Вітаю. Як юрист із 15-річним стажем, проаналізував для вас це рішення Великої Палати Верховного Суду. Це прецедентна справа, яка чітко розмежовує межі втручання держави у справи релігійних організацій.
**1. Предмет спору:**
Колишня монахиня звернулася до суду з позовом до монастиря про усунення перешкод у користуванні келією (житловим приміщенням), вимагаючи надати їй безперешкодний доступ до приміщення та ключі від нього.
**2. Аргументи суду:**
* Суд підтвердив, що наявність релігійного елементу не позбавляє особу права на судовий захист, якщо вона обґрунтовує свої вимоги нормами національного, а не лише канонічного права.
* Велика Палата наголосила на принципі автономії релігійних організацій: світський суд не має права втручатися у внутрішні питання церкви, такі як чернеча дисципліна, статус монаха чи правила проживання у клявзурі (закритій території).
* Суд встановив, що келія в монастирі має особливий функціональний статус, який не є тотожним звичайному житлу, оскільки її використання нерозривно пов’язане з виконанням монаших обов’язків.
* Позивачка не довела наявності самостійного цивільно-правового титулу (договору найму, сервітуту тощо) на користування цим майном, який діяв би незалежно від її перебування у монашому стані.
* Реєстрація місця проживання за адресою монастиря сама по собі не створює права власності чи права користування конкретним приміщенням, якщо відсутні інші правові підстави.
* Суд дійшов висновку, що примусове вселення особи, яка вже не є членом монашої спільноти, до келії монастиря було б грубим втручанням у право власності релігійної організації та свободу віросповідання інших монахів.
* Таким чином, суди попередніх інстанцій помилково ототожнили факт попереднього проживання з наявністю постійного права на житло.
**3. Рішення суду:**
Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення судів попередніх інстанцій та ухвалила нове рішення, яким повністю відмовила колишній монахині у задоволенні позову.
****
У цій справі Велика Палата Верховного Суду відступила від попередньої позиції, викладеної Об’єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2023 року, уточнивши межі юрисдикції національних судів у спорах, що стосуються внутрішнього життя релігійних організацій та їхнього майна.
