізації законопроекту та очікувані результати.
• Експерти: Дозволяє оцінити обґрунтованість фінансових розрахунків та стратегічних цілей.
• Бізнес: Інформує про потенційні можливості для розвитку наукоємного бізнесу та інновацій.
• Громадяни: Показує, як державні кошти спрямовуються на розвиток науки та інновацій, що може сприяти економічному зростанню та покращенню якості життя.

3. Постанови Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України

Позиція авторів: Постанови виражають підтримку проекту закону, оскільки містять рішення про внесення його на розгляд Верховної Ради України та представляють його у парламенті.
Основні положення:

• Подання законопроекту: Кабінет Міністрів України подає проект Закону до Верховної Ради України для розгляду.
• Представлення законопроекту: Міністр освіти і науки представляє проект Закону у Верховній Раді.
• Постанова про прийняття за основу: Верховна Рада України постановляє прийняти за основу проект Закону та доручає Комітету з питань освіти, науки та інновацій доопрацювати законопроект.

Важливість для зацікавлених сторін:

• Законодавці: Отримання інформації про офіційне внесення законопроекту на розгляд та його підтримку урядом.
• Експерти: Можливість аналізу та надання коментарів до законопроекту на різних етапах його розгляду.
• Бізнес та громадяни: Інформування про початок законодавчого процесу та можливість впливу на нього через звернення до народних депутатів та участь у громадських обговореннях.

4. Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України

Позиція управління: Управління висловлює ряд зауважень та пропозицій до законопроекту, що свідчить про необхідність його доопрацювання, але не виступає проти його прийняття за умови врахування наданих зауважень.
Основні положення:

• Термінологія: Зауваження щодо необхідності уточнення та узгодження термінології, зокрема визначень понять «державна дослідницька інфраструктура» та «наукові та науково-технічні послуги».
• Право власності: Неузгодженість положень щодо форми власності дослідницької інфраструктури (державна, приватна, комунальна).
• Доступ до обладнання: Звуження кола осіб, які можуть передавати наукове обладнання, що може ускладнити розвиток дослідницької інфраструктури.
• Правова визначеність: Наявність нечітких формулювань, що допускають різні інтерпретації та порушують принцип правової визначеності.
• Техніко-юридичні недоліки: Невідповідність окремих термінів нормам закону, невикористання окремих визначень у тексті проекту.

Важливість для зацікавлених сторін:

• Законодавці: Необхідність врахування зауважень для покращення якості законопроекту та уникнення правових колізій.
• Експерти: Висновок надає конкретні напрями для експертного аналізу та внесення змін до законопроекту.
• Бізнес та громадяни: Інформування про потенційні проблеми у застосуванні законопроекту та необхідність їх усунення.

5. Висновок Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

Позиція Комітету: Комітет підтримує законопроект за умови, що його реалізація буде здійснюватися в межах коштів державного бюджету, передбачених на відповідні цілі.
Основні положення:

• Вплив на бюджет: Законопроект має вплив на показники державного бюджету.
• Фінансове забезпечення: Реалізація положень законопроекту здійснюватиметься за рахунок та в межах коштів державного бюджету за бюджетними програмами окремих головних розпорядників бюджетних коштів.
• Відсутність додаткових видатків: Законопроект не потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

Важливість для зацікавлених сторін:

• Законодавці: Оцінка фінансових наслідків прийняття законопроекту та забезпечення його відповідності бюджетному законодавству.
• Експерти: Аналіз фінансової обґрунтованості законопроекту та його впливу на бюджетну систему.
• Бізнес та громадяни: Інформування про джерела фінансування заходів, передбачених законопроектом.

6. Висновок Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу

Позиція Комітету: Комітет в цілому підтримує законопроект, оскільки він спрямований на адаптацію законодавства України до законодавства ЄС, але водночас вказує на необхідність його доопрацювання з метою дотримання принципу правової визначеності.
Основні положення:

• Відповідність праву ЄС: Законопроект не суперечить зобов’язанням України відповідно до Угоди про асоціацію та праву Європейського Союзу.
• Співробітництво у сфері науки та технологій: Законопроект охоплюється статтею 374 Угоди про асоціацію, яка стосується співробітництва у сфері науки та технологій.
• Правова визначеність: Необхідність доопрацювання законопроекту з метою дотримання принципу правової визначеності, зокрема в контексті термінологічної єдності.

Важливість для зацікавлених сторін:

• Законодавці: Оцінка відповідності законопроекту євроінтеграційним зобов’язанням України.
• Експерти: Аналіз законопроекту на предмет його відповідності праву ЄС та надання рекомендацій щодо його доопрацювання.
• Бізнес та громадяни: Інформування про вплив законопроекту на інтеграцію України до європейського наукового простору.

7. Висновок Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій

Позиція Комітету: Комітет підтримує прийняття законопроекту в другому читанні та в цілому, з урахуванням необхідних техніко-юридичних правок.
Основні положення:

• Мета законопроекту: Удосконалення норм Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених.
• Пропозиції та поправки: Комітет опрацював пропозиції та поправки до законопроекту, усуваючи дискусійні положення та встановлюючи юридичну визначеність його окремих положень.
• Зміни до законопроекту: Передбачено доповнення та уточнення визначень, розширення прав вчених, посилення відповідальності, забезпечення відкритого доступу до результатів досліджень, уточнення повноважень ради молодих вчених та інші зміни.

Важливість для зацікавлених сторін:

• Законодавці: Отримання остаточного варіанту законопроекту, підготовленого до другого читання з урахуванням пропозицій та поправок.
• Експерти: Можливість оцінки змін, внесених до законопроекту, та їх впливу на наукову сферу.
• Бізнес та громадяни: Інформування про остаточні положення законопроекту та їх потенційний вплив на наукову діяльність та інноваційний розвиток.

8. Висновок Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації

Позиція Комітету: Комітет в цілому підтримує законопроект, відзначаючи необхідність вдосконалення державної підтримки молодим вченим, але вказує на необхідність доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень щодо створення та функціонування Реєстру дослідницьких інфраструктур.
Основні положення:

• Реєстр дослідницьких інфраструктур: Зауваження щодо необхідності визначення в законі відомостей про реєстр, згідно з Законом України «Про публічні електронні реєстри».
• Необхідність доопрацювання: Законопроект потребує доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень щодо створення та функціонування Реєстру.

Важливість для зацікавлених сторін:

• Законодавці: Необхідність врахування зауважень щодо створення та ведення Реєстру для забезпечення його законності та ефективності.
• Експерти: Аналіз законопроекту на предмет його відповідності законодавству про електронні реєстри та надання рекомендацій щодо його доопрацювання.
• Бізнес та громадяни: Інформування про потенційні проблеми у функціонуванні Реєстру та необхідність їх усунення.

9. Висновок Головного управління документального забезпечення Апарату Верховної Ради України

Позиція управління: Управління здійснило фахову (лінгвістичну) експертизу та надало редакційні правки з метою поліпшення якості тексту законопроекту.
Основні положення:

• Редакційні правки: Запропоновано редакційні правки щодо вживання термінів, вдосконалення тексту, виправлення помилок та приведення тексту у відповідність з Правилами оформлення проектів законів та основними вимогами законодавчої техніки.
• Врахування правок: Зауважень до тексту законопроекту немає після врахування секретаріатом головного комітету узгоджених редакційних правок.

Важливість для зацікавлених сторін:

• Законодавці: Отримання законопроекту, викладеного сучасною українською літературною мовою з урахуванням функціонально-стилістичних особливостей офіційно-ділового стилю.
• Експерти: Переконання у відповідності законопроекту вимогам законодавчої техніки.
• Бізнес та громадяни: Отримання чіткого та зрозумілого тексту законопроекту.

10. Зауваження Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України

Позиція управління: Управління висловлює зауваження щодо невідповідності положень законопроекту вимогам Закону України “Про публічні електронні реєстри” та потребує перегляду та суттєвого доопрацювання.
Основні положення:

• Вимоги до реєстру: Законопроект не враховує вимоги частин другої та третьої статті 26 Закону України “Про публічні електронні реєстри” щодо врегулювання саме актом законодавства обов’язкових аспектів його функціонування.
• Відсутність визначень: Законопроектом не визначено держателя реєстру, назву та/або вимоги до адміністратора реєстру, об’єкт (об’єкти) реєстру, порядок його (їх) реєстрації та ідентифікації та інші важливі аспекти.
• Підзаконне регулювання: В порушення вимог Конституції України основоположні питання створення та функціонування Національної електронної науково-інформаційної системи та Реєстру дослідницької інфраструктури визначатиметься на рівні підзаконних нормативно-правових актів.

Важливість для зацікавлених сторін:

• Законодавці: Необхідність перегляду та суттєвого доопрацювання положень законопроекту для забезпечення його відповідності Конституції та законам України.
• Експерти: Аналіз законопроекту на предмет його відповідності вимогам законодавства та надання рекомендацій щодо його доопрацювання.
• Бізнес та громадяни: Інформування про потенційні проблеми з законністю та ефективністю функціонування Реєстру.

Повний текст за посиланням