Рішення у справі «Кукурас та інші проти Греції» (заява № 7936/18) стосується системної проблеми переповненості в’язниці «Корідаллос» у Греції. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглянув скарги трьох заявників щодо умов їхнього тримання під вартою, зосередившись, зокрема, на відсутності особистого життєвого простору. Суд встановив, що заявники перебували в умовах, які не відповідають мінімальним стандартам, передбаченим статтею 3 Конвенції, що забороняє нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження. Хоча справу одного із заявників було вилучено зі списку справ через відсутність контакту із Судом, двом іншим було присуджено компенсацію за моральну шкоду та відшкодування судових витрат. Це рішення підкріплює усталену прецедентну практику Суду щодо «спростовної презумпції» порушення у випадках, коли в’язню надається менше ніж 3 квадратні метри особистого простору. Постанова слугує черговим підтвердженням наявних структурних недоліків у пенітенціарній системі Греції.
Структура рішення відповідає стандартному формату для рішень Комітету ЄСПЛ. Воно починається з опису процесуальної історії, після чого слідує рішення Суду про вилучення із списку справ заяви щодо другого заявника через відсутність співпраці. Основна частина рішення присвячена оцінці за статтею 3, де Суд застосовує принципи свого знакового рішення у справі «Муршич проти Хорватії». Рішення завершується застосуванням статті 41, якою присуджуються конкретні суми відшкодування збитків та витрат. У ньому немає радикальних змін у правовій доктрині; натомість це послідовне застосування існуючої прецедентної практики щодо умов тримання під вартою, що підтверджує продовження використання Судом звітів Європейського комітету із запобігання катуванням (ЄКЗК) для перевірки внутрішніх заяв про переповненість.
Найважливішими положеннями для юристів-практиків та спостерігачів є:
* **Поріг у 3 квадратні метри:** Суд підтвердив, що надання менше ніж 3 квадратних метрів особистого простору в камері багатомісного розміщення створює сильну презумпцію порушення статті 3. Готовність Суду покладатися на власні визнання Уряду щодо розмірів камер та кількості утримуваних осіб робить це рішення вагомим прецедентом для подібних справ.
* **Докази та звіти ЄКЗК:** Рішення підкреслює вагу, яку Суд надає незалежному міжнародному моніторингу, зокрема посилаючись на звіти ЄКЗК та статистику Міністерства юстиції для підтвердження тверджень заявників про системну переповненість.
* **Процесуальне дотримання:** Рішення слугує нагадуванням про необхідність того, щоб заявники підтримували зв’язок із Судом та надавали оновлену інформацію. Вилучення справи другого заявника підкреслює, що невідповідь на запити Суду про надання інформації щодо фактичних обставин справи може призвести до її припинення.
* **Моральна шкода:** Суд присудив значні суми (12 500 євро та 8 100 євро) залежно від тривалості тримання під вартою, надавши чіткий орієнтир для оцінки вимог у справах, що стосуються тривалого перебування в неналежних умовах.
Це рішення є важливим для України та українців, оскільки послідовне застосування Судом «правила 3 квадратних метрів» та його покладання на об’єктивні дані щодо місткості в’язниць є надзвичайно актуальними для поточного моніторингу умов тримання під вартою в Україні. Оскільки Україна продовжує реформувати свою пенітенціарну систему, принципи, встановлені в цьому рішенні — зокрема наголос на тягарі доказування державою забезпечення належного житлового простору та використання звітів зовнішнього моніторингу — надають чіткий орієнтир для захисту прав людини в місцях позбавлення волі.
