Звісно, ось детальний аналіз рішення, як ви і просили:
1. Предметом спору є оскарження дій Державної екологічної інспекції щодо нарахування збитків за порушення природоохоронного законодавства та скасування припису про усунення порушень.
2. Суд касаційної інстанції погодився з рішенням апеляційного суду, зазначивши, що формальні недоліки в оформленні акта перевірки, такі як відсутність підпису однієї з посадових осіб, не є самостійною підставою для скасування рішень контролюючого органу, якщо не було порушень у процедурі проведення самої перевірки. Суд наголосив, що акт перевірки є документом, в якому фіксуються факти та оціночні судження, і його слід оцінювати в сукупності з іншими доказами. Важливо, що позивач не спростував суті виявлених порушень природоохоронного законодавства, а його доводи зводились лише до формальних вимог щодо оформлення акта. Суд також врахував, що апеляційний суд надав належну оцінку встановленим порушенням і дійшов обґрунтованого висновку про їх наявність. Крім того, суд касаційної інстанції послався на практику Європейського суду з прав людини, яка не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, якщо ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.
3. Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.
: Суд зазначив, що відступив від попереднього висновку Верховного Суду у справі № 1440/1965/18 щодо наслідків відсутності підпису посадової особи на акті перевірки.
