Суть рішення:
Справа стосується численних заяв проти Росії щодо порушень свободи вираження поглядів, зокрема пов’язаних з закликами до участі в публічних заходах та протестах. Суд встановив порушення статті 10 Конвенції у всіх справах, де заявники були покарані за організацію або заклики до участі в публічних зборах. Суд визначив, що ці обмеження не були необхідними в демократичному суспільстві та не мали “нагальної суспільної потреби”.
Структура та основні положення:
1. Суд об’єднав 12 різних заяв через подібність предмета
2. Суд підтвердив свою юрисдикцію у справах, що відбулися до виходу Росії з Конвенції (16 вересня 2022 року)
3. Рішення розглядає різні типи обмежень:
– Адміністративні штрафи та затримання за організацію публічних заходів
– Кримінальні звинувачення за повторні порушення правил зборів
– Обмеження доступу до інтернету та участі в публічних зборах
– Санкції за дописи в соціальних мережах з закликами до участі в мітингах
Ключові важливі положення:
1. Суд підтвердив, що незначні порушення процедур публічних заходів, які не створюють реальних ризиків порушення громадського порядку, не можуть виправдати обмеження свободи вираження поглядів
2. Суд встановив, що спадкоємці мають право подавати заяви у справах, де первісний заявник помер, за умови наявності законного інтересу
3. Суд присудив грошову компенсацію всім заявникам у розмірі від 3 500 до 5 000 євро
4. Рішення підтверджує, що дописи з закликами до участі в публічних заходах у соціальних мережах підпадають під захищену мову відповідно до статті 10
5. Суд встановив, що негайне виконання адміністративного затримання без можливості оскарження порушує статтю 2 Протоколу 7 Конвенції
Примітка: Це рішення має наслідки для України, оскільки встановлює важливі прецеденти щодо свободи зборів та вираження поглядів на пострадянському просторі, особливо в контексті політичних протестів та активізму в соціальних мережах.
