Рішення у справі «Шитіков та інші проти України» (2026) стосується системної проблеми надмірної тривалості цивільного провадження в судовій системі України. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) об’єднав три окремі заяви, встановивши, що час, витрачений на вирішення цих цивільних спорів, перевищив вимогу «розумного строку», передбачену статтею 6 § 1 Конвенції. Крім того, Суд дійшов висновку, що заявники були позбавлені ефективного засобу національного правового захисту для оскарження таких затримок, що є порушенням статті 13. Посилаючись на встановлений прецедент у справі «Карнаушенко проти України», Суд підтвердив, що держава не забезпечила судове середовище, у якому справи завершуються в строки, сумісні з Конвенцією. Як наслідок, Суд ухвалив рішення на користь заявників, присудивши їм певні суми як відшкодування моральної шкоди.
Структура рішення відповідає стандартному формату рішення на рівні Комітету, починаючи з об’єднання заяв через їхній ідентичний предмет. Далі йде розділ «Право», у якому Суд оцінює справу по суті на основі встановлених критеріїв: складності справи, поведінки сторін та важливості предмета спору. На відміну від рішень пленарного складу чи Великої Палати, це рішення є стислим і зосередженим на застосуванні існуючої, усталеної прецедентної практики до конкретних представлених фактів. У ньому немає суттєвих відхилень від попередніх версій подібних рішень; скоріше, воно слугує послідовним застосуванням багаторічної позиції Суду щодо структурних недоліків української системи цивільного судочинства.
Найважливіші положення для юристів-практиків та спостерігачів:
1. **Стандарт «розумного строку»:** Суд повторює, що оцінка затримки не є суто математичною, а залежить від складності справи та поведінки як заявника, так і органів державної влади.
2. **Порушення статті 13:** Рішення підтверджує, що в Україні досі відсутній ефективний засіб національного правового захисту від надмірної тривалості провадження, що залишається критичною процесуальною прогалиною для сторін у справах.
3. **Прецедентна вага:** Посилаючись на справу «Карнаушенко проти України», Суд сигналізує, що він продовжуватиме застосовувати встановлені стандарти до аналогічних справ, надаючи чіткий орієнтир щодо того, як він оцінює системні затримки в Україні.
4. **Фінансове відшкодування:** Суд встановлює чіткий прецедент щодо розміру відшкодування (від 1 200 до 1 800 євро у цих випадках), який слугує орієнтиром для майбутніх позовів, що стосуються подібної тривалості судової бездіяльності.
