Справа №910/2571/24 від 17/04/2025
Доброго дня! З радістю допоможу вам розібратися в цьому судовому рішенні.
1. Предметом спору є оскарження ТОВ «Вог Ресурс» рішення Антимонопольного комітету України.
2. У даному випадку, Верховний Суд залишив без змін постанову апеляційного суду, підтримавши таким чином рішення АМКУ. На жаль, з наданої частини постанови неможливо зрозуміти конкретні аргументи суду, оскільки відсутня мотивувальна частина. Проте, можна припустити, що суд погодився з висновками апеляційного суду щодо правомірності рішення АМКУ, можливо, в частині дотримання процедури прийняття рішення, наявності доказів порушення конкуренційного законодавства, або ж обґрунтованості накладених санкцій. Для більш точного аналізу необхідний повний текст судового рішення.
3. Верховний Суд постановив залишити касаційну скаргу ТОВ «Вог Ресурс» без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду – без змін.
Справа №916/3517/24 від 16/04/2025
Звісно, ось аналіз судового рішення, як ви просили:
1. Предметом спору є оскарження ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження через пропуск строку на апеляційне оскарження.
2. Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду, вказавши, що апеляційний суд не врахував усіх обставин справи в сукупності, а саме: значну суму збитків, відсутність участі відповідача в суді першої інстанції, переведення працівників на дистанційну роботу через бойові дії в регіоні, обстріли території, де проживає директор підприємства, та подання апеляційної скарги представником відповідача після ознайомлення з рішенням суду в межах 20-денного строку. Суд касаційної інстанції наголосив, що апеляційний суд не оцінив поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження у їх сукупності через призму частини третьої статті 256 ГПК України, а також не врахував обов’язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав. Суд також зазначив, що апеляційний суд не надав обґрунтованих підстав неможливості поновлення пропущеного процесуального строку, враховуючи приписи частини третьої статті 256 ГПК України. В результаті, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційний суд дійшов передчасних висновків, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження.
3. Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Справа №732/750/24 від 16/04/2025
Звісно, ось аналіз судового рішення:
1. Предметом спору є дострокове розірвання договору оренди землі, ініційоване новим власником земельної ділянки на підставі пункту договору, який передбачає таку можливість у разі зміни власника.
2. Суд касаційної інстанції погодився з рішенням апеляційного суду про закриття провадження у справі, оскільки відносно відповідача (орендаря) відкрито справу про банкрутство, і всі майнові спори за участю боржника повинні розглядатися в межах цієї справи господарським судом. Суд врахував зміни в законодавстві, які дозволяють орендарю відчужувати право оренди без погодження з власником землі, що робить право оренди активом, який може бути включений до ліквідаційної маси банкрута. Також суд зазначив, що розірвання договору оренди може вплинути на ліквідаційну масу боржника, оскільки зменшить активи, з яких задовольняються вимоги кредиторів. Суд касаційної інстанції підкреслив, що розгляд справи судом, не уповноваженим на це законом, є порушенням права на справедливий суд.
3. Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін, підтвердивши, що спір підлягає розгляду в межах справи про банкрутство в господарському суді.
Справа №398/1655/19 від 14/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є оскарження вироку суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_8, який був засуджений за вбивство (ст. 115 КК України), але апеляційний суд перекваліфікував його дії на вбивство через необережність (ст. 119 КК України) і звільнив від покарання у зв’язку із закінченням строків давності.
2. Суд першої інстанції визнав ОСОБА_8 винним у вмисному вбивстві, враховуючи характер і локалізацію тілесних ушкоджень, сліди волочіння тіла потерпілого та відсутність доказів припинення протиправних дій. Апеляційний суд перекваліфікував дії на вбивство через необережність, вважаючи, що смерть настала внаслідок комплексу ушкоджень після падіння з висоти, і неможливо точно розмежувати, які ушкодження були спричинені діями ОСОБА_8, а які – падінням. Верховний Суд не погодився з апеляційним судом, вказавши, що той не надав належної оцінки сукупності доказів, які свідчать про можливий умисел на вбивство, зокрема, кількості та характеру тілесних ушкоджень, слідам крові та відсутності ушкоджень у засудженого. Також, Верховний Суд відхилив доводи захисту про крайню необхідність, оскільки вона не поширюється на випадки, коли небезпека створюється суспільно небезпечним посяганням іншої особи.
3. Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд в апеляційній інстанції.
Справа №944/447/22 від 15/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору у цій справі є розмір відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілим внаслідок ДТП, вчиненої військовослужбовцем.
2. Суд касаційної інстанції залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими було задоволено цивільні позови потерпілих про відшкодування моральної шкоди. Суд зазначив, що розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Суд також врахував, що потерпілі отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, що завдало їм фізичного болю та душевних страждань. Суд відхилив аргументи представника цивільного відповідача про те, що розмір відшкодування моральної шкоди є неспівмірним зі спричиненою шкодою, оскільки всі видатки на лікування та реабілітацію потерпілих понесла держава, їм виплачувалося грошове утримання під час лікування, а також про можливість отримання потерпілими одноразової грошової допомоги. Суд також відхилив аргумент про відсутність у військовій частині коштів для відшкодування моральної шкоди.
3. Верховний Суд ухвалив залишити вирок та ухвалу судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу представника цивільного відповідача – без задоволення.
Справа №612/3/20 від 01/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз цього судового рішення:
Предметом спору є оскарження прокурором виправдувального вироку ОСОБА_7, обвинуваченого у розтраті майна та зловживанні службовим становищем.
Суд касаційної інстанції залишив в силі виправдувальний вирок, оскільки сторона обвинувачення не змогла довести винуватість ОСОБА_7 поза розумним сумнівом. Суд зазначив, що апеляційний суд ретельно перевірив докази, надані стороною обвинувачення, зокрема, покази свідків та письмові докази, і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_7 корисливого мотиву та умислу на завдання збитків. Суд також підкреслив, що незгода з оцінкою доказів не є підставою для їх повторного дослідження, а обов’язок доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Крім того, суд відхилив доводи прокурора щодо порушення прав потерпілих, оскільки вони були належним чином повідомлені про судове засідання і не висловили скарг.
Суд прийняв рішення залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а виправдувальний вирок ОСОБА_7 – без змін.
Справа №127/15521/24 від 15/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення:
1. Предметом спору є законність закриття кримінального провадження проти ОСОБА_7 за обвинуваченням у хабарництві (ч. 3 ст. 368 КК) у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування.
2. Суд касаційної інстанції не погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, які закрили кримінальне провадження, мотивуючи це тим, що суди не надали належної оцінки запереченням прокурора щодо законності ухвали слідчого судді про скасування постанови про зупинення досудового розслідування. Суд наголосив, що згідно з ч. 3 ст. 309 КПК, сторона має право подавати заперечення на ухвали слідчого судді, які не підлягають оскарженню в апеляційному порядку, під час підготовчого провадження, і суд зобов’язаний їх розглянути. Суд зазначив, що висновки слідчого судді не мають преюдиційного значення, і суд, який розглядає справу по суті, має повну дискрецію при оцінці обставин справи, включаючи законність ухвал слідчого судді. Також, суд вказав на те, що апеляційний суд не дослідив доводи прокурора та не надав на них умотивованих відповідей, що є порушенням вимог ст. 419 КПК.
3. Суд вирішив задовольнити касаційну скаргу прокурора, скасувати ухвали судів попередніх інстанцій і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Справа №369/2256/20 від 02/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви просили:
1. Предметом спору є визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину земельної ділянки.
2. Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд порушив норми процесуального права, розглядаючи справу за відсутності позивача та його представника, які не з’явилися в судове засідання через оголошення сигналу “Повітряна тривога”. Верховний Суд наголосив, що апеляційний суд мав врахувати об’єктивні перешкоди для явки в судове засідання, забезпечити всебічність, повноту та справедливість судового розгляду, а також сприяти реалізації процесуальних прав учасників. Суд касаційної інстанції підкреслив, що під час вирішення питання про відкладення розгляду справи, в якій оголошено сигнал “Повітряна тривога”, пріоритетом є збереження життя і здоров’я людини. Також, суд врахував, що обставини оголошення сигналу “Повітряна тривога” є загальновідомими і не потребують доказування.
3. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №607/9021/22 від 16/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз цього судового рішення:
1. Предметом спору є стягнення з держави інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання рішення суду про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
2. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, керувався тим, що рішення суду про стягнення коштів є підтвердженням грошового зобов’язання, яке виникло у держави внаслідок завдання шкоди. Суд зазначив, що у разі прострочення державою виконання цього зобов’язання, до правовідносин слід застосовувати положення частини другої статті 625 ЦК України, яка передбачає відповідальність за прострочення грошового зобов’язання у вигляді інфляційних втрат та 3% річних. Суд врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, згідно з якими зобов’язання держави з відшкодування шкоди обчислюється з наступного дня після спливу трьох місяців від пред’явлення виконавчого документа до Державної казначейської служби. Апеляційний суд встановив, що ДКС прострочила грошове зобов’язання, і тому у позивача виникло право на стягнення інфляційних втрат та 3% річних. Суд першої інстанції помилково вважав, що позов було подано передчасно, оскільки на момент звернення до суду ще не минув тримісячний строк з моменту отримання ДКС усіх необхідних документів.
3. Суд касаційної інстанції залишив касаційні скарги без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін, підтвердивши правомірність стягнення з держави інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання рішення суду.
Справа №916/1664/22 від 16/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви просили:
1. Предметом спору є витребування нежитлової будівлі Планетарію та Кінолекторію з незаконного володіння Всеукраїнської громадської організації Товариство «Знання» України на користь держави в особі Кабінету Міністрів України.
2. Суд касаційної інстанції погодився з рішенням апеляційного суду, зазначивши, що реєстрація права власності на нерухоме майно за певною особою створює презумпцію, що саме ця особа є володільцем майна, навіть якщо фактично ним не користується. Суд підкреслив, що витребування майна є належним способом захисту права держави, оскільки попередній власник (держава) втратив можливість володіти майном через незаконну реєстрацію права власності за відповідачем. Суд також відхилив аргументи відповідача про те, що вимога про витребування майна є немайновою, оскільки вона спрямована на отримання правовстановлюючого документа, підтвердивши, що такі вимоги мають майновий характер, оскільки пов’язані з вартістю спірного майна. Суд відмовився відступати від попередніх висновків Великої Палати Верховного Суду щодо визначення судового збору у таких справах, наголосивши на важливості єдності судової практики.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.
Справа №405/8493/21 від 16/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору у цій справі є обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 Кримінального кодексу України, а саме неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником.
2. Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги представника потерпілих та прокурора, скасувавши ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда та Кропивницького апеляційного суду. Рішення мотивоване необхідністю нового розгляду справи в суді першої інстанції. На жаль, з резолютивної частини неможливо встановити конкретні аргументи суду, але можна припустити, що суди попередніх інстанцій допустили певні процесуальні порушення або неправильно застосували норми матеріального права, що і стало підставою для скасування їх рішень. Для повного розуміння мотивів суду необхідно дочекатися повного тексту постанови.
3. Суд ухвалив скасувати ухвали судів попередніх інстанцій та призначити новий розгляд справи в суді першої інстанції.
Справа №202/8160/22 від 14/04/2025
Доброго дня! Звісно, я проаналізую це судове рішення.
1. Предметом спору є стягнення з фізичної особи заборгованості за кредитним договором на суму 856 854,82 грн на користь банку.
2. Суд відмовив у задоволенні позову банку, оскільки не було належним чином доведено, що відповідач погодився на умови кредитування, зокрема щодо процентної ставки. Суд зазначив, що анкета-заява про приєднання до умов надання банківських послуг не містила конкретних умов кредитування, а надані банком “Умови та Правила надання банківських послуг” є мінливими і не було підтверджено, що саме з цими умовами відповідач ознайомився та погодився. Також, апеляційний суд не прийняв нові докази, подані банком, оскільки не було доведено неможливість їх подання до суду першої інстанції. Суд вказав, що банк не довів обставини щодо згоди відповідача на сплату процентів за користування кредитними коштами та стосовно розміру таких процентів. Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, зазначивши, що банк не надав достатніх доказів погодження відповідачем умов кредитування, зокрема щодо процентної ставки.
3. Суд касаційної інстанції залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу банку – без задоволення.
Справа №289/808/24 від 14/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як і обіцяв:
1. Предметом спору є оскарження вироку апеляційного суду щодо покарання за незаконне придбання, зберігання та збут зброї, боєприпасів і вибухових пристроїв (ч. 1 ст. 263 КК України).
2. Суд касаційної інстанції розглянув касаційну скаргу захисника, який просив застосувати до засудженого статтю 75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням). Верховний Суд погодився з апеляційним судом, що неможливо застосувати статтю 75 КК України, оскільки суд врахував тяжкість злочину, обставини його вчинення, дані про особу винного та дійшов висновку про неможливість виправлення засудженого без реального відбування покарання. Суд зазначив, що сам факт наявності на утриманні особи похилого віку не є безумовною підставою для звільнення від відбування покарання з випробуванням. Водночас, Верховний Суд визнав помилковим посилання апеляційного суду на відсутність судимості у засудженого “в силу ст. 89 КК”, оскільки погашена судимість не повинна враховуватися при характеристиці особи.
3. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, виключивши з мотивувальної частини вироку апеляційного суду згадку про відсутність судимості “в силу ст. 89 КК”, але в решті залишив вирок без змін.
Справа №695/1780/24 від 17/04/2025
Доброго дня! З радістю допоможу вам розібратися в цьому судовому рішенні.
1. Предметом спору є оскарження ухвал судів попередніх інстанцій щодо кримінального провадження стосовно ОСОБА_6.
2. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_6, скасувавши рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та призначив новий розгляд справи в суді першої інстанції. На жаль, з резолютивної частини постанови неможливо встановити конкретні аргументи, якими керувався Верховний Суд, оскільки повний текст рішення буде оголошено пізніше. Зазвичай, такі рішення приймаються у зв’язку з істотними порушеннями норм процесуального права, неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність, або невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Для більш точного розуміння підстав скасування, необхідно дочекатися повного тексту постанови.
3. Суд скасував ухвали судів попередніх інстанцій стосовно ОСОБА_6 та призначив новий розгляд справи в суді першої інстанції.
Справа №623/1555/20 від 17/04/2025
Доброго дня! Звісно, я проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору у справі є оскарження вироку апеляційного суду щодо засудження ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжкі наслідки).
2. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу захисника, змінивши рішення апеляційного суду. Суд врахував обставини справи та особу засудженого, і дійшов висновку про можливість застосування ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням. Таке рішення було прийнято з урахуванням мети покарання, яка полягає не лише у карі, а й у виправленні засудженого та запобіганні новим злочинам. Суд поклав на ОСОБА_7 обов’язки, передбачені ст. 76 КК України, зокрема, періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з цим органом. В іншій частині вирок апеляційного суду залишено без змін.
3. Суд вирішив змінити вирок апеляційного суду та звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк та поклавши на нього певні обов’язки.
Справа №910/6863/24 від 17/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви просили:
1. Предметом спору є захист прав інтелектуальної власності компанії Bayer на винахід, що захищений патентом, від можливого порушення компанією KRKA шляхом державної реєстрації лікарського засобу з використанням цього винаходу.
2. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду, підтримавши рішення суду першої інстанції про забезпечення позову. Суд касаційної інстанції наголосив, що заходи забезпечення позову є важливим інструментом для захисту прав позивача від недобросовісних дій відповідача. Суд зазначив, що апеляційний суд не врахував специфіку спору, оскільки реєстрація лікарського засобу є частиною процесу введення його в обіг, і тому заборона на видачу висновків щодо реєстрації є обґрунтованим заходом забезпечення позову. Суд також підкреслив, що такі заходи спрямовані на запобігання ймовірному порушенню прав інтелектуальної власності, що відповідає міжнародним зобов’язанням України. Крім того, Верховний Суд послався на свою попередню практику, згідно з якою подання документів на реєстрацію лікарського засобу з використанням чужого винаходу вже є передумовою для введення цього засобу в цивільний обіг, що є порушенням прав власника патенту.
3. Суд касаційної інстанції скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову.
Справа №824/150/24 від 17/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є заява відкритого акціонерного товариства «А+СО» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України щодо стягнення заборгованості та компенсації витрат по сплаті арбітражного збору на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нові продукти Україна».
2. Верховний Суд залишив без змін рішення апеляційного суду, яким було відмовлено у задоволенні заяви про скасування рішення МКАС при ТПП України. Суд зазначив, що сторона, яка подає заяву про скасування арбітражного рішення, повинна довести наявність підстав для цього, передбачених законом. В даному випадку, відповідач не надав достатніх доказів того, що його не було належним чином повідомлено про арбітражний розгляд, оскільки повідомлення надсилалися на електронну адресу, вказану в контракті, а також кур’єрською службою за адресою, зазначеною в реєстраційних документах. Суд також відхилив доводи про порушення публічного порядку, оскільки заявник не довів, що арбітражне рішення впливає на суспільні, економічні чи соціальні основи держави Україна. Суд підкреслив, що перегляд правильності застосування норм матеріального права та переоцінка доказів не входять до компетенції національного суду при розгляді заяви про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу.
3. Суд постановив залишити апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «А+СО» без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду – без змін.
Справа №729/685/21 від 16/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є оскарження звільнення контролера автоматичних пропускних пунктів метрополітену, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасування доган, стягнення коштів за час вимушеного простою, вислугу років, виплату незаконно утриманих премій та донарахування відпускних.
2. Апеляційний суд частково задовольнив позов працівника, мотивуючи це тим, що:
* У період карантину працівник не виконував трудові обов’язки не зі своєї вини, тому цей час має бути оплачений.
* Розрахунок оплати відпусток був здійснений помилково, без урахування періоду простою.
* Роботодавець не довів належними доказами порушення працівником трудової дисципліни, зокрема, використовуючи записи відеоспостереження без згоди працівника.
* Вилучення талонів попередження та направлення на позачергову атестацію були безпідставними.
* Відсутня систематичність у невиконанні працівником трудових обов’язків, що робить звільнення незаконним.
* Суд врахував докази, надані як до суду першої, так і апеляційної інстанції, оскільки вони мали значення для вирішення спору.
3. Верховний Суд залишив касаційні скарги обох сторін без задоволення, а рішення апеляційного суду – без змін.
Справа №766/6644/23 від 16/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
Предметом спору є стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та визнання права на отримання заробітної плати за певний період.
Суд касаційної інстанції погодився з рішенням апеляційного суду, який частково скасував рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд обґрунтував це тим, що позивач не надав достатніх доказів на підтвердження заявленого розміру заборгованості із заробітної плати за період з 01 січня 2021 року до 30 червня 2022 року, тому сума стягнення була зменшена. Крім того, апеляційний суд зазначив, що з 16 серпня 2022 року дія трудового договору з позивачем була призупинена у зв’язку з окупацією міста Херсона, і позивач не довів, що продовжував виконувати роботу в цей період, тому вимога про стягнення заробітної плати за період з 01 липня 2022 року до 16 червня 2023 року була відхилена. Суд також підкреслив, що відшкодування заробітної плати за час призупинення дії трудового договору покладається на державу-агресора. Щодо середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд погодився з застосуванням статті 117 КЗпП України в редакції, чинній на момент звільнення позивача.
Суд касаційної інстанції залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції в незміненій частині та постанову апеляційного суду – без змін.
Справа №463/5991/20 від 17/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є відмова Львівського апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді.
2. Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду, не задовольнивши касаційну скаргу ОСОБА_6. Судді послались на статті Кримінального процесуального кодексу України, а саме: ст. 376, статті 433, 434, 436, 441, 442 КПК. У резолютивній частині рішення не наведено жодних аргументів, якими керувався суд при прийнятті рішення. Вказано лише, що повний текст постанови буде оголошено пізніше. З огляду на те, що складання постанови вимагає значного часу, Суд на підставі ч. 2 ст. 376 та ч. 4 ст. 441 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) вважає за необхідне обмежитися складанням та оголошенням резолютивної частини судового рішення.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу ОСОБА_6 без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного суду – без змін.
Справа №922/1190/24 від 16/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
Предметом спору є заява ОСОБА_1 про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв’язку з касаційним переглядом справи.
Суд частково задовольнив заяву, мотивуючи це наступним: по-перше, заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу (1 462 173,53 грн) значно перевищувала суму, попередньо заявлену у відзиві на касаційну скаргу (100 000 грн), і заявник не надав належного обґрунтування такого істотного перевищення. По-друге, суд, враховуючи критерії обґрунтованості, пропорційності та розумності витрат, а також заперечення іншої сторони, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, оскільки окремі витрати, зокрема, на приїзд адвоката в судове засідання, яке не було обов’язковим, не були обґрунтованими. Суд також врахував, що значна частина відзиву на касаційну скаргу дублювала попередні документи у справі. Суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, враховуючи конкретні обставини справи.
Суд вирішив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, відмовивши в задоволенні решти вимог.
Справа №161/12508/24 від 16/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
Предметом спору у цій справі було позбавлення батьківських прав батька щодо його неповнолітнього сина з інвалідністю.
Суд, задовольняючи позов, виходив з того, що батько тривалий час не бере участі у вихованні сина, не цікавиться його здоров’ям та розвитком, не надає достатньої матеріальної підтримки, особливо враховуючи інвалідність дитини. Суд врахував висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав, а також те, що батько не надав доказів, які б свідчили про його реальну зацікавленість у житті дитини та бажання змінити свою поведінку. Суд наголосив, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, але в даному випадку він є виправданим, оскільки відповідає найкращим інтересам дитини. Суд також зазначив, що сам факт заперечення проти позову не свідчить про наявність у батька щирого інтересу до дитини. Суд врахував, що батько не спілкувався з сином з 2020 року та не вчиняв жодних дій для реалізації своїх батьківських прав.
Верховний Суд залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін, підтвердивши позбавлення батька батьківських прав.
Справа №295/6717/24 від 16/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є встановлення факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року для оформлення громадянства України.
2. Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій, які задовольнили заяву ОСОБА_1, встановивши факт її постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, що має юридичне значення для оформлення належності до громадянства України. Суди врахували надані заявницею докази, зокрема копії диплому, трудової книжки, залікової книжки та інші документи, які підтверджують її навчання та проживання в Криму до 1991 року. Суд також врахував медичні документи, що підтверджують перебування заявниці на лікуванні у психіатричній лікарні, що пояснює втрату нею документів. Суд касаційної інстанції зазначив, що встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до Закону України “Про громадянство України”. Суд також підкреслив, що оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, і касаційний суд не має повноважень втручатися в цю оцінку.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №910/2217/23 (910/7486/23) від 17/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу частки нерухомого майна, укладеного між ТОВ “Віп Білдінг Трейд” та фізичною особою ОСОБА_1, оскільки майно, яке було предметом попереднього договору, належало позивачу, ТОВ “ВТК Каштан”.
2. Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний господарський суд допустив порушення норм процесуального права, а саме: повний текст постанови апеляційного суду не містить підпису одного із суддів, який брав участь у розгляді справи, хоча вступна та резолютивна частини постанови підписані всіма суддями колегії. Відповідно до Господарського процесуального кодексу України, це є обов’язковою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд. Суд касаційної інстанції зазначив, що наявність цієї підстави є самостійною та достатньою для скасування постанови апеляційного суду, тому він не надавав оцінки іншим доводам касаційної скарги та обставинам, встановленим судами під час розгляду справи по суті. Також, суд касаційної інстанції послався на аналогічні висновки, викладені у попередніх постановах Верховного Суду в подібних справах.
3. Верховний Суд скасував постанову Північного апеляційного господарського суду та передав справу на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Справа №126/846/19 від 16/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору у цій справі є оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження ОСОБА_7 за незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту та незаконне придбання, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
2. Верховний Суд залишив судові рішення без змін, оскільки дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали ОСОБА_7 винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Суд касаційної інстанції зазначив, що висновок про винуватість ОСОБА_7 ґрунтується на показаннях свідка, протоколі обшуку, висновках експертів та інших письмових доказах, досліджених у судовому засіданні. ВС відхилив доводи касаційної скарги про недопустимість доказів, зокрема ухвали про дозвіл на обшук, висновків експертів та постанови про об’єднання матеріалів досудового розслідування. Суд вказав, що ухвала про обшук відповідає вимогам КПК, а кримінальний процесуальний закон не вимагає огляду речових доказів до призначення експертизи. Також ВС зазначив, що постанова про об’єднання матеріалів досудового розслідування не є доказом і не може оцінюватися на предмет допустимості. Верховний Суд підкреслив, що апеляційний суд належним чином перевірив доводи апеляційної скарги захисника та надав на них вичерпну відповідь.
3. Верховний Суд ухвалив залишити вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.
Справа №824/150/24 від 17/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є заява відкритого акціонерного товариства «А+СО» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду щодо стягнення заборгованості на користь ТОВ «Нові продукти Україна».
2. У цій постанові, на жаль, відсутні аргументи суду, оскільки оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст буде складено пізніше. Тому, наразі, неможливо зрозуміти, чому саме Верховний Суд вирішив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без змін. Для аналізу необхідний повний текст рішення.
3. Верховний Суд постановив залишити апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «А+СО» без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 20 січня 2025 року – без змін.
Справа №553/2690/22 від 17/04/2025
Доброго дня! Розглянемо судове рішення.
1. Предметом спору є оскарження прокурором ухвали апеляційного суду щодо особи, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК України (ухилення від мобілізації).
2. У резолютивній частині постанови не наведено аргументів суду, якими він керувався при прийнятті рішення. Повний текст постанови буде проголошено пізніше, і тоді можна буде зрозуміти мотивацію суду. Наразі відомо лише те, що суд частково задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасувавши ухвалу апеляційного суду. Це може свідчити про те, що суд виявив певні порушення норм процесуального права, допущені апеляційним судом, або не погодився з його висновками щодо застосування норм матеріального права. Для повного розуміння потрібно дочекатися повного тексту рішення.
3. Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд справи в апеляційційній інстанції.
Справа №756/12421/19 від 14/04/2025
Звісно, ось аналіз судового рішення, як ви просили:
1. Предметом спору є касаційна скарга прокурора на ухвалу апеляційного суду щодо залишення без змін вироку суду першої інстанції стосовно ОСОБА_10 та ОСОБА_9, засуджених за хуліганство, вчинене групою осіб, із застосуванням статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
2. Суд касаційної інстанції залишив ухвалу апеляційного суду без змін, підкресливши, що апеляційний суд належним чином врахував ступінь тяжкості злочину, дані про особи засуджених (відсутність судимостей на момент вироку, позитивні характеристики), їх щире каяття, а також позицію потерпілого, який не заперечував проти звільнення від відбування покарання з випробуванням. Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд обґрунтовано врахував всі обставини справи, зокрема й ті, що виникли після винесення вироку судом першої інстанції, такі як волонтерська діяльність ОСОБА_9, народження в нього дитини, позитивні характеристики за місцем проживання та низький рівень ризику вчинення повторних злочинів. Суд касаційної інстанції підкреслив, що дискреційні повноваження суду щодо призначення покарання мають свої межі, і в даному випадку не було встановлено істотної диспропорції між призначеним покаранням та обставинами справи, яка б свідчила про явну несправедливість. Крім того, суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що ОСОБА_10 на момент касаційного розгляду вже відбував покарання за іншим вироком, до якого було частково приєднано покарання за цією справою, що фактично припинило дію інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням.
3. Верховний Суд ухвалив касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_9 – без змін.
Справа №916/1092/24 від 09/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є визнання незаконним рішення Савранської селищної ради про поновлення договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення цього договору на умовах, запропонованих орендарем.
2. Суд касаційної інстанції погодився з рішеннями попередніх судів, вказавши, що орендар належним чином повідомив орендодавця про намір поновити договір оренди, додавши проєкт додаткової угоди. Савранська селищна рада, у свою чергу, прийняла рішення про поновлення договору на інших умовах, зокрема, щодо строку дії та розміру орендної плати, що суперечить статті 33 Закону України “Про оренду землі”. Суд також зазначив, що рішення селищної ради було прийнято поза межами місячного строку, встановленого для розгляду заяви орендаря. Крім того, суд врахував, що запропоновані орендарем умови додаткової угоди не суперечать законодавству, зокрема, щодо мінімального строку оренди землі сільськогосподарського призначення. Суд також звернув увагу на те, що договір про надання правничої допомоги є належним підтвердженням повноважень адвоката, навіть за наявності певних недоліків в оформленні ордера.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу Савранської селищної ради без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №640/22081/22 від 16/04/2025
Звісно, ось аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є законність звільнення позивачки з посади в Бюро економічної безпеки України (БЕБ) у зв’язку зі зміною структури державного органу.
2. Суд касаційної інстанції погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, які відмовили в задоволенні позову про визнання незаконним звільнення позивачки з посади головного спеціаліста відділу тестування та службової кар’єри Департаменту персоналу БЕБ. Суд виходив з того, що позивачка була призначена на посаду в період дії воєнного стану без конкурсного відбору, як це передбачено Законом України “Про правовий режим воєнного стану”. Цей закон, зокрема, обмежує можливість переведення таких державних службовців на інші посади. Суд також зазначив, що хоча загалом при скороченні штату держслужбовцю мають запропонувати іншу рівнозначну посаду, в даному випадку така можливість була виключена через обмеження, встановлені воєнним станом. Суд врахував, що відбулася зміна структури БЕБ, що призвело до скорочення штатної чисельності працівників.
3. Суд касаційної інстанції залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №344/5006/16-ц від 16/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
Предметом спору у цій справі було скасування рішень міської ради, визнання права власності на землю, припинення чинності ордеру, усунення перешкод у користуванні будинком та відшкодування шкоди.
Суд касаційної інстанції розглянув заяву позивачки про розподіл судових витрат, оскільки у попередній постанові не було вирішено це питання. Суд, керуючись принципом пропорційності розподілу судових витрат, врахував, що касаційну скаргу позивачки було задоволено частково, а саме скасовано рішення судів попередніх інстанцій в частині однієї з вимог немайнового характеру та ухвалено нове рішення на її користь. Також суд взяв до уваги, що саме відповідачі чинили перешкоди позивачці у користуванні квартирою. На підставі цього, суд вирішив стягнути з відповідачів на користь позивачки частину сплаченого нею судового збору за подання касаційної скарги.
Суд ухвалив додаткове рішення, яким стягнув з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 по 384,20 грн з кожного на відшкодування сплаченого судового збору за подання касаційної скарги.
Справа №560/18034/23 від 16/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є правомірність дій відповідача щодо визначення розміру надбавки за особливості проходження служби та премії у довідці про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії.
2. Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій не повно і всебічно дослідили обставини справи, зокрема, не з’ясували, чи правильно визначено розмір премії, що виплачувалась за відповідною посадою, яку обіймав позивач на час призначення пенсії, станом на 1 січня 2022 року. Суди не перевірили, на чому ґрунтуються відомості, зазначені у наданих сторонами документах, зокрема, з якою підставою пов’язаний обов’язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення. Також, суди не з’ясували, за якою саме посадою встановлювався розмір премії ОСОБА_1 та за яким тарифним розрядом. Верховний Суд підкреслив, що розмір премії залежить від категорії посади та особливостей проходження військової служби. Оскільки суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів для встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд.
3. Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №300/2393/22 від 17/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є оскарження розпорядження про анулювання ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями.
2. Суд касаційної інстанції встановив, що податковий орган анулював ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями, посилаючись на факт торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного податку. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, не надав належної оцінки доведеності факту торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного податку, обмежившись загальним посиланням на порушення податкового законодавства. Верховний Суд підкреслив, що апеляційний суд не дослідив належним чином, чи дійсно позивач здійснював торгівлю алкогольними напоями без відповідного маркування, що є ключовим для обґрунтованості рішення про анулювання ліцензії. Оскільки суд касаційної інстанції не має права встановлювати нові обставини справи, справу було повернуто на новий розгляд до апеляційного суду для повного та всебічного дослідження всіх обставин, зокрема, факту торгівлі немаркованою продукцією. Суд також наголосив на необхідності надання оцінки всім доказам у справі та ухвалення рішення відповідно до вимог процесуального законодавства.
3. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №760/18377/20 від 16/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є стягнення з ОСОБА_2 на користь Асоціації «Гапоненко Роман і партнери» витрат на правничу допомогу в розмірі 24 000 грн.
2. Суд касаційної інстанції погодився з рішенням апеляційного суду, який задовольнив заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки були дотримані критерії реальності адвокатських витрат, їх дійсності та необхідності, а також критерії розумності їхнього розміру. Суд врахував, що Асоціація «Гапоненко Роман і партнери» надала докази на підтвердження понесених витрат, зокрема договір про надання правової допомоги, акт наданих послуг, додаткову угоду про відступлення права вимоги. Суд також відхилив доводи боржника про те, що договір про надання правової допомоги був укладений неналежною особою, оскільки було встановлено, що адвокат, який підписав договір, мав на це повноваження. Крім того, суд зазначив, що витрати на правничу допомогу підлягають розподілу незалежно від того, чи були вони вже фактично сплачені, чи тільки мають бути сплачені. Суд також врахував, що боржник не надав доводів щодо неспівмірності правничої допомоги.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а додаткову постанову Київського апеляційного суду – без змін.
Справа №357/2397/23 від 16/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є стягнення попередньої оплати та неустойки за договором постачання та монтажу, який, по суті, є договором підряду.
2. Суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій, які частково задовольнили позовні вимоги, мотивуючи це тим, що позивач (замовник) не виконав свого обов’язку щодо повної попередньої оплати, передбаченої договором. Суд зазначив, що згідно з умовами договору, оплата повинна була бути здійснена у вигляді попередньої оплати в повному обсязі, і тільки після цього у відповідача (підрядника) виникав обов’язок щодо поставки та монтажу товару. Оскільки позивач не здійснив повну передоплату, у відповідача виникло право зупинити виконання своїх зобов’язань за договором. Суд також врахував, що договір не був розірваний або визнаний недійсним, а отже, сторони повинні виконувати свої зобов’язання. Суд касаційної інстанції послався на статті 538, 613 ЦК України, які регулюють зустрічне виконання зобов’язань та наслідки прострочення кредитора.
3. Суд касаційної інстанції ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
Справа №752/17911/23 від 14/04/2025
Звісно, ось аналіз судового рішення, як ви і просили:
Предметом спору у справі є оскарження вироку апеляційного суду щодо призначення покарання ОСОБА_7 за крадіжку, вчинену в умовах воєнного стану.
Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, враховуючи тяжкість злочину, вчинення його в умовах воєнного стану, попередню судимість ОСОБА_7 та відсутність у нього суспільно корисної праці. Суд апеляційної інстанції наголосив, що звільнення від відбування покарання з випробуванням суперечитиме принципу справедливості та не сприятиме досягненню мети покарання, а саме виправленню засудженого та запобіганню вчиненню нових злочинів. Суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного суду, зазначивши, що всі обставини справи були враховані при визначенні виду та розміру покарання, і не знайшов підстав для застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням. Водночас, суд касаційної інстанції вказав на помилкове врахування апеляційним судом попередніх судимостей, які були погашені, та виключив відповідне посилання з мотивувальної частини рішення.
Суд касаційної інстанції частково задовольнив касаційну скаргу захисника, змінивши вирок апеляційного суду, виключивши з мотивувальної частини посилання на попередні судимості ОСОБА_7, але в решті залишив судове рішення без змін.
Справа №720/2421/24 від 16/04/2025
Доброго дня! Ось детальний аналіз рішення, як і обіцяв.
1. Предметом спору є оскарження вироку апеляційційного суду щодо особи, засудженої за незаконне поводження зі зброєю (ч. 1 ст. 263 КК України).
2. У цій резолютивній частині постанови не наведено аргументи суду. З тексту видно лише те, що захисник подав касаційну скаргу на вирок апеляційного суду. Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу, залишив її без задоволення, а вирок апеляційного суду – без змін. Мотиви, якими керувався суд при прийнятті такого рішення, будуть викладені у повному тексті постанови, який буде оголошено пізніше.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_6 – без змін.
Справа №146/561/21 від 16/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
2. Суди першої та апеляційної інстанцій повернули заяву ОСОБА_1, мотивуючи це тим, що до неї не було додано доказів надсилання копії заяви іншому учаснику справи, як це передбачено статтею 183 ЦПК України. Верховний Суд, однак, встановив, що в матеріалах справи є квитанції про відправлення рекомендованого листа ОСОБА_2, але їх не було належним чином долучено до справи працівниками апарату суду. Суд наголосив, що відмова у прийнятті заяви через формальні причини, коли фактично докази надсилання були наявні, порушує право особи на доступ до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Верховний Суд підкреслив, що суди повинні забезпечувати справедливі судові процедури та не допускати обмеження права на судовий захист.
3. Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Справа №569/10900/15-к від 16/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору у даній справі є оскарження виправдувального вироку щодо особи, обвинуваченої у використанні завідомо підробленого документа (ч. 4 ст. 358 КК України).
2. На жаль, з наданої резолютивної частини постанови неможливо встановити аргументи суду. У резолютивній частині зазначається лише результат розгляду касаційної скарги прокурора, а саме – залишення її без задоволення, а рішення апеляційного суду без змін. Щоб зрозуміти логіку суду, необхідно ознайомитися з повним текстом постанови, де будуть викладені мотиви прийнятого рішення. Зазвичай, суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, виходячи з наявних у справі доказів та дотримання норм матеріального і процесуального права. Рішення суду касаційної інстанції може ґрунтуватися на відсутності достатніх доказів вини особи, на порушеннях, допущених під час досудового розслідування або судового розгляду, або на неправильному застосуванні норм кримінального закону. Також, суд міг взяти до уваги практику Європейського суду з прав людини.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу прокурора без задоволення, а виправдувальний вирок апеляційційного суду щодо ОСОБА_7 – без змін.
Справа №902/126/21 від 02/04/2025
Доброго дня! Звісно, я проаналізую це судове рішення.
1. Предметом спору є визнання недійсним договору дарування, витребування майна та стягнення шкоди.
2. Суд касаційної інстанції залишив без змін рішення апеляційного суду, який відмовив у задоволенні позову, але з інших мотивів, ніж суд першої інстанції. Апеляційний суд встановив, що позивач є співвласником спірного майна і його право порушено, але обрав неефективний спосіб захисту. Суд касаційної інстанції підкреслив, що відповідач намагається уникнути встановлення факту порушення права позивача, що суперечить принципу добросовісності. Також, суд касаційної інстанції зазначив, що посилання скаржника на практику Верховного Суду є неконкретними і не доводять неправильного застосування норм права апеляційним судом. Суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідач у касаційній скарзі посилається на неіснуючі висновки та постанови Верховного Суду, що може свідчити про недобросовісне використання права на касаційний перегляд. Суд касаційної інстанції погодився з апеляційним судом щодо розподілу судових витрат, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.
3. Суд касаційної інстанції залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.
Справа №338/1143/23 від 09/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є витребування прокурором в інтересах держави земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
2. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, яким позов прокурора було задоволено, мотивуючи це тим, що прокурор звернувся до суду з пропуском позовної давності. Суд апеляційної інстанції встановив, що органам прокуратури ще у 2011 році стало відомо про оскаржувані рішення сільської ради щодо передачі земельної ділянки у приватну власність, а також про державний акт на право власності на цю ділянку. Суд зазначив, що закон не пов’язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи, а також врахував, що прокурор не надав доказів поважності причин пропуску позовної давності. Суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного суду, зазначивши, що про обставини, які свідчать про незаконне вибуття земельної ділянки з володіння територіальної громади, органам прокуратури стало відомо не пізніше 2011 року, коли було порушено кримінальну справу та прокурор звертався до суду з позовом про оскарження відповідних рішень сільської ради. Тому, на думку касаційного суду, право на позов про витребування земельної ділянки виникло у прокурора ще у 2011 році, а звернення до суду у 2023 році відбулося з пропуском позовної давності.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу прокурора без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.
Справа №161/20929/23 від 08/01/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є встановлення факту проживання заявниці як дружини військовослужбовця у військовому гарнізоні за кордоном колишнього СРСР з метою зарахування цього періоду до страхового стажу для призначення пенсії.
2. Суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій, які закрили провадження у справі, виходячи з того, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відносяться до юрисдикції цивільних судів, якщо від цих фактів залежить виникнення, зміна або припинення суб’єктивних прав громадян. Суд наголосив, що чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження таких фактів, окрім як у порядку цивільного судочинства. Суд також врахував, що відмова Пенсійного фонду у призначенні пенсії через непідтвердження страхового стажу не є тотожною відмові у встановленні самого факту проживання у військовому гарнізоні. Суд вказав, що суди повинні розмежовувати справи, де є спір про право, який має вирішуватися в позовному провадженні, та справи, де необхідно встановити юридичний факт для реалізації права на пенсію. **** Суд зазначив, що відступає від попередніх висновків Великої Палати Верховного Суду у подібних справах, де вказувалося на можливість оскарження рішень щодо встановлення юридичних фактів у позасудовому порядку до адміністративних судів.
3. Верховний Суд скасував ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду і направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Справа №369/14143/23 від 16/04/2025
Звісно, ось аналіз судового рішення, як ви просили:
Предметом спору у цій справі є подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме на 1/2 частину домоволодіння та земельної ділянки, що перейшли у спадок.
Суд касаційної інстанції погодився з рішенням апеляційного суду, зазначивши, що приватний виконавець обґрунтовано звернувся з поданням, оскільки відсутність державної реєстрації права власності на спадкове майно унеможливлює його примусову реалізацію та виконання судового рішення. Суд також врахував, що боржник не запропонував іншого майна для виконання рішення суду, а також не надав доказів наявності коштів чи іншого майна, за рахунок яких можливо виконати рішення суду. Крім того, суд підкреслив, що сам факт відсутності свідоцтва про право на спадщину не є перешкодою для звернення стягнення на спадкове майно, оскільки право власності на спадщину виникає з моменту її прийняття. Суд також зазначив, що частки спадкоємців у спадщині є рівними, якщо інше не встановлено заповітом, і оскільки боржник не відмовився від спадщини, апеляційний суд обґрунтовано вирішив звернути стягнення на 1/2 частину спадкового майна.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін, поновивши її виконання.
Справа №688/3026/20 від 16/04/2025
Доброго дня! Звісно, я проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є оскарження вироку апеляційного суду щодо засудження особи за ч. 2 ст. 162 (порушення недоторканності житла) та ч. 2 ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу) КК України.
2. У резолютивній частині постанови не наведено аргументів суду касаційної інстанції. Відомо лише, що захисник подав касаційну скаргу на вирок апеляційного суду. Верховний Суд, керуючись статтями КПК України, вирішив залишити вирок апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу – без задоволення. Мотиви такого рішення будуть викладені у повному тексті постанови, який буде оголошено пізніше. Додатково, суд зазначив, що повний текст постанови буде оголошено пізніше, оскільки складання постанови потребує значного часу.
3. Верховний Суд залишив вирок апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.
Справа №619/1143/24 від 15/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги прокурора на вирок суду першої інстанції щодо особи, засудженої за крадіжку, з умовним звільненням від відбування покарання.
2. Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд порушив вимоги кримінального процесуального закону, оскільки спочатку відкрив апеляційне провадження за скаргою прокурора, визнавши її такою, що відповідає вимогам закону, а потім, вже після призначення апеляційного розгляду, залишив її без руху та повернув. Верховний Суд підкреслив, що апеляційний суд не може приймати рішення у зворотному порядку: спочатку відкрити провадження, а потім визнати скаргу такою, що не відповідає вимогам закону. Крім того, суд касаційної інстанції вказав, що апеляційна скарга прокурора відповідала вимогам ст. 396 КПК України, оскільки містила обґрунтування незаконності рішення суду першої інстанції. Суддя-доповідач не має давати оцінку доводам апеляційної скарги на предмет їх обґрунтованості на стадії відкриття апеляційного провадження.
3. Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд в апеляційній інстанції.
Справа №910/2571/24 від 17/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є оскарження ТОВ «Вог Ресурс» рішення Антимонопольного комітету України (АМКУ) про накладення штрафу за неподання інформації на вимогу Комітету.
2. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «Вог Ресурс», керувався тим, що компанія не надала АМКУ необхідну інформацію у встановлений строк, що є порушенням Закону України «Про захист економічної конкуренції». Суд встановив, що ТОВ «Вог Ресурс» отримало вимогу АМКУ, але не надало відповідь на неї у визначений термін. Доводи компанії про те, що відповідь була надіслана, суд визнав необґрунтованими, оскільки надані докази були суперечливими та не підтверджували факт своєчасного надання повної інформації. Зокрема, суд звернув увагу на розбіжності в ідентифікаційних даних дисків з інформацією, які нібито були надіслані АМКУ, а також на те, що один і той самий диск не міг бути надісланий двічі з різними листами. Суд також зазначив, що надані ТОВ «Вог Ресурс» листи з різною інформацією були підписані одним і тим же представником, що не було спростовано компанією. Враховуючи всі обставини, суд дійшов висновку, що АМКУ правомірно наклав штраф на ТОВ «Вог Ресурс» за неподання інформації.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу ТОВ «Вог Ресурс» без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін, підтвердивши законність рішення АМКУ.
Справа №910/4993/22 (640/1990/20) від 17/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. **Предмет спору:** Спір стосується правомірності перегляду за нововиявленими обставинами рішення адміністративного суду щодо штрафів, накладених на підприємство Державною службою експортного контролю України.
2. **Основні аргументи суду:**
* Верховний Суд наголосив, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження, який не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін, а лише перегляд з урахуванням обставин, про які не було відомо на час ухвалення рішення.
* Суд підкреслив, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами повинна розглядатися тим судом, який ухвалив рішення у справі, тобто судом адміністративної юрисдикції, а не господарським судом в межах справи про банкрутство.
* ВС зазначив, що розгляд заяви про перегляд рішення адміністративного суду за нововиявленими обставинами судом господарської юрисдикції в межах справи про банкрутство є порушенням правил юрисдикції.
* Суд вказав, що поняття “спір”, яке зазначено у Кодексі України з процедур банкрутства, не є тотожним заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
* Враховуючи ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва, Верховний Суд вирішив передати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами до Київського окружного адміністративного суду за підсудністю.
3. **Рішення суду:** Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій і закрив провадження у справі, передавши заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами до Київського окружного адміністративного суду.
Справа №537/541/23 від 09/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є поділ майна подружжя, а саме визнання житлового будинку та автомобіля спільною сумісною власністю або особистою приватною власністю одного з подружжя після розірвання шлюбу.
2. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися ще у лютому 2018 року, що підтверджується як показаннями свідків, так і визнанням самої позивачки у позовній заяві про розірвання шлюбу. Суд встановив, що спірний будинок був побудований відповідачем після припинення шлюбних відносин за його особисті кошти, отримані за роботу за кордоном. Щодо автомобіля, суд зазначив, що хоча він і був придбаний після припинення шлюбу, проте був проданий відповідачем, тому не може бути визнаний його особистою власністю на момент розгляду справи. Суд врахував, що презумпція спільності майна подружжя може бути спростована, і в даному випадку відповідач надав достатньо доказів того, що майно було придбане за його особисті кошти після фактичного припинення шлюбу.
3. Суд касаційної інстанції залишив без змін постанову апеляційного суду, підтвердивши, що житловий будинок є особистою приватною власністю відповідача, оскільки він був побудований після фактичного припинення шлюбних відносин за його особисті кошти.
Справа №907/214/23 від 16/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є законність передачі земельної ділянки з державної у комунальну власність та скасування відповідних рішень і реєстрацій.
2. Суд апеляційної інстанції частково задовольнив позов прокурора, визнавши незаконною передачу частини земельної ділянки, оскільки встановив, що вона накладається на землі лісового фонду, що підтверджується фрагментом з публічної кадастрової карти та технічним звітом із землеустрою. Суд зазначив, що для встановлення факту накладення не обов’язково проводити судову експертизу, якщо наявні інші докази. Верховний Суд закрив касаційне провадження в частині посилання на неврахування висновків Верховного Суду у подібних справах, оскільки не встановив подібності правовідносин у порівнюваних справах. Також, ВС не взяв до уваги доводи скаржника про неповне дослідження доказів, оскільки скаржник не обґрунтував наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
3. Верховний Суд залишив без змін постанову апеляційного суду, закривши касаційне провадження в частині однієї з підстав оскарження.
Справа №876/1/25 від 15/04/2025
Звісно, ось аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є оскарження ухвали апеляційного господарського суду про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду щодо стягнення з ПрАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” на користь ПП “ЮАС” боргу за договором підряду, 3% річних, інфляційних втрат та витрат на професійну правничу допомогу.
2. Верховний Суд залишив ухвалу апеляційного суду без змін, виходячи з того, що справа підвідомча третейському суду, строк на звернення за видачею наказу не пропущено, рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, яка не визнана недійсною, рішення не містить способів захисту прав, не передбачених законом, і третейський суд не вирішував питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі. Суд зазначив, що процедура прийняття додаткового рішення третейським судом не передбачає обов’язку суду перевіряти, чи було повідомлено відповідача про намір позивача звернутися до третейського суду для ухвалення додаткового рішення. Також суд вказав, що процедура ухвалення додаткового рішення не передбачає обов`язку Третейського суду здійснювати ухвалення (прийняття) такого рішення з викликом учасників судового розгляду, тобто така процедура є спрощеною. Суд також відхилив аргументи скаржника про те, що строк на добровільне виконання рішення третейського суду ще не сплив, оскільки на момент розгляду заяви про видачу наказу рішення третейського суду не було виконано.
3. Суд постановив залишити апеляційну скаргу ПрАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” без задоволення, а ухвалу Центрального апеляційного господарського суду без змін.
Справа №640/23843/18 від 15/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз цього судового рішення:
1. Предметом спору є оскарження ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру до особи, яка вчинила суспільно небезпечні діяння, та рішення щодо цивільних позовів потерпілих про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
2. Суд касаційної інстанції залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, зазначивши наступне:
* Доводи касаційних скарг про порушення судами вимог ст. 128 КПК України щодо строків подання цивільних позовів є безпідставними, оскільки позовні заяви надійшли до суду разом з обвинувальним актом до початку судового розгляду.
* Суди правильно застосували положення статей 1184 та 1186 ЦК України, вирішуючи питання про відшкодування шкоди за рахунок майна неосудної особи, врахувавши її матеріальний стан та матеріальне становище потерпілих.
* Суд першої інстанції взяв до уваги відсутність опікуна над ОСОБА_6 та врахував матеріальне становище сторін при вирішенні питання про відшкодування шкоди.
* Апеляційний суд, збільшуючи суму відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_12, діяв у межах своїх повноважень, врахувавши конкретні обставини справи, характер та інтенсивність пережитих моральних страждань, а також майновий стан сторін.
* Суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного суду про те, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам кримінального процесуального закону, є обґрунтованою та вмотивованою.
3. Верховний Суд ухвалив залишити без змін ухвалу районного суду та ухвалу апеляційного суду, а касаційні скарги захисника, законного представника та представника зацікавленої особи – без задоволення.
Справа №638/4185/21 від 17/04/2025
Доброго дня! Звісно, я проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору у цій справі є відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а саме порушенням правил безпеки під час будівельних робіт.
2. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій лише в частині цивільних позовів, поданих потерпілими до АТ «Трест Житлобуд 1». Суд вирішив, що ці позови мають розглядатися в порядку цивільного судочинства, а не в рамках кримінального провадження. Фактично, суд касаційної інстанції вказав на те, що вирішення питання про цивільну відповідальність юридичної особи (АТ «Трест Житлобуд 1») за шкоду, заподіяну внаслідок кримінального правопорушення, потребує окремого розгляду в межах цивільного процесу, де будуть повно та всебічно досліджені всі обставини справи, враховані специфічні аспекти цивільної відповідальності юридичних осіб, а також дотримані принципи змагальності та рівності сторін. В частині обвинувального вироку відносно фізичної особи ОСОБА_7, касаційний суд залишив вирок без змін.
3. Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій в частині цивільних позовів до АТ «Трест Житлобуд 1» і направив їх на новий розгляд в суд першої інстанції в порядку цивільного судочинства, а в іншій частині вирок залишив без змін.
Справа №337/2104/22 від 15/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви просили:
1. Предметом спору у цій справі є оскарження вироку щодо особи, засудженої за незаконне придбання та зберігання психотропних речовин з метою збуту в особливо великих розмірах.
2. Суд касаційної інстанції залишив вирок без змін, підкресливши, що висновки суду першої інстанції про винуватість особи підтверджуються дослідженими доказами, зокрема показаннями свідків, протоколами огляду місця події та експертизами. Суд зазначив, що умисел на збут підтверджується великим розміром психотропних речовин, способом їх розфасування, перепискою обвинуваченого, а також тим, що він не перебуває на обліку у нарколога. Суд також врахував попередні покази свідка, які були зафіксовані на відео під час воєнного стану, оскільки свідок не могла бути присутня в суді. Суд відхилив доводи захисту про недопустимість доказів та порушення прав затриманого, зазначивши, що затримання відбулося з дотриманням вимог закону, а відсутність відеозапису затримання не свідчить про незаконний тиск на обвинуваченого.
3. Верховний Суд залишив вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.
Справа №910/2293/24 від 17/04/2025
Доброго дня! Розглянемо детальніше цю постанову Верховного Суду.
1. Предметом спору є стягнення грошових коштів між ТОВ «Нью Енерджи Юкрейн» та ПрАТ «НЕК «Укренерго».
2. Верховний Суд закрив касаційне провадження за однією з підстав касаційного оскарження, передбаченою пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, і залишив без задоволення касаційну скаргу ПрАТ «НЕК «Укренерго» за іншою підставою, передбаченою пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України. Це означає, що суд касаційної інстанції не знайшов достатніх правових підстав для перегляду рішень судів попередніх інстанцій в межах доводів касаційної скарги. Фактично, Верховний Суд погодився з висновками попередніх судів, можливо, через те, що скаржник не надав переконливих аргументів щодо неправильного застосування норм матеріального або процесуального права, або ж не довів, що суди неправильно встановили фактичні обставини справи. Суд міг дійти висновку, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, дали належну оцінку доказам і правильно застосували законодавство.
3. Верховний Суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва та постанову Північного апеляційного господарського суду, тобто рішення про стягнення грошових коштів на користь ТОВ «Нью Енерджи Юкрейн» залишилось в силі.
Справа №686/7760/23 від 16/04/2025
Звісно, ось аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є відшкодування матеріальної шкоди, завданої банку неправомірними діями колишнього працівника.
2. Суд першої інстанції частково задовольнив позов банку, стягнувши з колишнього працівника частину збитків, завданих незаконним зняттям обтяжень з іпотечного майна, виходячи з його ринкової вартості. Апеляційний суд скасував це рішення, вважаючи, що банк пропустив строк позовної давності. Верховний Суд частково погодився з апеляційним судом щодо пропуску строку позовної давності стосовно одного епізоду, коли банку стало відомо про збитки, але цивільний позов було подано значно пізніше. Проте, щодо іншого епізоду, Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд не встановив дату, коли банку стало відомо про завдання збитків, тому висновок про пропуск строку є передчасним.
3. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду в частині вимог про стягнення збитків в розмірі 628 494,00 грн та направив справу в цій частині на новий розгляд до апеляційного суду, а в іншій частині залишив постанову апеляційного суду без змін.
Справа №280/3747/23 від 16/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є право батьків загиблого військовослужбовця на отримання частини одноразової грошової допомоги, яку було призначено колишній дружині загиблого.
2. Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій, наголосивши, що право на отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім’ї загиблого, які спільно проживали, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки, або ж утриманці, тобто ті, хто перебував на повному утриманні загиблого або отримував від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Суд підкреслив, що колишня дружина не є членом сім’ї, оскільки шлюб між ними було розірвано, і вона не проживала спільно з загиблим на момент його смерті. Право на аліменти на утримання дитини до трьох років не є підставою для визнання колишньої дружини утриманцем для цілей отримання одноразової грошової допомоги. Таким чином, виплата їй частини допомоги є необґрунтованою та протиправною. Суд вказав, що незаконно призначену колишній дружині частину допомоги слід розподілити між членами сім’ї загиблого, а саме батьками та дитиною.
3. Суд задовольнив касаційну скаргу батьків загиблого, скасував рішення судів попередніх інстанцій та зобов’язав Міністерство оборони України виплатити батькам загиблого належну їм частину одноразової грошової допомоги.
Справа №926/1565/24 від 16/04/2025
Доброго дня! Звісно, я проаналізую це судове рішення.
1. Предметом спору є визнання недійсними пунктів рішення Чернівецької міської ради про відмову у поновленні договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.
2. Суд касаційної інстанції погодився з рішеннями попередніх судів, мотивуючи це тим, що орендар не мав легітимних очікувань на продовження договору оренди, оскільки розміщення його тимчасової споруди (торгового павільйону) не відповідає містобудівним нормам та правилам благоустрою, зокрема, відсутній чинний паспорт прив’язки, що є порушенням встановлених вимог. Суд зазначив, що переважне право орендаря на поновлення договору не є абсолютним і може бути обмежене, якщо орендодавець обґрунтовано відмовляє у продовженні оренди через невідповідність об’єкта оренди нормативним вимогам. Також, суд врахував, що на даній території планують нове будівництво багатофункціонального комплексу. Суд відхилив посилання скаржника на практику Верховного Суду, оскільки справи стосуються різних правовідносин: у даному випадку – продовження договору оренди, а не демонтаж споруди.
3. Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №727/11975/22 від 14/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую це судове рішення для вас.
1. Предметом спору є касаційна скарга прокурора на ухвалу апеляційного суду, яким було частково скасовано вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6, обвинуваченого у крадіжках, вчинених в умовах воєнного стану, та незаконному зберіганні психотропних речовин.
2. Апеляційний суд закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК (крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану) через недопустимість доказів, оскільки було встановлено, що досудове розслідування за окремими епізодами проводилось неуповноваженими особами, а саме слідчим, який не мав законних повноважень, під процесуальним керівництвом прокурора, який також не мав відповідних повноважень. Суд встановив, що на момент відкриття матеріалів досудового розслідування захиснику, постанови про призначення слідчого та прокурора у справі не були підписані. Також, апеляційний суд зазначив, що докази щодо крадіжки з магазину “Аврора” є недостатніми для доведення вини ОСОБА_6, тому провадження в цій частині також було закрито. В результаті, апеляційний суд змінив вирок, зменшивши строк покарання ОСОБА_6, враховуючи лише обвинувачення за ч. 2 ст. 309 КК (незаконне зберігання психотропних речовин).
3. Верховний Суд залишив ухвалу апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.
Справа №126/846/19 від 16/04/2025
Доброго дня! Звісно, я проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору у цій справі є оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо особи, засудженої за незаконне зберігання наркотичних речовин та зброї.
2. На жаль, у наданій резолютивній частині постанови відсутні аргументи, якими керувався суд касаційної інстанції, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій. Зазвичай, касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень, виходячи з доводів касаційної скарги. Він може досліджувати питання правильності застосування норм матеріального та процесуального права, оцінки доказів та дотримання судами процесуальних процедур. Щоб зрозуміти мотивацію суду, необхідно ознайомитися з повним текстом постанови, де будуть викладені конкретні аргументи щодо кожного доводу касаційної скарги. Також, у повному тексті рішення, суд міг послатись на певні правові позиції Верховного Суду, які були враховані при прийнятті рішення.
3. Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.
Справа №917/610/24 від 17/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є стягнення з ТОВ «Бурат-Агро» на користь АТ «Полтаваобленерго» 5 167 894,18 грн вартості необлікованої електричної енергії через відсутність пломби на шафі силового трансформатора.
2. Суд касаційної інстанції залишив рішення попередніх судів без змін, підтримавши позицію, що відсутність пломби, відповідальність за збереження якої покладена на споживача, є самостійним порушенням, що тягне за собою нарахування вартості необлікованої електроенергії. Суд відхилив аргументи ТОВ «Бурат-Агро» про необхідність відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 906/513/18, зазначивши, що відповідач не надав достатніх обґрунтувань для такого відступу. Суд також підкреслив, що Велика Палата вже висловлювалася щодо актуальності цього висновку в подібних правовідносинах. Крім того, суд відхилив доводи скаржника про недопустимість доказів, зазначивши, що суди попередніх інстанцій надали належну оцінку акту про порушення. Суд касаційної інстанції наголосив, що не має права переоцінювати докази, зібрані судами першої та апеляційної інстанцій. Суд також врахував принцип res judicata, який вимагає поваги до остаточних судових рішень.
3. Верховний Суд постановив залишити касаційну скаргу ТОВ «Бурат-Агро» без задоволення, а рішення попередніх судів – без змін.
Справа №522/1321/22 від 16/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення:
1. Предметом спору є стягнення з дочки померлої позичальниці заборгованості за кредитним договором, яка була раніше стягнута з її матері за рішенням суду.
2. Суд відмовив у задоволенні позову банку, оскільки вважає, що повторне стягнення заборгованості з дочки, як спадкоємця, вже стягнутої з її померлої матері, є неприпустимим. Суд зазначив, що банк вже реалізував своє право на стягнення заборгованості за рішенням суду, яке перебуває на стадії примусового виконання. Натомість, банк має право в рамках виконавчого провадження замінити сторону боржника на її правонаступника, тобто дочку. Суд наголосив, що пред’явлення позову про стягнення заборгованості з спадкоємця без вимоги про звернення стягнення на спадкове майно, як це передбачено статтею 1282 ЦК України, є необґрунтованим. Також, суд вказав на те, що розгляд справи в межах заявлених позовних вимог є обов’язком суду, а задоволення вимог банку в даному випадку призведе до подвійного стягнення заборгованості.
3. Суд касаційної інстанції залишив касаційну скаргу банку без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №389/525/19 від 18/03/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору у цій справі є оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю.
2. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, підтримавши рішення судів попередніх інстанцій. Судячи з резолютивної частини, ВС не знайшов підстав для скасування чи зміни вироку та ухвали. Можна припустити, що суд касаційної інстанції погодився з кваліфікацією дій засудженого, оцінкою доказів та дотриманням норм процесуального права під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій. Ймовірно, захисник у касаційній скарзі наполягав на неправильному застосуванні кримінального закону або істотних порушеннях кримінального процесуального кодексу, але Верховний Суд не знайшов цих порушень. Також, можливо, були аргументи щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, але вони також не були підтримані касаційним судом. Для більш точного аналізу потрібен повний текст постанови, де викладені мотиви прийнятого рішення.
3. Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо засудженого.
Справа №519/288/22 від 08/04/2025
Доброго дня! Звісно, я проаналізую це судове рішення.
1. Предметом спору є законність закриття кримінального провадження щодо особи, обвинуваченої в отриманні неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України), у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування.
2. Суд першої інстанції закрив провадження, вважаючи, що строк досудового розслідування закінчився, врахувавши період між закриттям провадження прокурором та скасуванням цієї постанови прокурором вищого рівня. Апеляційний суд погодився з цим рішенням. Прокурор оскаржив ці рішення, стверджуючи, що цей період не повинен включатися в строк досудового розслідування, посилаючись на зміни в судовій практиці. Верховний Суд, розглядаючи касаційну скаргу, зазначив, що Об’єднана палата Касаційного кримінального суду вже висловила позицію, згідно з якою час між закриттям провадження прокурором і скасуванням цієї постанови не входить у строк досудового розслідування. Враховуючи це, Верховний Суд дійшов висновку, що строк досудового розслідування не було порушено, а отже, закриття провадження було безпідставним.
3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій і призначив новий розгляд у суді першої інстанції.
Справа №922/3008/24 від 17/04/2025
Доброго дня! Розглянемо справу.
1. Предметом спору є оскарження рішення Антимонопольного комітету України.
2. Верховний Суд, розглядаючи касаційну скаргу, встановив, що суди попередніх інстанцій неповно з’ясували обставини справи та не надали належної оцінки доказам, що мають значення для правильного вирішення спору. Зокрема, не було досліджено питання щодо впливу оскаржуваного рішення АМКУ на права та інтереси позивача, а також не було враховано практику Верховного Суду щодо подібних спорів. Крім того, суди не звернули увагу на можливі порушення процедури прийняття рішення АМКУ. Враховуючи зазначені недоліки, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції для всебічного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
3. Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №914/744/24 від 17/04/2025
Доброго дня! Ось мій аналіз судового рішення, як і обіцяла.
1. Предметом спору є стягнення заборгованості за договором поставки між ТОВ “Енергозбереження Львів” та ДП “Санаторій “Моршинкурорт”.
2. У цій справі, суди попередніх інстанцій задовольнили позов ТОВ “Енергозбереження Львів”, стягнувши з ДП “Санаторій “Моршинкурорт” заборгованість за договором поставки. ДП “Санаторій “Моршинкурорт” подало касаційну скаргу, стверджуючи про порушення судами норм матеріального та процесуального права. Верховний Суд, залишаючи рішення попередніх інстанцій без змін, виходив з того, що суди повно та всебічно дослідили обставини справи, надали належну оцінку доказам і правильно застосували норми законодавства. Суд касаційної інстанції зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не містять підстав для скасування оскаржуваних рішень. Також, Верховний Суд поновив виконання рішення Господарського суду Львівської області та постанови Західного апеляційного господарського суду, виконання яких було зупинено раніше.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення попередніх інстанцій – без змін.
Справа №908/1174/23 від 17/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є стягнення 82 614 035,63 грн.
2. Верховний Суд залишив без змін постанову апеляційного суду, підтримавши таким чином рішення на користь ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго». В обґрунтуванні своєї позиції суд касаційної інстанції, ймовірно, погодився з висновками апеляційного суду щодо правильності застосування норм матеріального та процесуального права. Можливо, апеляційний суд врахував договірні зобов’язання між сторонами, обґрунтованість розрахунку суми заборгованості та інші важливі обставини справи. Також, суд міг взяти до уваги докази, надані позивачем, та їх належну оцінку судами попередніх інстанцій. Відсутність порушень норм процесуального права, які могли б призвести до скасування рішення, також зіграла свою роль. Суд касаційної інстанції, перевіривши матеріали справи, не знайшов підстав для скасування постанови апеляційного суду.
3. Верховний Суд вирішив залишити касаційну скаргу ПАТ «Запоріжжяобленерго» без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.
Справа №389/525/19 від 18/03/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору у цій справі є оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю.
2. Суд касаційної інстанції залишив вирок без змін, оскільки суди попередніх інстанцій ретельно перевірили доводи захисту щодо недопустимості доказів (протоколу допиту потерпілої та протоколу огляду місця події) та необґрунтованості обвинувачення. Верховний Суд погодився з висновками судів нижчих інстанцій про те, що допит потерпілої був проведений уповноваженою особою після внесення відомостей до ЄРДР, а участь родичів потерпілої як понятих при огляді місця події не вплинула на об’єктивність зафіксованих даних. Суд також відзначив, що відсутність оригіналу відеозапису допиту не є підставою для визнання його недопустимим доказом, оскільки кожен електронний примірник вважається оригіналом. Крім того, суд касаційної інстанції врахував покази свідків, висновки експертиз та інші докази, які підтверджують винуватість засудженого. Суд також відхилив доводи про порушення цілісності упаковок з речовими доказами та про незаконний склад колегії суддів апеляційного суду.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду – без змін.
Справа №688/3026/20 від 16/04/2025
Звісно, ось аналіз судового рішення, як ви просили:
Предмет спору у справі – оскарження вироку апеляційного суду, яким особу було засуджено за незаконне проникнення до житла та перевищення службових повноважень із застосуванням насильства.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, підтримавши рішення апеляційного суду, оскільки апеляційний суд, на відміну від суду першої інстанції, повно та всебічно дослідив докази, зокрема покази потерпілої та свідків, висновки експертиз, протоколи слідчих дій, і встановив, що поліцейський перевищив свої службові повноваження, незаконно проник до житла та застосував насильство до потерпілого. Суд касаційної інстанції наголосив, що апеляційний суд обґрунтовано спростував доводи захисту про суперечності в показаннях свідків та потерпілої, а також врахував усі обставини справи, зокрема, що покази свідків сторони захисту можуть бути упередженими через їхні службові зв’язки з обвинуваченим. Також, Верховний Суд підкреслив, що доводи касаційної скарги, які стосуються переоцінки доказів та фактичних обставин справи, не можуть бути предметом касаційного розгляду.
Рішення суду – Вирок апеляційного суду залишено без змін, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.
Справа №902/1198/23 від 16/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених Приватним підприємством “Сонечко-2017” у зв’язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.
2. Суд касаційної інстанції, задовольняючи заяву про розподіл судових витрат, керувався такими аргументами:
* Відшкодування судових витрат є однією з основних засад господарського судочинства.
* Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат.
* Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову.
* Суд врахував відсутність заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю “Карат” щодо розподілу цих витрат.
* Підприємство “Сонечко-2017” надало докази, що підтверджують вартість робіт, детальний опис виконаних робіт та сплату заявником суми витрат виконавцю.
* Заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн є підтвердженою наданими доказами.
* Оскільки касаційну скаргу Товариства залишено без задоволення, а оскаржені рішення судів попередніх інстанцій без змін, судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню із заявника касаційної скарги.
3. Суд ухвалив задовольнити заяву Приватного підприємства “Сонечко-2017” та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Карат” на користь Приватного підприємства “Сонечко-2017” 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Справа №147/1090/15-ц від 16/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз цього судового рішення:
1. Предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором та визнання недійсним договору відступлення права вимоги.
2. Суд касаційної інстанції залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін, погодившись з тим, що банк надав достатньо доказів на підтвердження наявності заборгованості за кредитним договором, включаючи копії договору, розрахунки заборгованості та первинні документи. Суд зазначив, що договір про відступлення права вимоги не був визнаний недійсним, а боржник здійснював платежі на користь нового кредитора. Також суд врахував, що висновок експерта про відсутність документального підтвердження заборгованості є суперечливим і не має переваги над іншими доказами. Щодо доводів про порушення законодавства про захист прав споживачів, суд вказав, що направлення вимоги про дострокове повернення кредиту не є перешкодою для звернення до суду, особливо якщо строк виконання вимоги минув на момент ухвалення рішення.
3. Суд касаційної інстанції залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №332/4409/23 від 16/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є оскарження працівником дисциплінарного стягнення у вигляді догани та вимога про відшкодування моральної шкоди.
2. Суд касаційної інстанції підтримав рішення апеляційного суду про закриття апеляційного провадження за скаргою особи, яка не була стороною у справі, а саме начальника юридичного відділу, який склав доповідну записку, що стала підставою для дисциплінарного стягнення. Суд зазначив, що для оскарження рішення суду особою, яка не брала участі у справі, необхідно, щоб це рішення безпосередньо стосувалося її прав та обов’язків. У даному випадку, суд вирішив, що рішення про скасування догани працівнику не впливає на права та обов’язки начальника юридичного відділу, оскільки він діяв як представник компанії, а не у власних інтересах. Суд також врахував, що саме товариство, а не начальник юридичного відділу, було відповідачем у справі. Доводи касаційної скарги про те, що суди не врахували висновки Верховного Суду у подібних справах, були відхилені, оскільки обставини кожної справи є унікальними.
3. Суд касаційної інстанції залишив ухвалу апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу – без задоволення.
Справа №732/1222/24 від 16/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення:
1. Предметом спору є дострокове розірвання договору оренди землі, ініційоване власником земельної ділянки через систематичне порушення орендарем умов договору щодо сплати орендної плати.
2. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та закрив провадження у справі, мотивуючи це тим, що після відкриття провадження у справі про банкрутство орендаря (АПК «Старосільський»), всі майнові спори, стороною в яких є боржник, повинні розглядатися господарським судом в межах справи про банкрутство. Суд врахував зміни в законодавстві, які дозволяють орендарю відчужувати право оренди без погодження з власником, що робить право оренди активом, який може бути включений до ліквідаційної маси банкрута. Також, суд врахував, що розірвання договору оренди вплине на ліквідаційну масу банкрута. Враховуючи ці обставини, апеляційний суд дійшов висновку, що спір підлягає розгляду в межах господарського судочинства.
3. Суд касаційної інстанції залишив без змін постанову апеляційного суду, підтвердивши, що спір про розірвання договору оренди, де одна зі сторін є банкрутом, має розглядатися в межах провадження у справі про банкрутство господарським судом.
Справа №926/781/23 від 02/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є визнання недійсним договору про реконструкцію будівлі, укладеного між Подільським управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та ТОВ «Житлобуд-2012».
2. Суд касаційної інстанції погодився з апеляційним судом у тому, що прокурор обрав неефективний спосіб захисту, оскільки вимога про визнання договору недійсним не була поєднана з вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, а саме повернення майна або відшкодування вартості. Суд зазначив, що оскільки договір частково виконаний (передано земельну ділянку та здійснено інвестування), то визнання його недійсним без застосування наслідків не призведе до поновлення майнових прав держави. Суд також підкреслив, що обрання неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови в позові, незалежно від інших обставин справи. Водночас, суд касаційної інстанції визнав передчасним висновок апеляційного суду про обґрунтованість позовних вимог щодо порушень при укладенні договору, оскільки це питання має вирішуватися при розгляді справи з належною позовною вимогою.
3. Суд касаційної інстанції змінив рішення судів попередніх інстанцій, виклавши їх мотивувальні частини у своїй редакції, але залишив без змін рішення про відмову в задоволенні позову.
Справа №910/8703/24 від 17/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є захист прав інтелектуальної власності компанії Bayer на винахід, що використовується у лікарському засобі “Ривароксабан-Тева”, який намагається зареєструвати ТОВ “Тева Україна”.
2. Суд касаційної інстанції розглядав питання про правомірність вжиття заходів забезпечення позову, а саме заборони Державному експертному центру Міністерства охорони здоров’я України (Центру) видавати висновки та вносити зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу “Ривароксабан-Тева”. Суд зазначив, що забезпечення позову є важливим механізмом захисту інтересів позивача від недобросовісних дій відповідача. Верховний Суд підкреслив, що при вирішенні питання про забезпечення позову необхідно враховувати розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника, а також забезпечувати баланс інтересів сторін. Суд також наголосив, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду в майбутньому. Суд врахував специфіку правовідносин у сфері інтелектуальної власності, де важливо не допустити розповсюдження товарів, виготовлених з ймовірним порушенням прав інтелектуальної власності.
3. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову.
Справа №520/14180/17 від 16/04/2025
Доброго дня! Звісно, я допоможу вам розібратися в цьому судовому рішенні.
1. Предметом спору є припинення сервітуту та усунення перешкод у праві власності на квартиру, а саме виселення колишньої дружини власника.
2. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що колишня дружина набула право користування квартирою на законних підставах як член сім’ї власника, і позивач не довів неможливість їх спільного проживання. Апеляційний суд погодився з цим рішенням. Касаційний суд, однак, звернув увагу на те, що суди попередніх інстанцій не врахували баланс інтересів сторін, не дослідили обставини щодо наявності у колишньої дружини іншого житла та можливого зловживання правом з її боку. Суд також наголосив на численних судових спорах між сторонами, що може свідчити про неприязні відносини та неможливість спільного проживання. Важливим є те, що апеляційний суд не з’ясував, чому колишня дружина позбулася права власності на квартиру, подаровану їй колишнім чоловіком, і чи не було це зроблено навмисно для погіршення її житлових умов.
3. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду і направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №908/1174/23 від 17/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення:
1. Предметом спору є стягнення з ПАТ «Запоріжжяобленерго» на користь ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії.
2. Суд касаційної інстанції залишив в силі рішення апеляційного суду, яким було задоволено позовні вимоги ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», з огляду на наступне:
* Суд апеляційної інстанції правомірно відхилив подані відповідачем нові докази (акти коригування), оскільки вони не існували на момент ухвалення рішення судом першої інстанції, і їх прийняття суперечило б статті 269 ГПК України та принципу правової визначеності.
* Суд не встановив порушень судом апеляційної інстанції при застосуванні статті 625 ЦК України та висновків Великої Палати Верховного Суду щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних, оскільки розрахунки здійснено на підставі доказів, наявних у матеріалах справи на момент розгляду справи судом першої інстанції.
* Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а встановлення обставин справи та оцінка доказів є повноваженнями судів першої та апеляційної інстанцій.
* Питання щодо застосування Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не є предметом касаційного розгляду у даній справі, оскільки не було зазначено в касаційній скарзі.
* Відсутні вагомі та непереборні обставини для відступу від принципу res judicata.
3. Верховний Суд постановив залишити касаційну скаргу ПАТ «Запоріжжяобленерго» без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду – без змін.
Справа №519/288/22 від 08/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є законність закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6, обвинуваченої в отриманні неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України).
2. Верховний Суд скасував ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, які закрили кримінальне провадження, і призначив новий розгляд в суді першої інстанції. На жаль, з резолютивної частини постанови неможливо зрозуміти конкретні аргументи суду. Щоб зрозуміти логіку суду, потрібно аналізувати повний текст постанови, де будуть викладені мотиви скасування рішень судів попередніх інстанцій. Можливо, суди неправильно застосували норми матеріального чи процесуального права, або ж не повно дослідили обставини справи. Без повного тексту постанови важко сказати напевно.
3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та призначив новий розгляд справи в суді першої інстанції.
Справа №442/1862/19 від 16/04/2025
Доброго дня! З радістю допоможу вам розібратися в цьому судовому рішенні.
1. Предметом спору у цій справі є оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 367 КК України, тобто за службову недбалість.
2. Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, підтримавши їхні висновки щодо винуватості ОСОБА_8. Суд, ймовірно, погодився з тим, що дії або бездіяльність ОСОБА_8, яка є службовою особою, призвели до істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб. При цьому, касаційний суд не знайшов підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень, вважаючи їх законними та обґрунтованими. Можливо, були досліджені всі докази, надані сторонами, та їм надано належну оцінку. Також, суд міг врахувати ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу засудженої та інші обставини, що мають значення для справи.
3. Верховний Суд ухвалив залишити вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.
Справа №686/25147/21 від 09/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором.
2. Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки відповідач подав апеляційну скаргу після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. Суд виходив з того, що відповідача було належним чином повідомлено про розгляд справи, оскільки повістки надсилалися за її зареєстрованим місцем проживання, а їх повернення з відміткою “адресат відсутній” вважається належним повідомленням згідно з ЦПК України. Суд врахував, що відповідач не навела доводів про наявність особливих обставин, які б свідчили про те, що вона не знала і не могла знати про розгляд справи. Верховний Суд погодився з таким висновком, зазначивши, що сплив річного строку є безумовною підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження, якщо тільки особа не довела, що не була повідомлена про розгляд справи або що пропустила строк через обставини непереборної сили. Суд касаційної інстанції підкреслив, що відповідальність за отримання судових повісток лежить на стороні, і відсутність її за зареєстрованим місцем проживання не є підставою вважати її неповідомленою. Суд також послався на практику Великої Палати Верховного Суду, яка роз’яснила, що особа вважається неповідомленою про розгляд справи, якщо її взагалі не сповістили про наявність судового провадження.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду – без змін.
Справа №910/14933/22 від 16/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є вимога ТОВ “Технотрек” до Київської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.
2. Суд касаційної інстанції скасував рішення попередніх судів, вказавши на те, що суди попередніх інстанцій помилково застосували статтю 33 Закону України “Про оренду землі” в редакції, чинній на момент укладення договору оренди, замість редакції, чинної на момент звернення з вимогою про визнання додаткової угоди укладеною. Суд зазначив, що оскільки на земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, яке належить ТОВ “Технотрек”, то це обмежує права Київської міської ради як власника землі. Також, запропонована ТОВ “Технотрек” редакція додаткової угоди не відповідає вимогам законодавства, оскільки не містить умов, передбачених статтею 33 Закону України “Про оренду землі” та статтею 126-1 Земельного кодексу України, як це вимагається перехідними положеннями Закону України “Про оренду землі”. Суд підкреслив, що ТОВ “Технотрек” не позбавлене права звернутися до Київської міської ради з пропозицією укласти новий договір оренди з урахуванням всіх істотних умов та вимог законодавства.
3. Суд касаційної інстанції скасував рішення попередніх судів та відмовив у задоволенні позову ТОВ “Технотрек”.
Справа №911/564/24 від 09/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є зобов’язання ДП “Укрспирт” повернути ДП “Угерський спиртовий завод” дві залізничні цистерни, які перебували в оренді, та стягнення плати за користування ними і неустойки за прострочення повернення.
2. Суд касаційної інстанції скасував рішення попередніх судів, оскільки вони помилково вирішили, що договір оренди не був поновлений після 26.02.2012. Суди попередніх інстанцій не врахували, що згідно зі статтею 764 Цивільного кодексу України та статтею 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, договір оренди може бути поновлений на той самий строк і на тих самих умовах, якщо орендодавець протягом місяця після закінчення строку дії договору не висловив заперечень. Верховний Суд наголосив, що суди повинні були встановити, чи заявляли сторони про припинення або зміну умов договору оренди, оскільки це має вирішальне значення для визначення, чи був договір поновлений. Суд касаційної інстанції також підкреслив, що вимога про надання додаткових доказів на підтвердження факту поновлення договору оренди (наприклад, виставлення рахунків) суперечить законодавству та попереднім висновкам Верховного Суду щодо поновлення договору оренди за мовчазною згодою.
3. Суд вирішив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №922/3008/24 від 17/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви просили:
1. Предметом спору є оскарження рішення Антимонопольного комітету України (АМКУ) про визнання компанії винною у порушенні законодавства про захист економічної конкуренції через антиконкурентні узгоджені дії під час участі в тендері.
2. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що АМКУ встановив обставини порушення на підставі зібраних доказів, які позивач не спростував. Апеляційний суд погодився з цим рішенням, додатково відхиливши аргументи позивача щодо пропуску строків давності притягнення до відповідальності. Суди виходили з того, що АМКУ довів факт антиконкурентних узгоджених дій на основі сукупності доказів, зокрема, спільних працівників, господарських відносин, фінансової допомоги, синхронності дій при подачі документів на тендер, спільного використання інтернет-адрес та програмного забезпечення. Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій не дослідили питання дотримання АМКУ строків притягнення до відповідальності, враховуючи дату закінчення порушення та дату прийняття рішення АМКУ, а також не врахували висновки Верховного Суду щодо необхідності комплексного застосування норм про строки давності у таких справах.
3. Суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №2-8029/2006 від 16/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз цього судового рішення:
1. Предметом спору є визнання недійсним договору купівлі-продажу торгового павільйону та визнання права власності на нежиле приміщення.
2. Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд порушив норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, апеляційний суд не врахував, що питання обізнаності прокурора та Одеської міської ради щодо наявності оскаржуваного рішення суду першої інстанції вже було предметом дослідження при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Крім того, апеляційний суд помилково зазначив, що апеляційна скарга прокурора не містить обґрунтувань щодо порушення прав Одеської міської ради, оскільки, якщо суд апеляційної інстанції встановить, що рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а не відмові у задоволенні апеляційної скарги. Також, апеляційний суд не обґрунтовано досліджував баланс та рівновагу між інтересами суспільства, територіальної громади та прав особи на майно, оскільки питання щодо позбавлення третьої особи права власності на спірний об`єкт нерухомого майна не є предметом розгляду у цій справі.
3. Верховний Суд скасував постанову Одеського апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №732/627/24 від 16/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви просили:
1. Предметом спору є дострокове розірвання договору оренди землі, ініційоване новим власником земельної ділянки на підставі пункту договору, що передбачає таку можливість у разі зміни власника.
2. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції про задоволення позову та закрив провадження у справі, мотивуючи це тим, що Агропромисловий кооператив «Старосільський» перебуває у стадії банкрутства, а отже, всі майнові спори за його участю мають розглядатися господарським судом в рамках справи про банкрутство. Крім того, суд врахував зміни в земельному законодавстві, які дозволяють орендарю відчужувати право оренди без погодження з власником землі, що робить право оренди активом, який може бути включений до ліквідаційної маси банкрута. Суд зазначив, що розірвання договору оренди може вплинути на ліквідаційну масу боржника, тому спір має розглядатися в господарському суді. Суд також послався на практику Великої Палати Верховного Суду, яка визначає підсудність майнових спорів за участю банкрута господарським судам.
3. Суд касаційної інстанції залишив без змін постанову апеляційного суду про закриття провадження у справі, підтвердивши, що спір підлягає розгляду в межах справи про банкрутство АПК «Старосільський» в господарському суді.
Справа №991/8202/20 від 17/04/2025
Доброго дня! Давайте розглянемо це судове рішення.
1. Предмет спору – це звинувачення у заволодінні майном державного підприємства та замаху на таке заволодіння шляхом зловживання службовим становищем і підробки документів.
2. Суд встановив, що обвинувачені діяли спільно, щоб незаконно заволодіти врожаєм державного підприємства. Ключовим моментом було зловживання службовим становищем виконуючою обов’язки директора ДП, яка укладала невигідні угоди з приватною компанією. Ці угоди дозволили приватній компанії отримати право на врожай, вирощений державним підприємством. Також було встановлено факт підробки документів, щоб приховати незаконність передачі майна. Суд врахував покази свідків, експертні висновки та інші докази, які підтверджують вину обвинувачених у скоєнні злочинів. Проте, заволодіти всім обсягом запланованого врожаю не вдалося через порушення справи про банкрутство ДП.
3. Рішення суду – визнати всіх обвинувачених винними у вчиненні злочинів, пов’язаних із заволодінням майном та замахом на заволодіння майном державного підприємства шляхом зловживання службовим становищем та підробки документів.
Справа №160/18300/23 від 17/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є оскарження наказу про переведення військовослужбовця на іншу посаду.
2. Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд не повною мірою дослідив обставини справи та не надав належної оцінки доводам позивача щодо необхідності застосування пункту 114 Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України, який регулює переміщення військовослужбовців, якщо їхні чоловік/дружина також є військовослужбовцями за контрактом. Апеляційний суд не перевірив, чи було враховано цю обставину при прийнятті рішення про переведення позивача, що є важливим, оскільки переведення передбачало зміну місця проживання сім’ї. Суд касаційної інстанції підкреслив, що апеляційний суд зобов’язаний був надати вичерпну відповідь на всі аргументи апеляційної скарги, чого зроблено не було. Неналежне виконання апеляційним судом своїх процесуальних обов’язків призвело до порушення права позивача на справедливий судовий розгляд.
3. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду і направив справу на новий апеляційний розгляд.
Справа №280/6890/24 від 17/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви просили:
1. Предметом спору є оскарження військовою частиною ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження щодо рішення суду першої інстанції про виплату додаткової винагороди військовослужбовцю.
2. Суд касаційної інстанції зазначив, що право на апеляційне оскарження кореспондується з обов’язком дотримуватися процесуального законодавства щодо строків та умов реалізації цього права, що забезпечує принцип рівності сторін. Учасник справи повинен вчиняти всі можливі дії для належного виконання процесуальних обов’язків. Суд підкреслив, що приписи КАС України зобов’язують учасників справи діяти сумлінно, забезпечуючи своєчасне виконання своїх обов’язків, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження та усунення недоліків апеляційної скарги. Оскільки військова частина не виконала вимоги ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху та не подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав, апеляційний суд обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження. Суд касаційної інстанції також вказав, що поважність причин пропущення строку на апеляційне оскарження військова частина мала доводити в суді апеляційної інстанції, чого зроблено не було.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу військової частини без задоволення, а ухвалу апеляційного суду – без змін.
Справа №344/624/25 від 14/04/2025
Доброго дня! З радістю допоможу вам розібратися в цьому судовому рішенні.
1. Предметом спору є клопотання обвинуваченого про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
2. Верховний Суд задовольнив клопотання обвинуваченого, керуючись статтями 32, 33-1, 34, 376, 615 Кримінального процесуального кодексу України. Суд врахував доводи обвинуваченого, однак, конкретні аргументи, на які спирався обвинувачений у клопотанні, в ухвалі не зазначені. Рішення про передачу справи з одного суду до іншого було прийнято з огляду на необхідність забезпечення об’єктивності та неупередженості розгляду справи. Суд вирішив, що розгляд справи в Печерському районному суді м. Києва буде більш доцільним. Також, суд зазначив, що повний текст ухвали буде проголошено пізніше, що може містити більш розгорнуте обґрунтування прийнятого рішення.
3. Суд постановив задовольнити клопотання обвинуваченого та направити матеріали кримінального провадження з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області до Печерського районного суду м. Києва для розгляду по суті.
Справа №442/1862/19 від 16/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз цього судового рішення:
1. Предметом спору є оскарження вироку щодо службової недбалості працівниці банку, яка неналежно перевірила документи клієнта, що призвело до збитків банку.
2. Суд касаційної інстанції залишив вирок без змін, погодившись з висновками судів попередніх інстанцій. Суд зазначив, що вина ОСОБА_8 у службовій недбалості доведена на підставі досліджених доказів, зокрема її власних показань, які підтверджують неналежне виконання нею службових обов’язків. Суд також підкреслив, що службова недбалість є злочином з матеріальним складом, і спричинення істотної шкоди є обов’язковою ознакою цього злочину. Наявність іншого кримінального провадження щодо іншої особи не є підставою для залишення цивільного позову без розгляду, оскільки саме дії ОСОБА_8 призвели до збитків банку. Суд апеляційної інстанції належним чином умотивував свої висновки, з якими погодилась колегія суддів касаційного суду.
3. Суд вирішив залишити касаційну скаргу без задоволення, а вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду – без змін.
Справа №701/280/18-к від 10/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору у цій справі є цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, у якій загинула людина.
2. Суд касаційної інстанції розглядав касаційну скаргу ТОВ «Гюнсел» на рішення апеляційного суду щодо стягнення з товариства моральної шкоди та щомісячних виплат у зв’язку з втратою годувальника. Суд зазначив, що роботодавець несе відповідальність за шкоду, завдану його працівником під час виконання трудових обов’язків, якщо працівник керував транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки. Також суд вказав, що страхування цивільної відповідальності роботодавця не скасовує його обов’язку відшкодувати шкоду. Водночас, суд погодився з доводами скаржника щодо відсутності обґрунтування стягнення щомісячних виплат у зв’язку з втратою годувальника, оскільки апеляційний суд не довів зв’язок між смертю потерпілого та порушенням ПДР працівником ТОВ, а також не обґрунтував розмір шкоди. Крім того, суд виправив помилку апеляційного суду щодо стягнення судового збору з засудженого, оскільки це суперечить нормам кримінального процесуального законодавства.
3. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасувавши рішення апеляційного суду в частині стягнення з ТОВ «Гюнсел» щомісячних виплат у зв’язку з втратою годувальника та призначивши новий розгляд цієї частини позову в порядку цивільного судочинства, а також виключив рішення про стягнення судових витрат з засудженого.
Справа №361/5009/22 від 16/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору у цій справі є поділ спільного майна подружжя, а саме квартири та земельної ділянки, набутих під час шлюбу.
2. Суд задовольнив позов частково, визнавши за дружиною право власності на 1/2 квартири, виходячи з наступних аргументів:
* Квартира була придбана під час шлюбу, що створює презумпцію спільної сумісної власності подружжя.
* Чоловік не спростував цю презумпцію, не довів, що кошти на придбання квартири були його особистою приватною власністю.
* Грошова компенсація за неотримане житло, виплачена чоловіку як військовослужбовцю, була розрахована на всю сім’ю, а не лише на нього особисто.
* Реєстрація права власності на квартиру лише на чоловіка не скасовує її належність до спільної сумісної власності подружжя.
* Строк позовної давності не пропущено, оскільки дружина звернулася до суду протягом трьох років з моменту, коли дізналася про порушення свого права власності.
3. Суд вирішив касаційну скаргу задовольнити частково, змінивши рішення суду першої інстанції лише в частині розподілу судових витрат, а в іншій частині рішення залишити без змін.
Справа №473/1832/22 від 08/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є оскарження вироку щодо особи, засудженої за крадіжку, вчинену за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у житло (ч. 4 ст. 185 КК України).
2. Суд касаційної інстанції скасував ухвалу апеляційного суду, оскільки апеляційний суд формально розглянув апеляційну скаргу захисника, не перевірив ретельно доводи щодо неповноти доказів вини засудженого, а саме: недостатньо досліджено покази свідка, який не був очевидцем злочину, та не усунуто суперечності у показах засудженого і свідка. Суд апеляційної інстанції не конкретизував, які саме непрямі докази підтверджують вину засудженого “поза розумним сумнівом”. Також, апеляційний суд не надав належної оцінки доводам сторони захисту. В результаті, апеляційний суд не спростував доводи апеляційної скарги захисника належним чином, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
3. Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд в апеляційній інстанції, обравши засудженому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Справа №748/1529/13-ц від 16/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є визнання недійсними договорів міни земельних ділянок та визнання незаконними державних актів на право власності на ці ділянки.
2. Суд касаційної інстанції залишив без змін ухвалу апеляційного суду про закриття апеляційного провадження, оскільки ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» не було стороною у справі на момент ухвалення рішень судами першої та апеляційної інстанцій, а набуло прав кредитора пізніше, вже після набрання цими рішеннями законної сили. Суд зазначив, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Оскільки первісний кредитор, ПАТ «Дельта Банк», вже скористався правом на оскарження судових рішень і його касаційну скаргу було відхилено, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» не має права повторно оскаржувати ці рішення. Суд також підкреслив, що апеляційний суд правильно встановив, що оскаржуваними рішеннями не вирішувалися питання про права та обов’язки ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», що є підставою для закриття апеляційного провадження.
3. Суд залишив касаційну скаргу ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» без задоволення, а ухвалу апеляційного суду – без змін.
Справа №278/330/14-ц від 16/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
Предметом спору є визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення апеляційного суду в частині витребування земельної ділянки, зазначив, що апеляційний суд не встановив фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, та не перевірив висновки суду першої інстанції. Суд вказав, що вимога про витребування частини земельної ділянки, яка накладається на іншу земельну ділянку, є належним способом захисту прав позивача, посилаючись на практику Великої Палати Верховного Суду. Щодо вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу та державного акту, суд касаційної інстанції погодився з апеляційним судом, що ці вимоги не є ефективним способом захисту, оскільки задоволення віндикаційного позову є достатнім для відновлення прав власника. Щодо вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, суд касаційної інстанції зазначив, що їх можна розглядати лише після введення позивача у володіння спірною земельною ділянкою, тому у задоволенні цих вимог слід відмовити як передчасних.
Суд касаційної інстанції частково задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову апеляційного суду в частині вирішення вимог про витребування земельної ділянки та направив справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а в іншій частині змінив постанову апеляційного суду, виклавши мотиви відмови у задоволенні позовних вимог в іншій редакції.
Справа №522/2922/16-ц від 16/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую це судове рішення.
1. Предметом спору є заява Міністерства оборони України про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом фізичної особи до державних органів про відшкодування шкоди.
2. Суд касаційної інстанції, розглядаючи заяву Міністерства оборони України, керувався наступними аргументами: по-перше, оскільки Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову фізичної особи, виникла необхідність у вирішенні питання про розподіл судових витрат. По-друге, позивач у справі був звільнений від сплати судового збору, тому судові витрати відповідача (Міністерства оборони) мають бути компенсовані за рахунок держави. По-третє, суд визначив розмір судового збору, який підлягає компенсації, виходячи зі ставок, що діяли на момент подання позову, та врахував сплачені суми за подання апеляційної та касаційних скарг. По-четверте, суд встановив, що Міністерство оборони України сплатило судовий збір за подання апеляційної та касаційних скарг у більшому розмірі, ніж було встановлено законом, тому надмірно сплачені суми підлягають поверненню. По-п’яте, суд послався на норми Цивільного процесуального кодексу України та Закону України “Про судовий збір”, які регулюють питання розподілу судових витрат та повернення судового збору.
3. Верховний Суд ухвалив додаткове рішення, яким зобов’язав компенсувати Міністерству оборони України за рахунок держави судовий збір, сплачений за подання апеляційної та касаційних скарг, а також зобов’язав Державну казначейську службу України повернути Міністерству оборони України надмірно сплачені суми судового збору.
Справа №340/5170/24 від 17/04/2025
Звісно, ось аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є бездіяльність територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) щодо виключення особи з військового обліку у зв’язку з досягненням граничного віку перебування в запасі.
2. Суд касаційної інстанції погодився з рішенням апеляційного суду про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки позивач просив заборонити ТЦК та СП вчиняти дії з направлення його на проходження ВЛК та мобілізації, що, на думку позивача, ускладнить виконання рішення суду про виключення з військового обліку. Верховний Суд підкреслив, що забезпечення позову має бути адекватним та співмірним позовним вимогам, а в даному випадку спір стосується саме бездіяльності ТЦК щодо розгляду заяви про виключення з обліку, а не мобілізації. Суд зазначив, що заходи забезпечення позову повинні бути спрямовані на забезпечення реального виконання судового рішення, а в даній ситуації запропонований захід не відповідає предмету спору. Суд також врахував, що позивач не надав доказів того, що його вже направлено на ВЛК чи мобілізовано, тому відсутні підстави вважати, що виконання рішення суду буде неможливим.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду – без змін.
Справа №2а-3730-09 від 18/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є скасування постанови митниці про порушення митних правил та протоколу про це порушення, оскільки позивач вважав, що ввіз автомобіль як спадщину і не повинен сплачувати митні платежі.
2. Суд касаційної інстанції, розглядаючи касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду про закриття апеляційного провадження, виходив з наступного:
* Апеляційний суд помилково закрив провадження, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції у справах про адміністративні правопорушення є остаточним і не підлягає оскарженню.
* На момент звернення позивача з апеляційною скаргою (25.12.2009) обмеження на апеляційне оскарження ще не було встановлено законом, оскільки відповідні зміни до КАСУ набрали чинності лише 30.07.2010.
* Відповідно до перехідних положень Закону “Про судоустрій і статус суддів”, судові рішення, прийняті до набрання чинності цим Законом, могли бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом.
* Оскільки апеляційний суд закрив провадження, це перешкоджає подальшому розгляду справи, тому її необхідно направити до апеляційного суду для продовження розгляду.
3. Суд вирішив касаційну скаргу задовольнити частково, скасувати ухвалу апеляційного суду про закриття провадження та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Справа №820/3511/17 від 18/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз судового рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є правомірність податкового повідомлення-рішення, яким підприємству збільшено суму від’ємного значення ПДВ через нібито нереальні господарські операції з контрагентом.
2. Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій, які задовольнили позов підприємства. Суди встановили, що підприємство належним чином підтвердило реальність господарських операцій з придбання електродвигунів у ТОВ «Електрон-Експерт», надавши всі необхідні первинні документи: договір, специфікації, податкові та видаткові накладні, банківські виписки про оплату, складські документи та товарно-транспортні накладні. Суд підкреслив, що порушення податкової дисципліни контрагентом не може автоматично позбавляти платника податків права на податковий кредит, якщо він довів реальність операцій та наявність ділової мети. Також, суд зазначив, що податковий орган не надав достатніх доказів обізнаності платника податків щодо неправомірної діяльності контрагента. Суд касаційної інстанції підкреслив, що контролюючий орган не може перекладати відповідальність за дії контрагента на платника податків, якщо останній діяв добросовісно та підтвердив реальність господарських операцій.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу податкового органу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №520/16669/23 від 10/04/2025
Звісно, ось аналіз судового рішення, як ви просили:
1. Предметом спору є правомірність дій Державної податкової служби щодо невідображення в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ) суми коштів, стягнутих з рахунків “Харківобленерго” в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ.
2. Суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, керувався такими аргументами:
* Відповідно до Податкового кодексу України (ПКУ), зарахування коштів до СЕА ПДВ відбувається у випадках, чітко визначених кодексом, і примусове стягнення коштів з рахунків платника податків у банку не є підставою для такого зарахування.
* Поняття “вилучення” коштів, яке згадується в ПКУ, стосується виключно готівкових коштів, а не безготівкових операцій з примусового списання коштів з банківських рахунків.
* Обов’язок зарахування стягнутих коштів на рахунок у СЕА ПДВ стосується виключно вилученої готівки, а не будь-яких примусово стягнутих коштів з рахунків у банку.
* Суд врахував попередні висновки Верховного Суду у подібних справах, де було зазначено, що у випадку стягнення податкового боргу з ПДВ шляхом списання коштів з поточних рахунків платника, обов’язку зарахування цих коштів на рахунок у СЕА ПДВ немає.
* Суд зазначив, що умова для реєстрації податкових накладних, передбачена п. 200-1.9 ст. 200-1 ПКУ, визначає не лише право платника, а й обов’язкове дотримання основних принципів роботи СЕА ПДВ, які виключають можливість реєстрації податкових накладних, не забезпечених грошовими коштами.
3. Суд ухвалив рішення скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні позову “Харківобленерго”.
Справа №320/22602/23 від 18/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз цього судового рішення:
1. Предметом спору є оскарження приписів та постанови Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) щодо порушень ТОВ «Олімп-ЛТД» у сфері містобудівної діяльності при реконструкції кафе в Києві.
2. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позов ТОВ «Олімп-ЛТД», виходячи з того, що компанія здійснювала реконструкцію кафе на підставі чинного дозволу на виконання будівельних робіт, виданого ДАБІ (Державною архітектурно-будівельною інспекцією), правонаступником якої є ДІАМ. Суд встановив, що відомості про земельну ділянку з кадастровим номером, щодо якої виник спір, містяться в Реєстрі будівельної діяльності. Також, поділ земельної ділянки не вимагав отримання нових містобудівних умов та обмежень, оскільки цільове призначення та загальна площа ділянки не змінилися. Крім того, суд врахував преюдиційні висновки іншої справи, де було встановлено наявність дозволу на виконання будівельних робіт на цьому об’єкті. Суд касаційної інстанції підкреслив, що містобудівні умови та обмеження не є дозволом на будівництво, а визначають параметри забудови.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу ДІАМ без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.
Справа №320/22602/23 від 18/04/2025
Доброго дня! З радістю проаналізую для вас це судове рішення.
1. Предметом спору є оскарження ТОВ «Олімп-ЛТД» приписів Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) щодо будівництва кафе на вулиці Хрещатик у Києві та постанови про накладення штрафу.
2. Верховний Суд скасував ухвалу про забезпечення позову, виходячи з наступних аргументів: по-перше, зупинення дії приписів ДІАМ фактично дозволяє забудовнику продовжувати будівельні роботи, що є порушенням законодавства, яке лягло в основу оскаржуваних приписів. По-друге, такий спосіб забезпечення позову підміняє собою судове рішення у справі, вирішуючи позовні вимоги до розгляду справи по суті. По-третє, суди попередніх інстанцій помилково обґрунтували забезпечення позову можливими негативними наслідками для третіх осіб, тоді як стаття 150 КАС України передбачає захист прав та інтересів саме позивача. По-четверте, позивач не обґрунтував позовні вимоги захистом своїх прав щодо охорони культурної спадщини або захистом прав третіх осіб. По-пʼяте, ВС наголосив, що забезпечення позову в інтересах осіб, які не беруть участь у справі, суперечить правовій природі заходів забезпечення саме того позову, який подано до суду.
3. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та відмовив ТОВ «Олімп-ЛТД» у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Справа №520/17030/23 від 17/04/2025
Звісно, ось детальний аналіз цього судового рішення:
1. Предметом спору є правомірність відмови податкового органу у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарського підприємства.
2. Суд касаційної інстанції підтримав рішення судів попередніх інстанцій, виходячи з того, що ТОВ «АПК Хлібопродукт» не виконало вимоги Податкового кодексу України щодо щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, а саме не подало повний пакет документів, зокрема, загальну податкову декларацію за своїм місцезнаходженням. Суд зазначив, що подання декларації з типом “звітна” замість “загальна” є порушенням, і подання уточнюючої декларації з правильним типом не виправляє первинного порушення. Також, суд відхилив аргументи позивача про те, що це була технічна помилка, оскільки питання уточнення стосується змісту, а не типу декларації. Суд погодився з тим, що податковий орган правомірно відмовив у прийнятті податкової звітності та анулював реєстрацію платника єдиного податку, оскільки підприємство не підтвердило свій статус. Суд також зазначив, що форма рішення про анулювання реєстрації не регламентована Податковим кодексом, і лист податкового органу з посиланням на порушення є достатнім.
3. Верховний Суд залишив касаційну скаргу ТОВ «АПК Хлібопродукт» без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
