Вітаю. Як юрист з багаторічним стажем, проаналізував надане вами рішення Верховного Суду. Ось детальний аналіз:
1. Предметом спору є правомірність залишення судами попередніх інстанцій без розгляду позову військовослужбовця про перерахунок та виплату грошового забезпечення через пропуск ним тримісячного строку звернення до суду.
2. Суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що згідно з редакцією статті 233 КЗпП України, чинною з 19 липня 2022 року, строк звернення до суду у трудових спорах (включаючи спори про виплату заробітної плати) обмежений трьома місяцями з моменту, коли особа дізналася про порушення своїх прав. Оскільки позивач звернувся до суду після спливу цього строку, суди визнали причини пропуску неповажними та залишили позов без розгляду. Однак Верховний Суд у цій справі врахував, що Конституційний Суд України своїм рішенням від 11.12.2025 № 1-р/2025 визнав неконституційною частину першу статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати. Суд зазначив, що зобов’язання з виплати винагороди за працю є триваючими, а встановлення таких строків звужує конституційні права працівника на своєчасне одержання оплати праці. Оскільки на момент касаційного перегляду норма, на якій базувалися рішення нижчих судів, втратила чинність, висновки про залишення позову без розгляду стали юридично неспроможними. **** Суд у цьому рішенні фактично враховує зміну правового регулювання, спричинену рішенням Конституційного Суду, яке кардинально змінює підхід до строків звернення у спорах про стягнення заробітної плати та прирівняних до неї виплат.
3. Верховний Суд скасував ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, направивши справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.