Предмет спору: Визнання права на обов’язкову частку у спадщині після смерті батька.
Основні аргументи суду:
1. Верховний Суд чітко визначив, що для отримання обов’язкової частки у спадщині повнолітня особа має бути офіційно визнаною непрацездатною, тобто мати інвалідність.
2. Норми публічного права (про пенсійне страхування чи навчання) не можуть розширювати тлумачення цивільного законодавства щодо спадкування.
3. Факт навчання на денній формі та отримання пенсії по втраті годувальника не є підставою для отримання обов’язкової частки у спадщині.
Рішення суду: Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції, яке відмовило позивачеві у визнанні права на обов’язкову частку спадщини.
